Постанова

від 30.07.2015 по справі 904/1283/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2015 року Справа № 904/1283/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Крутовських В.І., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Дмитрієв Є.М., довіреність №21/15 від 08.01.15, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року у справі № 904/1283/15

за позовом приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", м. Запоріжжя

до селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар», с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 93803 грн.19 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року (суддя Дубінін І.Ю.) провадження у справі в частині стягнення суми 3000 грн. припинено. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар» на користь приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" 29495 грн. основного боргу, 43557 грн. 48 коп. індексації, 15898 грн. 50 коп. штрафу, 1852 грн. 21 коп. пені, 1876 грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду селянське (фермерське) господарство «Зелений гектар» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

У заяві від 24.07.2015 року селянське (фермерське) господарство «Зелений гектар» просить розглядати справу за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

13.05.2014 року між приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (постачальник, позивач) та селянським (фермерським) господарством «Зелений гектар» (покупець, відповідач) укладено договір поставки пестицидів № КГ-П-168.

За п. 1.1. договору у порядку, строки, та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі пестициди або товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його.

Найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні з поставки (відпуску) покупцю пестицидів є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором (п. 2.4. договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару покупцем зі складу постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок. Адреса складу може змінюватися постачальником, про що він повинен завчасно повідомити покупця. Покупець повинен письмово повідомити постачальника не менше ніж за 2 дні про подачу автотранспорту під завантаження.

У відповідності із п. 4.3. договору дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

Приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у момент одержання його від постачальника. Покупець зобов'язується перевірити кількість одиниць товару, його вагу, цілісність упаковки, пломб на ньому (якщо вони повинні бути присутніми), відповідність маркування, а також відсутність пошкоджень або ознак псування товару, а у разі їх виявлення негайно письмово заявити про це постачальнику. Усі претензії повинні бути заявлені до закінчення приймання і підписання накладної. Наявність недоліків товару (у т.ч. його упаковки) оформлюється двостороннім актом, який підписується сторонами. Після підписання покупцем накладної (при відсутності підписаного постачальником акту про недоліки/недостачу товару) приймання товару вважається таким, що відбулося, і претензії покупця не приймаються. Підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, у тому числі документів про якість товару, інструкції з його використання та зберігання. Датою поставки (передачі) товару є дата, яка вказана в накладній. Право власності на товар (у т.ч. на тару та пакувальні матеріали) та всі ризики переходять до покупця в момент передачі йому товару (п.4.6. договору).

Шляхом підписання специфікацій сторони узгодили найменування, кількість, ціну товару, умови і місце поставки (передачі) товару, строки оплати товару та інші умови поставки товару.

Сторонами підписано 9 специфікацій до договору поставки пестицидів від 13.05.2014 року № КГ-П-168, згідно яким позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 67 895 грн., а саме:

- за специфікацією від 13.05.2014 року № 1 на загальну суму 3 880 грн.;

- за специфікацією від 19.05.2014 року № 2 на загальну суму 10 340 грн.;

- за специфікацією від 29.05.2014 року № 3 на загальну суму 4 685 грн.;

- за специфікацією від 29.05.2014 року № 4 на загальну суму 2 800 грн.;

- за специфікацією від 10.06.2014 року № 5 на загальну суму 6 000 грн.;

- за специфікацією від 17.06.2014 року № 6 на загальну суму 14 690 грн.;

- за специфікацією від 23.06.2014 року № 7 на загальну суму 7 200 грн.;

- за специфікацією від 27.06.2014 року № 8 на загальну суму 11 100 грн.;

- за специфікацією від 08.07.2014 року № 9 на загальну суму 7 200 грн. (а.с. 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29).

Пунктом 7.1.4 договору передбачено, що покупець зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

На виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв товар (пестициди) на загальну суму 67895 грн., що підтверджується наступними довіреностями на отримання товару, виданими Бондаренку С.С., та видатковими накладними:

- довіреність від 13.05.2014 року № 10; видаткова накладна від 13.05.2014 року № ЗП5684 на суму 3880 грн. (а.с. 43,30);

- довіреність від 19.05.2014 року № 11; видаткова накладна від 19.05.2014 року № ЗП6338 на суму 7200 грн., видаткова накладна від 26.05.2015 року № ЗП 6339 на суму 3140 грн. (а.с. 44,31,32);

- довіреність від 30.05.2014 року № 13; видаткова накладна від 30.05.2014 року № ЗП7635 на суму 2400 грн.(а.с. 45,33);

- довіреність від 02.06.2014 року № 14; видаткова накладна від 02.069.2014 року № ЗП7809 на суму 2285 грн., видаткова накладна від 02.06.2014 року № ЗП7630 на суму 2800 грн., видаткова накладна від 10.06.2014 року № ЗП8244 на суму 6000 грн. (а.с. 46,34, 35, 36);

- довіреність від 17.06.2014 року № 15; видаткова накладна від 17.06.2014 року № ЗП8830 на суму 11690 грн., видаткова накладна від 25.06.2014 року № ЗП8831 на суму 3000 грн. (а.с. 47,37, 38);

- довіреність від 27.06.2014 року № 16; видаткова накладна від 27.06.2014 року № ЗП9458 на суму 10000 грн., видаткова накладна від 27.06.2014 року № ЗП9459 на суму 1100 грн., видаткова накладна від 01.07.2014 року № ЗП9215 на суму 7200 грн. (а.с. 48,39,40,41);

- довіреність від 08.07.2014 року № 17; видаткова накладна від 08.07.2014 року № ЗП9847 на суму 7200 грн. (а.с. 49,42).

Факт поставки товару також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 15.07.2014 року, який з боку відповідача підписаний його директором та бухгалтером, чиї підписи засвідчені відбитками печатки господарства (а.с. 56).

З огляду на викладене, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, своєчасно передав відповідачу товар на загальну суму 67895 грн.

Відповідно п.7.1.1 п.7.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями.

У відповідності із п. 5.1. договору покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

За п. 5.2. договору оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Пунктом 5.4. договору визначено, що покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується («за пестициди»), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору (накладної, якщо специфікація не була підписана). Якщо покупець цього не дотримується, то постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації, договору або іншого зобов'язання зарахувати платіж покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Незалежно від призначення платежу у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим договором постачальник має право самостійно зарахувати грошові кошти, що надійшли від покупця, в оплату штрафних санкцій та/або простроченої заборгованості з повідомленням покупцеві про таке зарахування.

У специфікаціях сторони узгодили, що товар оплачується покупцем в порядку, вказаному у договорі, та в такі строки:

- згідно специфікації від 13.05.2014 року № 1 авансовий платіж у сумі 1164 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 16.05.2014 року. Другий платіж у сумі 2716 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 19.05.2014 року № 2 товар оплачується покупцем на умовах попередньої оплати в порядку, вказаному у договорі, та у строки: 20.05.2014 року;

- згідно специфікації від 29.05.2014 року № 3 авансовий платіж у сумі 1405 грн. 50 коп. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 05.06.2014 року. Другий платіж у сумі 3279 грн. 50 коп. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 29.05.2014 року № 4 авансовий платіж у сумі 840 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 10.06.2014 року. Другий платіж у сумі 1960 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 10.06.2014 року № 5 авансовий платіж у сумі 1800 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 20.06.2014 року. Другий платіж у сумі 4200 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 17.06.2014 року № 6 авансовий платіж у сумі 2938 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 20.06.2014 року. Другий платіж у сумі 11752 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 23.06.2014 року № 7 авансовий платіж у сумі 1440 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 29.06.2014 року. Другий платіж у сумі 5760 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 27.06.2014 року № 8 авансовий платіж у сумі 2220 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.06.2014 року. Другий платіж у сумі 8880 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року;

- згідно специфікації від 08.07.2014 року № 9 авансовий платіж у сумі 1440 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 31.07.2014 року. Другий платіж у сумі 5760 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 15.10.2014 року.

В апеляційній скарзі селянське (фермерське) господарство «Зелений гектар» зазначає, що згідно умов всіх підписаних сторонами специфікацій поставка товару здійснюється тільки після одержання постачальником повністю авансового платежу. Відповідач вважає, що у зв'язку із здійсненням приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" поставки товару за відсутності авансових платежів всупереч умовам договору відповідальність за несвоєчасну оплату не настає через неузгодження зміненого порядку оплати.

З даним твердженням колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно ст. 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання (ч.5 ст. 193 Господарського кодексу України).

У п.4.2 договору сторони погодили, що товар може поставлятися покупцю перевізником, достроково , а також партіями в кількості, визначеній постачальником на свій розсуд.

Отже можливість здійснення дострокової поставки товару закріплена умовами договору, а тому дострокова поставка позивачем товару не є порушенням зобов'язання.

Крім того, поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема, щодо порядку розрахунків, оскільки приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" скористалось своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Згідно ч.1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у сумі 28 200 грн., що підтверджується банківськими виписками від 29.05.2014 року на суму 1500 грн., від 19.06.2014 року на суму 1000 грн., від 31.10.2014 року на суму 5200 грн., від 07.11.2014 року на суму 12000 грн., від 03.12.2014 року на суму 4300 грн., від 13.01.2015 року на суму 4200 грн. (а.с. 53).

У липні 2014 року відповідач звернувся до позивача з листом від 15.07.2014 року № 37, в якому просив позивача прийняти назад поставлений товар згідно накладної від 08.07.2014 року № ЗП 9847 на суму 7200 грн., у зв'язку в відсутністю потреби в його застосуванні через погодні умови (а.с.50).

Як зазначає приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" у позовній заяві, 15.07.2014 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки пестицидів, згідно п. 2 якої покупець зобов'язався повернути постачальнику залишки товару, який не було використано, на загальну суму 7200 грн. В п.3 додаткової угоди зазначено, що повернення товару не пов'язано із його недоліками або якістю.

Товар на суму 7200 грн. був повернений відповідачем на підставі накладної на повернення від 15.07.2014 року № ЗП 238, а на ціну повернутого товару борг відповідача перед позивачем був зменшений.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар» з претензією-вимогою від 03.11.2014 року № 606/14-юр, в якій, у зв'язку з простроченням терміну оплати вартості товару, вимагав здійснити оплату простроченої суми основного боргу , а також суму індексації ціни товару та попередив, що у разі невиконання грошового зобов'язання підприємство буде змушено звернутись до суду щодо примусового стягнення заборгованості, процентів, пені, штрафу, судових витрат та витрат на правову допомогу (а.с.54-55). Ця вимога була направлена на адресу відповідача 06.11.2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чека від 06.11.2014 року (а.с. 55). Однак відповіді на дану претензію-вимогу відповідачем надано не було.

Таким чином, на дату звернення приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" з позовною заявою до господарського суду, з урахуванням платежів, здійснених відповідачем в оплату отриманого товару та суми повернутого позивачу товару, заборгованість селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар» перед приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" за поставлений товар за договором поставки пестицидів від 13.05.2014 року № КГ-П-168 становить 32495 грн.

Під час розгляду справи на адресу суду першої інстанції від приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" надійшло письмове повідомлення про те, що відповідачем перераховано грошові кошти у сумі 3 000 грн. в рахунок погашення основного боргу, що підтверджується банківською випискою від 25.03.2015 року (а.с. 101).

Господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору (п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

У зв'язку з тим, що селянським (фермерським) господарством «Зелений гектар» частково сплачено суму заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення 3000 грн. правомірно припинено господарським судом у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки доказів погашення решти заборгованості у сумі 29495 грн. селянським (фермерським) господарством «Зелений гектар» не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення вищезазначеної суми боргу на користь позивача.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3 кожної специфікації зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що ціна товару, яка вказана в специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Для розрахунку суми індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http://www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який cторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 неможливо встановити з причин непрацездатності веб-сторінки http://www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України, у найближчий попередній до дати платежу день.

Згідно пп. 5.6.2. договору у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку з боку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Відповідно до пп. 5.6.6. договору зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару, вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Однак сума здійснених відповідачем платежів проіндексована не була, та, відповідно, сума індексації ціни товару з них не сплачувалась.

Згідно розрахунку позивача, який перевірений судом апеляційної інстанції та визнаний таким, що складений у відповідності до п. 5.6 договору, сума індексації становить 43557 грн. 48 коп. (а.с. 17-19).

Посилання відповідача на те, що індексація розрахована за завищеним курсом долара, який є неофіційним, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки у п. 5.6.1 договору сторони передбачили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http://www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який cторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня.

Отже індексація розрахована позивачем за курсом, визначеним в порядку, узгодженому сторонами у договорі.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не застосовано до конкретних правовідносин положення статей 189, 198 Господарського кодексу України, є безпідставними враховуючи таке.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

В силу ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Аналогічні за змістом положення передбачені і ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Ціна товару у договорі поставки від 13.05.2014 року №КГ-П-168 визначалась сторонами в національній валюті України - в гривнях.

Законодавство України не містить жодних обмежень або заборон на встановлення у договорі порядку та способу збільшення ціни товару на певний індекс, розмір якого залежить від зміни курсів продажу іноземної валюти за гривні на певні дати.

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пункті 8.2 договору зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

Пунктом 8.1.3 договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 1, 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Селянське (фермерське) господарство "Зелений гектар" у поясненнях до апеляційної скарги від 28.07.2015 року зазначає, що рішенням господарського суду з відповідача, крім суми основного боргу, стягнуто 15898 грн. 50 коп. штрафу та 1852 грн. 21 коп. пені, що, на думку останнього, є порушенням чинного законодавства, тому що нарахування пені та штрафу за одне й теж саме правопорушення не здійснюється.

З даним твердженням селянського (фермерського) господарства "Зелений гектар" колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на неможливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань визнаються колегією суддів необґрунтованими.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку з селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар» підлягає стягненню 1852 грн. 21 коп. пені та 15898 грн. 50 коп. штрафу.

Колегія суддів відзначає, що згідно наданого позивачем розрахунку суми штрафу нарахування проводилось не за кожен день прострочення оплати, а на суму простроченого понад 20 днів боргу, що становила 52995 грн. Оплата вказаної суми була прострочена відповідачем з 16.10.2014 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року у справі № 904/1283/15 залишити без змін, а скаргу селянського (фермерського) господарства «Зелений гектар» без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських

Суддя Е.В. Орєшкіна

повний текст постанови виготовлений 03.08.15р.