Рішення

від 20.04.2015 по справі 922/1104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р.Справа № 922/1104/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Агролугань", м. Луганськ про стягнення коштів в розмірі 3 979 493,98грн. за участю представників сторін:

позивача - Гладкіх Т.А.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Агролугань" (надалі - відповідач) заборгованість за Кредитним договором № 011/304007/0170379 від 17.10.2013 року у розмірі 3 979 493,98грн., з них:

-3 453 071,65 грн. заборгованість за кредитом;

-347 388,48 грн. заборгованість за процентами;

-21 533,85 грн. пеню за несвоєчасне погашення процентів;

-52 500,00 штраф за невиконання п. 81 ( неподання довідок про обороти в інших банках за 3 кв. 2014 року) , згідно п.15.5 Генерального договору;

-105 000,00 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 6.2 договору ( не застраховане майно впродовж 6 місяців) 15.5 Генерального договору.

Судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-09-2/03/48 про надання кредитних коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16.03.2015 року о 09:45 годині.

Ухвалою суду від 16.03.2015 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 30.03.2015 року об 10:00.

Ухвалою суду від 30.03.2015 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 20.04.2015 року об 10:00.

Позивач у судовому засіданні 20.04.2015 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 011/304007/0170379 від 17.10.2013 року у розмірі 3 979 493,98грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але докази отримання процесуальних документів в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку із призупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Харківської області складено акт суду від 30.03.2015 року про неможливість направлення поштової кореспонденції за місцезнаходженням відповідача до м. Луганськ.

В той же час, суд, керуючись приписами інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", розмістив інформацію про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), що підтверджується відповідною роздруківкою.

З урахуванням викладеного відповідач вважається повідомленим належним чином про дату час ті місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.02.2013 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Позивач, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «АГРОЛУГАНЬ» (надалі - Відповідач, Позичальник) був укладений Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/01-09-2/03/48 (надалі - Генеральний договір) про надання Відповідачу кредитних коштів в порядку і на умовах, визначених Генеральним договором та кредитних договорах, укладених в його рамках.

В подальшому, за згодою сторін до вищевказаного Генерального договору було внесено зміни шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 17.10.2013 року, за умовами якої сторони домовилися збільшити загальний ліміт кредитування до 3 500 000,00 грн. (а.с. 21).

17.10.2013 в рамках Генерального договору між Позивачем та Відповідачем укладено кредитний договір №011/304007/0170379 «Відновлювальна Кредитна Лінія на фінансування оборотного капіталу» (надалі - Кредитний договір) за умовами якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 3 500 000,00 грн. строком до 16.04.2015 під 18,0 % річних для фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю. (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем за умовами Генерального та кредитного договорів, перерахував на рахунок відповідача грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами: №07/0170379 від 28.10.2013; №6326 від 31.10.2013; №6367 від 04.11.2013; №6405 від 06.11.2013; №6413 від 06.11.2013; №35-7-13-04/5 від 11.11.2013; №636/5 від 12.11.2013; №625/1 від 15.11.2013; №625/1 від 18.12.2013; №625/2 від 23.12.2013; №202/1 від 25.12.2013; №625/3 від 26.12.2013 та №625/2 від 13.01.2014, копії яких досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Втім, всупереч положень умов Генерального та кредитного договорів, відповідач, починаючи з липня 2014 року, заборгованість за процентами не погашає, чим порушує умови Генерального та Кредитного договорів в частині своєчасного повернення кредитів та сплати відсотків за користування кредитами, що й стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Внаслідок того, що Відповідачем зобов'язання з погашення кредитної заборгованості та заборгованості по нарахованим процентам у встановлені Кредитним договором терміни не виконуються, у Відповідача утворилася заборгованість перед Банком, яка станом на 19.02.2015 складає: 3 979 493,98 грн., з них:

· 3 453 071,65 грн. - заборгованість за кредитом;

· 347 388,48 грн. - заборгованість за процентами;

· 21 533,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів;

· 52 500,00 грн. - штраф за невиконання п.8.1. (неподання довідок про обороти в інших банках за 3 кв.2014р.), згідно п.15.5 Генерального договору;

· 105 000,00 грн. - штрафна санкція за невиконання п.6.2 (не застраховане майно впродовж 6 місяців) 15.5 Генерального договору.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам суд, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання по Кредитному договору.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, позику не повернув, відсотки за користування нею не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по договору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 453 071,65 грн., заборгованість за процентами - 347 388,48 грн. правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивачем нарахована пеня у розмірі 21 533,85 грн. та штраф за невиконання п.8.1. ( неподання довідок про обороти в інших банках за 3 кв. 2014 року), згідно п.15.5 Генерального договору в розмірі - 52 500,00 грн.; а також 105000,00 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 6.2 договору ( не застраховане майно впродовж 6 місяців) 15.5 Генерального договору.

Згідно з пунктом 7.1 Генерального договору, Позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим Генеральним договором та кредитними договорами (в. т.ч. здійснити погашення основної заборгованості, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи та ін. платежі) в порядку, визначеному цим Генеральним договором та кредитним договором.

Відповідно до пункту 15.3. Генерального договору за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Генеральним договором та договорами Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу.

Згідно п. 6.2. Генерального договору Позичальник зобов'язаний забезпечити страхування заставного майна, протягом всього строку дії Генерального договору. Щорічно, за 20 календарних днів до закінчення дії діючого Договору страхування або періоду, за який сплачено попередній страховий платіж, Позичальник зобов'язаний подовжити дію діючих Договорів страхування або укласти нові Договору страхування та сплатити річні страхові платежі на наступний період на визначених Генеральним договором умовах. У підтвердження виконання цього обов'язку Позичальник має надати Кредитору копії Договорів страхування та платіжних документів про сплату відповідних річних страхових платежів у повному обсязі.

Пунктом 8.1. Генерального договору встановлено обов'язок Позичальника надавати Кредитору щоквартально до 25 числа наступного місяця, бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати.

Згідно п.15.5 за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених статтею 6 та п.8.1., 9.1., 10.1 Договору, Позичальник, на вимогу Кредитора, сплачує останньому неустойку у розмірі 0,5% від суми кредиту за кожне порушення обов'язку (але не менше 500 грн.). Сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання порушеного (невиконаного) обов'язку.

Суд зазначає, що позивачем при нарахуванні пені враховані положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Зроблений позивачем розрахунок пені та штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 21 533,85 грн.; штрафу в розмірі - 52 500,00 грн.; а також 105 000,00 грн. - штрафних санкцій нормативно та документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 203, 215, 227, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Агролугань" (91021, м. Луганськ, вул. Андрія Ліньова, буд.106, офіс 416, код ЄДРПОУ 24204339) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, рахунок 290955437, МФО 300335, ОКПО 14305909, отримувач: "ПАТ Райффайзен Банк Аваль") заборгованість за Кредитним договором № 011/304007/0170379 від 17.10.2013 року, яка складається з: заборгованість за кредитом - 3 453 071,65 грн., заборгованість за процентами - 347388,48 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів - 21 533,85 грн., штраф - 52 500,00 грн., штрафна санкція - 105 000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі в розмірі 73 080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова