Постанова

від 18.05.2016 по справі 910/27696/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2016 р. Справа№ 910/27696/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Березова І.Г. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Сенчило В.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р.

у справі №910/27696/14 (головуючий суддя Гулевець О.В., судді Пригунова А.Б., Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17"

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" про стягнення 130 678,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення №08762/4-11 від 19.12.2000р., у зв'язку з чим, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги 95578,18 грн., інфляційних втрат у розмірі 12677,06 грн., 3% річних у розмірі 2228,84 грн., пені у розмірі 1078,85 грн., штрафу у розмірі 19115,64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57735,16 грн. заборгованості, 659,78 грн. пені, 8314,28 грн. інфляційних втрат, 1582,92 грн. 3% річних та 1365,85 грн. судового збору. В іншій частині позова - відмовлено.

Не погоджуючись з cудовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду у частині неправомірної відмови у стягненні з відповідача 37843,02 грн. основного боргу, 419,07 грн. пені, 4362,78 грн. інфляційних втрат, 645,92 грн. 3% річних, 19115,64 грн. штрафу та прийняти нове рішення, яким задовольнити у цій частині позов.

Апеляційна скарга умотивована недотриманням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням усіх істотних обставин, які мали значення для справи.

Житлово-будівельний кооператив "Авіатор-17", звернувшись з апеляційною скаргою, просив скасувати повністю прийняте судом рішення та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначав, що на момент прийняття судом рішення не мав заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015р. рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р. у справі №910/27696/14 скасовано частково та прийнято нове, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015р. вказану постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/27696/14 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" передано колегії суддів у складі головуючого судді Синиці О.Ф., суддів: Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015р. апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.01.2016р.

25.01.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення щодо уточненого розрахунку позовних вимог.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/27696/14 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Синиці О.Ф. на лікарняному.

Згідно протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Синиці О.Ф. на лікарняному, змінено склад колегії суддів по розгляду апеляційних скарг Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на наступний: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г., прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.03.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці та перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А.

02.03.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача супровідним листом надійшли копія листа № 10 від 29.02.2016р., копія виписки банку від 22.12.2014р. про оплату на суму 20 000,00 грн., копія виписки банку від 03.07.2014р. про оплату на суму 5269,26 грн.

02.03.2016р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 30.03.2016р.

30.03.2016р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 13.04.2016р.

11.04.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо листа ЖБК "Авіатор-17" № 10 від 29.02.2016р.

13.04.2016р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 25.04.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.04.2016р. у зв'язку з перебуванням суддів Руденко М.А. та Дідиченко М.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

25.04.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові документи.

25.04.2016р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 18.05.2016р.

16.05.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими законом суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 19.12.2000р. між ДКО "Київводоканал" в особі підприємства по експлуатації водомірного господарства та збуту води "Водозбут" (перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"), (постачальник, позивач) та ЖБК "Авіатор-17" (абонент, відповідач) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення №8762/4-11 (договір).

За умовами пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент - сплатити послуги на умовах, які визначені цим договором та правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (правила).

Відповідно п. 2.2. договору, абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно п. 3.1. договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника.

Пунктом 3.3. договору визначено, що якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший засіб обміру використаної води, передбачений Правилами.

Зі змісту п. 3.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника, а при їх відсутності - за узгодженням із постачальником за діючими нормами водопостачання або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

Відповідно п. 3.5 договору, сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими вимоги документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.6).

Згідно п. 5.1 Договору, цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.

Позивач заявив позовні вимоги, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №08762/4-11, внаслідок чого утворилась заборгованість в частині оплати за водопостачання холодної води та її стоків по коду 8-614 в сумі 28 273,48 грн. та оплати вартості води на підігрів і стоків гарячої води по коду 8-50614 в сумі 67 304,70 грн. за період з 01.04.2013р. - 30.06.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування обсягів водопостачання по коду абонента 8-614 здійснювалось за двома лічильниками з особовими рахунками №8-724-49 та №8-724-48, що підтверджуються актами про зняття показань з приладу обліку на загальний обсяг 24356,00 куб.м. за вищезазначений період, які підписані обома представниками сторін (наявні в матеріалах справи).

Позивач зазначав, що з квітня 2013 року по серпень 2013 року (включно) нарахування обсягів водопостачання по особовому рахунку №8-724-49 здійснювалось позивачем відповідно до показників лічильника. Нарахування об'єму водопостачання з вересня 2013 року по червень 2014 року (включно) з лічильника з особовим рахунком №8-724-49 здійснювалось за середньодобовою витратою у зв'язку з неодноразовою зупинкою лічильника, відповідно до п. 5.24. Правил користування №190 та п. 3.2. Договору №8762/4-11 від 19.12.2000р.

За цієї нормою Правил визначено, що якщо водолічильники тимчасово зняті представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників.

Наданий відповідачем Акт комісії від 18.07.2013р. в підтвердження його доводів, що у період з серпня 2013 року по червень 2014 року постачання води до будинку здійснювалося лише по одному лічильнику, судовою колегією не приймається до уваги, оскільки акт складений в односторонньому порядку лише працівниками відповідача (інженер, слюсар-сантехнік, комендант ЖБК) та у відсутність представників позивача.

Посилання відповідача на неотримання ним платіжних вимог-доручень на оплату і, як наслідок, відсутність у зв'язку з цим виникнення грошового зобов'язання, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки обсяг водопостачання, тарифи та строки оплати відомі відповідачу.

До того ж наявні у справі акти про зняття показань з приладів обліку підписані представником відповідача.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться також в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом першої інстанції при винесенні рішення не було досліджено контррозрахунок відповідача з урахуванням субсидій та пільг, у зв'язку з чим були помилково задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 57735,16 грн. заборгованості за період з 01.04.2013р. по 30.06.2014р.

У подальшому позивач уточнив розрахунок позовних вимог.

Апеляційний суд встановив, що з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог № 177/12 від 25.01.2016р., актів зняття показань з приладу обліку за період з 01.04.2013р. по 30.06.2014р., документально доведеною і неспростованою відповідачем визнається заборгованість в оплаті послуг водопостачання на суму 21 353,80 грн.

При цьому письмова вимога відповідача до позивача (лист № 10 від 29.02.2016р.) змінити вказане відповідачем призначення платежу у платіжних документах відповідача № 343 від 24.12.2014р. на суму 20 000,00 грн., № 254 від 03.07.2014р. на суму 5269,26 грн. встановленого апеляційним господарським судом обсягу заборгованості не спростовує.

Відповідач не врахував, що такі його вимоги не засновані на законі, тоді як зобов'язання припиняється лише з підстав, визначених законом.

Серед іншого, позивач в обґрунтування апеляційної скарги, вказував, що відповідачем, з яким безпідставно погодився суд першої інстанції, не сплачено вартість водопостачання, що йде на підігрів води, і не враховано, що ПАТ «Київенерго» здійснювало реалізацію теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, а не самої води.

З такими доводами позивача колегія суддів погодитися не може.

Згідно з статтями 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

За приписами статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається; предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Тобто обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду; тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач; при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

При цьому відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення № 190 від 27.06.2008р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Таким чином, вартість води, яка іде на підігрів, має оплачувати володілець або балансоутримувач теплових пунктів.

Матеріали справи не містять доказів про те, що на балансі відповідача або у його володінні перебувають теплові пункти (котельні). Судом апеляційної інстанції також встановлено, що умовами договору №08762/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення від 19.12.2000р. не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.

Такої правової позиції підтримується Вищий господарський суд України у постановах, зокрема, № 910/10175/15 від 12.01.2016р., № 910/3586/15-г від 13.01.2016р.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. у справі № 7/646, залишеним без змін постановою апеляційної та касаційної інстанцій, вирішено спір між позивачем та відповідачем про стягнення за договором № 08762/4-11 та встановлено факт, що умовами цього договору не передбачено постачання води для приготування гарячої, з огляду на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиційне значення для даної справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів та не має підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Також, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних, 3% річних, нарахованих на суму стягнення 37 843,02 грн. для виготовлення гарячої води, які є похідними та обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002р. (Правила приймання) стічні води підприємств це усі види стічних вод, що утворились внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технологічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Пунктом 5.27 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р. в окремих випадках розрахунок витрат води споживачами, які не мають засобів обліку, за узгодженням з виробником виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади - за кількістю календарних днів, протягом яких проводилося водопостачання цих споживачів.

Згідно п. 2.4 Правил приймання підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Зі змісту п. 3.4. договору випливає, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, а при їх відсутності - за узгодженням із постачальником за діючими нормами водопостачання або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1285 від 15.07.2004р. «Про затвердження норм споживання громадянами холодної та гарячої води і водовідведення», зареєстрованим в Київському міському управлінні юстиції №36/614 від 23.07.2004р., затверджено наступні норми водоспоживання: гаряча вода 3,5 куб.м.; водовідведення гарячої води 3,5 куб.м. З розрахунку позивача вбачається, що за місяць відповідач використовує стоки гарячої води у розмірі 1411 м.куб. (403 * 3,5м.куб.).

Таким чином, надання послуг із приймання стічних вод, у тому числі й гарячого водопостачання, регулюється умовами укладеного сторонами договору, та вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (відповідачем) на користь позивача. З цих підстав, твердження відповідача, щодо неправомірного стягнення коштів за стоки гарячої води -необгрунтовані, доказів оплати наданих послуг матеріали справи не містять.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла до висновку, що оплаті підлягають послуги з прийняття стічних вод, що утворились після використання холодної та гарячої води. Отже, вимога позивача в частині стягнення з відповідача за прийняті стоки гарячої води в розмірі 21165 куб.м. період 01.04.2013р. - 30.06.2014р. у розмірі 29 461,68 грн. та послуги з водопостачання холодної води і прийняття її стоків у розмірі 21 353,80 грн. - підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з оплати за надані послуги за договором, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати 12677,06 грн., 3% річних у розмірі 2228,84 грн., пеню у розмірі 1078,85 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно, до п. 4.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не був позбавлений права подати до суду контррозрахунок штрафних санкцій, однак своїм правом не скористався, відповідний контррозрахунок до матеріалів справи не надав.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи щодо прострочки боржника, беручи до уваги уточнений розрахунок позовних вимог № 177/12 від 25.01.2016р., а також вказані у ньому періоди розрахунків, після перевірки цих даних щодо пені, інфляційних втрат (з урахуванням рекомендацій викладених в листі Верховного суду України № 62-7р від 03.04.97р.) та 3% річних в системі "Ліга Закон", апеляційний суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 595,78 грн. пені, 7822,83 грн. інфляційних втрат, 1503,84 грн. 3 % річних.

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у стягненні заявленого позивачем до стягнення з відповідача штрафу, розмір і підстави застосування якого передбачені умовами п. 4.1 договору, і який за розрахунками позивача становив 19 115,64 грн., підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Відповідач не відмовлявся від оплати і здійснював часткове виконання грошових зобов'язань, а тому до нього не підлягає застосуванню відповідальність, передбачена пунктом 4.1 договору у вигляді штрафу, за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 19115,64 грн. не підлягали задоволенню, а висновки місцевого господарського суду з цього приводу слід визнати вірними.

Інші доводи та заперечення апелянтів не знайшли свого підтвердження під час повторного розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З огляду на встановлене, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р. у справі №910/27696/14 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" - частковому задоволенню із зміною рішення в частині стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р. у справі №910/27696/14 - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р. у справі №910/27696/14 - частково задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015р. - змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 63-А, код ЄДРПОУ 23698807) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 50 815 (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 48 коп. заборгованості, 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 78 коп. пені, 7822 (сім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1503 (тисяча п'ятсот три) грн. 84 коп. 3 % річних та 1214 (тисяча двісті чотирнадцять) грн. 79 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.»

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 63-А, код ЄДРПОУ 23698807) 101 (сто одна) грн. 18 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 910/27696/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова