Рішення

від 21.04.2015 по справі 923/367/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2015 Справа № 923/367/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД", м. Херсон

про розірвання договору та стягнення 204710,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Іванова О.В., довіреність від 25.02.2015р.

від відповідача - представник Лукомський О.П., довіреність від 20.02.2015р.

Суть спору: комунальна установа "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" звернулась з позовом, в якому просить суд розірвати укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" договір підряду №05/12-14 від 05.12.2014р., а також просить стягнути суму боргу у розмірі 204710,89 грн., з якої: 1561981,08 грн. - сума передплати, 8277,60 грн. - сума пені, 36442,25 грн. - сума штрафу та 3809,96 грн. - сума пені за користування бюджетними коштами. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору підряду №05/12-14 від 05.12.2014р., положення ст.ст. 525, 526, 549, 610-612 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 220 ГК України.

У судовому засіданні 26.03.2015р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач посилається на ті обставини, що висуваючи вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати, позивачем не враховано, що зазначені кошти витрачено на придбання обладнання, що в свою чергу повинно було встановлюватись на об'єкті передбаченому договором № 05/12-14 від 05.12.2014р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрофбуд". Відповідач також зазначає, що він не ухиляється від виконання договірних зобов'язань.

У судовому засіданні 26.03.2015р. оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 21.04.2015р., з підстав передбачених ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 21.04.2015р. представник позивача надав суду з супровідним листом додаткові документи. Дані матеріали суд прийняв до розгляду та долучив до справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.04.2015р. представник відповідач позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення, які містяться у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 05 грудня 2014 року між комунальною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" (надалі - позивач або замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" (надалі - відповідач або підрядник) був укладений договір підряду № 05/12-14 на проведення робіт по об'єкту: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме паливний брикет) Правдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1., п.2. договору сторони встановили, що замовник відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року №369, розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.09.2014р. №670 "Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року №369", доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору підряду проведення робіт по об'єкту: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Правдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" за адресою; вул. Висоцької, 57, с. Правдино Білозерського району Херсонської області.

Об'єкт робіт: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Правдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів". Місце знаходження об'єкту - вул. Висоцької, 57, с. Правдино Білозерського району Херсонської області.

Відповідно до умов п.8. договору договірна ціна складає 520603,56 грн., в тому числі податок на додану вартість 88767,26 грн. та визначена на основі кошторису і є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).

Строком Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.60 договору).

З огляду на умови п.60 договору, суд прийшов до висновку, що даний договір діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Звертаючись з позовом до суду про розірвання договору та стягнення 204710,89 грн., позивач посилається на ті обставини, що п.46 договору встановлено, що замовник протягом 3-х днів з дня надходження коштів може надати підряднику попередню оплату для виконання робіт у розмірі 30 відсотків вартості обсягу робіт згідно постанови КМУ від 23.04.2014р. № 117.

По платіжному дорученню № 32 від 09.12.2014р. позивач 30.12.2014р. перерахував на рахунок відповідача 156181,08 грн.

Відповідно до п.4 договору та додатку № 2 до договору встановлено строк виконання робіт - грудень 2014 року.

Позивач зазначає, що станом на 26.02.2014р. відповідач роботи так і не виконав.

З метою досудового врегулювання спору позивач 12.01.2015р. та 21.01.2015р. направляв на адресу відповідача вимоги, в яких, у зв'язку із невиконання відповідачем договірних зобов'язань вимагав повернути суму передплати у розмірі 156181,08 грн. Дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Отже, у зв'язку із невиконання відповідачем умов договору підряду, позивач посилаючись умови договору, положення ст.ст. 525, 526, 549, 610-612 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 220 ГК України, просить суд розірвати договір підряду №05/12-14 від 05.12.2014р., а також стягнути з відповідача 204710,89 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається зі змісту договору підряду №05/12-14 від 05.12.2014р., вказаний договір за своєю юридичною природою є договором будівельного підряду.

Так, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов п.46. договору перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 156181,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 09.12.2014р.

Відповідно до умов п.4 договору та додатку № 2 до договору встановлено строк виконання робіт - грудень 2014 року. Тобто відповідач зобов'язаний був закінчити роботи в строк до 31.12.2014р. включно.

Проте, в порушення умов п.4 договору та додатку № 2 до договору, відповідач в обумовлені строки роботи не виконав, про причини порушення строків виконання робіт не повідомив.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує той факт, що порушив строки виконання робіт.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт відповідно до встановленого графіка виконання робіт не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

Щодо вимоги про розірвання договору підряду №05/12-14 від 05.12.2014р., суд зазначає наступне.

Як на правову підставу для розірвання договору позивач посилається ст. 611 ЦК України.

Суд зазначає, що ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У позовній заяві відсутні посилання на істотне порушення відповідачем умов договору. Не надано позивачем суду й доказів, які б підтверджували таке порушення відповідачем умов договору.

Крім того, підстави для розірвання договору передбачені статтею 652 ЦК України.

Так, частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Позивач обставин, які б підтверджували сукупність і наявність таких чотирьох умов, не вказав і доказів того, що подальше виконання сторонами спірного договору підряду призведе до порушення їхніх майнових інтересів, позбавить позивача, який був заінтересований в укладенні цього договору, того, на що він розраховував, не надав.

Статтею 611 ЦК України, на яку посилається позивач, підстав розірвання договору підряду не визначено.

За таких обставин, підстави для розірвання договору підряду відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про розірвання договору підряду №05/12-14 від 05.12.2014р. має бути відмовлено.

Суд звертає увагу сторін, що договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 ЦК України (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 156181,08 грн., необхідно зазначити наступне.

Згідно ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 224 ГК України під збитками зокрема розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Тобто, враховуючи вищевикладене, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

В даному випадку збитками позивача є витрати у розмірі 156181,08 грн., які були здійснені у вигляді передоплати по договору підряду від №05/12-14 від 05.12.2014р.

Внаслідок прострочення відповідача виконання зобов'язання, позивач втратив інтерес у виконанні відповідачем підрядних робіт та виявив намір скористатися правом і повернути суму передоплати у розмірі 156181,08 грн.

Відповідач не повернув позивачу суму передоплати у розмірі 156181,08 грн.

З огляду на викладене, оскільки позивач втратив інтерес у виконанні відповідачем підрядних робіт, вимога про стягнення суми передплати у розмірі 156181,08 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення суми пені у розмірі 8277,60 грн., яка нарахована за період з 01.01.2015р. по 26.02.2015р., то дана вимога підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України).

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Так, відповідно до абзацу 2 п.54 договору сторони встановили, що підрядник несе відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу, у разі його отримання, і сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожен день прострочення.

Даний пункт договору відповідає приписам ч. 4 ст. 231 ГК України та ст. 9, 627 ЦК України.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем на рахунок відповідача суми авансу (передплата) у розмірі 156181,08 грн., а також встановлено порушення відповідачем терміну відпрацювання авансу, у зв'язку з цим, суд вважає, що позивач правомірно за період з 01.01.2015р. по 26.02.2015р. нарахував пеню.

За розрахунком позивача, розмір суми пені за період з 01.01.2015 по 26.02.2015р., за порушення терміну відпрацювання авансу становить 8277,60 грн.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок суми пені за період з 01.01.2015 по 26.02.2015р.

Розрахунок суми пені має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 156181.08 01.01.2015 - 26.02.2015 57 0.1 % 8902.32 Загальна сума пені за договором складає 8902.32 грн.

Таким чином, за здійсненим судом розрахунком, сума пені на 624,72 грн. є більшою, ніж така, яка заявлена позивачем.

Проте, відповідно до правових норм ГПК України, суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто у даному випадку самостійно стягнути суму пені, яка перевищує суму, яка заявлена позивачем до стягнення.

З огляду на викладене, вимога щодо стягнення суми пені у розмірі 8277,60 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також на підставі абзацу 2 п.54 договору позивачем заявлена вимога про стягнення суми штрафу у розмірі 36442,25 грн.

Дана вимога підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 п.54 договору сторони встановили, що підрядник несе відповідальність за порушення терміну відпрацьовування авансу, у разі його отримання, і сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вартості.

З розрахунку слідує, що позивач 7% штрафу нараховує на суму 520603,56 грн., тобто на загальну вартість робіт по договору.

Суд вважає, що даний розрахунок позивача є безпідставним, оскільки абзац 2 п.54 договору конкретно/чітко не передбачає можливість нарахування 7% штрафу на загальну вартість робіт по договору (520603,56 грн.). В даному випадку 7% штрафу правомірно було б нараховувати лише на суму авансу, яка становить 156181,08 грн., оскільки у вказаному пункті договору мова йде лише про "відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу".

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідно до абзацу 2 п.54 договору 7% штрафу правомірно нараховувати лише на суму авансу (передплати), яка становить 156181,08 грн.

Суд здійснив власний розрахунок штрафу у розмірі 7% від перерахованої суми передплати. Сума штрафу становить (156181,08 грн. х 7% = 10932,68 грн.) 10932,68 грн.

Таким чином, вимога про стягнення 7% штрафу підлягає задоволенню частково, лише у розмірі 10932,68грн.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення суми пені за користування бюджетними коштами у розмірі 3809,96 грн., яка обґрунтована посиланням на пункт 57 договору.

Відповідно до умов п.57 договору сторони встановили, що у разі не виконання підрядником договірних зобов'язань протягом зазначеного строку із дня отримання бюджетних коштів застосовуються штрафні санкції у розмірі становить 120% від облікової ставки НБУ, установленої на момент закінчення строку виконання робіт, передбаченого умовами цього договору, за кожний день прострочення.

Дослідивши правове обґрунтування даної вимоги, суд прийшов до висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, заявляючи вимогу про стягнення суми пені за користування бюджетними коштами, позивач фактично застосовує до відповідача подвійну юридичну відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання в частині порушення строків виконання робіт, оскільки відповідно до абзацу 2 п.54 договору позивач вже стягнув з відповідача пеню за порушення терміну відпрацювання авансу, тобто за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ст. 61 Конституції України та загальних засад цивільного законодавства, до суб'єкта господарювання не допускається подвійне застосування юридичної відповідальності за порушення одного й того ж виду договірного зобов'язання. В даному випадку позивач намагається двічі стягнути з відповідача пеню за порушення строків виконання робіт.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення суми пені за користування бюджетними коштами у розмірі 3809,96 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд також зазначає, що позивачем при поданні позовної заяви про розірвання договору та стягнення 204710,89 грн., відповідно до платіжного доручення №91 від 26.02.2015р. було сплачено 5790,39 грн. судового збору.

Проте виходячи із заявлених позовних вимог (1 немайнова вимога - 1218,00 грн., та 1 майнова вимога - 4094,22 грн.), загальна сума судового збору за даною позовною заявою становить 5312,22 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 478,17 грн., сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №91 від 26.02.2015р., підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" (73000, м. Херсон, вул. К.Маркса, 13, кв. 9, код ЄДРПОУ - 37238714) на користь комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" (75000, Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48, код ЄДРПОУ - 38188738) суму передплати у розмірі 156181,08 грн., суму пені у розмірі 8277,60 грн., суму штрафу у розмірі 10932,68 грн. та суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 3507,83 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути комунальній установі "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" (75000, Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48, код ЄДРПОУ - 38188738) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) - 478,17 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного дорученням №91 від 26.02.2015р., у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2015р.

Суддя С.В. Нікітенко