Рішення

від 21.04.2015 по справі 910/27696/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015Справа №910/27696/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17"

про стягнення 130 678,57 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Березова І.Г. (дов.), Шевченко О.М. (дов.)

Від відповідача: Петрусь Є.М. (голова кооперативу), Науменко С.В. (дов.)

У судовому засіданні 21.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" 130 678,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення №08762/4-11 від 19.12.2000, у зв'язку із чим, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 95578,18 грн., інфляційних втрат у розмірі 12677,06 грн., 3% річних у розмірі 2228,84 грн., пені у розмірі 1078,85 грн., штрафу у розмірі 19115,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 порушено провадження у справі № 910/27696/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.12.2014.

17.12.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли документи по справі.

18.12.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи те, що від Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при розгляді справи № 910/27696/14 буде здійснюватись фіксування судового процесу.

23.12.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшов відзив на позов та документи по справі.

Судове засідання по справі № 910/27696/14 призначене на 23.12.2014 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 розгляд справи №910/27696/14 призначено на 03.02.2015.

23.01.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" надійшли письмові заперечення на відзив.

02.02.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшли письмові заперечення на позов.

В судове засідання 03.02.2015 з'явились представники позивача та відповідача. Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору, просили задовольнити дане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/27696/14 на 15 днів.

В судовому засіданні 03.02.2015 оголошено перерву до 17.02.2015.

17.02.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" надійшли письмові заперечення.

17.02.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшли письмові заперечення № 2 на позов.

В судове засідання 17.02.2015 з'явились представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17".

В судовому засіданні 17.02.2015, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом було встановлено, що справа № 910/27696/14 відноситься до категорії складних, в зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 призначено колегіальний розгляд справи № 910/27696/14.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва Паламаря П.І. від 17.02.2015 справу № 910/27696/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), суддя Пригунова А.Б., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Пригунова А.Б., Стасюк С.В. прийнято справу № 910/27696/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 сторін повідомлено, що у зв'язку з відпусткою судді Гулевець О.В. розгляд справи № 910/27696/14 призначений на 17.03.2014р. не відбудеться та призначено розгляд даної справи на 24.03.2015.

23.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" надійшли письмові заперечення на заперечення відповідача № 2.

24.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" надійшли пояснення по справі.

24.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшли письмові заперечення № 3 на позов.

Розгляд справи № 910/27696/14 призначений на 24.03.2015 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 розгляд справи №910/27696/14 призначено на 08.04.2015.

06.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" надійшли заперечення.

Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в судовому засіданні 08.04.2015 надали суду пояснення по суті позовних вимог, підтримали вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" в судовому засіданні 08.04.2015 надали суду пояснення по суті заперечень на позов, підтримали викладені у письмових запереченнях обставини.

Представниками сторін в судовому засіданні 08.04.2015 надано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/27696/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/27696/14 на 15 (п'ятнадцять) днів.

В судовому засіданні 08.04.2015. оголошено перерву на 21.04.2015.

20.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" надійшли пояснення по справі.

20.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшли письмові заперечення № 4 на позов.

21.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" надійшли письмові заперечення № 4 на позов.

Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в судовому засіданні 21.04.2015 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" в судовому засіданні 21.04.2015 позовні вимоги заперечили.

Також, в судовому засіданні 21.04.2015 на пропозицію суду щодо необхідності проведення експертизи для встановлення дійсного об'єму спожитої відповідачем води, представники сторін зазначили, що у них відсутні кошти на оплату експертизи, а тому просили суд здійснювати розгляд справи за наявними у справі документами.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу за наявними у матеріалах справи документами. В судовому засіданні 21.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2000 року між ДКО "Київводоканал" в особі підприємства по експлуатації водомірного господарства та збуту води "Водозбут" (перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"), (постачальник, позивач) та ЖБК "Авіатор-17" (абонент, відповідач) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №8762/4-11 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, за договором постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Відповідно до п. 2.2. договору, абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно із 3.1. договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника.

Пунктом 3.3 договору визначено, що якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший засіб обміру використаної води, передбачений Правилами.

Згідно із п. 3.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника, а при їх відсутності - за узгодженням із постачальником за діючими нормами водопостачання або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.6).

Відповідно п. 3.5 договору, сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Згідно п. 5.1 Договору, цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором №8762/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення від 19.12.2000 в частині надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.04.2013 по 30.06.2014 на суму 151676,46 грн., в підтвердження чого позивачем надано акти про зняття показників з приладу обліку, розшифровки рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; платіжні вимоги-доручення.

Проте, як зазначав позивач вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.04.2013 по 30.06.2014 оплачена відповідачем частково, на суму 56098,28 грн., у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 98578,18 грн..

Також, позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 12677,06 грн., 3% річних у розмірі 2228,84 грн., пеня у розмірі 1078,85 грн. та штраф у розмірі 19115,64 грн.

Відповідач, заперечуючи позов, посилається на те, що ЖБК "Авіатор-17" не зобов'язаний сплачувати за постачання холодної води, що йде на підігрів; дані показань лічильників, що надані позивачем, містять некоректні відомості; дебітово-інфомаційні повідомлення на рахунок позивача не направлялись, в підтвердження чого відповідач посилається на довідку ПАТ "Український професійний банк" від 23.12.2014 №34/08-07/106; позивачем протиправно нараховані по кожному календарному місяцю незмінні обсяги послуг у розмірі 1411куб.м. по коду 8-50614; ввід води в будинок, якому присвоєно рахунок 8-724-49 був пошкоджений та не використовувався, як зазначено відповідачем, у період з серпня 2013 по червень 2014. Відповідачем будо надано власний розрахунок заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення №8762/4-11 від 19.12.2000, згідно із яким заборгованість за вказаним договором складає 21353,80 грн.

В судових засіданнях 08.04.2015 та 21.04.2015 судом встановлено, що для вирішення спору у даній справі є необхідність призначення судової експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проте, представники сторін заперечили щодо проведення експертизи у справі та зазначили про відсутність можливості здійснити оплату вартості експертизи, у зв'язку із чим, суд здійснює розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 визначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-III від 10.01.2002р. визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Отже, статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що надання послуг з питного водопостачання здійснюється на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води, зокрема зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київодоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом "Про питну воду та питне водопостачання" - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом "Про питну воду та питне водопостачання" - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом).

Відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Відповідач є споживачем питної води і відносини між сторонами щодо постачання питної води, на підставі укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення №8762/4-11 від 19.12.2000, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався сплачувати надані позивачем послуги з постачання питної води та приймання каналізаційних стоків.

Разом з тим суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із законом України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.13 вказаних Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання та використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Судом встановлено, що умовами договору №08762/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення від 19.12.2000 не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про позивачем не доведено факт договірного врегулювання з відповідачем відповідних відносин, та стягнення оплати послуг з підігріву води тепловими пунктами, що не належать Житлово-будівельному кооперативу "Авіатор-17", не відповідає положенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 27.06.2008 р. № 190.

Водночас, відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за договором №08762/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення від 19.12.2000 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з водопостачання холодної води.

Відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання) стічні води підприємств це усі види стічних вод, що утворились внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технологічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Згідно п. 2.4 Правил приймання підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Таким чином, оплаті також підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що використана на підігрів.

Посилання відповідача на те, що дані показань лічильників, що надані позивачем, містять некоректні відомості, визнаються судом необґрунтованими, оскільки, акти про зняття показань з приладів обліку підписані представником відповідача, а відповідач повноважного представника в установлений договором термін відповідно до п. 3.7, не направляв, документів про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг, не надавав.

З матеріалів справи, також вбачається, що нарахування обсягів наданих послуг по коду абонента 8-614 здійснювалось за двома лічильниками з особовими рахунками №8-724-49 та №8-724-48.

За поясненнями позивача, з квітня 2013 по серпень 2013 (включно) нарахування обсягів наданих послуг по особовому рахунку №8-724-49 здійснювалось позивачем відповідно до показників лічильника. Нарахування об'єму наданих послуг з вересня 2013 по червень 2014 (включно) з лічильника з особовим рахунком №8-724-49 здійснювалось за середньодобовою витратою у зв'язку з неодноразовою зупинкою лічильника, відповідно до п. 5.24. Правил користування №190 та п. 3.2. Договору №8762/4-11 від 19.12.2000, відповідно до яких визначено, що якщо водолічильники тимчасово зняті представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників.

Акт комісії від 18.07.2013 наданий відповідачем в підтвердження доводів, що у період з серпня 2013 по червень 2014 постачання води до будинку по вводу з особовим рахунком 8-724-49 не здійснювалось не приймається судом до уваги, оскільки даний акт складений в односторонньому порядку лише працівниками відповідача (інженер, слюсар-сантехнік, комендант ЖБК) та без присутності представників позивача. Щодо наданого відповідачем листа ПАТ "АК "Київодоканал" від 03.04.2015 №856/5/5/02-15, то з даного листа не вбачається, що саме з вводу з особовим рахунком 8-724-49 не здійснювалось постачання води та окрім того, даний лист, не містить печатки ПАТ "АК "Київодоканал".

Щодо тверджень відповідача про не отримання платіжних вимог-доручень, то суд зазначає, що відповідно до п. 2.2. договору, на відповідача покладено обов'язок повідомляти позивача про зміну банківських реквізитів. У договорі відповідачем було зазначено рахунок 26006301290548 у Ленінградській філії ПАТ ПІБ.

Відповідно до наданої позивачем довідки ПАТ "Радикал банк" вих. 132/4 від 26.08.2014, ПАТ "Радикал банк" не має можливості здійснювати переказ розрахункових документів на користь клієнтів Ленінградської філії ПАТ ПІБ в м. Києві, оскільки з 10.06.2011 Ленінградську філію ПАТ ПІБ в м. Києві відключено від системи електронних платежів Національного банку України.

Наданий відповідачем витяг із журналу вихідної кореспонденції не підтверджує факту направлення позивачу відомостей про рахунки, та окрім того, самого повідомлення про зміну рахунків відповідачем в матеріали справи надано не було. Не приймаються судом до уваги, також, довідка ПАТ КБ "Хрещатик" від 23.09.2010 вих. №800, оскільки, в ній зазначено період, за який позивачем не заявлено до стягнення заборгованість у даній справі та довідка ПАТ "Український професійний банк" від 23.12.2014 №34/08-07/106, оскільки відповідачем не доведено, що про цей рахунок повідомлено позивача.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалі справи та розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті за отримання послуг з постачання питної води та водовідведення води в сумі за період з 01.04.2013 по 30.06.2014 у розмірі 57735,16 грн.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 57735,16 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, викладені у позові, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому, вимога позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 57735,16 грн. за надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.04.2013 по 30.06.2014 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з оплати за надані послуги за договором, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати 12677,06 грн., 3% річних у розмірі 2228,84 грн., пеню у розмірі 1078,85 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно, до п. 4.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судом здійснено перерахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних та встановлено, що з відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 659,78 грн. - пені, 8314,28 грн. - інфляційних втрат, 1582,92 грн. - 3% річних.

Позивачем, також, заявлено до стягнення штрафу у розмірі 19115,64 грн.

У відповідності до п. 4.1. договору, за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від несплаченої суми.

Проте, безпідставність відмови відповідача від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення позивачем не доведено, належних доказів в підтвердження даних обставин позивачем не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 19115,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 63-А, код ЄДРПОУ 23698807) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 57735 (п'ятдесят сім тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 16 коп. - заборгованості, 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 78 коп. - пені, 8314 (вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 1582 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дві) грн. 92 коп. - 3% річних, 1365 (одну тисячу триста шістдесят п'ять) грн. 85 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.04.2015

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.Б. Пригунова

Суддя С.В. Стасюк