Рішення

від 27.04.2015 по справі 921/504/14-г/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2015 р.Справа № 921/504/14-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів-Агробізнес", с. Вірлів, Тернопільська область, Зборівський район

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа - підприємець Пулька Тарас Чеславович, с.Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів Агро", вул.Кутна, 15, с.Вірлів, Тернопільська область, Зборівський район

про cтягнення заборгованості в сумі 180 024,22 грн.

За участі представників:

позивача: не прибув;

відповідача: Сідий С.В., довіреність № 01 від 04.06.2014 р.;

третьої особи: не прибув.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірлів-Агробізнес", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача фізичної особи - підприємця Пульки Тараса Чеславовича, звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Агро" про cтягнення заборгованості в сумі 180 024,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем взяті на себе зобов'язання по оплаті одержаного товару згідно видаткової накладної № РН - 0000042 від 11.03.2013 р. виконані неналежним чином, внаслідок чого допущено заборгованість в сумі 180 024,22 грн, стягнення якої і є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2014 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 16.06.2014 р., який відкладався до 01.07.2014 р., а також до 14.07.2014 р.

Разом з тим, ухвалою господарського суду від 14.07.2014 р. провадження у справі № 921/504/14-г/18 було зупинено до вирішення справи № 921/687/14-г/14.

Так, по справі № 921/687/14-г/18 прийнято рішення, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, відтак обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені, а тому суд ухвалою від 20.04.2015 р. поновив провадження у даній справі та призначив судове засідання на 27.04.2015 р.

Позивач участь повноважного представника у призначене на 27.04.2015 р. судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній в судовому засіданні 27.04.2015 р. представник відповідача, згідно усних пояснень, а також письмового відзиву на позов (вх. 11463 від 16.06.2014 р.) проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та просить суд в позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача письмових пояснень по суті спору не подала, її представник у судове засідання 27.04.2015 р. не прибув, хоча про час і місце слухання ФОП Пулька Т.Ч. повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України,

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів-Агробізнес" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів Агро" (покупець) укладено договір поставки № ДГ -0000084 від 04.03.2013 р. , згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність товар ( курку живою вагою), а покупець - прийняти товар і оплатити його на умовах договору відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною останнього.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов укладеного між сторонами правочину, ТОВ "Вірлів -Агробізнес" 11.03.2013 р. продало відповідачу товар (35 113 кг курки у заліковій вазі) на загальну суму 351 130,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000042 від 11.03.2013 р. та податковою накладною №1/2 від 11.03.2013 р.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із позовних матеріалів, ТОВ "Вірлів -Агро", всупереч наведених вище законодавчих приписів та умов договору від 04.03.2013 р., свої зобов'язання в частині своєчасної оплати виконав частково, а саме на суму 171 108,78 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією банківської виписки по рахунку позивача від 15.04.2013 р.

Як стверджує позивач, неоплаченим залишився борг в сумі 180 024,22 грн, стягнення якого і предметом розгляду у даній справі.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, зокрема із письмового відзиву на позов (вх. 11463 від 16.06.2014 р.) та долученої до відзиву копії договору про відступлення права вимоги від 20.03.2013 р., між позивачем та фізичною особою - підприємцем Пулькою Т.Ч. укладено договір про відступлення права вимоги від 20.03.2013 р., відповідно до якого ТОВ "Вірлів-Агробізнес" своє право вимоги до відповідача, яке виникло на підставі договору поставки товару № ДГ - 0000084 від 04.03.2013 р. та видаткових накладних № РН - 0000042 від 11.03.2013 р. , № РН - 0000044 від 21.02.2013 р., передало фізичній особі - підприємцю Пульці Т.Ч.

Так, статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

При цьому, суд враховує, що господарський суд Тернопільської області при розгляді справи № 921/687/14-г/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів -Агробізнес" до фізичної особи - підприємця Пульки Т.Ч. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 20.03.2013 р., у рішенні від 25.02.2015 р. дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 20.03.2013 р., укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем Пулькою Т.Ч.

Тобто, первісний кредитор ТОВ "Вірлів-Агробізнес", в результаті відступлення права вимоги новому кредитору - фізичній особі - підприємцю Пульці Т.Ч., не є стороною управненою вимагати від боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів Агро" сплати основного боргу за договором поставки № ДГ -0000084 від 04.03.2013 р. згідно видаткової накладної № РН - 0000042 від 11.03.2013 р. на загальну суму 180 024,22 грн, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приймаючи до уваги, що предметом спору є cтягнення заборгованості в сумі 180 024,22 грн, отже судовий збір з даної позовної заяви має складати 3600,48 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 391 від 13.05.2014 р. позивачем сплачено 7022,60 грн судового збору.

Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зазначене, позивачу підлягає поверненню сплачений судовий збір у розмірі 3422,12 грн.

Судовий збір за розгляд справи у розмірі 3600,48 грн, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, позивачу не відшкодовується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Вірлів-Агробізнес", с. Вірлів, Тернопільська область, Зборівський район, ідентифікаційний код 37345613 з Державного бюджету України зайво сплачений при поданні позовної заяви платіжним дорученням № 391 від 13.05.2014 р. судовий збір в сумі 3 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн 12 коп.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 29.04.2015 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька