Постанова

від 28.04.2015 по справі 911/4206/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р. Справа№ 911/4206/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Ільєнок Т.В.

за участю представників:

від прокуратури: Попельнюк В.В.,

від позивача-1: не з'явився,

від позивача-2: не з'явився,

від відповідача: представник - Денисенко О.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2014 р.

у справі № 911/4206/14 (суддя Лутак Т.В.)

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Київської обласної державної адміністрації,

2. Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", с. Циблі Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс", м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.

про розірвання договору та зобов'язання повернути лісову ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 р. Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 22.09.2011 р., укладеного між Державним підприємством "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" щодо лісової ділянки площею 0,95 га, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" повернути державі в особі постійного лісокористувача Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" лісову ділянку площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.12.2014 р. у справі №911/4206/14 позовні вимоги Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" задоволено повністю.

Розірвано договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою від 22.09.2011, укладений між Державним підприємством "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" щодо лісової ділянки площею 0,95 га, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" повернути державі в особі постійного лісокористувача Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" лісову ділянку площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" в доход Державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час прийняття рішення суду першої інстанції мало місце недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та в результаті чого висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач-1 обґрунтовує правомірність рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Позивач-2 у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що, на думку ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", при винесенні Господарським судом Київської області рішення від 15.12.2014 р. мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та в результаті чого висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, що призвело до винесення неправильного рішення і як наслідок є підставою для його скасування.

Представник прокуратури в судових засіданнях 23.04.2015 р. та 28.04.2015 р. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судових засіданнях 23.04.2015 р. та 28.04.2015 р. вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача-1 в судовому засіданні 23.04.2015 р. проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення. В судове засіданні 28.04.2015 р. не з'явився,

Позивач-2 явку свого представника в судові засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників позивачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2011 р. Київською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 1006 "Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс", яким виділено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" лісову ділянку площею 0,95 га у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) та розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; встановлено, що лісова ділянка, зазначена у пункті 1 цього розпорядження, виділена без вилучення її у постійного лісокористувача - Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та без зміни цільового призначення; встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" потрібно укласти з постійним лісокористувачем Державним підприємством "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" договір про довгострокове тимчасове користування лісового ділянкою, зареєструвати в Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, укладений з постійним лісокористувачем Державним підприємством "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, приступити до використання лісової ділянки після підписання договору, зазначеного у підпункті 3.1 цього розпорядження, та його реєстрації.

На виконання даного розпорядження, між Державним підприємством "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (постійний лісокористувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" (тимчасовий лісокористувач) укладено договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, за умовами якого позивач 2 виділяє, а відповідач бере в дострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей загальною площею 0,95 га, строком на 49 років, що знаходиться на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

У відповідності до п. 2.1 договору у довгострокове тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 0,95 га з наступною характеристикою: знаходиться в постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1).

Відповідно до п. 3.1 договору даний договір укладено на 49 років починаючи з дати його реєстрації.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що відповідач сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі, затвердженій рішенням Київської обласної ради від 23.08.2011 № 175-09-VI "Про встановлення ставок збору другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Згідно п. 4.2 договору плата за довгострокове тимчасове користування лісами за перший рік використання лісової ділянки вноситься при укладенні цього договору, а за наступні роки проводиться на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 4.3 договору плата за використання лісової ділянки справляється також у разі, коли відповідач не використовує лісову ділянку за умовами договору, але дія договору не припинена.

Пунктом 5.1 договору визначено, що на діяльність відповідача, що використовує лісову ділянку за цим договором, поширюються норми Лісового кодексу України, інших нормативно-правових актів лісового, природоохоронного та земельного законодавства України.

Відповідно до п. 5.2 договору лісогосподарська діяльність на виділеній у довгострокове тимчасове користування лісовій ділянці здійснюється позивачем 2 або за його погодженням відповідачем.

У відповідності до п. 6.1 договору передача лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування здійснюється без вилучення ділянки у позивача 2 та без зміни цільового призначення.

Передача лісової ділянки відповідачу здійснюється у 7-денний строк після реєстрації цього договору за актом приймання-передачі з встановленням меж лісової ділянки, збереження яких покладається на відповідача (пункт 6.2 договору).

Згідно п. 7.1 договору після припинення дії договору відповідач повертає позивачу-2 лісову ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її у тимчасове довгострокове лісокористування.

Згідно з п. 9.1.2 позивач-2 має право ставити питання про розірвання договору у разі використання відповідачем лісової ділянки не за цільовим призначенням або з порушенням лісового і природоохоронного законодавства.

Пунктом 9.3.2 договору передбачено, що відповідач має право за погодженням із власником лісів (позивачем 1), постійним лісокористувачем (позивачем 2) в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності.

Відповідно до п. 9.4.5 та п. 9.4.8 договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів та виконувати інші права і обов'язки, передбачені Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з цього питання.

Згідно з п. 10.2 договору дія договору припиняється у випадку, зокрема, використання лісової ділянки не за цільовим призначенням, невиконання однією із сторін умов договору та в інших випадках передбачених законом.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 11.1 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

У відповідності до п. 12.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації в Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Даний договір зареєстровано в Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового користування лісами вчинено запис від 22.09.2011 р. за № 15.

На виконання умов договору позивач-2 виділив, а відповідач прийняв в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, загальною площею 0,95 га, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1), про що сторони склали акт приймання-передачі об'єкта довгострокового тимчасового користування, копія якого долучена до матеріалів справи.

16.07.2014 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області, на підставі наказу № 446 від 03.07.2014 р. та направлення на перевірку № 322 від 03.07.2014 р., було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" на земельній ділянці загальною площею 0,95 га, яка використовується для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2014 р. в якому зазначено, що на лісовій ділянці, яка передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" в користування за договором про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, який зареєстровано 22.09.2011 р. за № 15, побудовані капітальні споруди, дерев'яні альтанки та облаштовані пішохідні доріжки, частина ділянки огороджена кам'яним та металевим парканами, доступ обмежений.

Також, за результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було винесено припис № П48/191 від 16.07.2014 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Надаючи правову оцінку зазначеним акту та припису колегія суддів зазначає про наступне.

Зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують факт вчинення відповідачем порушення вимог земельного законодавства України, що полягає у зведенні будь-яких будівель, оскільки факт вчинення особою порушення вимог земельного законодавства України має підтверджуватись всіма матеріалами перевірки в їх сукупності, оформленими з дотриманням відповідного порядку.

Нормативним актом, який регламентує порядок проведення перевірок з державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства є Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 р. № 132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 412/22944) (Порядок).

Згідно пункту 5.6 Порядку планові та позапланові заходи з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ним у процесі ведення господарської діяльності, проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарюванні: у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи чи у присутності фізичної особи - підприємця або його представника.

Якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника).

Колегія суддів зазначає, що в Уніфікованій формі акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства (Акт перевірки) від 16.07.2014 р. № А138/191 відсутні відомості про присутність керівника відповідача або уповноваженої ним особи, а також відсутня відмітка в Акті перевірки про відмову бути присутнім при проведенні відповідного заходу.

Згідно з пунктом 5.9 Порядку, обстеження земельних ділянок, які використовуються суб'єктами господарювання, що перевіряються, здійснюються інспекційними органами під час проведення планових та позапланових заходів у разі, якщо це пов'язано із необхідністю визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу.

Пунктом 6.6 Порядку передбачено, що за результатами проведення обстеження земельних ділянок державні інспектори складають акт обстеження земельної ділянки, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку.

Пунктом 5.8. Порядку передбачено, що у разі виявлення порушення вимог земельного законодавства державні інспектори:

1) з'ясовують обставини та суть вчиненого порушення земельного законодавства, установлюють особу, яка його вчинила, чи особу, внаслідок бездіяльності якої порушено вимоги земельного законодавства;

2) установлюють, чи є в діях осіб, які вчинили правопорушення, чи осіб, внаслідок бездіяльності яких порушено вимоги земельного законодавства, ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення;

3) встановлюють шляхом обстеження земельних ділянок, чи завдана суб'єктом господарювання або третіми особами шкода земельним ресурсам унаслідок здійснення ними господарської чи іншої діяльності.

Пунктом 6.2. Порядку визначено, що Акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником.

Як вбачається з Акта перевірки від 16.07.2014 р. № А138/191 перевірка проводилась Державним інспектором сільського господарства в Київській області - головним спеціалістом Бориспільського відділу здійснення інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області Семенюк Ігорем Дмитровичем та державним інспектором сільського господарства в Київській області - головним спеціалістом Бориспільського відділу здійснення інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області Бойко Олександром Івановичем, при цьому свій підпис під Актом перевірки від 16.07.2014 р. № А138/191 поставив лише Державний інспектор сільського господарства в Київській області Семенюк Ігор Дмитрович, підпис іншого інспектора відсутній, також відсутній підпис керівника відповідача, або уповноваженої ним особи.

В порушення абзацу другого пункту 6.4 Порядку другий примірник акта перевірки не було направлено Відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, припис Державної інспекції сільського господарства в Київській області М п 49/191 від 16.07.14 та акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 16.07.14 № А138/191 не є належними доказами, які свідчать про факт вчинення особою порушення вимог земельного законодавства що полягає у зведенні будівель, оскільки ці факти мають підтверджуватись всіма матеріалами перевірки в їх сукупності та мають бути оформлені у відповідності з Порядком.

Також, колегія суддів відхиляє посилання представника прокуратури на фтотоматеріали, оскільки вони не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів, які свідчать про факт вчинення особою порушення вимог земельного законодавства що полягає у зведенні будівель, так як з них не можливо встановити, на якій саме земельній ділянці зведені будівельні об'єкти, що на них зафіксовано.

Щодо наданих прокуратурою повідомлень про початок будівельних робіт від 16.09.2014 р. та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації від 30.09.2014 р. колегія суддів зазначає наступне.

Адресою будівництва в даних документах визначено: 08454, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, Урочище "В'юнище". При цьому зазначено, що земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди №15 від 22.09.2011 р.

Водночас, предметом позовних вимог є розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 22.09.2011 р., щодо лісової ділянки площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Тобто, в даному випадку прокуратурою не доведено, що будівництво ведеться саме на спірній лісовій ділянці площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як визначено спеціальними нормами, що регулюють відповідні відносини, а саме ч. 1, 3 ст. 18 Лісового кодексу України, об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності; довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Частиною 2 ст. 20 ЛК України визначено обов'язок тимчасових лісокористувачів, зокрема, своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 77 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним; збір за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється ПК України.

Згідно ст. 334 ПК України, лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його контролюючому органу за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що відповідач сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі, затвердженій рішенням Київської обласної ради від 23.08.2011 № 175-09-VI "Про встановлення ставок збору другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Відповідно до п. 4.2 договору плата за довгострокове тимчасове користування лісами за перший рік використання лісової ділянки вноситься при укладенні цього договору, а за наступні роки проводиться на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 4.3 договору плата за використання лісової ділянки справляється також у разі, коли відповідач не використовує лісову ділянку за умовами договору, але дія договору не припинена.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що використання лісових ресурсів в Україні є платним. Плата за використання лісових ресурсів справляється у вигляді збору за спеціальне використання лісових ресурсів, що також і передбачено умовами спірного договору.

Згідно довідки Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 285/9/10-17-15-02/14 від 20.06.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" не зареєстроване в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ як платник збору за спеціальне використання лісових ресурсів та платежі по даному збору за період з 22.09.2011 від зазначеного підприємства не надходили.

У довідки Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області № 04-10/1/1292 від 20.06.2014 р. вказано, що на рахунок Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області кошти зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" починаючи з 2011 року не надходили.

Разом з тим, 26.06.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" було сплачено збір за спеціальне використання лісових ресурсів за 2012 рік в розмірі 1 163, 66 грн., за 2013 рік - в розмірі 1 163, 66 грн. та за 2014 рік - в розмірі 1 163, 66 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 8681077 від 26.06.2014 р.

Відповідач зареєструвався у Переяслав-Хмельницькій ОДПІ платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів з дати подання першої декларації по даному збору - 26.06.2014 р. та станом на 21.11.2014 р. не має заборгованості зі сплати податків і обов'язкових платежів, що підтверджується довідками Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 440/9/17-18-15-02 від 20.11.2014 р. та № 567/10-17-25 від 21.11.2014 р.

Окрім того колегія суддів приймає до уваги, що у відзиві на апеляційну скаргу від 10.02.2015 р., Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", яке є постійним лісокористувачем, зазначає, що відповідач належним чином виконує умови Договору, він за власний рахунок проводить протиерозійні роботи, протизсувні, берегоукріплюючі роботи тощо, відповідачем внесено плату за використання лісових ресурсів в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 78 ЛК України, яка є спеціальною, оскільки регулює спірні відносини, право використання лісових ресурсів припиняється в разі, зокрема, порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 р. у справі № 6-75цс13.

Як вбачається з матеріалів справи, постійний лісокористувач - ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" у своєму відзиві вказував на виконання відповідачем договору належним чином, відсутність будь-яких претензій до відповідача та зазначає про здійснення відповідачем за власний рахунок протиерозійних, протизсувних, берегоукріплюючих робіт тощо. Як наголошє ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", у зв'язку з відсутністю фінансування робіт, які виконуються тимчасовим лісокористувачем, в результаті розірвання спірного договору, вказана лісова ділянка буде занедбана та державі будуть завдані збитки, у зв'язку з чим ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп".

Таким чином, надавши оцінку наданим сторонами доказам та встановивши обставини щодо відсутності заборгованості з боку відповідача станом на момент звернення прокурора до суду з позовом про розірвання договору, а також відсутності негативних наслідків для іншої сторони спірного договору - ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", яким, в свою чергу, вказується на належне виконання ТОВ "Хайтек Сервіс" умов договору, відсутності претензій та здійснення товариством за власний рахунок дій з утримання лісової ділянки, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою.

Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази внесення відповідачем плати за використання лісових ресурсів з моменту укладення такого договору до звернення до суду з позовом, вимога прокурора про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимога прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу лісову ділянку, яка є об'єктом довгострокового тимчасового користування за відповідним договором не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про розірвання договору, у задоволенні якої відмовлено.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не можна визнати законним, обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивачів підлягають стягненню понесені відповідачем судові витрати.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2014 р. у справі № 911/4206/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Переяслав-Хмельницього міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" про розірвання договору та зобов'язання повернути лісову ділянку відмовити повністю.

4. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код 00022533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Альтицька, 2 ідентифікаційний код 36571688) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 304 (триста чотири) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

5. Стягнути з Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Мазепи, 22, ідентифікаційний код 31383632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Альтицька, 2 ідентифікаційний код 36571688) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 304 (триста чотири) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи № 911/4206/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

Т.В. Ільєнок