Постанова

від 22.04.2015 по справі 910/26229/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа№ 910/26229/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання Патлань І.О.

та представників:

та представників:

від боржника: не з'явились;

від розпорядника майна: Степанова М.В. (дов. від 03.02.2015 № 2);

від Компанії „Пенивом Трейдинг Лімітед": Сергетюк В. (дов. від 13.01.2015);

від Ластовецького А.С.: Максименко О.В. (договір від 19.12.2012 № 04-1/12/12;

розглянувши апеляційну скаргу Ластовецького Андрія Станіславовича

на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.03.2015

у справі № 910/26229/14 (суддя: Чеберяк П.П.)

за заявою Компанії "Пенивом Трейдинг Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2015 у справі № 910/26229/14 було затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" на загальну суму 27 828 541 грн. 81 коп.; відмовлено у визнанні кредиторських вимог Ластовецького Андрія Станіславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" на суму 29 812 817 грн. 85 коп. та інше.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Ластовецький Андрій Станіславович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 11.03.2015 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Ластовецького Андрія Станіславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" на суму 29 812 817 грн. 85 коп. та прийняти в наведеній частині нову ухвалу, якою визнати в повному обсязі заявлені Ластовецьким Андрієм Станіславовичем кредиторські вимоги до боржника, затвердивши їх в складі відповідного реєстру вимог кредиторів боржника.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06.04.2015.

07.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від розпорядника майна надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

07.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Компанії „Пенивом Трейдинг Лімітед" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

07.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до середини травня 2015 року за для надання суду доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у даній справі було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 22.04.2015, чим вищевказане клопотання апелянта було частково задоволено.

Розпорядженням керівника апарату № 09-52/668/15 від 21.04.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно з протоколом про повторний автоматичний розподіл справи між суддями від 21.04.2015 для розгляду вказаної апеляційної скарги по справі № 910/26229/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді - Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.04.2015 представник апелянта апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, представник розпорядника майна та представник заявника - проти апеляційної скарги заперечили, просили оскаржувану ухвалу, в частині, що оскаржується, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 22.04.2015 представник боржника не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника боржника, що не з'явився у судове засідання, за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2014 у даній справі заяву Компанії „Пенивом Трейдинг Лімітед" прийнято до розгляду та інше.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Компанії "Пенивом Трейдинг Лімітед" на суму 27 828 541 грн 81 коп., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" було офіційно оприлюднено 18.12.2014 за № 12632.

04.02.2015 до господарського суду м. Києва надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.

17.02.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява Ластовецького Андрія Станіславовича про уточнення грошових вимог до боржника, в якій кредитор просив суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 29 812 817 грн. 85 коп.

Заявлені кредитором вимоги складають частку у статутному капіталі боржника, яка складає 33,34% та які виникли у зв'язку з виходом Ластовецького Андрія Станіславовича зі складу учасників товариства (боржника).

У поданій заяві, апелянт посилається, у тому числі на рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 у справі № 5011-55/3531-2012 за позовом Ластовецького Андрія Станіславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" про повернення частки в статутному капіталі товариства, визнання права власності на частину майна та зобов'язання вчинити дії. За цим судовим рішенням було припинено провадження у вказаній справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" про визнання за Ластовецьким Андрієм Станіславовичем права власності на 1/3 нерухомого майна - готельного комплексу по вул. Старобульварній, 2 у м. Кам'янець - Подільському у Хмельницькій області, виділення в натурі Ластовецькому Андрію Станіславовичу 752,8 кв.м готельного комплексу по вул. Старобульварній, 2 у м. Кам'янець - Подільському у Хмельницькій області та залишення приміщення загального користування 203,4 кв.м готельного комплексу по вул. Старобульварній, 2 у м. Кам'янець - Подільському у Хмельницькій області, а також вімовлено в задовленні позову Ластовецького Андрія Станіславовича в частині повернення частки в статутному капіталі товариства.

Вимоги Ластовецького Андрія Станіславовича боржником та розпорядником майна не визнані з огляду на те, що заявлені вимоги не є грошовими в розумінні Закону.

Як вже зазначалось, оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд відмовив у визнанні кредиторських вимог Ластовецького Андрія Станіславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" на суму 29 812 817 грн. 85 коп. та вирішив інші процесуальні питання.

З даним судовим рішенням у відповідній частині апелянт не погодився, що стало підставою для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суд першої інстанції в тій частині, що оскаржується, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Виникнення кредиторських вимог Ластовецького А.С. до боржника обумовлено виходом його зі складу учасників товариства боржника.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержана товариством в даному році до моменту його виходу. Положення даної статті розповсюджуються і на випадки виключення учасника з товариства.

Відносини щодо виходу (виключення) учасника з товариства з обмеженою відповідальністю підпадають під визначення корпоративних відносин, під якими відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 1 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, Законом не передбачено включення до складу грошових вимог кредиторів вимог, які виникли із зобов'язань перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Грошовим зобов'язанням, за визначенням цієї ж статті Закону, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму, відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до Закону, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Тому вимоги, що випливають з корпоративних прав, зокрема отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації боржника (банкрута), не можуть задовольнятися в межах провадження у справі про банкрутство, а тому суди мають відхиляти такі вимоги кредиторів на підставі ст. 1 Закону.

Так, заявлені Ластовецьким А.С. грошові вимоги за своєю суттю є такими, що випливають з корпоративних прав та, незважаючи на те, що вони мають грошовий вираз, не є грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону про банкрутство.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суду України у постанові від 09.12.2014 у справі № 5021/1506/12.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

За таких обставин місцевий господарський суд, повно і всебічно дослідив обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням в ухвалі зі справи необхідного мотивування, врахував, що заявлені кредитором вимоги виникли у зв'язку з виходом Ластовецького А.С. зі складу учасників товариства та складають частку у статутному капіталі боржника, що не є грошовими зобов'язанням в розумінні Закону, а тому й правомірно відмовив у визнанні його кредиторських вимог до ТОВ "Гарант-К" на суму 29 812 817 грн. 85 коп.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставини, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду м. Києва від 11.03.2015 у справі № 910/26229/14, в тій частині, що оскаржується апелянтом. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі в тій частині, що оскаржується, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ластовецького Андрія Станіславовича залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 11.03.2015 у справі № 910/26229/14 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Ластовецького Андрія Станіславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-К" на суму 29 812 817 грн. 85 коп. - без змін.

2. Справу № 910/26229/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний: 27.04.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець