Постанова

від 28.09.2015 по справі 910/27696/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа№ 910/27696/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Шевченко О.М. (довіреність №692 від 30.06.2015 р.)

від відповідача - Сенчило В.В. (довіреність б/н від 20.08.2015 р.)

розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-17»

на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р.

у справі №910/27696/14 (головуючий суддя Гулевець О.В., судді Пригунова А.Б., Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-17»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-17» про стягнення з відповідача 95578,18 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 12677,06 грн. інфляційних втрат, 2228,84 грн. 3% річних, 1078,85 грн. пені та 19115,64 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2015 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57735,16 грн. заборгованості, 659,78 грн. пені, 8314,28 грн. інфляційних втрат, 1582,92 грн. 3% річних та 1365,85 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у стягненні 37843,02 грн. основного боргу, 419,07 грн. пені, 4362,78 грн. інфляційних втрат, 645,92 грн. 3% річних, 19115,64 грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.12.2000 р. між ДКО «Київводоканал» в особі підприємства по експлуатації водомірного господарства та збуту води «Водозбут» (перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»), (постачальник) та ЖБК «Авіатор-17» (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №8762/4-11, відповідно до п. 1.1. якого, за договором постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Відповідно до п. 2.2. договору, абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно п. 3.1. договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника.

Пунктом 3.3 договору визначено, що якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший засіб обміру використаної води, передбачений Правилами.

Згідно п. 3.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, а при їх відсутності - за узгодженням із постачальником за діючими нормами водопостачання або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.6 договору).

Відповідно п. 3.5 договору, сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акта звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Згідно п. 5.1 Договору, він є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувались зобов'язання за договором №8762/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення від 19.12.2000 р. в частині надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.04.2013 р. по 30.06.2014 р. на суму 151676,46 грн., в підтвердження чого позивачем надано акти про зняття показників з приладу обліку; розшифровки рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; платіжні вимоги-доручення.

Проте, як зазначав позивач, вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.04.2013 р. по 30.06.2014 р. оплачена відповідачем частково, на суму 56098,28 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 95578,18 грн.

Також, позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 12677,06 грн., 3% річних у розмірі 2228,84 грн., пеня у розмірі 1078,85 грн. та штраф у розмірі 19115,64 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що ЖБК «Авіатор-17» не зобов'язаний сплачувати за постачання холодної води, що йде на підігрів; дані показань лічильників, що надані позивачем, містять некоректні відомості; дебітово-інфомаційні повідомлення на рахунок позивача не направлялись, в підтвердження чого відповідач посилається на довідку ПАТ «Український професійний банк» від 23.12.2014 р. №34/08-07/106; позивачем протиправно нараховані по кожному календарному місяцю незмінні обсяги послуг у розмірі 1411куб.м. по коду 8-50614; ввід води в будинок, якому присвоєно рахунок 8-724-49 був пошкоджений та не використовувався, як зазначено відповідачем, у період з серпня 2013 року по червень 2014 року.

Відповідачем було надано власний розрахунок заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення №8762/4-11 від 19.12.2000 р.

Розглянувши документи і матеріали, додані до матеріалів справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, колегія суддів зазначає наступне.

З урахуванням вищезазначених обставин в частині неможливості здійснення розрахунку суми заборгованості, колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обставини справи в їх сукупності та з огляду на те, що у спорі існують суперечності, що потребують спеціальних знань, в судовому засіданні 28.09.2015 р. запропонувала сторонам призначити судову експертизу.

На підтвердження кількості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення позивачем долучено до матеріалів справи акти про зняття показань з приладів обліку за період з квітня 2013 року по червень 2014 року.

Проте, відомості приладів обліку у деяких актах суперечливі та не відповідають об'єму спожитих послуг за попередні місяці (акти за серпень 2013 р., грудень 2013 р.), а деякі місяці поспіль кількість спожитих послуг взагалі співпадає (акти за вересень 2013 р., листопад 2013 р., жовтень 2013 р.).

Під час судових засідань позивач визнав обгрунтованими заперечення відповідача щодо визнання позивачем в листі №5380/8/8/02-15 від 10.02.2015 р. (а.с. 141 т. 2) наявності підстав для перерахунку за послуги водопостачання за період з 01.07.2013 р. по 01.08.2014 р. та просив надати строк для коригування розрахованої заборгованості. Справа неодноразово відкладалась, натомість перерахунок позивачем зроблено не було.

Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у розмірі 57735,16 грн. суми основного боргу, через брак розрахунку та відсутність аргументації у рішенні суду.

Здійснивши власний розрахунок кількості спожитих послуг, колегія суддів не вбачає можливості для розрахунку їх вартості, оскільки у вказаних актах не зазначено по яким саме кодам зняті вказані показання лічильників та які тарифи повинні застосовуватись.

Разом з цим варто констатувати, що кількість спожитих послуг та розмір заборгованості, що розрахована позивачем та відповідачем суттєво різниться.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проте, представники сторін заперечили щодо проведення експертизи у справі та зазначили про відсутність можливості здійснити оплату вартості експертизи, у зв'язку із чим, суд здійснює розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами.

Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що встановити арифметично вірний розмір спожитих відповідачем послуг та їх вартість з наявних у матеріалах справи доказів не представляється можливим, а також враховуючи те, що позивачем не надано інших належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, а тому остання не підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. у справі №910/27696/14 підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-17» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. у справі №910/27696/14 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-17» (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 63-А, код ЄДРПОУ 23698807) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

Справу №910/27696/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун