Постанова

від 28.04.2015 по справі 816/4213/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4213/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представників позивача - Маслєннікова С.В., Астаф'євої Л.О.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кремінь Нафта " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Кремінь Нафта " (надалі - ТОВ "Кремінь Нафта", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.10.2014 року №0005092202/1989.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кремінь Нафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП "Підприємство Тера" (код 25154046) за липень, серпень, вересень 2013р., ТОВ "Бізнес-Бенефіт" (код 38022078) за травень, червень 2013р., ТОВ "Агротранспром" (код 37624452) за період липень 2012р., ТОВ "ТД "ВЕТЕК" (код 38809821) за період жовтень, грудень 2013р., ПАТ "Веста-К" (код 3356921) за період січень 2013р., ТОВ "ТВК "Промавтоматика" (код 38397154) за період березень 2013р., ДП "Черкаситурист" (код 2661036) за період травень 2013р., ПП "Іліна" (код 32592442) за період липень, вересень, грудень 2013р., ТОВ "КВК" (код 36499654) за період березень 2014р., ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) за період липень 2013р. За результатами перевірки складено акт №2280/16-03-22-02-12/37667061 від 26.09.2014 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 16.10.2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0005092202/1989, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3110023,46 грн. в тому числі за основним платежем 2073348,97 грн., та за штрафними санкціями 1036674,49 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в акті перевірки, оскільки вони не відповідають дійсності, а також не згодний з податковим повідомленням - рішенням. Вважає що податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0005092202/1989 прийняте всупереч чинному законодавству України, є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Разом з цим, під час надання пояснень, представники позивача зокрема зазначили, що на відсутність порушень також вказують і висновки судово-економічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду. З огляду на наведене представники позивача просять суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов /а.с.213-217 т.1/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Кремінь Нафта" (код ЄДРПОУ 37667061) зареєстроване у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Полтавської області 27.06.2012, номер запису 15851050015007757 /а.с.206 т.1/.

На підставі направлення від 15.09.2014 року №2478/16-03-22-02 /а.с.232-233 т.1/, виданого Кременчуцькою ОДПІ, Потаповою Є.В. - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ, відповідно до п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України, згідно наказу Кременчуцької ОДПІ від 15.09.2014 року №2704 /а.с.233 зворотній бік. т.1/ призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Кремінь Нафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП "Підприємство Тера" (код 25154046) за липень, серпень, вересень 2013р., ТОВ "Бізнес-Бенефіт" (код 38022078) за травень, червень 2013р., ТОВ "Агротранспром" (код 37624452) за період липень 2012р., ТОВ "ТД "ВЕТЕК" (код 38809821) за період жовтень, грудень 2013р., ПАТ "Веста-К" (код 3356921) за період січень 2013р., ТОВ "ТВК "Промавтоматика" (код 38397154) за період березень 2013р., ДП "Черкаситурист" (код 2661036) за період травень 2013р., ПП "Іліна" (код 32592442) за період липень, вересень, грудень 2013р., ТОВ "КВК" (код 36499654) за період березень 2014р., ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) за період липень 2013р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 26.09.2014 року №2280/16-03-22-02-12/37667061 /а.с.24-57 т.1/, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 201.1, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого, ТОВ "Кремінь Нафта" було занижено податок на додану вартість у сумі 2073348,97 грн., в т.ч.:

- у травні 2013 року 251239,28 грн.;

- у червні 2013 року 249371,33 грн.;

- у липні 2013 року 238258,85 грн.;

- у серпні 2013 року 338633,96 грн.;

- у вересні 2013 року 295465,57 грн.;

- у жовтні 2013 року 323016,63 грн.;

- у грудні 2013 року 377363,35 грн.

На підставі висновку даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0005092202/1989, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3110023,46 грн. в тому числі за основним платежем 2073348,97 грн., та за штрафними санкціями 1036674,49 грн. /а.с.58 т.1/.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Встановлені в акті перевірки від 26.09.2014 року №2280/16-03-22-02-12/37667061 порушення стосуються відносин ТОВ "Кремінь нафта" з наступними контрагентами:

- МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" (код 25154046) за липень, серпень, вересень 2013р.,

- ТОВ "Бізнес-Бенефіт" (код 38022078) за травень, червень 2013р.,

- ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" (код 38809821) за період жовтень, грудень 2013р.

Господарські відносини позивача з МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки нафтопродуктів.

24.01.2013 року між ТОВ "Кремінь Нафта" (Покупець) та МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №КИ-0600/89 /а.с.60-64 т.1/. Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору і Додатків до нього, що є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 передбачено що якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) і державним стандартам (ДСТ), що діють на території України, і підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу - виробника товару. Загальна кількість товару за договором становить суму кількості поставленого протягом терміну дії даного договору товару, згідно додатків. /пункт 3.4 договору/. Ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами для кожної партії товару окремо в додатку до договору /пункт4.1 договору/.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки договору поставки нафтопродуктів №КИ-0600/89 від 24.01.2013 року позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- додаток №1 від 23.04.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №КИ-0600/89 від 24.01.2013 року /а.с. 65 т.1/, додаток №2 від 27.05.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №КИ-0600/89 від 24.01.2013 року /а.с. 67 т.1/, додаток №3 від 21.06.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №КИ-0600/89 від 24.01.2013 року /а.с. 66 т.1/;

- рахунок - фактура №Т-00000020 від 23.07.2013 року; №Т-00000021 від 25.07.2013 року; №Т-00000020 від 23.07.2013 року; №Т-00000022 від 29.07.2013 року, №Т-00000023 від 08.08.2013 року, №Т-00000025 від 12.08.2013 року, №Т-00000026 від 14.08.2013 року, №Т-00000031 від 29.08.2013 року, №Т-00000034 від 13.09.2013 року, №Т-00000035 від 23.09.2013 року, №Т-00000036 від 26.09.2013 року, №Т-00000037 від 30.09.2013 року /а.с.127-137 т.1/;

- видаткові накладні №Т-00016 від 15.07.2013 року, №Т-00016 від 15.07.2013 року, №Т-00017 від 17.07.2013 року, №Т-00020 від 23.07.2013 року, №Т-00021 від 25.07.2013 року, №Т-00022 від 29.07.2013 року, №Т-00023 від 08.08.2013 року, №Т-00025 від 12.08.2013 року, №Т-00026 від 14.08.2013 року, №Т-00027 від 21.08.2013 року№Т-00028 від 23.08.2013 року, №Т-00029 від 28.08.2013 року, №Т-00030 від 29.08.2013 року, №Т-00034 від 13.09.2013 року, №Т-00035 від 23.09.2013 року, №Т-00036 від 26.09.2013 року, №Т-00037 від 30.09.2013 року/а.с.68-83 т.1/

- податкові накладні №2 від 15.07.2013 року, №3 від 17.07.2013 року, №5 від 23.07.2013 року, №6 від 25.07.2013 року, №7 від 29.07.2013 року, №8 від 31.07.2013 року, №9 від 31.07.2013 року, №1 від 08.08.2013 року, №3 від 09.08.2013 року, №4 від 12.08.2013 року, №5 від 14.08.2013 року, №6 від 14.08.2013 року, №4 від 16.03.2013 року, №8 від 21.08.2013 року№9 від 23.08.2013 року, №10 від 28.08.2013 року, №11 від 29.08.2013 року, №2 від 13.09.2013 року, №3 від 23.09.2013 року, №4 від 26.09.2013 року, №5 від 30.09.2013 року /а.с.84-104 т.1/.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в суді не встановлено.

Суми по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту всього у сумі 872358,38 грн., в т.ч.: за липень 2013 року - 238258,85 грн., серпень 2013 року - 338633,96 грн., за вересень 2013 року - 295465,57 грн.

Здійснення оплати по договору поставки №КИ-0600/89 від 24.01.2013 року підтверджується копіями платіжних доручень: №2498 від 15.07.2013 року, №2531 від 17.07.2013 року, №2600 від 23.07.2013 року, №2601 від 23.07.2013 року, №2651 від 25.07.2013 року, №2702 від 29.07.2013 року, №2851 від 08.08.2013 року, №2852 від 08.08.2013 року, №2916 від 12.08.2013 року, №2940 від 14.08.2013 року, №3070 від 23.08.2013 року, №3032 від 21.08.2013 року, №3113 від 28.08.2013 року, №3125 від 30.08.2013 року, №3395 від 13.09.2013 року, №3394 від 13.09.2013 року, №3571 від 26.09.2013 року, №3501 від 23.09.2013 року, №3611 від 30.09.2013 року /а.с.142-151 т.1/.

Згідно акту перевірки, та відповідно наданих документів, станом на 19.09.2014 року заборгованість по розрахунку з МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" відсутня.

Позивач надав до суду документи на підтвердження якості придбаних нафтопродуктів, а саме:

- сертифікат відповідності за № UA1.007.0033286-12 серія ДЕ, термін дії з 07.03.2012 по 05.03.2014 роки Продукція - Бензин автомобільний А-76. Виробник продукції: Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти, код ЄДРПОУ 25751368. Сертифікат видано - Управлінню з переробки газу та газового конденсату, код ЄДРПОУ 25976423, на підставі протоколу випробувань №183 від 20.02.2012 року. Сертифікат видано: ДП "Харківстандартметрологія" /а.с.121 т.1/;

- сертифікат відповідності за №UA1.007.0033287-12 серія ВВ, термін дії з 07.03.2012 по 05.03.2014 роки. Продукція - Бензин автомобільний А-76. Виробник продукції: Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти, код ЄДРПОУ 25751368. Сертифікат видано - Управлінню з переробки газу та газового конденсату, код ЄДРПОУ 25976423, на підставі протоколу випробувань №182 від 20.02.2012 року. Сертифікат видано: ДП "Харківстандартметрологія" /а.с.122 т.1/.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, до перевезення товару залучено перевізників ТОВ Плаза-Транс" та ТОВ "Поліхім-Дніпро", ПП "Широбоко", ПП "Моторін", ТОВ "Мустанг", ТОВ "Пегас Т-Транс" на підтвердження чого надано копії примірників товарно - транспортних накладних (за формою №1-ТТН - для перевезення нафтопродуктів), а саме від 08.08.2013 року, 25.07.2013 року, від 23.07.2013 року, від 17.07.2013 року, від 15.07.2013 року, від 30.09.2013 року, від 29.07.2013 року, від 14.08.2013 року, від 12.08.2013 року, від 21.08.2013 року, від 23.08.2013 року, від 28.08.2013 року, від 29.08.2013 року, від 13.09.2013 року, від 23.09.2013 року, від 26.09.2013 року /а.с.105-120 т.1/.

Кременчуцька ОДПІ робить висновок про "безтоварність" відносин між позивачем та МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" на підставі зауважень до оформлення вищенаведених товарно-транспортних накладних.

Суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Посилання Кременчуцької ОДПІ в Акті на порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при складанні первинних документів теж має досить однобоке та хибне уявлення про їх недійсність та, відповідно, засвідчення факту нездійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Всі спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "Кремінь нафта" правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

Правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Стаття 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Крім того, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не передбачено, що, за відсутності одного з обов'язкових реквізитів, документ не є первинним і не є підставою для його обліку.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України „документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце."

Господарські операції між ТОВ "Кремінь нафта" та МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами бухгалтерського обліку, якими, зокрема, але не виключно, є договір, видаткові, податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт, документи що свідчать про оприбуткування та використання в господарській діяльності придбаних нафтопродуктів враховуючи їх рух через нафтобазу до мережі АЗС для реалізації кінцевому споживачу.

Крім цього, як на доказ "безтоварності" операцій позивача з придбання та продажу нафтопродуктів, відповідач наводить фотознімок комп'ютерного монітора " screenshot" при користуванні базою АІС Автомобіль /а.с.219-221 т.1/. При цьому зазначає, що автомобілі перевізників ПП ОСОБА_7, ТОВ "Пегас Т-Транс", ОСОБА_6 не зареєстровані в базі.

Слід зазначити, що доказ, який надано відповідачем, не є належним доказом обставин, на які посилається відповідач. Жодним законодавчим актом не передбачено підтвердження факту належності автомобіля особі таким документом як фотознімок комп'ютерного монітора " screenshot " при користуванні базою АІС Автомобіль.

Позивач надав до суду документи які спростовують доводи відповідача, а саме: Ліцензійну картку Серія НОМЕР_3 видану ОСОБА_7, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Серія НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_4 видане не ім'я - ОСОБА_6, ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України Серія НОМЕР_5 на ім'я - ОСОБА_6, якою дозволено здійснювати внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами /а.с.6-13 т.27/.

Отже, позивачем надані належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору поставки, укладеного з МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА", а твердження відповідача про "безтоварність" відносин між ТОВ "Кремінь нафта" та МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" є необґрунтованими та без здійснення належної оцінки всіх наданих документів бухгалтерського обліку.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбані нафтопродукти використовувались у господарській діяльності, а саме для подальшої реалізації через власні АЗС що було відображено в бухгалтерському обліку та у власній господарській діяльності про що надані відповідні докази (накладні про внутрішні переміщення нафтопродуктів з нафтобази на автозаправні станції, змінні звіти на автозаправних станціях, матеріали інвентаризації нафтопродуктів, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів, документи про реалізацію наступним споживачам придбаних нафтопродуктів) /а.с.50-254 т.2, т.3-26, а.с.1-5 т.27/.

Щодо посилання Кременчуцької ОДПІ на Акт документальної позапланової виїзної документальної перевірки МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" з питань взаємовідносин з ТОВ "Тойтрейд" (код 38601808) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. та виявлених в ході вказаної перевірки порушень, суд зазначає, що даний Акт не має відношення до відносин між ТОВ "Кремінь Нафта" та МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" та не може прийматися в якості достатніх обґрунтувань порушень викладених в Акті. Отримання відповідачем акту перевірки контрагента платника податків, в якому викладені висновки про вчинення таким контрагентом порушень чинного законодавства, не звільняє податківців від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Крім того ТОВ "Кремінь нафта" не несе відповідальність за скоєні порушення іншими суб'єктами господарювання та за правильність ведення ними бухгалтерського та іншого обліку, оскільки частиною другою ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Частиною першою ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналогічну думку викладено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до якого платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування розміру об'єкту оподаткування та суми ПДВ, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства у взаємовідносинах з МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА", зафіксованих актом перевірки від 26.09.2014 року №2280/16-03-22-02-12/37667061.

Господарські відносини позивача з ТОВ "Бізнес-Бенефіт" ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки нафтопродуктів.

Між ТОВ "Кремінь Нафта" (Покупець) та ТОВ "Бізнес-Бенефіт" (Постачальник) здійснювались господарські операції відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів №2705/13-гсм від 27.05.2013 року /а.с.152-157 т.1/. Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору і Додатків до нього, що є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 передбачено що якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) і державним стандартам (ДСТ), що діють на території України, і підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу - виробника товару. Загальна кількість товару за договором становить суму кількості поставленого протягом терміну дії даного договору товару, згідно додатків. /пункт 3.4 договору/. Ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами для кожної партії товару окремо в додатку до договору /пункт4.1 договору/.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки нафтопродуктів №2705/13-гсм від 27.05.2013 року позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- видаткові накладні №41 від 28.05.2013 року, №61 від 04.06.2013 року /а.с.158-159 т.1/;

- податкові накладні №37 від 28.05.2013 року, №9 від 04.06.2013 року /а.с.160-161 т.1/.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в суді не встановлено.

Суми по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту всього у сумі 500610,61 грн., в т.ч.: травень 2013 року на суму 251239,28 грн., червень 2013 року на суму 249371,33 грн.

Оплата за поставлений товар проводилась у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Заборгованість по розрахунках між підприємствами відсутня. Здійснення оплати по договору поставки нафтопродуктів №2705/13-гсм від 27.05.2013 року підтверджується копіями платіжних доручень: № 1830 від 28.05.2013 року на суму 450000,00 грн., № 1831 від 28.05.2013 року на суму 234970,00 грн., № 1861 від 29.05.2013 року на суму 515400,00 грн., № 1862 від 29.05.2013 року на суму 307065,65 грн., № 1960 від 05.06.2013 року на суму 750000,00 грн., № 1991 від 06.06.2013 року на суму 533000,00 грн., № 1992 від 06.06.2013 року на суму 213227,95 грн./а.с.173-176 т.1/.

Позивач надав до суду документи на підтвердження якості придбаних у ТОВ "Бізнес-Бенефіт" нафтопродуктів, а саме:

- сертифікат відповідності за UA1.035.0193651-11 серія ДІ, термін дії з 20.12.2011 по 04.05.2016. Продукція - Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу D. Виробник продукції: ПАТ "Уктратнафта", 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307. Сертифікат видано - ПАТ "Уктратнафта", 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307 на підставі протоколу випробувань №1936 від 16.12.2011 ВЦ ПАТ "Укртатнафта", атестат акредитації №2Т342 від 25.03.2011. Сертифікат видано: ДП "Полтавастандартметрологія", Кременчуцька філія, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 73. /а.с.168 т.1/;

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ "Бізнес-бенефіт" придбало нафтопродукти у ПАТ "Укртатнафта", які були відправлені залізничним транспортом на адресу ТОВ "Кремінь нафта" вантажовідправником - ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта". Виконання функцій вантажовідправника ґрунтується на Статуті залізниць України, договорі між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та ПАТ "Укртатнафта", договорі між ТОВ "Кремінь нафта" та ТОВ "Бізнес-бенефіт". На підтвердження обставин позивачем надано заявки ТОВ "Бізнес-бенефіт" на відвантаження нафтопродуктів на адресу позивача та рознарядки ПАТ "Укртатнафта" на відвантаження нафтопродуктів /а.с.14-17 т.27/.

Транспортування нафтопродуктів відбувалося згідно наступних залізничних накладних:

- Відправник - "Торговий дім - Укртатнафта" код 37667056. Одержувач - ТОВ "Кремінь Нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - паспорт якості №184 від 04.06.2013р. Станція та залізниця відправлення: Кагамлицька. Станція та залізниця призначення: Кагамлицька. Номер вагону: 51270809. Маса вантажу - 60350,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 43428207 №44023489 /а.с.162 т.1/;

- Відправник - "Торговий дім - Укртатнафта" код 37667056.Одержувач - ТОВ "Кремінь Нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - паспорт якості №184 від 04.06.2013р. Станція та залізниця відправлення: Кагамлицька. Станція та залізниця призначення: Кагамлицька

Номер вагону: 51050029. Маса вантажу - 59800,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 43428207 №44023497 /а.с.163 т.1/;

- Відправник - "Торговий дім - Укртатнафта" код 37667056. Одержувач - ТОВ "Кремінь Нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - паспорт якості №173 від 28.05.2013р. Станція та залізниця відправлення: Кагамлицька. Станція та залізниця призначення: Кагамлицька. Номер вагону: 51050029. Маса вантажу - 59800,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 43428207 №43926880 /а.с.165 т.1/;

- Відправник - "Торговий дім - Укртатнафта" код 37667056. Одержувач - ТОВ "Кремінь Нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - паспорт якості №173 від 28.05.2013р. Станція та залізниця відправлення: Кагамлицька. Станція та залізниця призначення: Кагамлицька. Номер вагону: 51270809. Маса вантажу - 61250,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 43428207 №43926898 /а.с.166 т.1/.

На посилання податкового органу на те, що у залізничних накладних у графі "відправник" вказано - "Торговий дім - Укртатнафта" код 37667056, та жодної примітки про те, що даний вантаж є власністю ТОВ "Кремінь Нафта" не має, суд пояснює.

Правильність складання та заповнення залізничної накладної при транспортуванні нафтопродуктів залізничним транспортом здійснюється відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644. Відповідно до вимог вказаних правил на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у Правилах. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Жодна з 66 граф залізничної накладної не передбачає зазначення власника вантажу, який може не співпадати з відправником вантажу.

Отже, ставити у вину ТОВ "Кремінь Нафта" неправильність заповнення залізничної накладної, а саме не зазначення власника вантажу, є помилковим та необґрунтованим і свідчить про необізнаність перевіряючого з вимогами чинного законодавства, що регламентує порядок оформлення документації при перевезенні вантажу залізничним транспортом.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбані нафтопродукти використовувались у господарській діяльності, а саме для подальшої реалізації через власні АЗС що було відображено в бухгалтерському обліку та у власній господарській діяльності про що надані відповідні докази (накладні про внутрішні переміщення нафтопродуктів з нафтобази на автозаправні станції, змінні звіти на автозаправних станціях, матеріали інвентаризації нафтопродуктів, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів, документи про реалізацію наступним споживачам придбаних нафтопродуктів) /а.с.50-254 т.2, т.3-26, а.с.1-5 т.27/.

В акті перевірки від 26.09.2014 року №2280/16-03-22-02-12/37667061 перевіряючий в якості доказів відсутності реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "Бізнес-Бенефіт" посилається на наступні документи: Акт від 01.04.2014 р. № 358/26-58-22-01-17/38022078 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ" (податковий номер 38022078) щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 року".; Матеріали, надані до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, зокрема Лист СУ ФР ДПІ У Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1895/7/26-59-09-01 від 03.07.2014 (вх. № 7653/7 від 07.07.2014) та Постанова КР СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів м. Києві щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ" з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 09.12.2011 по 03.07.2014 року; Матеріали кримінального провадження за № 32014100100000093 від 01.07.2014 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків у значних розмірах невстановленими особами, які використовують ТОВ "Крістенс" код ЄДРПОУ 38022110 та ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ" код ЄДРПОУ 38022078 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України; Акти перевірок податковими інспекціями ТОВ "ГАТІОРА" (код ЄДРПОУ 38091733), ТОВ "ЮРАЙ" (код ЄДРПОУ 22886866), ТОВ "Укркомерцпостач" (код ЄДРПОУ 37227849), ТОВ "ІНЖЕРІНГ" (код ЄДРПОУ 38705343).

Суд зазначає, що вищевказані документи не мають жодного відношення до господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Бізнес-Бенефіт" з наступних обґрунтувань:

- Акт перевірки 01.04.2014 р. № 358/26-58-22-01-17/38022078 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ" (податковий номер 38022078) щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 року" описує порушення у діяльності ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ", що виявлені та зафіксовані набагато пізніше, ніж відносини, що були предметом перевірки ТОВ "КРЕМІНЬ НАФТА" (травень, червень 2013 року.) Отже, брати до уваги вказаний акт не має підстав взагалі.

- Матеріали кримінального провадження № 32014100100000093 від 01.07.2014 року не свідчать про скоєння злочину, доки не буде обвинувального вироку по справі. На стадії розслідування вищезгадані матеріали провадження не можуть мати преюдиціальної сили та використовуватись податківцями як докази вчинення правопорушення ТОВ "КРЕМІНЬ НАФТА" у відносинах з ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ". Крім того, кримінальне провадження відкрито майже через рік після здійснення поставок ТОВ "КРЕМІНЬ НАФТА". Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. В справі відсутній вирок суду, що підтверджував би обставини, на які посилається відповідач.

- Посилання на акти перевірок третіх осіб (ТОВ "ГАТІОРА", ТОВ "ЮРАЙ", ТОВ "Укркомерцпостач", ТОВ "ІНЖЕРІНГ" є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в Акті перевірки не просліджується зв'язок вищевказаних контрагентів ні з ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ", ні з ТОВ "Кремінь Нафта".

Крім того, всі вищевикладені документи не можуть прийматися в якості достатніх обґрунтувань порушень викладених в Акті. Отримання Кременчуцькою ОДПІ актів перевірок контрагентів платника податків не звільняє податківців від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. ТОВ "Кремінь нафта" не несе відповідальність за скоєні порушення іншими суб'єктами господарювання та за правильність ведення ними бухгалтерського та іншого обліку, оскільки, як вже зазначалося раніше, частиною другою ст. 61 Конституції України та Частиною першою ст. 218 Господарського кодексу України закріплено на законодавчому рівні принцип персональної відповідальності за скоєння правопорушення. Отже, право добросовісного платника податків на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що по всім вищевказаним первинним документам бухгалтерського обліку з питань відносин з ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ" у податковому обліку сума податку на додану вартість була правомірно включена до декларації за травень, червень 2013р., реєстру отриманих податкових накладних та включена до податкового кредиту ТОВ "Кремінь Нафта" в загальній сумі 500610,61 грн.

Судовим розглядом встановлено, що 22.10.2013 року між ТОВ "Кремінь Нафта" (Покупець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №167-22/10/13 /а.с.177-186 т.1/. Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець оплатити та прийняти нафтопродукти, що узгоджені Сторонами до постачання відповідно до Специфікацій до даного Договору.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки договору поставки нафтопродуктів №167-22/10/13 від 27.05.2013 року позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- видаткову накладну №3928 від 21.12.2013 року, №1438 від 01.11.2013 року /а.с.191-192 т.1/;

- податкові накладні №714 від 31.10.2013 року, №531 від 24.12.2013 року, №463 від 21.12.2013 року, розрахунок коригування №461 від 21.12.2013 року до податкової накладної №714 від 31.10.2013 року /а.с.187-190 т.1/.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в суді не встановлено.

Суми по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту всього у сумі 700379,98 грн. в т.ч.: жовтень 2013 року сума 323016,63 грн., грудень 2013 року сума 377363,35 грн.

Здійснення оплати по договору поставки від 22.10.2013 року №167-22/10/13 підтверджується копіями платіжних доручень: №4063 від 31.10.2013 року на суму 1938099,78 грн., №4835 від 24.12.2013 року на суму 264100,00 грн., №4836 від 24.12.2013 року на суму 2000000,00 грн. /а.с.204-205 т.1/.

Позивач надав до суду документи на підтвердження якості нафтопродуктів, а саме:

- сертифікат відповідності за UA1.174.0216395-13 серія ВГ, термін дії з 21.10.2013 по 20.10.2014. Продукція - Бензин автомобільний підвищеної якості марки С виду ІІ, UNLEADED GASOLINE RON 95 КОД укт зед 2710. Виробник продукції: NIS a.d. NOVI SADO il Refinery Pancevo Spoljnostarcevacka, 99 Pancevo Serbia, Сербія. Сертифікат видано - ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", Україна, 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 19 код ЄДРПОУ 37428778, паспорт якості № б/н від 13.10.2013р. Сертифікат видано: МПП "КАРТІ" м. Одеса, вул. Канатна, 101, на підставі протоколу сертифікаційних випробувань №УПС 461/2444-1-13 від 21.10.2013р./а.с.193 т.1/;

- сертифікат відповідності за UA1.185.0215556-13 серія ВГ, термін дії з 17.10.2013 по 16.04.2014. Продукція - Бензин автомобільний композит, UNLEADED GASOLINE RON 92 КОД укт зед 2710. Виробник продукції: OMV PETROM S.F Strada Coralilol nr. 22 Petrom Citi Sektor 1, cod 013329 Bucuresti, Romania, країна-виробник продукції - Румунія. Сертифікат видано - ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", Україна, 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 19 код ЄДРПОУ 37428778, паспотр якості № б/н від 06.10.2013р. Сертифікат видано: ОС ТОВ "НВП "ДІН ЛТД" м. Київ, пр-т Г.Сталінграду, 4,1, на підставі протоколу сертифікаційних випробувань №824 від 17.10.2013р./а.с.193 т.1/.

Транспортування нафтопродуктів відбувалося згідно наступних залізничних накладних:

- Відправник - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" код 38809821. Одержувач - ТОВ "Кремінь-нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - паспорт якості №3281/13 від 13.10.2013,сертифікат відповідності UA1.174.0216395-13 серія ВГ від 21.10.2013р. Станція та залізниця відправлення: Одеса-Застава. Маса вантажу - 97059,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 40405101 №41301201 /а.с.195 т.1/;

- Відправник - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" код 38809821. Одержувач - ТОВ "Кремінь-нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - паспорт якості №3281/13 від 13.10.2013,сертифікат відповідності UA1.174.0216395-13 серія ВГ від 21.10.2013р. Станція та залізниця відправлення: Одеса-Застава. Маса вантажу - 52774,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 40405101 №41301094 /а.с.198 т.1/;

- Відправник - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" код 38809821. Одержувач - ТОВ "Кремінь-нафта" код 37667061. Документи, що додані відправником - сертифікат якості №263 від 06.10.2013, сертифікат відповідності UA1.185.0215556-13 серія ВГ від 17.10.2013р. Станція та залізниця відправлення: Одеса-Застава. Маса вантажу - 179270,00 кг, код вантажу 211056. Ідентифікація відправки: 40405101 №42441618 /а.с.199 т.1/.

Придбані нафтопродукти використовувались у господарській діяльності, а саме для подальшої реалізації через власні АЗС що було відображено в бухгалтерському обліку та у власній господарській діяльності про що надані відповідні докази (накладні про внутрішні переміщення нафтопродуктів з нафтобази на автозаправні станції, змінні звіти на автозаправних станціях, матеріали інвентаризації нафтопродуктів, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів, документи про реалізацію наступним споживачам придбаних нафтопродуктів) /а.с.50-254 т.2, т.3-26, а.с.1-5 т.27/.

Висновки Кременчуцької ОДПІ про "безтоварність операцій" про те, що ТОВ "Кремінь Нафта" здійснило видимість придбання товарів від ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК", які в дійсності ним не реалізувалися, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання рахунків-фактур, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів" зроблені на підставі Акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" (код ЄДРПОУ 38809821) за період з 01.08.2013р. по 28.02.2014р." ДПІ у Печерському р-ні м. Києва №1394/26-55-22-13/38809821 від 16.05.2014 року.

Акт перевірки описує матеріали отримані від ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві листом №1182/7/26-54-22-05-07 від 14.03.2014 року, (акт від 0526.03.2014р. №293/26-54-22-05/22886866 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЮРАЙ" (код за ЄДРПОУ 22886866) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 року), які жодним чином не стосуються обставин перевірки взаємовідносин між ТОВ "Кремінь Нафта" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК", оскільки інспектор не зазначає зв'язок діяльності ТОВ "ЮРАЙ" не тільки з ТОВ "Кремінь Нафта", а й з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК".

Слід також зазначити, що вказаний акт складено 16.05.2014 року, в той час як взаємовідносини між позивачем та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" відбувалися у жовтні та грудні 2013 року. Тим більше, виходячи зі змісту цього акта вбачається неможливість провести перевірку ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК", а отже, висновок про безтоварність операцій між підприємствами не може ґрунтуватися на вказаному акті, оскільки ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" не перевірялося.

Посилання Кременчуцької ОДПІ як на доказ "безтоварності" відносин між ТОВ "Кремінь Нафта" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" на відсутність у останнього майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" в адресу підприємств-покупців, також є суб'єктивною та необґрунтованою думкою інспектора.

Відповідач робить висновок про безтоварність операцій позивача з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" виходячи з того, що в сертифікаті відповідності на товар вказано, що сертифікат видано ТОВ "Газ Україна 2020", "яке не є імпортером, а отже походження товару є невідомим".

Вказане твердження відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи. Твердження Відповідача про те, що в сертифікаті відповідності має бути зазначено саме імпортера є необґрунтованим припущенням.

Форму сертифікату відповідності затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від19.04.2011 N 155. Вказана форма не містить вимог до вказання в ній імпортера.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 16 січня 1997 року N 19 затверджено Правила обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів.

Відповідно до п. 2.1.1. Для сертифікації продукції в Системі заявник (включаючи іноземного) подає до органу з сертифікації заявку на проведення сертифікації продукції в Системі УкрСЕПРО (додаток N 1). При цьому заявник повинен дати органу із сертифікації гарантію того, що він не заявляв цю продукцію на сертифікацію іншим органам із сертифікації. Заявником на сертифікацію партій продукції може бути будь-яка юридична чи фізична особа. Заявником на сертифікацію продукції, що випускається серійно, може бути тільки виробник продукції як юридична особа, що діє від свого імені або через посередників. В останньому випадку посередник повинен одночасно із заявкою подати документи про те, що він уповноважений діяти від імені виробника і що виробник бере на себе ті самі обов'язки, що й заявник.

Таким чином, законодавство визначає заявником сертифікації нафтопродуктів - будь-яку юридичну чи фізичну особу. Заявлення послуг з сертифікації може бути здійснено через особу - посередника.

Отже, та обставина, що сертифікати відповідності видано ТОВ "Газ Україна 2020", не є безумовним свідченням того, що це підприємство має бути імпортером продукції. Тим більше, ця обставина не може свідчити про "безтоварність" операцій з постачання нафтопродуктів на адресу ТОВ "Кремінь нафта".

На підставі вищезазначеного, враховуючи досліджену первину документацію: договір поставки, видаткові та податкові накладні, залізничні накладні, платіжні доручення, документи про якість, а також первинну документацію, яка не описана в акті, але надавалася інспектору в ході проведення перевірки: накладні про внутрішні переміщення нафтопродуктів з нафтобази на автозаправні станції, змінні звіті на автозаправних станціях, матеріали інвентаризації нафтопродуктів, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів, документи про реалізацію наступним споживачам придбаних нафтопродуктів, слід зробити висновок про правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту у розмірі 700379, 98 грн. (за жовтень 2013 року - 323016,63 грн., за грудень 2013 року - 377363,35 грн.) у результаті господарських відносин між ТОВ "Кремінь Нафта" з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК".

Роблячи висновки про "безтоварність" відносин між ТОВ "Кремінь Нафта" та вищезгаданими контрагентами, Кременчуцькою ОДПІ також не було враховано вимог чинного законодавства, зокрема цивільного, господарського, кримінального, що полягає у наступному.

Частина 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) містить припис, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, дотримання яких є необхідним для дійсності правочину. а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин. який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені тинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Із набуттям чинності з 01.01.2011 року змін до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьої, податкові органи не можуть посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин першої та другої статті 228 Цивільного України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань. Виключення з цього правила може становити лише ситуація із безпідставним відшкодуванням на додану вартість із державного бюджету, що може бути кваліфіковано як незаконне заволодіння майном держави. В інших же випадках дії платників податків, що мали намір ухилитися від оподаткування укладаючи правочини та використовуючи господарські операції як інструмент коригування показників своєї господарської діяльності для цілей отримання так званої податкової вигоди без наміру здійснювати реальні господарські операції, не охоплюються змістом поняття "незаконне заволодіння майном держави", що міститься у диспозиції частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, й відсутні правові підстави для застосування частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України.

Податкові органи, на підставі частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України чи статті 207 Господарського кодексу України, можуть у судовому порядку доводити недійсність правочинів, що на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Аналізуючи норми Податкового кодексу України, суд зазначає, що органи державної податкової служби, виходячи зі своїх завдань та функцій, у відносинах з платниками податків покликані перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків та зборів, правильність ведення податкового обліку. Жодна норма податкового законодавства, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не наділяла податкові органи правом давати правову оцінку договорам, які укладалися між платниками податків та їх контрагентами, а саме: аналізувати зміст правочинів, дотримання форми та порядку їх укладення, строків виконання, тощо.

Тобто, податковий орган не уповноважений досліджувати суть договорів та здійснювати контроль за їх відповідністю нормам чинного законодавства України.

Крім того, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину /ст. 204 Цивільного кодексу України/. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем не надано доказів звернення до суду з позовами про визнання правочинів укладених між ТОВ "Кремінь Нафта" та контрагентами недійсними.

Зазначення Кременчуцькою ОДПІ, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок нафтопродуктів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА", "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" є тільки припущенням.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи №13796 від 06.04.2015 року /а.с.141-161 т.28/ експертом встановлено документальне підтвердження відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.05.2013 року по 31.12.2013 року у відносинах з контрагентами: МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" за період липень, серпень, вересень 2013 року; ТОВ "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ" за період травень, червень 2013 року; ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" за період жовтень, грудень 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Статтею 82 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість використання як засобу доказування в адміністративній справі висновку експерта.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 12 Закону України "Про судову експертизу" незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Частиною першою статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у висновку експерта зазначаються, зокрема, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Таким чином, метою призначення експертизи є з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки. За результатами проведеного дослідження судовий експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

З аналізу висновку судово-економічної експертизи №13796 від 06.04.2015 року убачається, що доводи, якими судовий експерт обґрунтовує висновок, ґрунтуються на здійсненні правового аналізу акту перевірки відповідача у співвідношенні із аналізом первинної документації, наданої позивачем на підтвердження правомірності визначення ним у податковій звітності витрат та оподаткованого доходу.

Наявний у матеріалах справи висновок експертів відповідає вимогам статей 81,82 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки аналіз правовідносин та викладення обґрунтування у висновку здійснено із посиланнями на відповідні документи та з проведенням аналізу документів господарської діяльності підприємства.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави ставити під сумнів висновки судово-економічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог п. 201.1, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого, ТОВ "Кремінь Нафта" було занижено податок на додану вартість у сумі 2073348,97 грн., в т.ч.: у травні 2013 року 251239,28 грн.; у червні 2013 року 249371,33 грн.; у липні 2013 року 238258,85 грн.; у серпні 2013 року 338633,96 грн.; у вересні 2013 року 295465,57 грн.; у жовтні 2013 року 323016,63 грн.; у грудні 2013 року 377363,35 грн. здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0005092202/1989 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 487,20 грн. що підтверджується платіжним дорученням №4164 від 29.10.2014 року /а.с.2 т.1/, а також понесені витрати пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи у сумі 20720,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №560 від 26.03.2015 року /а.с.173 т.28/ суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

З урахуванням частини першої статті 9 Закону про судовий збір, згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, у резолютивній частині постанови суд повинен зазначити особу, з якої стягується судовий збір, суму стягнення та рахунок (спеціальний фонд Державного бюджету України), на який цей збір стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0005092202/1989 від 16 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта" (код ЄДРПОУ витрати по сплаті судового збору 487 /чотириста вісімдесят сім/ грн. 20 коп. та витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 20720 /двадцять тисяч сімсот двадцять/ грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко