Ухвала

від 27.04.2015 по справі 2а-2189/10/1870

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р.Справа № 2а-2189/10/1870 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 2а-2189/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.08.2009 року № 0000962312/0/52488, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 38 667 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 35 295 грн., та № 0000952312/0/52489, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 14 132 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31 058 грн.

- скасувати повторні податкові повідомлення - рішення від 15.10.2009 р. № 0000952312/1 та № 0000962312/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2009 року винесено податкові повідомлення-рішення, якими визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73962 грн. та податку на прибуток в сумі 45190 грн. В ході перевірки відповідачем визнано сумнівними операції з поставки позивачу ТОВ "Тревел-НВХ" газу скрапленого в серпні та жовтні 2007 року. Вважає такі висновки безпідставними. ТОВ "Промгаз" отримував газ скраплений СПБТ від ТОВ "Тревел-НВХ" на підставі договору. Отримання газу підтверджується належними первинними документами.

Далі газ було реалізовано позивачем. Фактичне отримання газу у ТОВ "Тревел-НВХ" відбувалось безпосередньо покупцями ТОВ "Промгаз" - ТОВ "Укргазпром-Суми" та ТОВ "РСУ-11". Покупці здійснювали перевезення газу до пункту призначення власним автотранспортом, у зв'язку з чим ТОВ "Промгаз" не має товарно-транспортних накладних. Договір між позивачем та ТОВ "Тревел-НВХ" є дійсним, а дії сторін, направлені на виконання його умов, відповідали вимогам закону.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.15 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" до Державної податкової інспекції в місті Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.08.2009 року № 0000962312/0/52488, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 38 667 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 35 295 грн., № 0000952312/0/52489, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 14 132 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31 058 грн.

Скасовано повторні податкові повідомлення - рішення від 15.10.2009 р. № 0000952312/1 та № 0000962312/1.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Промгаз" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р. За наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 05.08.2009р. №0000962312/0/52488 та №0000952312/0/52489, якими було збільшено суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 73962 грн. в т.ч. основний платіж - 38667,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 35295,00 грн., та з податку на прибуток в розмірі 45190, в т. ч. за основним платежем 14132, 00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією 31058,00 грн. 15.10.2009 року після розгляду первинної скарги, відповідачем винесено повторні податкові повідомлення-рішення №0000962312/1 та №0000952312/1 (т.1 а.с. 53-56).

Як вбачається з акту перевірки, в ході її проведення податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Промгаз" п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" п.п.7.2.3 п. 7.2 п.п 7.4.1 п.п. 7.4.4 п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та безпідставне включення до складу валових витрат по придбанню газу скрапленого від ТОВ "Тревел-НВХ" в 3-4 кварталах 2007 року та 2 кварталі 2008 року, віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по цих господарських операціях. З такою позицією суд погодитись не може.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 05 серпня 2009 року та 15 жовтня 2009 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 "Закону України "Про оподаткування прибутку, підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Відповідно до ст. 7 п.7.5 п.п. 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.7 п.7.4 п.п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

ТОВ "Промгаз" укладено договір поставки газу з ТОВ "Тревел-НВХ" №01/08-01 від 01.08.2007 р. (т.1 а.с.77). На підтвердження факту виконання сторонами договору його умов та підтвердження можливості їх виконання позивачем подано копії видаткових та податкових накладних, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, виписки з рахунку в банку, копії платіжних доручень, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу для перевезення газу та акт його технічного огляду. На підтвердження факту відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку надано відомості по рахунку 631 та 281 (т.1 а.с.80-99, т. 2 а.с. 44-51). Будь-які докази для спростування інформації, що міститься у вказаних документах, відповідачем не подано.

На підтвердження правомірності винесених податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Сумах надано копії протоколів допиту ОСОБА_1, що відповідно до витягу зі статуту ТОВ "Тревел-НВХ" є його засновником та здійснювала обов'язки директора. В своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що за винагороду погодилась на пропозицію малознайомої жінки стати засновником підприємства, для чого у м. Київ в присутності нотаріуса завірила своїм підписом папери, змістом яких не цікавилась. (т.1 а.с. 103-106). Крім того, відповідач свої заперечення мотивує тим, що документи, які від імені ТОВ "Тревел-НВХ" підписані ОСОБА_1, нею не могли бути підписані через те, що в цей період вона відбувала покарання в місцях позбавлення волі в Республіці Білорусь. Крім відображення цього факту в постанові про порушення кримінальної справи та повідомлення Броварського МВ ГУМВС України в Київській області будь-яких належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі та неможливості в зв'язку з цим виконувати обов'язки директора ТОВ "Тревел-НВХ" в періоді, який перевірявся, відповідачем не подано (т.1, а.с. 121,165). Також відповідачем подано копію рішення Киїівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року, яким припинено ТОВ "Тревел-НВХ" та визнано недійсними установчі документи товариства з моменту їх державної реєстрації (а.с. 127-128). Наведеними доказами право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат по відносинах з ТОВ "Тревел-НВХ" не спростовується. Наявність недоліків в первинних документах не свідчить про їх недійсність та відсутність факту самої господарської операції.

Відповідно до ст. 18 ч.ч. 1-2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Відповідачем будь-які докази обізнаності позивача з тим, що первинні документи від імені контрагента могли бути підписані не тією особою, яка в них зазначена, не подано. Також суд вважає, що припинення юридичної особи та визнання недійсним її установчих документів не свідчить про визнання недійсними результатів господарської діяльності такого суб'єкта з моменту його державної реєстрації до моменту припинення. Позивач не наділений будь-якими повноваженнями здійснювати контроль за правильністю складання контрагентом первинних документів та ведення бухгалтерського та податкового обліку. Нормативними актами, що діяли на момент виникнення правовідносин таких повноважень на позивача не покладалось, а тому і покладення на нього відповідальності за порушення, що можливо були допущені іншим суб'єктом господарювання, є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 28.01.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 2а-2189/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.