Постанова

від 21.04.2015 по справі 2а-3581/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 2а-3581/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Щербяк В.С.

за участю сторін:

представника позивача: Наливайка С.Я.,

представника відповідача: Ляховича Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Доброта"

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень №0005102310/0 та № 0005112310/0 від 04.10.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" звернулося до суду з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0005102310/0 та № 0005112310/0 від 04.10.2010 року та їх скасування.

У зв'язку із закінченням повноважень головуючого судді Шумея М.В. та відповідно до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду 10.02.2015р. призначено повторний розподіл даної справи.

Ухвалою суду від 11.02.2015 року поновлено провадження у справі, провадження у якій ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року було зупинено до ухвалення рішення Вищим адміністративним України за наслідками розгляду касаційної скарги по справі № 2а-2788/10/0970 (78156/11/9104).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві. Зазначив, що податковим органом протиправно зроблено висновок про фіктивність та нікчемність здійснення господарських операцій з ТОВ "С.Дж.Р.Груп", ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" та з ТОВ ТД "Європейський гарант", оскільки в матеріалах справи знаходяться достатні докази, що спростовують висновки Коломийської ОДПІ, а саме: банківські виписки, накладні, платіжні доручення, довідки форми КБ-3 про вартість виконаних робіт; пояснювальна записка головного інженера ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" Фенія М.М. від 08.10.2010р. щодо здійснення фактичної прийомки будівельних матеріалів від ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп". Послався на ст.71 КАС України, відповідно до якої доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, який так і не доказав правомірність винесення податкових повідомлень рішень №0005102310/0 та № 0005112310/0 від 04.10.2010 року. Зазначив, що копії висновків експертів, копії пояснень свідків не є належними і допустимими доказами. На підставі наведеного позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що посилання позивача про те, що пояснення свідків та акти зустрічних звірок не є достатніми доказами щодо прийняття рішення про безтоварність, є необґрунтованими, оскільки згідно із ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А тому як і первинні документи, так і протоколи допиту та акти є рівнозначними доказами. Крім того, згідно пояснення директора ТОВ ТД «Європейський гарант» ОСОБА_4. та пояснення директора ТОВ «Оптопостач-Бізнесгруп» ОСОБА_5 вказані підприємства були зареєстровані ними за винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Послався на постанову Печерського районного суду м.Києва від 07.12.2011 року у справі №1-п-32/11, згідно якої директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України та звільнено від відбуття кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію». Пояснив, що позивач не надав під час перевірки жодної товарно-транспортної накладної, що є свідченням відсутності факту перевезення товару та вказує на фіктивність відповідної господарської операції. Вважає донарахування податкових зобов'язань правомірними. На підставі наведеного в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

29.09.2010 року працівниками Коломийської ОДПІ проведено документальну виїзну перевірку ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні розрахунків із ТОВ ТД "Європейський гарант", ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року, за результатами якої складено акт №3043/231/30953524 (т.1, а.с. 17-38).

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" порушено наступні вимоги:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97 «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим товариством завищено валові витрати на суму 662981грн., в результаті чого позивачем занижено податок на загальну суму 165745,00грн., в тому числі: за ІV квартал 2008 року в розмірі 33120грн.; за І квартал 2009 року в розмірі 132 625грн.;

- п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97, у зв'язку з чим товариством завищено суму податкового кредиту по ПДВ на суму 132596грн., в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по ПДВ на 132596грн. в тому числі: за жовтень 2008р. - 19 557,00грн.; за грудень 2008р. - 6 939,00грн.; за січень 2009р. - 27 843,00грн.; за березень 2009р. - 70 844,00грн.; за квітень 2009р. - 7 413,00грн.

На підставі даного акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0005102310/0 від 04.10.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 248 617,50грн., з яких 165 745 грн. - за основним платежем та 82 872,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0005112310/0 від 04.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 198 894,00., з яких 132 596 грн. - за основним платежем та 66 298 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.39-40).

Підставою для винесення оскаржуваних рішень слугував висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТОВ АПК „Доброта" та її контрагентами - ТОВ ТД «Європейський гарант», ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп", ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп", у зв'язку з чим позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт, не підтверджених розрахунковими, платіжними та іншими документами, та відображення у складі податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних з порушенням вимог податкового законодавства.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до п. 5.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97- ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону. до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7. вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такою звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 року № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. У п.5 вказано, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Згідно пункту 18 вищезгаданого Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п 7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього ж Закону.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно із п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 даного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З урахуванням наведених норм, даючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, судом встановлено наступне.

ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (Замовник) та ТОВ АПК „Доброта" (Генпідрядник) 17.03.2009 року уклали договір №2009/904 на виконання робіт по добудові адмінбудинку ВАТ "Прикарпаттяобленерго" по вул.Індустріальній,34 в м.Івано-Франківську.

Суд ухвалами від 25.03.2015 року та 14.04.2015 року (а.с.166-167 т.2, а.с.172-173 т.2) витребовував від позивача та від ПАТ "Прикарпаттяобленерго" ряд первинних документів, в тому числі і завірену копію даного договору, однак ТОВ АПК „Доброта" не надало їх суду, а ПАТ "Прикарпаттяобленерго" повідомило про неможливість надання договору, податкових накладних, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, розрахункових документів у зв'язку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання (а.с.194-204 т.2).

Відтак, суд був позбавлений можливості встановити та дослідити умови договірних взаємовідносин вказаних контрагентів.

Крім того, судом встановлено, що 18.03.2009 року ТОВ АПК „Доброта" (Генпідрядник) та ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" (Субпідрядник) уклали договір субпідряду №2000-03-01 про виконання певних видів будівельних робіт та здачі Генпідряднику на об'єкті будівництва - добудови адмінкорпусу ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в м.Івано-Франківську у строк до 30.10.2009 року. Орієнтовна ціна договору 3 750 000 грн. (а.с.65-70 т.1).

На підтвердження виконаних будівельних робіт позивачем надано тільки довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року (форми КБ-3), якою підтверджено вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць в розмірі 425 600 грн. (а.с.72 т.1), податкову накладну №1812 від 24.03.2009 на суму виконаних робіт в розмірі 425 600 грн. (а.с.73 т.1).

На ухвали суду про витребування первинних документів щодо підтвердження господарських опереацій з ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" позивач не надав жодного документу.

Витребувати первинні документи щодо підтвердження здійснення вказаних господарських операцій від ТОВ "С.ДЖ.Р. Груп" не представилось можливим, оскільки дане товариство згідно витягу з ЄДРПОУ було припинене 13.07.2012р . (а.с.121-123 т.2).

Так, ТОВ АПК „Доброта" віднесло до складу валових витрат витрати по виконанню будівельно-монтажних робіт на підставі накладних, виписаних від імені ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп " в сумі 354667 гри. в І кварталі 2009 року.

ТОВ АПК „Доброта" до складу податкового кредиту віднесло ПДВ по податкових накладних, виписаних від імені ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп" в сумі 70933 гри. в декларації по ПДВ за березень 2009 року.

Оцінюючи досліджені судом докази, зібраними відділом податкової міліції податкового органу в ході здійснення оперативно-розшукових заходів, судом встановлено, що вказані роботи виконували працівники ТОВ АПК „Доброта", а не працівники ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп", що підтверджується поясненнями працівників, долученими до матеріалів справи (а.с.9-58 т.2).

Відділом податкової міліції Коломийської ОДГІ1 з метою отримання доказової бази, яка свідчить про незаконність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат службовими особами ТОВ АПК «Доброта», документи, що свідчать про взаєморозрахунки з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» було направлено до Управління СБУ в Івано-Франківській області для проведення почеркознавчого дослідження відповідності підписів виконаних від імені ОСОБА_6, директора ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

13.07.2010 року отримано висновок спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області № 15- ДПА від 12.07.2010 року, в якому вказано, що підписи на договорах, актах виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (а.с.60-67 т.2).

Судом було витребувано від УСБУ в області завірені копії примірника даного висновку спеціаліста, однак вказаний висновок, враховуючи суспільно-політичну ситуацію в м.Івано-Франківськ та з метою недопущення витоку секретної інформації, комісією експертного сектору 27.01.2014 року був знищений (а.с.21 т.3).

При проведенні документальної перевірки відповідачем було направлено запит (від 22.06.2010р. №5497/7/23-159/732) у ДПІ у Печерському районі м Києва на підтвердження отриманих відомостей стосовно відносин ТОВ АПК «Доброта» з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», на який 14.07.2010 року отримано відповідь з ДПІ у Печерському районі м Києва за вх. №2277/7 про те, що підприємство не надало документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість для проведення невиїзної документальної перевірки (а.с.11-13 т.3).

Використовуючи "Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту по податку на додану вартість" встановлено, що згідно розрахунків комунального податку, поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ "С.Дж.Р.Груп", середньо-спискова чисельність працівників складала 9 осіб.

Крім того, відповідачем надано суду постанову Печерського районного суду м.Києва від 07.12.2011 року у справі №1-п-32/11, якою директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011р., у зв'язку з чим провадження у справі було закрито (а.с.82-89 т.2). В даній постанові доведено факти проведення ТОВ «С.Дж.Р.Груп» безтоварних операцій з рядом контрагентів. Вказаний доказ опосередковано свідчить про неможливість виконання ТОВ «С.Дж.Р.Груп», як субпідрядником, будівельних робіт по добудові адмінкорпусу ВАТ "Прикарпаттяобленерго".

В ході судового засідання позивачем на вимогу суду не надано жодних первинних документів, що підтверджують факт отримання від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» виконаних будівельних робіт, а саме: акти приймання виконаних робіт форми КБ-2, локальний кошторис, дозвіл про початок робіт, погоджений з Держархбудінспекцією, проектну документацію тощо. Отримати ці документи від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» не представилось можливим, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ дане товариство було припинено 13.07.2012р.

Таким чином, відсутність належних доказів отримання позивачем виконаних будівельних робіт від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені позивачем на оплату виконаних робіт, суд вважає документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат і впливати на формування податкового кредиту.

Крім того, відповідно до положень ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У відповідності до п.6 ч.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

З дослідженого в судовому засіданні акту готовності об'єкта до експлуатації вбачається, що серед субпідрядних організацій, які підписували ці акти, відсутня таке товариство як ТзОВ "С.ДЖ.Р. Груп " (а.с.205-208 т.2).

Вказане також свідчить про те, що дане підприємство не виконувало ті роботи, витрати по яких позивачем були віднесені до складу валових витрат.

Крім того

З огляду на наведене, оцінюючи господарські відносини між позивачем та його контрагентом - ТзОВ "С.ДЖ.Р. Груп" суд вважає, що укладенийі між ними договір має ознаки нікчемності.

На переконання суду наведені обставини підтверджують те, що між даними товариствами надання послуг не відбувалося, господарські відносини носили безтоварний характер, а укладені угоди не спрямовані на реальне настання наслідків, що ними обумовлені.

При цьому суд зазначає, що вищенаведене не спростовує твердження представника позивача про реальне виконання позивачем умов договору підряду, укладеного із ВАТ "Прикарпаттяобленерго" по будівництву адмінкорпусу, однак не за безпосередньої участі ТзОВ "С.ДЖ.Р. Груп" як субпідрядної організації.

Відтак, виходячи із зміcту положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" правові наслідки у вигляді виникнення права на податковий кредит та включення до валових витрат можуть мати лише реально вчиненні господарські операції з придбанням товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні у періоді, що перевіряється, або відсутні, або складені з порушенням вимог ст.3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, вимог п. 18 наказу ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», а тому суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що вони не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ у ТОВ АПК «Доброта», а також фіксувати реальний факт здійснення господарської операції.

Крім того, судом встановлено, ТОВ АПК „Доброта" віднесло до складу валових витрат виграти на придбання товару на підставі накладних, виписаних від імені ТОВ „Європейський гарант" в сумі 98333,00 грн. в І кварталі 2009 року.

Як вбачається з пояснень представника позивача та внаслідок дослідження довідки про розрахункові операції ТОВ АПК „Доброта" за період з 01.12.2008 по 15.12.2008 (а.с. 45-49 т.1), видаткових накладних №081201 від 08.12.2008, №051203 від 05.12.2008, податкових накладних №5658 від 05.12.2008, №5660 від 05.12.2008 (а.с. 50-51,53-54 т.1) судом встановлено, що ТОВ АПК „Доброта" отримало від ТОВ ТД "Європейський гарант" дизельне пальне.

Позивач на вимогу суду не надав договір з даним підприємством, існування якого у письмовому вигляді суд ставить під сумнів, оскільки в податкових накладних в графі "умова продажу" зазначено "усна домовленість". Крім того, в графі "підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну" податкових накладних прізвище особи, яка склала податкову накладну, взагалі не зазначено.

Витребувати первинні документи щодо підтвердження здійснення вказаних господарських операцій від ТОВ ТД "Європейський гарант" не представилось можливим, оскільки дане товариство згідно витягу з ЄДРПОУ було припинене 24.06.2009р. (а.с.124-126 т.2).

В ході проведення перевірки оперуповноваженим ВПМ Коломийської ОДПІ було опитано ОСОБА_4, засновника, керівника та головного бухгалтера вказаного підприємства, котрий пояснив, що, приїхавши в листопаді 2007 року в м. Київ на заробітки, познайомився з молодим чоловіком на ім'я Тарас, який запропонував йому за винагороду зареєструвати на його ім'я фірму ТОВ ТД „Європейський гарант". В поясненнях зазначив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ ТД „Європейський гарант" не має жодного відношення, жодних фінансово-господарських документів, договорів, актів виконаних робіт, накладних і податкових накладних не виписував, місцезнаходження підприємства йому невідоме. Податкових декларацій він не формував і не підписував, в податкову інспекцію Печерського району м. Києва не подавав (а.с.8 т.3)

В ході проведення відділом податкової міліції Коломийської ОДПІ оперативно-розшукових заходів отримано висновок спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області №12-ДПА від 25.06.2010 року, яким встановлено, що зображення підписів від імені ОСОБА_4 у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» податкових накладних, які виписані ТОВ ТД „Європейський гарант" : №5660 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 51000,00 грн.; № 5658 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 67000,00 грн.; у графі «відвантажив» видаткових накладних, які виписані ТОВ ТД «Європейський гарант» № 051203 від 05.12.2008р. па загальну суму з ПДВ 67000,00 гри.; № 081201 від 08.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 51000,00 гри.; у графі «Продавець директор ОСОБА_4.» додатку 1 (специфікації) до Договору купівлі-продажу від 28 серпня 2008 року, який укладений від імені ТОВ ТД «Європейський гарант», копії яких надані на дослідження, виконані (нанесені) факсамільє засобами оперативної поліграфії з одного і того ж підпису. Вказане описане в акті перевірки.

Судом було витребувано від УСБУ в області завірені копії примірника даного висновку спеціаліста, однак вказаний висновок, враховуючи суспільно-політичну ситуацію в м.Івано-Франківськ та з метою недопущення витоку секретної інформації, комісією експертного сектору 27.01.2014 року був знищений (а.с.21 т.3).

Крім того, встановлено, що відповідно до (останнього) поданого розрахунку комунального податку ТОВ ТД «Європейський гарант» за 4 квартал 2008 року працівники на підприємстві не числяться.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що з декларації по податку на прибуток підприємства, подане ТОВ ТД «Європейський гарант» за 2008 рік, вбачається, що у товариства недостатньо трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, відсутні власні чи орендовані основні фонди та будь-які засоби на момент здійснення діяльності чи надання послуг, документи підписані особами, не вказаними в реєстраційних документах.

В ході судового засідання позивачем на вимогу суду не надано первинних документів, що підтверджують факт отримання від ТОВ ТД «Європейський гарант» дизпалива та його перевезення, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи, акти приймання-здачі товару на складі позивача, що є порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Отримати ці документи від ТОВ ТД «Європейський гарант» не представилось можливим, оскільки відповідно до витягу з ЄДРПОУ дане товариство було припинено 07.05.2012р. (а.с.124-126 т.2).

А тому відсутність належних доказів отримання позивачем дизпалива від ТОВ ТД «Європейський гарант» свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені позивачем на оплату товару, та суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, суд вважає документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат та мати вплив на формування податкового кредиту.

Поряд з цим, судом встановлено, що ТОВ АПК „Доброта" віднесло до складу валових витрат витрати на придбання товарів на підставі накладних, виписаних від імені ТзОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" в сумі 209981 гри., в тому числі: в IV кварталі 2008 року - 132480 грн., в І кварталі 2009 року - 77501 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача та внаслідок дослідження довідки про розрахункові операції ТОВ АПК „Доброта" за період з 01.12.2008 по 15.12.2008 (а.с. 45-49 т.1), накладної від 05.09.2008 (а.с.55 т.1), видаткових накладних №131001 від 13.10.2008, №171001 від 17.10.2008, №05.12.05 від 05.12.2008 (а.с.56-58 т.1), податкових накладних №386 від 25.09.2008, №490 від 06.10.2008, №650 від 17.10.2008, №1442 від 04.12.2008 (а.с.61-63 т.1) судом встановлено, що ТОВ АПК „Доброта" отримало від ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" будівельні матеріали (ондулін, коньок, цвяхи будівельні і шиферні, вітрову, пінопласт, клей, лист оцинкований, щебінь будівельний).

Позивач на вимогу суду не надав договір з даним підприємством. Суд ставить під сумнів наявність такого договору, оскільки в податкових накладних в графі "умова продажу" зазначено "усна домовленість". Крім того, в графі "підпис, прізвище особи, яка склала податкову накладну" податкових накладних прізвище особи, яка склала накладну, взагалі не зазначено.

Витребувати первинні документи щодо підтвердження здійснення вказаних господарських операцій від ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" не представилось можливим, оскільки дане товариство згідно витягу з ЄДРПОУ було припинене 27.04.2010р . (а.с.127-129 т.2).

Відділом податкового контролю юридичних осіб Коломийської ОДПІ 15.07.2009 року направлено до ДПІ Шевченківського району м. Києва запит щодо проведення зустрічної перевірки по постачальнику ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп", який повернутий без виконання, оскільки ДПІ у Шевченківському р-ні м.Києва повідомила, що провести зустрічну перевірку не має можливості в зв'язку з тим, що платника визнано банкрутом (а.с.9-10 т.3).

В ході проведення перевірки оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Вишгородському районі було опитано ОСОБА_5, засновника ТОВ «Оптопостач-Бізнесгруп» (код 36002353), котрий пояснив, що на пропозицію знайомого ОСОБА_7 зареєстрував за винагороду в розмірі 150 доларів підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Пояснив, що до ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства жодного відношення не мав та не має, бухгалтерські документи він не підписував та не вів. Договорів також не підписував, податкову звітність до податкової інспекції не здавав та не підписував. Місцезнаходження ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп" йому невідоме. Протокол зборів учасників підприємства він не підписував і громадянин ОСОБА_8 йому невідомий (а.с.7 т.3).

В ході проведення оперативно-розшукових заходів відділом податкової міліції Коломийської ОДПІ отримано висновок спеціаліста УСБУ в Івано-Франківській області № 12- ДПА від 25.06.2010 року, відповідно до якого зображення підписів від імені ОСОБА_5 у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» податкових накладних, які виписані ТОВ „ Оптопостач-Бізиесгруп " № 1442 від 04.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 93000,00 гри.; № 650 від 17.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54240,00 гри.; № 490 від 06.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54144.00 грн.; № 386 від 25.09.2008 р. на загальну суму з ПІДВ 50593,20 гри.; у графі «відвантажив» видаткових накладних, які виписані ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп "- № 171001 від 17.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54240,00 гри., № 131001 від 13.10.2008 р. на загальну суму з ПДВ 54144,00 грн., № 193 від 25.09.2008 р. на загальну суму з ПДВ 50593,20 гри., № 051205 від 05.12.2008 р. на загальну суму з ПДВ 93000,00 грн.,копії яких надані на дослідження, виконані (нанесені) за допомогою факсемільє засобами оперативної поліграфії з одного і того ж підпису. Вказаний висновок описаний в акті перевірки.

Судом було витребувано від УСБУ в області завірені копії примірника даного висновку спеціаліста, однак вказаний висновок, враховуючи суспільно-політичну ситуацію в м.Івано-Франківськ та з метою недопущення витоку секретної інформації, комісією експертного сектору 27.01.2014 року був знищений (а.с.21 т.3).

Крім того, встановлено, що відповідно до (останнього) поданого податкового розрахунку комунального податку ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" за 4 квартал 2008 року на підприємстві числиться 1 працівник.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що з декларації по податку на прибуток підприємства, подане ТОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" встановлено відсутність на підприємстві основних засобів (згідно додатку К 1/1 до Декларації з податку на прибуток), запасів на складах (місцях зберігання), у незавершеному виробництві, у готовій продукції, основних фондів, нематеріальних активів, складських, офісних приміщень, виробничих потужностей, транспортні засоби (власні або орендовані) також відсутні.

Таким чином, суд погоджується з висновками представниками відповідача про те, що у ТзОВ "Оптопостач-Бізнесгруп" недостатньо трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, власних чи орендованих основних фондів та будь-яких засобів на момент здійснення діяльності чи надання послуг, документи підписані особами, не вказаними в реєстраційних документах.

За таких обставин, відсутність належних доказів отримання позивачем дизпалива від ТОВ ТД «Європейський гарант» свідчить про безтоварність господарської операції, а витрати, понесені позивачем на оплату товару, та суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, суд вважає документально не підтвердженими та такими, що не можуть бути віднесені до складу валових витрат та впливати на формування податкового кредиту.

Згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказується найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

В ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи-можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ст.9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпеченим записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, якими передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

У урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненням).

Враховуючи те, що надані первинні бухгалтерські документи, що стосуються господарських взаємовідносин ТОВ АПК "Доброта" з ТОВ ТД "Європейський гарант", ТОВ „Оптопостач-Бізнесгруп", складені з порушенням вимог ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, вимог п.18 наказу ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», а тому вони не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ, як у підприємства, що перевіряється, так і у його контрагентів.

Аналогічно не можуть впливати на формування валових витрат та податкового кредиту господарські операції ТОВ АПК "Доброта" з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за відсутності належно оформлених первинних документів, яких суду надано не було.

Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з висновком податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 662981грн., в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 165745 грн., в тому числі: за IV квартал 2008 року в сумі 33120 грн., за І квартал 2009 року в сумі 132625 грн., а також про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 132596 грн., у наступних періодах: жовтень 2008 року - 19557,00 грн., грудень 2008 року - 6939,00 грн., січень 2009 року - 27843,00 грн., березень 2009 року - 70844,00 грн., квітень 2009 року - 7413,00 грн., та правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень із визначенням податкового зобов'язання по ПДЖВ та податку на прибуток та застосуванням штрафних санкцій.

Щодо посилання представника позивача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2788/10/0970 за позовом ТОВ Агропромисловий комплекс "Доброта" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0004922310/0 та №0004932310/0 від 27.07.2010 року, суд зазначає, що оціночні судження судів в даному рішенні не є преюдиційними для суду в розумінні ст.72 КАС України при вирішенні цієї адміністративної справи, оскільки даними судами не досліджувалися всі ті обставини, які стали відомі та досліджувалися судом при розгляді цієї адміністративної справи та стосуються інших періодів діяльності даного товариства з його контрагентами (а.с. .

Щодо посилання представника позивача на рішення Коломийського міськрайонного суду у справі №1-286/11 про обвинувачення ОСОБА_7, директора ТОВ АПК "Доброта", за ст..212 ч.3, ст..366 ч.2 КК України, суд зазначає, що даним судом ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні службового підроблення (складання завідомо неправдивих документів на витрати - договорів субпідряду, актів виконаних робіт з ТОВ "С.Дж.Р.Груп"), що опосередковано свідчить про зниження позивачем прибутку шляхом формування валових витрат на підставі підроблених документів. В той же час визнання ОСОБА_7 невинним та по суду виправданим в пред'явленому обвинуваченні за ст..212 ч.3 КК України, оціночні судження судів в даному рішенні не є преюдиційними для суду в розумінні ст.72 КАС України при вирішенні цієї адміністративної справи, оскільки даним судом не досліджувалися всі ті обставини, які стали відомі та досліджувалися судом при розгляді цієї адміністративної справи та стосуються інших періодів діяльності даного товариства з його контрагентами (а.с.186-192 т.2) .

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 27.04.2015 року.