Постанова

від 23.06.2015 по справі 923/367/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р.Справа № 923/367/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Лисенко В.А., Шевченко В. В.,

(Склад судової колегії сформований на підставі розпорядження №189 від 17.06.2015р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2015)

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Лукомський О.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунальної установи «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФБУД»

на рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2015

по справі № 923/367/15

за позовом Комунальної установи «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФБУД»

про розірвання договору та стягнення 204 710, 89 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року Комунальна установа «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області» (далі - Установа, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФБУД» (далі - Товариство, відповідач) про розірвання договору підряду№05/12-14 від 05.12.2014 та стягнення суми передплати 156 181, 08 грн., пені - 8 277,60 грн., штрафу - 36 442, 25 грн., пені за користування бюджетними коштами - 3 809,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору підряду позивач перерахував відповідачу суму авансу, проте Товариство не виконало роботи в строки передбачені вищевказаним договором, у зв'язку з чим, порушило приписи останнього.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2015 позов Установи задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму передплати у розмірі у розмірі 156 181,08 грн., суму пені у розмірі 8 277,60 грн., штрафу - 10 932,68 грн. та витрати по сплаті судового збору - 3 507, 83 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що у встановлені строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт відповідно до встановленого графіка виконання робіт не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції , Установа та Товариство звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. Так, Установа в своїй скарзі просить суд, рішення скасувати, постановити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму передплати 156 181,08 грн., пеню 8 277,60 грн., штраф 36 442,25 грн., пеню за користування бюджетними коштами 3 809,96 грн. Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача. Товариство в своїй апеляційній скарзі просить суд, рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та вирішити питання щодо сплати судового збору.

В обґрунтування апеляційних скарг сторони посилаються на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Представник позивача в судове засідання 23.06.2015 не з'явився, та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.05.2015, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Проте, така неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційних скарг до провадження від 25.05.2015 у даній справі, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

В судовому засіданні 23.06.2015 представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Товариства та просив задовольнити останню, проти апеляційної скарги Установи заперечував.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2014 року між Установою (замовник) і Товариством (підрядник) укладений договір підряду № 05/12-14 на проведення робіт по об'єкту: «Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме паливний брикет) Правдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», за умовами якого, замовник відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року №369, розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.09.2014р. №670 «Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року №369», доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору підряду проведення робіт по об'єкту: «Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Правдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» за адресою; вул. Висоцької, 57, с. Правдино, Білозерського району Херсонської області.

Об'єкт робіт: «Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Правдинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Місце знаходження об'єкту - вул. Висоцької, 57, с. Правдино, Білозерського району Херсонської області (п. п. 1., 2. договору).

Відповідно до п. 4. договору підрядник розпочне виконання робіт після підписання договору та згідно календарного графіку (грудень 2014 року), який є невід'ємною частиною договору (додаток 2). Підрядник може забезпечити дострокове завершення робіт і здачу їх замовнику.

Пунктом 8. договору сторони узгодили, що договірна ціна складає 520 603,56 грн., в тому числі податок на додану вартість 88 767,26 грн. та визначена на основі кошторису і є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).

Замовник протягом 3-х днів з дня надходження коштів може надати підряднику попередню оплату для виконання робіт у розмірі 30 відсотків вартості обсягу робіт згідно постанови КМУ від 23.04.2014р. № 117 (п. 46 договору).

Строком Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2014 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п. 60 договору).

Щодо вимоги позивача про розірвання договору підряду №05/12-14 від 05.12.2015, колегія суддів зазначає наступне.

Як на правову підставу розірвання договору позивач посилається ст. 611 ЦК України. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині господарський суд зазначив, що відповідно до ст. ст. 651, 652 ЦК України відсутні підстави щодо розірвання договору, а ст. 611 ЦК України на яку посилається Установа, підстав розірвання договору підряду не визначено.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що підстави для розірвання договору підряду №05/12-14 від 05.12.2015 в судовому порядку відсутні, проте не з підстав на які посилається господарський суд, а у зв'язку з тим, що вищевказаний договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2014 року (п. 60 договору), отже договір який втратив чинність на момент подання позовної заяви (05.03.2015), не може бути розірваний в судому порядку.

На виконання умов договору Установа платіжним доручення № 32 від 09.12.2014 перерахувала Товариству 30.12.2014 передплату у розмірі 156 181,08 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 12.01.2015 та 21.01.2015 направляв на адресу відповідача вимоги, в яких, у зв'язку із невиконання відповідачем договірних зобов'язань вимагав повернути суму передплати у розмірі 156 181,08 грн. Дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та положень статті 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦК України).

Згідно статті 224 ГК України під збитками зокрема розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Тобто, враховуючи вищевикладене, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

В даному випадку збитками позивача є витрати у розмірі 156 181,08 грн., які були здійснені у вигляді передоплати по договору підряду від №05/12-14 від 05.12.2014.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 156 181,08 грн. є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив цю вимогу.

Щодо вимог Установи про стягнення суми пені у розмірі 8 277,60 грн., штрафу - 36 442,25 грн. та пені за користування бюджетними коштами - 3 809,96 грн., судова колегія вважає, що останні не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч. 2 ст. 883 ЦК України).

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Так, відповідно до абзацу 2 п. 54 договору сторони встановили, що підрядник несе відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу , у разі його отримання, і сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вартості.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до абзацу 2 п. 54 Договору позивач неправомірно нарахував суму пені, оскільки з вищевказаного пункту Договору вбачається, що термін відпрацювання авансу сторонами не погоджений. Крім того, Договором конкретно/чітко не передбачає можливість нарахування 7% штрафу на загальну вартість робіт по Договору. В даному випадку 7% штрафу правомірно було б нараховувати лише на суму авансу, оскільки у вказаному пункті договору мова йде лише про «відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу» , який, як зазначалось раніше сторонами не погоджений, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього, судова колегія зазначає, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ч. 2 ст. 883 ЦК України).

Колегія суддів вважає, що порушення календарного графіку виконання робіт - грудень 2014 договору № 05/12-14 від 05.12.2014, сталось не з вини відповідача, оскільки останній отримав передплату лише 30.12.2014. Крім цього, ухвалами Білозерського районного суду Херсонської області від 12.02.2015 по справі № 648/495/15-к та 25.02.2015 по справі № 648/676/15-к надано заступнику начальника СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області дозвіл на доступ та вилучення оригіналів документів в тому числі і до документів, які стосуються даної справи, а саме договору підряду № 05/12-14 від 05.12.2014 укладений між сторонами по даній справі.

У зв'язку з цим також відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафу та пені за користування бюджетними коштами.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд не встановив обставини, необхідних для вирішення даного спору в частині стягнення з відповідача суми пені і штрафу та невірно застосував законодавство, яке підлягає застосуванню до даних правовідносин, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, апеляційна скарга Товариства задовольняється частково, апеляційна скарга Установи залишається без задоволення, а рішення господарського суду підлягає зміні в частині стягнення з відповідача на користь позивача сум пені та штрафу.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Комунальної установи «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області» - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФБУД» - задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2015 - змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФБУД» на користь Комунальної установи «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області» суму передплати у розмірі 156 181,08 грн. та суму витрат по сплаті судового збору за розгляд позову у розмірі - 3 123,62 грн.».

4. В іншій частині рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2015 залишити без змін.

5. Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови із зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Лисенко В.А.

Шевченко В.В.