Ухвала

від 23.04.2015 по справі 826/17360/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17360/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Повне товариство "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна" звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування постанови про застосування штрафних санкцій за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг № 29/16-4/ЛБ від 29 серпня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 29 травня 2014 року по 01 серпня 2014 року інспекційною групою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг проведена планова перевірка (інспекція) Повного товариства "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна".

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 01 серпня 2014 року №183/16-4ФП.

Крім того, за результатами розгляду матеріалів планової перевірки посадовими особами відповідача складено акт про правопорушення ПТ "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна" вимог законодавства про фінансові послуги від 08 серпня 2014 року №46/16-4 та розпочато провадження у справі про правопорушення.

За результатами планової перевірки позивача встановлено, що показники звітності ПТ "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна", що відображаються у Додатку 2 «Звіт про склад активів та пасивів ломбарду» та у Додатку 3 «Звіт про діяльність ломбарду» за період з 01 вересня 2012 року до 01 травня 2014 року, а саме: по рядку 040 «Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами» та по рядку 050 «Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі» за 1 квартал 2013 року мають розбіжності з даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по всім рахункам товариства).

Так, в акті зазначено, що згідно п. 4.1 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 листопада 2004 року № 2740, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2004 року за № 1482/10081 рядок 040 Звіту про діяльність ломбарду Додатку 3 «Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами» та рядок 050 «Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі» мають відображати, відповідно, нараховані та отримані проценти за наданими фінансовими кредитами за відповідний звітний період, а саме: оборот по дебету, по кредиту, відповідно, рахунку 373, на якому обліковуються у Товариства розрахунки по доходам.

Відповідно до поданого до Комісії Звіту про діяльність ломбарду (Додаток 3) за 1 квартал 2013 року, рядок 040 «Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами» складає 603,4 тис. грн., за даними оборотно-сальдової звітності ПТ «Ломбард» за 1 квартал 2013 року, дебет рахунку 373 (відображає нарахування суми відсотків за користування фінансовим кредитом() складає 618,6 тис. грн..; рядок 050 «Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі» складає 583,9 тис. грн., за даними оборотно-сальдової відомості Товариства за 1 квартал 2013 року, кредит рахунку 373 (відображає погашення нарахованих відсотків за користування фінансовим кредитом) складає 599,2 тис. грн.

З огляду на наведені обставини, відповідач дійшов висновку про те, що фінансова звітність Товариства за 1 квартал 2013 року подана до Комісії мала невідповідності з фактичними даними бухгалтерського обліку, що свідчить про порушення вимог статті 14 та 151 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За наслідками розгляду справи про порушення законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, постановою від 29 серпня 2014 року №29/16-4/ЛБ до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 17000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг врегульовано Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ.

Згідно ст. 1 вищевказаного Закону, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

В силу ст. 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Відповідно до ст. 15-1 вищевказаного Закону, вищий орган управління або наглядова рада фінансової установи утворює в її складі структурний підрозділ або визначає окрему посадову особу для проведення внутрішнього аудиту (контролю).

Внутрішній аудит (контроль) передбачає: 1) нагляд за поточною діяльністю фінансової установи; 2) контроль за дотриманням законів, нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та рішень органів управління фінансової установи; 3) перевірку результатів поточної фінансової діяльності фінансової установи; 4) аналіз інформації про діяльність фінансової установи, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами фінансової установи;5) виконання інших передбачених законами функцій, пов'язаних з наглядом та контролем за діяльністю фінансової установи.

Законодавством з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть бути встановлені особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю).

Порядок складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04 листопада 2004 року № 2740 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2004 року за № 1482/10081.

Порядок визначає вимоги до складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, установлює загальні вимоги до заповнення форм звітності та терміни їх подання (п. 1.1 Порядку № 2740).

Згідно розділу 2 Порядку № 2740, ломбарди складають та подають до Нацкомфінпослуг звітність за формами: Загальна інформація про ломбард (додаток 1); Звіт про склад активів та пасивів ломбарду (додаток 2); Звіт про діяльність ломбарду (додаток 3).

Звітним періодом для складання звітності, яка подається до Нацкомфінпослуг, є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Ломбарди складають звітність за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Відповідно до п. 2.4 Порядку №2740, форми звітності заповнюються ломбардами на підставі даних бухгалтерського обліку та даних облікової та реєструючої систем ломбарду за відповідний звітний період у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

У розділі 4 Порядку № 2740 визначено порядок складання звіту про діяльність ломбарду.

У рядку 040 "Сума нарахованих процентів за користування фінансовими кредитами" та в рядку 050 "Сума погашених процентів за користування фінансовими кредитами, у тому числі" відображаються, відповідно, нараховані та отримані проценти за наданими фінансовими кредитами.

Як вбачається з матеріалів справи, до 31 грудня 2012 року розрахунки з фізичними особами (клієнтами) Повного товариства "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна" велися на рахунку 373 субрахунок 373.

З 01 січня 2013 року, у зв'язку з переходом на нове програмне забезпечення для ломбардної діяльності, відбулось переведення обліку розрахунків з клієнтами на рахунок 373 субрахунок 3731.

Зазначена обставина зумовила необхідність проведення закриття в бухгалтерському обліку заборгованості по нарахованим відсоткам за користування фінансовими кредитами, яка обліковувалась на субрахунку 373, та здійснення її подальшого обліку на субрахунку 3731,

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рух в межах одного рахунку (різні субрахунки) не свідчить про рух коштів, а саме: зміну розміру заборгованості або надходжень, розмір яких має бути зазначений у звіті про діяльність ломбарду.

При цьому, судом обґрунтовано зазначено, що відповідачем не надано будь-якого нормативного обґрунтування позиції що у рядку 040 та 050 мають відображатись саме обороти по дебету та кредиту субрахунку 373, у той час як позивач, як фінансова установа, здійснює облік нарахованих відсотків за користування фінансовими кредитами на субрахунку 3731.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що при переході з одного програмного забезпечення на інше, позивач не повідомив Нацкомфінпослуг про невідповідність даних звітності за І квартал 2013 року даним бухгалтерського обліку та не подало уточненої форми звітності, колегія суддів зазначає, що при цьому відповідач не посилається на норму Закону, яка б зобов'язувала позивача до вчинення зазначених дій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість та недоведеність посилань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо порушення позивачем вимог статей 14 та 15-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Повного товариства "Ломбард Автоломбард-Експрес" Палеха Олена Юріївна та Безверха Анна Петрівна" є обґрунтованими, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 28.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.