Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а/1770/531/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"19" червня 2012 р. Справа № 2а/1770/531/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю сторін

представників сторін ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_7 об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2012 р. у справі за позовом Антонівського споживчого товариства Рівненської області до ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання дій протиправними ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_8 споживче товариство звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області. З урахуванням поданих заяв про збільшення та зменшення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми В«РВ» від 09 вересня 2011 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та податкове повідомлення-рішення форми В« CВ» від 09 вересня 2011 року № НОМЕР_4.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 р. позов задоволено частково.

Визнане протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "Р" від 09.09.2011 року №0000312340 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1371665,55 грн., в тому числі 1132554,55 грн. - за основним платежем та 239111,00 грн. - за штрафними санкціями.

В частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 3493,45 грн., в тому числі 3492,45 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями - в позові відмовлено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "Р" від 09.09.2011 року № НОМЕР_2 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на додану варість в розмірі 810909,00 грн., в тому числі 672762,00 грн. - за основним платежем та 138147,00 грн. - за штрафними санкціями.

В частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16750,00 грн., в тому числі 13400,00 грн. - за основним платежем та 3350,00 грн. за штрафними санкціями - в позові відмовлено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "Р" від 09.09.2011 року № 000015561740 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 26633,49 грн., в тому числі 22031,19 грн. - за основним платежем та 4602,30 грн. - за штрафними санкціями;

В частині визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 4480,06 грн., в тому числі 3466,87 грн. - за основним платежем та 1013,19 грн. за штрафними санкціями - в позові відмовлено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області форми "С" від 09.09.2011 року № НОМЕР_4 в частині застосування до Антонівського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31280,00 грн.

В частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11220,00 грн. - відмовлено.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 31 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки постанову від 30.03.2012 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє як необґрунтовані виходячи з наступного.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_7 об'єднаною державною податковою інспекцією в Рівненській області в порушення пп.17.1.8, п.86.10 ПКУ під час розгляду питання про прийняття рішення не враховано обставини заниження валових витрат.

Відповідно податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» від 09 вересня 2011 р. № НОМЕР_1 приймалось ОСОБА_7 ОДПІ без врахування витрат підприємства по придбанню товарів (робіт, послуг) що відображаються по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 3329210,21 грн. (З кв. 2009 року - 355435,75 грн., 4 кв. 2009 року - 530236,91 грн., 1 кв. 2010 року - 536429,45 грн., 2 кв. 2010 року - 577745,71 грн., З кв. 2010 року - 415465,63 грн., 4 кв. 2010 року - 387260,09 грн., 1 кв. 2011 року - 526636,67 грн. в т.ч. витрати на придбання товарів (рядок 04.1. Декларації) в сумі 1201010 грн., від приватних підприємців, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_10

Твердження ОСОБА_7 ОДПІ в апеляційній скарзі про те, що витрати у позивача виникли після проведення перевірки податковим органом та прийняття відповідного рішення за результатами перевірки не відповідають дійсності, адже про наявність вищевказаних сум валових витрат ОСОБА_7 об'єднана державна податкова інспекція в Рівненській області була повідомлена, оскільки Антонівське споживче товариство долучало до заперечень на акт перевірки № 251/23/01765182 від 26 серпня 2011 р., зведений реєстр всіх валових витрат по придбанню товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України заперечення разом з додатками є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, ненадані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Крім того, згідно із пп. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати Антонівського споживчого товариства по придбанню товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2009 р. по 30.03.2011 р. на загальну суму 14795784,41 грн. підтверджені відповідними належними первинними документами, копії яких долучені до матеріалів адміністративної справи.

З цих підстав вони правомірно відносяться до витрат по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, оскільки підтверджені документально, тобто з дотриманням вимог норми пп. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окремі помилки в оформленні первинних документів не можуть бути підставами для висновків про відсутність господарської операції, адже з даних бухгалтерського та податкового обліку вбачається, що мали місце фактичний рух оборотних активів та зміни у зобов'язаннях підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

З урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1371665,55 грн., в тому числі 1132554,55 грн. - за основним платежем та 239111 грн. - за штрафними санкціями.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що в порушення п. 86.10 ПКУ відповідач не врахував за весь період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року показники Додатків 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В Антонівському споживчому товаристві в період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року. рядок В«іншіВ» Додатку 5 до декларації по ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» заповнювався за датою оприбуткування коштів в касі підприємства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що таке заповнення декларації з податку на додану вартість (додаток 5), не призвело до фактичної несплати ПДВ, так як згідно декларації за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року сплачена сума ПДВ перевищує на 57170,35 грн., ніж показник згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій.

Також суд першої інстанції правильно відобразив суть господарських операцій Антонівського споживчого товариства з КП В«Володимирецький КГХВ» за здійснення яких останній сплатив 3756539,43 грн.

Досліджені в судовому засіданні договори субпідряду № 1 від 26.01.2009 р., № 1 від 01.02.2010 р., № 2 від 01.04.2010 р., № 3 від 30.08.2010 р. та № 1 від 17.01.2011 р. та актів про надання послуг № 7 від 30.09.2009 р., № 8 від 23.10.2009 р., № 9 від 30.11.2009 р., № 10 від 30.12.2009 р., № 1 від 31.01.2010 р., № 2 від 28.02.2010 р., № 3 від 23.03.2010 р., № 4 від 30.04.2010 р., № 5 від 31.05.2010 р., № 6 від 14.06.2010 р., № 7 від 30.09.2010 р., № 8 від 31.10.2010 р, № 9 від 30.11.2010 р., № 10 від 30.12.2010 р., № 1 від 31.01.2011 р., № 1 від 28.02.2011 р., № з від 31.03.2011 р. підтверджують обставини того, що Антонівським споживчим товариством надавались послуги з організації харчування дітей постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи без ПДВ.

Досліджені в судовому засіданні копії договорів Антонівського споживчого товариства укладених з Городецькою сільською радою та копії актів прийому-здачі виконаних робіт (послуг) по Городецькому ДНЗ та Сваринівському ДНЗ за період з 04.01.2010 р. по 31.03.2011 р. підтверджують що Антонівським СТ надавались послуги з організації харчування дітей в дошкільних закладах с.Сварині та с.Городець без ПДВ., адже відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених КМ України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України; утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я; харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, згідно постанови КМ України від 03.11.1997 № 1200 «Про порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість» на виконання абз. 5 пп. 5.1.10 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» КМ України затвердив «Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Згідно із пп. "г" пп.197.1.7 п.197.1 ст.197 розділу V Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року №116.

Пунктом З Порядку №116 передбачено, що від обкладення ПДВ звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, - у межах визначеної грошової норми.

Норми харчування, визначені постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. N 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 13 жовтня 1993 р. N 859 "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання", від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

Відповідно до вищевказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України від оподаткування звільняються саме господарські операції з надання зазначених послуг.

Антонівське споживче товариство виконувало обов'язки з організації харчування дітей на виконання вимог постанов КМ України від 03.11.1997 №1200, від 2 лютого 2011 року №116, а тому суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що відповідно до пп.5.1.10. п.5.1. ст.5 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» пп. "г" пп. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 розділу V Податкового кодексу України позивач звільнений від оподаткування операції з поставки продуктів харчування в порядку та в межах норм, встановлених КМ України.

Тобто висновки суду першої інстанції про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2011 року № НОМЕР_2 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 810909,00 грн., в тому числі 672762,00 грн. - за основним платежем та 138147,0 грн. - за штрафними санкціями є вірними.

Відповідно до абз. З п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно п.164.2.1. ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору

До суду представниками Відповідача не надано жодних доказів того що Антонівським споживчим товариством нараховано або що працівниками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19В, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27П, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 та ОСОБА_46 одержано загальний місячний оподатковуваний дохід на загальну суму 181779,93 грн.

Відтак висновки перевіряючих з цього приводу є необґрунтованими і будуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих.

Витрати на оплату праці визначаються податковим органом, виходячи з документів, що підтверджують трудові відносини з працівниками та отримання ними заробітної плати, інших видів заохочень і виплат, або на підставі письмових пояснень цих працівників про фактично одержані доходи від цього платника податків.

Донарахування податковим органом податкових зобов'язань допустиме лише у випадку підтвердження факту заниження суб'єктом господарювання суми зобов'язань, який, в свою чергу, підтверджено документально.

Оскільки твердження про необхідність нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб ґрунтуються на тому, що підприємством занижено базу оподаткування таким доходом, то податковий орган мав право зробити такі висновки лише маючи в своєму розпорядженні документи, які б підтверджували факт настання такої події, як нарахування або одержання працівниками доходу в сумі 181779,93 грн. Втім, в судовому засіданні, жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що підприємством у охопленому перевіркою періоді нарахований або одержаний працівниками дохід в сумі 181779,93 грн. відповідачем не було підтверджено.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення зазначених норм Порядку № 984, відповідачем не було наведено ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні первинних документів, що підтверджують наявність зазначених фактів, а отже висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.07.2009 по 31.03.2011 року в сумі 22031,19 грн., не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Враховуючи все вищезазначене суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення форми В«РВ» від 09 вересня 2011 р. № НОМЕР_3 в частині збільшення Антонівському споживчому товариству суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 26633,49 грн., в тому числі 22031,19 грн. - за основним платежем та 4602,30 грн. - за штрафними санкціями.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що застосовані до Антонівського споживчого товариства згідно податкового повідомлення-рішення форми В«СВ» від 09 вересня 2011 р. № НОМЕР_4 штрафні (фінансові) санкції є адміністративно- господарськими, оскільки відповідно до положень ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В такій редакції норма статті 250 ГК України була чинна в період перевірки Позивача з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 року, тобто застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання було обмежене у часі.

Оскільки податкове повідомлення-рішення форми В«СВ» № НОМЕР_4 винесене ОСОБА_7 ОДПІ 09.09.2011 р., то граничний термін з якого можуть бути застосовані санкції становить 09.09.2010 р.

А тому судом першої інстанції правильно встановлено, що 79 випадків не роздрукування фіскального звітного чеку відображених в акті перевірки №251/23/01765182 від 26.08.2011 року знаходяться поза межами річного строку притягнення до відповідальності так як вчинені в період з 04.07.2009 р. по 04.09.2010 р.

Крім того судом першої інстанції правильно враховано, що фіскальний звітний чек №2576 по магазину №4 смт. Володимирець в КОРО №1702000312р/7 та фіскальний звітний чек № 1951 по буфету «Лелека» с. Дубівка в КОРО № 1702000359/7, є фактично збереженими на відміну від обставин зазначених в акті перевірки.

Щодо поняття "щоденно", визначеного у пункті 9 статті 3 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» то слід зазначити, що воно повинно відповідати вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. N199 та означає "на протязі 24 годин".

Адже технічне поняття "зміна РРО" не залежить від режиму роботи підприємства (цілодобово чи позмінно), а повинно відповідати технічним та фіскальним вимогам до цього пристрою - тобто часовому проміжку в 24 години.

Враховуючи вищевикладене при роботі торгових закладів та закладів громадського харчування 2-звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього 2-звіту. Таким чином, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього 2-звіту, а не з початку робочого дня. Початок роботи торгових закладів та закладів громадського харчування Антонівського споживчого товариства ніяким чином не пов'язаний з технічними характеристиками роботи РРО.

Таким чином, хибним є припущення податкового органу, що за перевіряємий період споживчим товариством було вчинено 104 випадки порушення п. 9 ст. З Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» щодо не роздрукування щоденного фіскального звіту (2-звіту), адже з поміж тих 25 випадків, що знаходяться поза межами дії ст.250 ГК України 11 випадків вчинено в межах 24 годин, тобто протягом зміни РРО.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення форми В«СВ» від 09 вересня 2011 року № НОМЕР_4 в частині застосування до Антонівського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31280,0 грн.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: ОСОБА_51

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано (рекомендованим з повідомленням):

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_8 споживче товариство Рівненської області вул.Б.Хмельницького,9,с.Антонівка,Володимирецький район, Рівненська область,34380

3- відповідачу ОСОБА_7 об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області м-н.Будівельників, 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400