Постанова

від 23.07.2015 по справі 911/4206/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 911/4206/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівБакуліної С.В., Грейц К.В., розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постанову від 28.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№911/4206/14 господарського суду Київської області за позовомПереяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Київської обласної державної адміністрації, 2. Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" пророзірвання договору та зобов'язання повернути лісову ділянку

За участю представників сторін:

Від позивача - 1) Хільчук О.О. (дов. від 05.01.15)

2) не з'явились

Від відповідача - Денисенко О.В. (дов. від 20.07.15)

Від Генеральної прокуратури України - Савицька О.В.

Відповідно до розпорядження Заступника секретаря другої судової палати від 22.07.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Грейц К.В.

ВСТАНОВИЛА:

Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 22.09.2011, укладеного між Державним підприємством "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" щодо лісової ділянки площею 0,95 га, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс" повернути державі в особі постійного лісокористувача Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" лісову ділянку площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.12.2014 (суддя Лутак Т.В.) позов задоволено, розірвано договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою від 22.09.2011, укладений між ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та ТОВ "Хайтек Сервіс" щодо лісової ділянки площею 0,95 га, що знаходиться у постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; зобов'язано ТОВ "Хайтек Сервіс" повернути державі в особі постійного лісокористувача ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" лісову ділянку площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у складі: Куксова В.В., Авдеєва П.В., Ільєнок Т.В. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Перший заступник прокурора Київської області у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.18, 20, 77, 78 Лісового кодексу України, ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.334 Податкового кодексу України.

Київська обласна державна адміністрація у відзиві підтримує касаційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2011 Київською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №1006 "Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайтек Сервіс", яким виділено ТОВ "Хайтек Сервіс" лісову ділянку площею 0,95 га у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) та розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; встановлено, що лісова ділянка, зазначена у пункті 1 цього розпорядження, виділена без вилучення її у постійного лісокористувача - ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та без зміни цільового призначення; встановлено, що ТОВ "Хайтек Сервіс" потрібно укласти з постійним лісокористувачем ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, зареєструвати в Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, укладений з постійним лісокористувачем ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, приступити до використання лісової ділянки після підписання договору, зазначеного у підпункті 3.1 цього розпорядження, та його реєстрації.

На виконання даного розпорядження між ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та ТОВ "Хайтек Сервіс" укладено договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, за умовами якого позивач 2 виділяє, а відповідач бере в дострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей загальною площею 0,95 га, строком на 49 років, що знаходиться на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Відповідно до п. 2.1 договору у довгострокове тимчасове користування виділяється лісова ділянка загальною площею 0,95 га з наступною характеристикою: знаходиться в постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1).

Відповідно до п. 3.1 договору його укладено на 49 років починаючи з дати його реєстрації.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що відповідач сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі, затвердженій рішенням Київської обласної ради від 23.08.2011 за № 175-09-VI "Про встановлення ставок збору другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Згідно п. 4.2 договору плата за довгострокове тимчасове користування лісами за перший рік використання лісової ділянки вноситься при укладенні цього договору, а за наступні роки проводиться на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 4.3 договору плата за використання лісової ділянки справляється також у разі, коли відповідач не використовує лісову ділянку за умовами договору, але дія договору не припинена.

Відповідно до п. 5.2 договору лісогосподарська діяльність на виділеній у довгострокове тимчасове користування лісовій ділянці здійснюється позивачем 2 або за його погодженням відповідачем.

Згідно з п. 9.1.2 позивач-2 має право ставити питання про розірвання договору у разі використання відповідачем лісової ділянки не за цільовим призначенням або з порушенням лісового і природоохоронного законодавства.

Даний договір зареєстровано в Київському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового користування лісами вчинено запис від 22.09.2011 за № 15.

На виконання умов договору позивач-2 виділив, а відповідач прийняв в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, загальною площею 0,95 га, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1), про що складено акт приймання-передачі об'єкта довгострокового тимчасового користування.

16.07.2014 Державною інспекцією сільського господарства в Київській області, на підставі наказу № 446 від 03.07.2014 та направлення на перевірку №322 від 03.07.2014, було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "Хайтек Сервіс" на земельній ділянці загальною площею 0,95 га, яка використовується для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2014, в якому зазначено, що на лісовій ділянці, яка передана ТОВ "Хайтек Сервіс" в користування за договором про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, який зареєстровано 22.09.2011 за № 15, побудовані капітальні споруди, дерев'яні альтанки та облаштовані пішохідні доріжки, частина ділянки огороджена кам'яним та металевим парканами, доступ обмежений.

За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було винесено припис № П48/191 від 16.07.2014 ТОВ "Хайтек Сервіс" про усунення порушень вимог земельного законодавства.

З посиланням на результати вищевказаної перевірки, а також на систематичну несплату ТОВ "Хайтек Сервіс" збору за спеціальне користування лісовими ресурсами, прокурор звернувся до суду з даним позовом. Позов мотивовано ст.ст.526, 598, 611, 629, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст.15, 18, 20, 78 Лісового кодексу України.

Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно зі ст. 18 цього Кодексу, об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Статтею 20 Лісового кодексу України передбачені права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування, зокрема, своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 22 Лісового кодексу України визначені підстави припинення права користування лісами та передбачено, що такими підставами для припинення права постійного користування лісами є: 1) припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом; 2) використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; 3) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

Право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.

Згідно ст. 78 ЛК України, яка є спеціальною, оскільки регулює спірні відносини, право використання лісових ресурсів припиняється в разі, зокрема, порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (пост. Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13).

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.06.2014 ТОВ "Хайтек Сервіс" було сплачено збір за спеціальне використання лісових ресурсів за 2012 рік в розмірі 1 163, 66 грн., за 2013 рік - в розмірі 1 163, 66 грн. та за 2014 рік - в розмірі 1 163, 66 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 8681077 від 26.06.2014.

Відповідач зареєструвався у Переяслав-Хмельницькій ОДПІ платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів з дати подання першої декларації по даному збору - 26.06.2014 та станом на 21.11.2014 не мав заборгованості зі сплати податків і обов'язкових платежів, що підтверджується довідками Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 440/9/17-18-15-02 від 20.11.2014 та № 567/10-17-25 від 21.11.2014.

Апеляційним судом також взято до уваги, що у відзиві на апеляційну скаргу від 10.02.2015 ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", яке є постійним лісокористувачем, зазначило, що відповідач належним чином виконує умови Договору, він за власний рахунок проводить протиерозійні роботи, протизсувні, берегоукріплюючі роботи тощо, відповідачем внесено плату за використання лісових ресурсів в повному обсязі.

Нормативним актом, який регламентує порядок проведення перевірок з державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства є Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 за № 132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 за № 412/22944).

Пунктом 6.2. Порядку визначено, що Акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником.

Відповідно до Акту перевірки від 16.07.2014 за № А138/191 перевірка проводилась Державним інспектором сільського господарства в Київській області - головним спеціалістом Бориспільського відділу здійснення інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_10 та державним інспектором сільського господарства в Київській області - головним спеціалістом Бориспільського відділу здійснення інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11, при цьому свій підпис під Актом перевірки від 16.07.2014 за № А138/191 поставив лише Державний інспектор сільського господарства в Київській області ОСОБА_10, підпис іншого інспектора відсутній, також відсутній підпис керівника відповідача, або уповноваженої ним особи.

В порушення абзацу другого пункту 6.4 Порядку другий примірник акта перевірки не було направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що припис Державної інспекції сільського господарства в Київській області М п 49/191 від 16.07.14 та акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 16.07.14 за № А138/191 не є належними доказами, які свідчать про факт вчинення особою порушення вимог земельного законодавства що полягає у зведенні капітальних будівель, оскільки ці факти мають підтверджуватись всіма матеріалами перевірки в їх сукупності та мають бути оформлені у відповідності з Порядком.

Посилання представника прокуратури на фтотоматеріали також не сприйняті апеляційним господарським судом, оскільки з них не можливо встановити, на якій саме земельній ділянці зведені будівельні об'єкти, що на них зафіксовано.

Надані прокуратурою повідомлення про початок будівельних робіт від 16.09.2014 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.09.2014 також не взяті апеляційною інстанцією до уваги, оскільки адресою будівництва в даних документах визначено: 08454, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, Урочище "В'юнище" та зазначено, що земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди №15 від 22.09.2011, тоді як предметом позовних вимог є розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 22.09.2011 щодо лісової ділянки площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Тобто, судом встановлено, що прокуратурою не доведено, що будівництво ведеться саме на спірній лісовій ділянці площею 0,95 га, що розташована на території (квартал 29 виділ 8 майстерської дільниці № 1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. Крім того, не надано доказів реєстрації права власності відповідачем на зазначені "капітальні споруди".

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд обгрунтовано дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову від 28.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/4206/14 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

К.Грейц