Постанова

від 09.06.2009 по справі 2а-2420/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 р. 10-25 годині, № 2а-2420/09/0870

За позовом: Мелітопольського учбово-виробничого підприємства всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих», 72319, м. Мелітополь, вул. Петровського, 72

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 31

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.03.2009 року №0000112305/0 та № 0000102305/0

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Младенові О.П.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (дор. № 010-Д/641 від 10.07.08р.)

- ОСОБА_2 (дор. № 010-Д/102 від 19.05.09р.)

від відповідача -ОСОБА_3 (дов. № 21421/10 від 09.07.08р.)

- ОСОБА_4 (дов. № 4136 від 12.02.08р.)

Мелітопольське учбово-виробниче підприємство всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих»звернулось до суду із адміністративним позовом до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.03.2009року № 0000112305/0 та №0000102305/0.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати нечинними податкові повідомлення -рішення від 13.03.2009 року № 0000112305/01, яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1440889 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 720044,50 грн. № 0000102305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1705695 грн.

14.04.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-2420/09/0870 та призначено до судового розгляду на 18.05.2009рУ зв'язку з відрядженням судді, розгляд справи перенесено на 20.05.2009 р. У судовому засіданні, в порядку ст. 150 КАС України, оголошувалась перерва до 09.06.2009р.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 09.06.2009р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, позивач, посилаючись Закону України „Про державну податкову службу в УкраїніВ» , вказує на відсутність правових підстав для проведення позапланової перевірки підприємства.

До того ж, позивач зазначає, що у періодах, які перевірялись, він користувався пільгою відповідно пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Одним з основних порушень з боку платника інспектори податкової служби визначили неправомірність застосування нульової ставки згідно з п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині отриманої передоплати, так як поставка товарів не здійснювалась. В даному випадку, на думку позивача, має місце довільне трактування норм законодавства. Констатуючи це порушення, податковий інспектор підсумовує: оскільки поставка не здійснювалась в періоді, який перевіряється, то застосування нульової ставки неможливо, а треба застосовувати ставку податку в 20 %. Але цей висновок не підтверджений нормою законодавства України.

Одним з критеріїв для застосування нульової ставки з ПДВ є безпосередність виготовлення товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

За результатами перевірки Мелітопольського УВП УТОС податковий орган робить висновок, що сума витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів за період вересень 2008р.становить 5,23 % від продажної ціни таких виготовлених товарів; за період жовтень 2008р. становить 5,23 % від продажної ціни таких виготовлених товарів; за період листопад 2008 р. становить 3,83 % від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Але, позивач не погоджується з такими висновками ДПІ, оскільки:

- Реалізація готової продукції, яка була виготовлена в вересні 2008 р. здійснювалась в повному обсязі на загальну суму 2646422,22 без ПДВ. Таким чином, продажна ціна готової продукції підприємства, згідно з вимогами п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», складає 2646422,22 грн. Відсоток витрат, за вересень 2008 р., понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить 20,60 % від продажної ціни таких виготовлених товарів.

- Реалізація готової продукції, яка була виготовлена в жовтень 2008 р. здійснювалась в повному обсязі на загальну суму 2646422,22 без ПДВ.. Таким чином, продажна ціна готової продукції підприємства згідно з вимогами п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»складає 2646422,22 грн. Відсоток витрат, в жовтні 2008 р., понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить 21,27 % від продажної ціни таких виготовлених товарів.

- Реалізація готової продукції, яка була виготовлена в листопад 2008 р. здійснювалась в повному обсязі на загальну суму 2507136,84 без ПДВ.. Таким чином, продажна ціна готової продукції підприємства згідно з вимогами п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»складає 2507136,84 грн. Відсоток витрат, в листопаді 2008 р., понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить 22,28 % від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Отже, позивач вважає свої дії правомірними, а відтак, висновки податкової такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та спірні податкові повідомлення рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у запереченні, зазначає про правомірність проведення перевірки позивача. Крім того відповідач вказує, що позивачем неправомірно застосовано нульову ставку при оподаткуванні операцій з поставки продукції власного виробництва. Зважаючи на те, що витрати на збут (доставка готової продукції) не є витратами, понесеними на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими Мелітопольським УВП УТОС, вони не повинні включатись до розрахунку.

А отже, висновки, зроблені за результатами перевірки відповідають приписам чинного законодавства, винесені податкові повідомлення -рішення є правомірними.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольське УВП УТОС зареєстровано у якості платника податків у Мелітопольській ОДПІ Запорізької області 21.05.1992 року за № 309.

Згідно Дозволу, виданого Територіальною комісією з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів №8 від 01.07.2008 року, підприємство позивача має право на користування пільгою з оподаткування відповідно до п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення на перевірку № 34 від 13.01.2009р., № 120 від 26.01.2009 р. та № 128 від 07.02.2009 р. інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області ОСОБА_5, на підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено позапланову виїзну перевірку Мелітопольського учбово-виробничого підприємства, заснованого на власності Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 522070 грн. за вересень 2009року, у сумі 604917 грн. за жовтень 2009 року та 578708 грн. за листопад 2009р., що виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з серпня по жовтень 2009р.

За результатами перевірки 19.02.2009р. складено акт № 220/23-5/03967665, у якому зафіксовані, виявлені в ході перевірки порушення.

Так, перевіркою податкових декларацій:

- за вересень 2008 року встановлено порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено податковий кредит за вересень 2008 року на суму 604666,66 грн., що привело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року на 522070грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2008 року на 561483,43грн.

- за жовтень 2008 року встановлено порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено податковий кредит за жовтень 2008 року на суму 524400,00 грн., привело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на 604917 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2008 року на 552638,71грн.

- за листопад 2008 року встановлено порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,а саме: позивачем завищено податковий кредит за листопад 2008 року на суму 580193,33 грн., що привело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на 578708 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2008 року на 420859,20грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та, зважаючи на виявлені порушення, Мелітопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000112305/0 від 13.03.2009 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Мелітопольського УВП УТОС у сумі 2160933,50 грн. (за основним платежем 1440889 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 720044,50 грн.);

- № 0000102305/0 від 13.03.2009 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ всього на суму 1705695 грн. (за вересень 2009 р. - 522070 грн., за жовтень 604917 грн., за листопад 2008 р.- 578708 грн. ).

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання їх нечинними.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на таке:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить Мелітопольська ОДПІ Запорізької області, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» .

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На ім'я керівника Мелітопольської ОДПІ відділом адміністрування ПДВ надані доповідні записки про необхідність проведення позапланової виїзної перевірки за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з ПДВ № 197 від 29.10.08р., (за вересень 2008р.), № 205 від 25.11.08р. (за жовтень 2008р.) та № 233 від 25.12.2008р., про що зроблено запис у розділі IV декларацій з ПДВ. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є неподання платником ПДВ для перевірки зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (робіт, послуг) основних постачальників, та копій реєстрів отриманих і виданих податкових накладних. Згідно резолюції керівника, декларації з ПДВ за вересень - листопад 2008р. передані до управління податкового контролю юридичних осіб для проведення позапланової перевірки.

Тобто, як свідчать матеріали справи, виїзну перевірку податковим органом проведено за результатами невиїзної (камеральної) перевірки.

Виїзну позапланову перевірку Мелітопольського УВП УТОС з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень - листопад 2008року, на підставі наказу Мелітопольської ОДПІ від 13.01.2009р. № 22 та направлення № 34 від 13.01.2009р. було проведено на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1, ч.12 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 9 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні»із змінами та доповненнями, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

зокрема, платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З матеріалів справи вбачається, що Мелітопольським УВП УТОС подані податкові декларації з ПДВ:

за вересень 2008р. (вх. № 96776 від 20.10.08р.), згідно якої сума, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок складає 522070 грн., від'ємне значенням з податку на додану вартість складає 604917 грн., тобто більше 100 тис.грн.;

за жовтень 2008р. (вх. .№ 109521 від 20.10.08р.), згідно якої сума, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок складає 604917 грн., від'ємне значенням з податку на додану вартість складає 578708 грн., тобто більше 100 тис.грн.

за листопад 2008р. (вх. № 117241 від 22.10.08р.), згідно якої сума, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок складає 578708 грн., від'ємне значенням з податку на додану вартість складає 582358 грн., тобто більше 100 тис.грн.

Отже, перевірку проведено на підставі та на виконання приписів чинного законодавства.

Що стосується питань вручення платнику податків наказу та направлення на перевірку, то суд вважає посилання позивача на порушення ДПІ норм чинного законодавства такими, що не відповідають фактичним обставинам, з огляду на таке:

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника ДПІ, у термін визначений у наказі та направленні - з 13.01.2009р. по 26.01.2008р. - відповідач не мав змоги провести перевірку, оскільки неможливо було вручити наказ та направлення на перевірку позивачу зважаючи на відрядження керівника та відпустку головного бухгалтера підприємства.

Направлення № 34 та копія наказу № 22 особисто під підпис вручені директору МУВП «УТОС» ОСОБА_6 - 26.01.2009р.

На підставі наказу № 124 від 26.01.2009р. та відповідно до направлення № 120 від 26.01.2009р. визначено, що Мелітопольська ОДПІ проводить перевірку позивача з 26.01.2009р. по 06.02.2009р. Вказані направлення № 120 та копія наказу № 124 вручені особисто під підпис директору МУВП «УТОС»ОСОБА_6 - 27.01.2009р.

Наказом №231 від 07.02.2009р. та, відповідно, м №218 від 07.02.09р., продовжено термін проведення позапланової виїзної перевірки підприємства позивача на 5 робочих днів, з 07.02.2009р. по 12.02.2009 року. В зв'язку з тим, що 07.02.09р. для директора УВП «УТОС», відповідно довідки відділу кадрів МУВП «УТОС»№0621 від 07.02.2009р, - вихідний день, а в.о. головного бухгалтера ОСОБА_7 знаходиться на лікарняному, зазначені наказ та направлення вручені директору МУВП «УТОС» 09.02.2009р.

Тобто, зважаючи на викладене, перевірка позивача, з урахуванням змін термінів та продовженням строків проводилась з 26.01.2009р. по 12.02.2009р. А, отже, суд вважає, що при підписанні наказу та направлення на проведення перевірки податковим органом не було порушено норм пункту 9 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні»та ст. 19 Конституції України.

Висновки податкової, зроблені в акті перевірки щодо завищення податкового кредиту за вересень-листопад 2008 року; завищення суми бюджетного відшкодування за вересень-листопад 2008 року та, відповідно, заниження суми ПДВ за спірний період, суд вважає обґрунтованими та правомірними, зважаючи на наступне:

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України В»Про податок на додану вартістьВ» (далі -Закон про ПДВ), „податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду визначена згідно з цим ЗакономВ» .

П.П. 1.8. ст.1 Закону про ПДВ визначає тільки термін „бюджетне відшкодуванняВ» та не встановлює будь-яких підстав від яких залежить право на податковий кредит: бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким чином, ця норма закону не містить будь-яких вказівок на те, що для отримання права на відшкодування, платник податку, який фактично сплатив ці суми податку в складі ціни придбання, має довести фактичне надходження цих сум до бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону про ПДВ сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Застосування податкової накладної є складовою частиною механізму справляння ПДВ, який врегульовано відповідним законодавством.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має відповідати приписам чинного законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Абзацом 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» передбачено, що у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Крім того, підпунктом 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім, у розумінні цього Закону, вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Як встановлено в ході розгляду справи судом та підтверджено документальними доказами, відсоток витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів у процентному відношенні до продажної ціни таких виготовлених товарів за вересень 2008 року складає 5,23%, за жовтень 2008 року - 4,86% та за листопад 2008 року - 3,83 %.

Суму витрат, понесених підприємством на переробку сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів позивач складає з витрат понесених на оплату послуг оренди, послуг перевезення, оплату води та стоків, електроенергії, оплати праці робітників, суми страхових зборів до фондів державного загальнообов'язкового страхування, амортизаційних відрахувань та оплату послуг зв'язку. Однак, позивачем, в обґрунтування зазначених витрат не надано належних документальних доказів.

Так, у вересні 2008 року, позивачем підтверджено витрати, понесені на оплату електроенергії, води та послуг з водовідведення стічних вод та послуг зв'язку.

Витрати на оплату електроенергії у жовтні та листопаді 2008 року, згідно даних бухгалтерського обліку, взагалі не віднесені підприємством загальних витрат.

Витрати на оплату води та послуг з водовідведення стічних вод в бухгалтерському обліку відображені у жовтні 2008 року лише у сумі 250,20 грн., без ПДВ, тоді як позивач визначає такі витрати у розмірі 1884,30 грн., у т.ч. 314,05 грн. ПДВ., та у листопаді 2008 року, згідно бухгалтерського обліку - 1686,22 грн., без ПДВ, тоді як позивач визначає такі витрати у розмірі 2323,46 грн., у т.ч. 337,24 грн. ПДВ.

Витрати на оплату послуг зв'язку у жовтні 2008 року підтверджено податкової накладною від 31.10.2008 року на суму 1293,65 грн., у т.ч. ПДВ 215,61 грн., послуги ж зв'язку, отримані у листопаді 2008 року жодним документом не підтверджені та у бухгалтерському обліку відображені у розмірі 1523,82 грн., тоді як позивач визначив ї х у розмірі 1828,58 грн., у т.ч. ПДВ - 304,76 грн.

Витрати, понесені на оплату послуг з оренди обладнання за період вересень-листопад 2008 року суд вважає такими, що не підтверджені позивачем, з огляду на таке:

згідно актів приймання-передачі ПП «Славутич-Юг»надано Мелітопольському УВП УТОС послуги з оренди обладнання (різальних машин та гільйотини). За умовами договорів № 1, 2, 3 - розмір орендної плати може бути переглянутий сторонами у випадку погіршення, але, як свідчать матеріали справи, стану об'єкту стан об'єкту, що орендується, на момент передачі його в оренду задовільний, а тому причин для перегляду орендної плата за обладнання в сторону збільшення в 17 разів ( з 15000,00 грн. на місяць - за все обладнання до 255000,00 грн. на місяць - за все обладнання) не мало законної сили, що унеможливлює прийняття до витрат виробництва орендної плати в сумі 255000,00 грн.

До того ж, як встановлено в ходів перевірки та підтверджено у судовому засіданні, директором та головним бухгалтером ПП «Славутич-Юг»з 28.04.2006р. по 18.09.2008р. була ОСОБА_7, яка у той же самий період з липня по серпень 2008р. займала посаду начальника картонажної дільниці Мелітопольського УВП УТОС, на якій використовується обладнання, орендоване у ПП «Славутич-Юг». ОСОБА_7 надано звітність по підприємству ПП «Славутич-Юг»до ДПІ у Бабушкінському районні м. Дніпропетровська, де в додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларації з податку на додану вартість за вересень 2008р. задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинах з Мелітопольське УВП УТОС лише 11666,60 грн.(а не 42500,00 грн. як в акті ПП «Славутич-Юг»№СЮ-000214 від 30.09.2008 року на суму 255000,00 грн., в т.ч. ПДВ 42500,00 грн.).

Отже факт надання послуг з оренди обладнання в сумі 255000 грн. є не підтвердженим.

Витрати, понесені на оплату товарно-експедиційних послуг при перевезенні паперу офсетного за період вересень-листопад 2008 року суд вважає такими, що не підтверджені позивачем, з огляду на таке:

Згідно актів надання послуг та податкових накладних, наданих позивачем в підтвердження отриманих послуг, виконавцем послуг перевезення є ТОВ «Валентин».

Як свідчать матеріали справи та пояснення відповідача, перевіркою при дослідженні взаємовідносин між Мелітопольським УВП УТОС та ТОВ «Валентин»встановлено, що останнє не являється виконавцем послуг з транспортування паперу (відповідь ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, вих. № 18296/7/23-518 від 04.08.2008 року). Надані автопослуги на замовлення ТОВ «Валентин»були виконані ПП «Транстрейдінг», м. Дніпродзержинськ. Згідно даних ДПІ у м. Дніпродзержинськ щодо ПП «Транстрейдінг», код ЄДРПОУ 34683515 суду відомо, що: основні засоби (в т.ч. транспорт) на підприємстві відсутні; за даними Розрахунку комунального податку за 1- є півріччя 2008 року, працівники на підприємстві відсутні; підприємством не надано до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкову звітність за 1-е півріччя 2008 року:, податковий розрахунок за формою 1-ДФ; розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин; розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища. ПП «Транстрейдінг» є посередником.

Разом з тим, ПП «Транстрейдінг»до ДПІ у м. Дніпродзержинськ надано додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларацій з ПДВ з одним єдиним постачальником послуг та товарів - ПП «Мобілоптторг», відносно якого прийнято рішення про припинення (ліквідацію) та знято з обліку № б/н від 15.07.2008р. ТОВ «Валентин» серед контрагентів ПП «Транстрейдінг»у спірний період не зазначено.

Крім того, проведеною працівниками Мелітопольської ОДПІ перевіркою юридичної адреси та фактичного місцезнаходження ТОВ «Валентин», встановлено, що фактично за вказаною адресою знаходиться автостоянка із допоміжними приміщеннями, що належить ПП ОСОБА_8 та згідно наданих пояснень приватного підприємця за даною адресою ТОВ «Валентин»не знаходиться, приміщення цим підприємством ніколи не використовувались в господарській діяльності.

Тобто, з вищенаведеного неможливо підтвердити факт транспортування паперу офсетного формату АО з території Мелітопольського УВП УТОС на адресу ТОВ «Споживче обладнання та матеріали», що також свідчить про безтоварність вищезазначеної операції. В бухгалтерському ж обліку Мелітопольське УВП УТОС до витрат виробництва не включає витрати по транспортно-експедиційним послугам при перевезенні паперу офсетного.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки Мелітопольської ОДПІ зроблені в акті перевірки, стосовно того що,

відсоток витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів

- у вересні 2008 року складає 5,23% від продажної ціни таких виготовлених товарів (157006,54грн./3002269,65грн.* 100), де 157006,54грн. - сума витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, на суму 3002269,65грн. - вартість продукції, отриманої підприємством в процесі виробництва у вересні 2008р., за даними аналітичного обліку рах. 23 "Виробництво».

- у жовтні 2008 року складає 4,86 % від продажної ціни таких виготовлених товарів (147110,77грн./3022293,87грн.* 100), де 147110,77грн. - сума витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, на суму 3022293,87 грн. - вартість продукції, отриманої підприємством в процесі виробництва у серпні 2008р., за даними аналітичного обліку рах. 23 "Виробництво».

-у листопаді 2008 року складає 3,83 % від продажної ціни таких виготовлених товарів (111407,04грн./2908573,22грн.*100), де 111407,04грн. - сума витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, на суму 2908573,22 грн. - вартість продукції, отриманої підприємством в процесі виробництва у листопаді 2008р., за даними аналітичного обліку рах. 23 "Виробництво».

Отже, суд вважає, що підприємством позивача неправомірно, в порушення підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість»застосована нульова ставка при оподаткуванні операцій з поставки продукції власного виробництва.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке:

Згідно оборотно - сальдової відомості Мелітопольського УВП УТОС по рахунку №26 - «Готова продукція»щоденно підприємством перероблено всю отриману сировину-папір в повному обсязі, та на тих же транспортних засобах, які привезли сировину, в цей же день відвантажують покупцю всю готову продукцію. Такі дії підприємство здійснює на протязі 22 робочих днів в вересні 2008 року, 23 робочих днів у жовтні 2008 року та 20 робочих днів у листопаді 2008 року.

Згідно технічних характеристик, отриманих Мелітопольською ОДПІ самостійно, на орендовані листорізальні машини: 2ЛР2-120 - двох рулонна, здійснює операцію з флотовки паперу та 2ЛР4-120 - чотирьох рулонна, здійснює операцію по різці паперу, при максимальній завантаженості листорізальна машина 2ЛР4-120 - чотирьох рулонна щохвилинно здійснюється 160 зрізів (70 зрізів для машини 2ЛР2-120 + 90 зрізів для машини 2ЛР4-120).

Враховуючи зазначене, максимально можливе виготовлення паперу вагою 80-120г, розміром 1200 -1400 мм (розміром (формату АО):

- за 1 годину роботи двох машин: 9600 листів (160 зрізів*60 хв.). Вага переробленого паперу (Порізаного) - 774 кг (9600 листів *0,0806 кг).

- за 8 годин (робочий день): 76800 листві (9600 листів *8). Вага переробленого паперу - 6190 кг (76800 листів *0,0806 кг).

- за 22 дні у вересні 2008 року на протязі яких здійснювалось різання та транспортування паперу: 1689600 листів (76800 листів* 22 роб. днів). Вага переробного паперу - 136181,76 кг (1689600 листів * 0,0806 кг).

- за 23 дні у жовтні 2008 року на протязі яких здійснювалось різання та транспортування паперу: 1766400 листів (76800 листів* 23 роб. днів). Вага переробного паперу - 142371,84 кг (1766400 листів * 0,0806 кг).

- за 20 дні у листопаді 2008 року на протязі яких здійснювалось різання та транспортування паперу: 1536000 листів (76800 листів* 20 роб. днів). Вага переробного паперу - 123801,60 кг (1536000 листів * 0,0806 кг).

Згідно технічної характеристики, обслуговуючий персонал кожної листорізальної машини повинен складати 2 особи, враховуючи що підприємстві в перевіряємому спірному періоді (вересень-листопад 2008 року) працювало 2 листорізальні машини, то кількість працівників, які повинні їх обслуговувати повинно бути на менше 4 осіб.

Мелітопольське УВП УТОС в позовній заяві зазначає, що робітники підприємства, які обслуговують листорізальні машини працювали в 2 зміни.

Згідно довідки Мелітопольського УВП УТОС від 17.10.08 № 010 Д/716 на підприємстві у 2008 році тривалість робочого тижня складає 40 годин для зрячих працівників та 36 годин для інвалідів по зору. Тривалість робочого дня встановлена 8 годин для зрячих робітників, 7,2 годин для інвалідів по зору.

Враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що у вересні 2008 року на підприємстві могло бути перероблено лише 136,2 т. паперу, а не 550,0 т. , у жовтні 2008 року - 142,4т., а не 570,0т. , та відповідно у листопаді 2008 року - 123,8т., але не 540,0т.

Враховуючи те, що залишки паперу на рах. 201 - «Сировина та матеріали»та на рах. № 26 -«Готова продукція»відсутні та переробка паперу у спірному періоді можлива набагато у меншому об'ємі, ніж вказує позивач, суд вважає правомірними висновки ДПІ щодо того, що Мелітопольським УВП УТОС папір не перероблявся та відповідно не поставлявся покупцям, а, відповідно і господарські операції з поставки паперу були відсутні.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Мелітопольською ОДПІ, зважаючи на те, що відсоток витрат понесених позивачем на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів складає менше встановлених законодавством 8% від продажної ціни таких виготовлених товарів, правомірно зроблено висновок про безпідставне застосування позивачем нульової ставки з ПДВ, відповідно до п.п. 6.2.8 п 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що дії Мелітопольської ОДПІ Запорізької області щодо визначення Мелітопольському учбово-виробничому підприємству Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1440889 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 720044,50 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень -листопад 2008 року у розмірі 1705695 грн. відповідають вимогам чинного законодавства, відповідно податкові повідомлення-рішення №0000112305/0 від 13.03.09р. та № 0000102305/0 від 13.03.09р. винесені правомірно, а, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується. Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У позові Мелітопольського учбово-виробничого підприємства Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих»до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0000112305/0 від 13.03.09р., в якому визначено суму податкового зобов'язання позивача у розмірі 2 160 933,50 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000102305/0 від 13.03.09р., згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 705 695,00 грн., відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.06.2009р.

Суддя Запорізького окружного

адміністративного суду ОСОБА_9