Постанова

від 27.04.2015 по справі 914/3659/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа № 914/3659/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за №2302-вих-68 від 12.01.2015р. (вх. № 01-05/989/15 від 03.03.2015р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.12.2014р.

у справі № 914/3659/14

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хорс" ЛТД (надалі ТзОВ фірма «Хорс» ЛТД)

про зобов'язання повернути об'єкт оренди (виселення) та стягнення заборгованості у сумі 147268,43 грн.,

за участю:

від позивача: Ганусяк О.І. - представник (довіреність № 2302-вих-1061 від 22.04.2015р.);

від відповідача: Лука Т.М. - представник (довіреність б/н від 04.09.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі №914/3659/14 (суддя Яворський Б.І.) припинено провадження у справі щодо стягнення 1808,76 грн. Стягнуто з ТзОВ «Хорс ЛТД» на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 145549,67 грн. заборгованості та 2909,19 грн. сплаченого судового збору. Повернуто Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 1054,83 грн. зайво сплаченого судового збору. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що орендодавець не повідомив орендаря про припинення договору у межах місячного строку, встановленого законом та договором, тому укладений між сторонами договір оренди є продовженим, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про виселення. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 147268,43 грн. за період з 01.10.2012р. по 31.08.2014р., суд вказав про наявність рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2013р. у справі № 914/8/13, що набрало законної сили, яким стягнуто з орендаря на користь орендодавця 112729,62 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2011р. по 09.10.2012р. (включаючи 9 днів жовтня 2012 року) та припинив провадження у справі щодо стягнення 1808,76 грн. заборгованості з орендної плати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Решту нарахованої позивачем заборгованості по орендній платі в розмірі 145459,67 грн. суд стягнув з відповідача.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції в частині відмови у виселенні відповідача з орендованого нерухомого майна, вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що в повідомленні про припинення договірних відносин від 05.05.2014р. було зазначено, що договір закінчив свою дію 06.04.2011р. Стверджує, що дане повідомлення є лише підтвердженням повідомлення від 21.04.2011р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Вказує, що Управління повідомило відповідача про припинення договору у межах місячного строку, договір оренди є закінченим, а тому позовна вимога щодо виселення, на його думку, підлягає задоволенню. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі № 914/3659/14 в частині відмови у виселенні відповідача з нерухомого майна, що знаходиться в м. Львів на вул. А.Тесленка, 4, прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.

Відповідач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В додаткових письмових пояснення по справі від 30.03.2015р. (вх. № 01-04/1999/15 від 30.03.2015р.) вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з повною відмовою у задоволенні позовних вимог. Вважає, що укладений між сторонами договір оренди від 07.04.2008р. підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а отже є нікчемним.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Крім того, рішення суду першої інстанції оскаржив позивач. Відповідач не скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі №914/3659/14.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ТзОВ фірма «Хорс» ЛТД (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6108-8, за умовами якого орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 07.12.2008р № 1198-О., договору оренди від 29.12.2006р. № Ш-4986-68, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Замарстинів-400" (балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Тесленка, 4, загальною площею 176,7 м 2 . Вартість об'єкта оренди відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 12.03.2008р. № 185-е, станом на 01 грудня 2007 року становить 626887,00 грн. (а.с.7).

В пункті 2.1 договору вказано, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для хімчистки 93,4 м 2 , прання білизни 41,8 м 2 , ремонту одягу 22,5 м 2 , ремонту взуття 19,0м 2 .

У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору (п. 3.3 договору).

Згідно п.4.1 термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 07 квітня 2008 року до 06 квітня 2011 року включно.

Відповідно до п.4.2 перебіг терміну дії договору оренди та настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати його підписання.

Відповідно до п. 4.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 4.8 передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Розділ 5 договору врегульовує питання орендної плати та порядок розрахунків.

В пункті 5.1 договору зазначено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 3515,56 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку (п. 5.3 договору).

Права та обов'язки орендодавця та орендаря передбачені розділами 6, 7 договору оренди.

Розділом 9 договору встановлено, що повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акта здачі-приймання. У разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря.

В пункті 10.1 зазначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. підписаний і скріплений печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

В матеріалах справи наявна копія повідомлення позивача на ім'я відповідача про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди за № 2302-вих-1393 від 21.04.2011р., в якому зазначено, що договір № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. припинив свою дію з 06.04.2011р. (а.с.8).

Однак, доказів щодо надіслання вказаного повідомлення на адресу відповідача в ході судового розгляду й на момент прийняття оскаржуваного рішення у даній справі позивач всупереч положенням ст.33 ГПК України не надав та в порушення приписів статті 101 ГПК України не обґрунтував причин їх неподання суду першої інстанції.

З наведених підстав суд апеляційної інстанції не може прийняти додатково поданих згідно письмового клопотання від 10.03.2015 року вх.№01-04/1614/15 ксерокопій поштової квитанції та списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, датованих 22.04.2011 року, та надати їм правову оцінку.

Як видно із наявної у справі довідки позивача за № 2302-вих-2725 від 08.10.2014р., орендар не виконав своїх договірних зобов'язань по сплаті орендної плати за період з 01.10.2012р. по 31.08.2014р., внаслідок чого станом на 30.09.2014р. виникла заборгованість в сумі 147268,43 грн. (а.с. 13).

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.02.2013р. у справі №914/8/13, яке набрало законної сили, задоволено позов прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ фірми «Хорс ЛТД» про стягнення 112729,62 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.04.2011р. по 09.10.2012р. по договору оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. (а.с.25-26).

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

06.05.2014р. позивач надіслав відповідачу повідомлення за № 2302-вих-1390 від 05.05.2014р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р., в якому зазначено, що даний договір припинив свою дію з 06.04.2011р. та вказав, що протягом 15 днів орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване приміщення за адресою: м. Львів, вул.Тесленка, 4 у належному стані по акту приймання-передачі, провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі (а.с.47-48).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати, а також те, що, на думку Управління, укладений між сторонами договір оренди припинив свою дію з 06.04.2011р.

15 грудня 2014 року позивач подав до суду першої інстанції письмове уточнення позовних вимог б/н від 15.12.2014р., в якому просив стягнути з відповідача 147268,43 грн. заборгованості, яка виникла за договором оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. та виселити ТзОВ «Хорс ЛТД» з нерухомого майна, що знаходиться на вул. А.Тесленка, 4 в м. Львів (а.с.51-53).

При винесенні постанови, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Аналогічно, пункт 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В ході розгляду апеляційної скарги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради колегією суддів встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. позивач передав відповідачу в строкове платне користування приміщення за адресою: м. Львів, вул. Тесленка, 4, загальною площею 176,7 м 2 .

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього. (п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Істотне значення має зміст заяви орендодавця про припинення або зміну умов договору оренди та факт її отримання іншою стороною.

Суд встановив, що в матеріалах справи міститься копія повідомлення № 2302-вих-1393 від 21.04.2011р. про припинення договірних стосунків з 06.04.2011р. у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. з вимогою до орендаря повернути протягом 15 днів орендоване приміщення за адресою: м. Львів, вул.Тесленка, 4, виготовленого позивачем на ім'я відповідача та балансоутримувача.

Проте, як зазначалось вище, позивач, всупереч положенням ст.33 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, не надав суду першої інстанції доказів щодо надіслання вказаного повідомлення на адресу відповідача.

Одночасно апеляційний господарський суд враховує той факт, що позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди (виселення) 14.10.2014 року вх.№3789 (а.с.3-6) - після спливу понад трьох з половиною років з дня припинення, за його твердженням, терміну дії договору оренди.

З наведеного, висновок місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами договір оренди №Ш-6108-8 від 07.04.2008р. був продовжений на тих самих умовах і на той самий термін - 2 роки 364 дні, тобто з 06.04.2011р. до 05.04.2014р., відповідає обставинам справи, які були встановлені судом згідно наявних у справі доказів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, останнім днем місячного строку для повідомлення про припинення договірних відносин у порядку, встановленому договором та Законом України "Про оренду державного та комунального майна", є 05.05.2014р.

Однак, повідомлення позивача за № 2302-вих-1390 від 05.05.2014р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. відправлене відповідачу 06.05.2014р., що підтверджується копією реєстру відправлених рекомендованих листів від 06.05.2014р.

З огляду на те, що позивач не повідомив відповідача про припинення договірних правовідносин у встановлений строк, колегія суддів констатує, що дія договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6108-8 від 07.04.2008р. є продовженою на той самий термін - 2 роки 364 дні, у зв'язку з чим місцевий господарський суд підставно відмовив у задоволенні позовної вимоги про виселення відповідача з нерухомого майна, що знаходиться на вул. А.Тесленка, 4 в м. Львів.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 147268,43 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.10.2012р. по 31.08.2014р., що виникла за договором оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р., слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 3 статті 18, частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

В ході розгляду справи суд встановив, що підпункт 7.2 договору оренди № Ш-6101-8 від 07.04.2008 року визначає обов'язком орендаря сплачувати орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Пункт 5.3 договору передбачає, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника майна порядку.

З наданої позивачем довідки від 08.10.2014 року №2302-вих-2725, підписаної начальником управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та начальником ФРВ, не спростованої відповідачем, суд встановив, що за період з 01.10.2012р. по 31.08.2014р. заборгованість по орендній платі складає 147268,43 грн.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Львівської області від 19.02.2013р. у справі № 914/8/13, яке набрало законної сили, стягнуто з ТзОВ фірми «Хорс ЛТД» на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 112729,62 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.04.2011р. по 09.10.2012р. по договору оренди № Ш-6108-8 від 07.04.2008р.

Отже, рішенням господарського суду стягнуто з орендаря заборгованість по сплаті орендної плати за 9 днів жовтня 2012 року.

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1808,76 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2012р. по 09.10.2012р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем свого договірного зобов'язання по сплаті орендної плати, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача 145459,67 грн. заборгованості за період з 10.10.2012р. по 31.08.2014р.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 4000,20 грн.(по майновій вимозі), в подальшому зменшив позовні вимоги, тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно повернув позивачу 1054,83 грн. зайво сплаченого судового збору, одночасно, поклавши на сторін судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі №914/3659/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Хабіб М.І.