Ухвала

від 23.04.2015 по справі 2а-6838/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2015р. м. Київ К/9991/66929/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Карась О.В. - головуючий, судді Олендер І.Я., Рибченко А.О.,

при секретарі судового засіданні Гончар Н.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» (далі - Товариство)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

зі справи № 2а-6838/12/2670

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Інспекція)

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 уточнені позовні вимоги Товариства задоволено; визнано протиправними дії Інспекції щодо визнання в акті «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року» від 09.08.2011 № 1818/2308/36531398 нікчемними правочинів, укладених Товариством, з посиланням на невідповідність цих висновків фактичним обставинам справи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що власне висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки, не породжують будь-яких правових наслідків для платника, а тому такі висновки не можуть виступати предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства.

Посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору як скасоване помилково.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог Товариства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування та сплати ПДВ за лютий 2011 року.

За результатами цієї перевірки відповідачем складено акт від 09.08.2011 № 1818/2308/36531598, в якому викладено висновок про укладення Товариством у перевіреному періоді нікчемних правочинів з приватним підприємством «Експерт-Логістік», які не опосередковувалися реальним виконанням, а вчинялися з метою створення імітації виконання договірних зобов'язань та отримання завдяки цьому податкової вигоди.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені висновки податкового органу не підтверджуються належними доказами та спростовуються первинними документами, складенням яких оформлювалися господарські операції у рамках правовідносин Товариства зі спірним контрагентом.

Втім суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно не погодився з такою правовою оцінкою обставин даної справи.

Адже, як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями частини другої статті 17 КАС, в силу вимог якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).

Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

У той же час акт перевірки не відповідає наведеним критеріям. Такий акт, виходячи зі змісту положень стаття 86 Податкового кодексу України, призначений для оформлення результаті податкової перевірки та є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки з приводу відповідності поведінки платника у сфері податкових правовідносин вимогам чинного законодавства. Акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника.

А відтак ані дії контролюючого органу зі складення акта перевірки, ані власне висновки такого акта не можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді; правовий аналіз таких висновків може бути здійснений лише у рамках перевірки судом законності податкового повідомлення, прийнятого на підставі такого акта.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні даного позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного адміністративного суду зі спору.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 зі справи № 2а-6838/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.В. Карась судді:І.Я. Олендер А.О. Рибченко