Постанова

від 26.05.2015 по справі 816/1143/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р. Справа № 816/1143/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 816/1143/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 1510-25 від 30.03.2015 року з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 392 989,95 грн.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2015 року позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 1510-25 від 30.03.2015 року з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 392 989,95 грн.

Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що податкова вимога не є документом, яким контролюючий орган нараховує платнику відповідну суму грошового зобов'язання чи у платника виникає обов'язок зі сплати штрафних санкцій (пені).

У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що 15.02.2015 року позивачем до ДПІ в м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 року (реєстр. № 9080705205 від 15.02.2015 року), в якій вказано суму податкового зобов'язання в розмірі 1418520,00 грн. (а.с.13-18)

02.02.2015 року позивачем до філії "Полтавського РУ" АТ "Банк "Фінанси і Кредит" подано платіжне доручення № 2 про сплату податку на прибуток за 2014 року в розмірі 1 400 000,00 грн. (сума, зазначена у платіжному дорученні була меншою, ніж вказана у декларації, оскільки на рахунках обліку та картці платника податку рахувалась переплата в розмірі 25530,05 грн.). Банк прийняв вказане платіжне доручення на виконання 03.02.2015 року, що підтверджується штампом банку. (а.с. 26)

Листом № 25/02/15-01 від 25.02.2015 року позивач повідомив ДПІ в м. Полтаві про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 400 000,00 грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 2 від 02.02.2015 року. (а.с 26)

26.02.2015 року позивачем до АТ "Банк "Фінанси і Кредит" було направлено претензію-вимогу № 26/02/15-01 про перерахування коштів згідно поданого платіжного доручення.

Листом № 2/1 від 05.01.2015 року філія "Полтавського РУ" АТ "Банк "Фінанси і Кредит" повідомила позивача, що з 16 березня 2015 року філія буде реорганізована у відділення № 161 у м. Полтаві АТ "Банк "Фінанси і Кредит" та замість старого рахунку товариства № 260024460701 буди діяти новий рахунок № 26004035624601. (а.с. 27)

З огляду на викладене, та враховуючи, що Банком було самостійно переведено залишок коштів позивача зі старого рахунку на новий, ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" повторно подало до банку платіжне доручення № 3 від 02.04.2015 року про сплату податку на прибуток за 2014 року в розмірі 1 400 000,00 грн.

07.04.2015 року ДПІ у м. Полтаві було вручено позивачу лист № 5139/10/16-01-25-01-18 від 30.03.2015 року та податкову вимогу № 1510-25 від 30.03.2015 року на суму податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 392 989,95 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, позов про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1510-25 від 30.03.2015 року з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 392 989,95 грн. є обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.03.2015 року (часу формування спірної податкової вимоги) позивачем не було сплачено суму узгодженого податкового забовязання згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 року, по якій граничний строк сплати є 12.03.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом на законних підставах сформовано та направлено позивачу податкову вимогу про сплату податкового боргу.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Так, спірна податкова вимога сформована виключно на суму узгодженого податкового зобов'язання та будь-яких санкцій за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податку, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції до позивача застосовано не було, а отже посилання на п. 129.6 статті 129 Податкового кодексу України у даній справі є недоречним, оскільки спірних правовідносин нею не врегульовано.

На думку колегії суддів, у розумінні належного виконання податкового обов'язку, визначеного п. 38.1 ст. 38 ПК України, є сплата податкового зобов'язання, тобто процес, внаслідок якого відбувся перехід у власність відповідного бюджету грошових коштів належних платнику податків.

Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для звільнення платника податку від обов'язку сплати податкових зобов'язань, як відмова банку у виконанні доручень клієнта незалежно від причин такої відмови.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 816/1143/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.