Рішення

від 27.04.2015 по справі 904/1283/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.15р. Справа № 904/1283/15

За позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", (м. Запоріжжя)

до Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар", (с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

про стягнення 93 803,19 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Тивоненко Д.А. - представник (дов. № 22/15 від 08.01.15р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" (далі-відповідач) про стягнення 93 803,19 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 32 495,00 грн. - основний борг, 43 557,48 грн. - індексації ціни товару, 15 898,50 грн. - штраф, 1 852,21 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки пестицидів № КГ-П-168 від 13.05.2014р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

На виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.15р. представником позивача у судовому засіданні надано супровідний лист № 147/15-юр від 02.03.15р., яким приєднує копії документів до матеріалів справи.

08 квітня 2015 року Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" подало до суду повідомлення про часткове погашення боргу № 185/15 від 06.04.15р., в якому підприємство повідомляє суду, що 25.03.15р. (після порушення провадження у справі) відповідач перерахував позивачу 3 000,00 грн. в рахунок погашення основного боргу, у зв'язку з чим, сума основного боргу зменшилась і на дату складання цього повідомлення становить 29 495,00 грн. Дата та сума платежу відповідача підтверджується банківською випискою від 25.03.15р. Отже позивач просить суд припинити стягнення в цій частині основного боргу у сумі 3 000,00 грн. Також, останній зазначає, що погашення основного боргу не впливає на розмір, нарахованих позивачем вимог по індексації ціни товару, оскільки всі нарахування за позовом позивач робить на суму основного боргу, що існувала станом на дату складання позовної заяви.

Від Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" 15.04.2015 року надійшло до суду заперечення на позов, в яких відповідач вказує на те, що позов задоволенню підлягає частково в сумі стягнення основного боргу, а саме, в сумі 29 495,00 грн. Крім того, відповідач зазначає, що за умовами договору поставка здійснюється лише після оплати авансу або всієї суми, то наразі зміни умов поставки всупереч умовам договору має бути узгоджений і порядок розрахунків за товар, поставлений всупереч умовам договору, а відтак і відповідальністю за несвоєчасну оплату не настає, так як змінений порядок оплати не узгоджений, а також, індексація заборгованості здійснена по курсу долара, який є неофіційним.

В судовому засіданні від представника позивача подані письмові пояснення на заперечення відповідача вих. № 224/15-юр від 16.04.15р., якими стверджує, що заперечення відповідача надумані та необґрунтовані.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2014 року між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006", як постачальник, та Селянським (фермерським) господарством "Зелений Гектар", як покупець, було укладено договір поставки пестицидів № КГ-П-168.

Згідно п. 1.1. договору, у порядку, строки, та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі пестичини або товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його.

Найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами (п. 2.1. договору).

У відповідності до п. 2.2. договору, кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні з поставки (відпуску) покупцю пестицидів є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором (п. 2.4. договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару покупцем зі складу постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок. Адреса складу може змінюватися постачальником, про що він повинен завчасно повідомити покупця. Покупець повинен письмово повідомити постачальника не менше ніж за 2 дні про подачу автотранспорту під завантаження.

Згідно п. 4.3. договору, дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

Покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Згідно п. 5.4. договору, покупець, здійснює оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується (за пестициди), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору (накладної, якщо специфікації на була підписана). Якщо покупець цього не дотримується, то постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації. Договору або іншого зобов'язання зарахувати платіж покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Незалежно від призначення платежу у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим договором постачальник має право самостійно зарахувати грошові кошти, що надійшли від покупця, в оплату штрафних санкцій та/або простроченої заборгованості з повідомленням покупцеві про таке зарахування.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано 9 специфікацій до спірного договору, згідно з якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 67 895,00 грн., а саме:

- Специфікація № 1 від 13.05.2014 року на загальну суму 3 880,00 грн.;

- Специфікація № 2 від 19.05.2014 року на загальну суму 10 340,00 грн.;

- Специфікація № 3 від 29.05.2014 року на загальну суму 4 685,00 грн.;

- Специфікація № 4 від 29.05.2014 року на загальну суму 2 800,00 грн.;

- Специфікація № 5 від 10.06.2014 року на загальну суму 6 000,00 грн.;

- Специфікація № 6 від 17.06.2014 року на загальну суму 14 690,00 грн.;

- Специфікація № 7 від 23.06.2014 року на загальну суму 7 200,00 грн.;

- Специфікація № 8 від 27.06.2014 року на загальну суму 11 100,00 грн.;

- Специфікація № 9 від 08.07.2014 року на загальну суму 7 200,00 грн.

Згідно з п. 2 специфікацій сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (склад позивача).

Пунктом 7.1.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Виконуючи свої договірні зобов'язання, позивач своєчасно передав відповідачу весь товар на загальну суму 67 895,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № ЗП5684 від 13.05.2014 року на суму 3 880,00 грн.;

- № ЗП6338 від 19.05.2014 року на суму 7 200,00 грн.;

- № ЗП6339 від 26.05.2014 року на суму 3 140,00 грн.;

- № ЗП7635 від 30.05.2014 року на суму 2 400,00 грн.;

- № ЗП7809 від 02.06.2014 року на суму 2 285,00 грн.;

- № ЗП7630 від 02.06.2014 року на суму 2 800,00 грн.;

- № ЗП8244 від 10.06.2014 року на суму 6 000,00 грн.;

- № ЗП8830 від 17.06.2014 року на суму 11 690,00 грн.;

- № ЗП8831 від 25.06.2014 року на суму 3 000,00 грн.;

- № ЗП9215 від 01.07.2014 року на суму 7 200,00 грн.;

- № ЗП9458 від 27.06.2014 року на суму 10 000,00 грн.;

- № ЗП9459 від 27.06.2014 року на суму 1 100,00 грн.;

- № ЗП9847 від 08.07.2014 року на суму 7 200,00 грн.,

та Довіреностями відповідача: № 10 від 13.05.2014 року, № 11 від 19.05.2014 року, № 13 від 30.05.2014 року, № 14 від 02.06.2014 року, № 15 від 17.06.2014 року, № 16 від 27.06.2014 року, № 17 від 08.07.2014 року.

Факт поставки товару також підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків від 15.07.2014 року, що з боку відповідача підписаний його директором та бухгалтером, чиї підписи засвідчені відбитками печатки відповідача.

Відповідно до акту звірки, відповідач підписано його без застережень, а також в п. 3 даного акту відповідач підтвердив, що позивач свої зобов'язання з поставки товару за договором виконав повністю та належним чином, претензій щодо позивача стосовно виконання ним договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає.

З огляду на викладене вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, своєчасно передав відповідачу весь товар на загальну суму 67 895,00 грн.

На підставі п. 5.1. та п. 7.1.1. договору, відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки, що визначені в специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 специфікації, згідно з якими граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є 15.10.2014 року.

Проте позивач вказує на те, що у встановлені договором строки відповідач не повністю виконав свої грошові зобов'язання.

Товар, відповідач оплатив лише частково на загальну суму 28 200,00 грн., перерахувавши її в такі строки:

- 29.05.2014 року - 1 500,00 грн.;

- 19.06.2014 року - 1 000,00 грн.;

- 31.10.2014 року - 5 200,00 грн.;

- 07.11.2014 року - 12 000,00 грн.;

- 03.12.2014 року - 4 300,00 грн.;

- 13.01.2015 року - 4 200,00 грн.,

що підтверджується банківськими виписками від 29.05.2014 року, 19.06.2014 року, 31.10.2014 року, 07.11.2014 року, 03.12.2014 року, 13.01.2015 року, які додаються до матеріалів справи.

У липні 2014 року відповідач просив позивача прийняти залишки невикористаного ним товару, що підтверджується листом відповідача (вих. № 37 від 15.07.2014 року). Позивач пішов на зустріч відповідачу і 15.07.2014 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, згідно з якою (п. 2) відповідач зобов'язався повернути позивачу залишки товару на суму 7 200,00 грн. При цьому, повернення товару не пов'язано із його недоліками або якістю (п. 3). Товар на вказану суму був повернений відповідачем на підставі накладної на повернення № ЗП238 від 15.07.2014 року, а на ціну повернутого товару був зменшений борг відповідача перед позивачем.

Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару за вищевказаним договором становить у загальному розмірі 32 495,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товару сумі 32 495,00 грн.

В подальшому позивачем до суду надано інформацію про те, що відповідачем перераховано грошові кошти у сумі 3 000,00 грн. в рахунок погашення основного боргу, що підтверджується банківською випискою від 25.03.15р. (а.с. 101).

Оскільки відповідачем частково сплачено суму заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення 3 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає у розмірі 29 495,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки пестицидів № КГ-П-168 від 13.05.2014р. на суму 29 495,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 29 495,00 грн.

Згідно з п. 5.6. договору, ціна товару, що вказана в специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації.

Згідно з п. 5.1., п. 7.1.1., п. 7.1.3. договору поставки відповідач зобов'язався оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару), для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному Договором.

У пункті 3 кожної специфікації також зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Згідно з п. 5.6. договору проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікаціях, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікацій.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці шут.исііпрогт.сот в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який cторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня.

Згідно з пп. 5.6.2. договору, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Відповідно до пп. 5.6.6. договору, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Проте, відповідач не виконав вказаного свого грошового зобов'язання. Сума здійснених відповідачем платежів проіндексована не була, а, відповідно, сума індексації ціни товару з них не сплачувалась. Також відповідачем не сплачено і залишок основного боргу разом із сумою індексації ціни товару з нього.

Несплачена відповідачем сума індексації ціни товару становить 43 557,48 грн. Розрахунок цієї суми наведений у додатку № 1 до позовної заяви.

На підставі п. 5.6. і в його підпунктах 5.6.1. - 5.6.6. договору, сторони за взаємною згодою передбачили, що:

- ціна товару за договором є такою, що збільшується шляхом індексації покупцем сум платежів за товар на певний індекс, який вираховується у порядку, передбаченому договором, на підставі таких показників: курсу продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дню оплати товару, і курсу цієї валюти на дату укладення специфікацій;

- і обов'язок покупця (який є відповідачем у цій справі та боржником у зобов'язанні) проіндексувати на індекс, що вираховуються згідно з Договором, суми своїх платежів в оплату товару та сплатити відповідачу проіндексовані (тобто збільшені) платежі за товар.

Ця умова також відповідає й змісту ч. 2 ст. 692 Цивільного кодеквсу України, згідно з якою, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях (накладних), і з суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому п. 5.6. договору, включаючи його підпункти 5.6.1 - 5.6.6.

Різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів, вказаних в специфікаціях (накладних), є сумою індексації (тобто збільшення) ціни товару за договором.

Сторони договору "збільшення" ціни товару назвали "індексацією" тільки тому, що платіж за товар (основний борг) збільшується на певний індекс, який сторони вираховують у порядку встановленому договором.

Збільшення курсу продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, і внаслідок цього збільшення індексу який збільшує ціну товару - це об'єктивний фактор, на який постачальник не може впливати. А, відтак, постачальник не може впливати на розмір суми індексації ціни товару, яку повинен сплатити покупець. Збільшення ціни товару за договором не пов'язано з суб'єктивним фактором або дією сторони договору.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача індексацію ціни товару у сумі 43 557,48 грн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок індексації ціни товару відповідає вимогам чинного законодавства, а отже вимогу позивача щодо стягнення індексації ціни товару у сумі 43 557,48 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

З позовної заяви вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами оплатити отриманий товар за договором, попереджаючи про такі наслідки, як застосування до відповідача штрафних санкцій (штрафу та пені), і стягнення суми індексації ціни товару.

06 листопада 2014 року відповідачу рекомендованим листом № 6900518235284 була надіслана Претензія-вимога (вих. № 606/14-юр від 03.11.2014 року) про виконання прострочених грошових зобов'язань, що підтверджується фіскальним чеком б/н від 06.11.2014 року відділення зв'язку УДППЗ "Укрпошта".

Однак, претензія позивача відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з п. 8.2. Договору, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років.

Пунктом 8.1.3 договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

У відповідності до п. 8.1.3. договору, за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

На підставі пунктів 8.2. та п. 8.1.3. договору позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 1 852,21 грн. та штраф у сумі 15 898,50 грн., згідно розрахунку (а.с. 19 - 20).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи вищевикладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені та штрафу відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1 852,21 грн. грн. та штрафу у сумі 15 898,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову частково.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 3 000,00 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Зелений Гектар" (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Приймака, буд. 37; код ЄДРПОУ 31271143) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11; код ЄДРПОУ 34216986) - 29 495 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 43 557 (сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 48 коп. індексації, 15 898 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 50 коп. штрафу, 1 852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 21 коп. пені, 1 876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.04.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін