Ухвала

від 28.04.2015 по справі 820/1759/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 820/1759/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. по справі № 820/1759/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВТОФАСТЕРА"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

23.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВТОФАСТЕРА" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000352202 від 13.02.2015 року, винесене ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.03.2015 року задовольнив позовні вимоги.

Скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000352202 від 13.02.2015 року.

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, позивачем не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу № 1544 від 21.10.2014 року та направлення № 21.10.2014 від 2011, керуючись п.п. 78.1.1, пю 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ фірми "АВТОФАСТЕРА" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "АВІМЕКС" (код ЄДРПОУ 39123514) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 3558/20-34-22-02-05/30591431 від 04.11.2014 року, у висновках якого зазначено, що ТОВ фірмою "АВТОФАСТЕРА" здійснено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, а саме: заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 327 000,00 грн.

На підставі акту перевірки № 3558/20-34-22-02-05/30591431 від 04.11.2014 року ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Р" від 14.11.2014 року № 0003952202, яким донараховано ТОВ фірмі "АВТОФАСТЕРА" суму грошового зобов'язання: з основного платежу - податку на додану вартість 327 000,00 гривень та штрафних санкцій на суму 163 500,00 гривень.

ТОВ фірмою "АВТОФАСТЕРА" 24.11.2014 року було застосовано адміністративний порядок оскарження повідомлення-рішення за формою "Р" від 14.11.2014 року № 0003952202 та подано до ГУ Міндоходів у Харківській області скаргу (т.с. 2, а.с.185-189). За результатами розгляду даної скарги 20.01.2015 року прийняте рішення про результати розгляду скарги, яким скасоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) у розмірі 81750,00 гривень, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було винесено нове податкове повідомлення - рішення за формою "Р" від 13.02.2015 року № 0000352202, яким донараховано ТОВ фірмі "АВТОФАСТЕРА" суму грошового зобов'язання: основного платежу - податку на додану вартість 327 000,00 гривень та штрафних санкцій на суму 81750,00 гривень. Дане податкове повідомлення-рішення ТОВ фірма "АВТОФАСТЕРА" отримало 13.02.2015.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

В пункті 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем ТОВ "АВТОФАСТЕРА" (покупець) та ТОВ "АВІМЕКС" (постачальник) укладено договір поставки № 39 від 01.07.2014.(т.с., а.с. 26)

На виконання зазначеного договору поставки продавцем ТОВ "АВІМЕКС" позивачеві поставлено товар, а саме: диск гальмівний, колодки гальмівні, гайка колісна, гальмівний циліндр, пружину, втулку 12*1,5, РМК гальм. Вала, РМК ступиці, РМК сідла, важіль гальмівного валу, стайленблок, трубка пластикова 8*1, втулка D8, РМК шкворення, колодки гальмівні, болти, гайки, ущільнення пневматичне, амортизатори, ресора пневматична, супорта, втулка ресори, клапан пневматичний, кільце стопорне, накладки гальмівні, фільтр масляний, фільтр палива, стальник, лампа, втулка d10, РМК диференціала, шайба, кільце колодки, накладки гальмівні, датчик рівня полу, комплект пильовиків гальм. барабану, ресора, РМК шкворення, палець кабіни, конус шпилькі, втулка 6*1, хрестовина, фільтр осушувача повітря, РМК супорта, заклепка трубчата 8х15, конус шпильки, ресора, мембрана, пружина, РМК причіпного пристрою, утілення пневматичне.

Зазначене підтверджується видатковими накладними: №25,№26, №27, від 22.07.2014, №28, №29, № 30, від 23.07.2014; №33, №34, №31, №32 від 24.07.2014 (т.с.1, а.с.27,29,31,33,35,37,39,41,43,45).

Також постачальником ТОВ "АВІМЕКС" позивачеві виписано податкові накладні: №25 загальна сума з ПДВ 216000,00 грн, №26 загальна сума з ПДВ 198000,00 грн, №27 загальна сума з ПДВ 207600,00 грн, від 22.07.2014, №28 загальна сума з ПДВ 204000,00 грн, №29 загальна сума з ПДВ 194400,00грн, №30 загальна сума з ПДВ189000,00 грн, від 23.07.2014, №33 загальна сума з ПДВ 186000,00 грн, №34 загальна сума з ПДВ 174000,00 грн, №31 загальна сума з ПДВ201000,00 грн, №32 загальна сума з ПДВ 192000,00 грн, від 24.07.2014 (т.с.1, а.с. 28,30,32,34,36,38,40,42,44,46)

Транспортування придбаних у ТОВ "АВІМЕКС" товарів на склад позивача, підтверджується копіями товарно - транспортних накладних:№25 від 22.07.2014 року, №28 від 23.07.2014 року, №31, 33 від 24.07.2014 року.

Транспортування здійснювалось на склад позивача за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська 15, право користування яким належить ТОВ фірма "АВТОФАСТЕРА" на підставі договору оренди №07 від 01.01.2013 між ПАТ "Рембудкомплект" (Орендодавець) та ТОВ фірма "Автофастера" (Орендар). (т.с. 1, а.с. 17-18)

Отримання товару здійснювалося за довіреністю № 236 від 22.07.2014 року водієм-експедитором ТОВ фірма "АВТОФАСТЕРА" ОСОБА_1

Перевезення товару здійснювалося водієм-експедитором ОСОБА_1, який є найманим працівником ТОВ фірма "АВТОФАСТЕРА", за допомогою автомобіля, право на користування якого належить ТОВ фірма "АВТОФАСТЕРА" на підставі договору оренди від 01.01.2012 року (т.с. 1 а.с. 19-20).

Подальше використання придбаного товару у межах господарської діяльності позивача у оподатковуваних операціях підтверджується тим, що між ТОВ фірма "АВТОФАСТЕРА" та ТОВ "Зевс-Транс-Сервіс", ПП "Тракресурс", ПП "СКЕЛАБ", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "ЄВРОАВТОКОНТИНЕНТ" ФОП ОСОБА_5 та інш. укладені договори поставки.(т.с. 1 а.с. 71-249, т.с. 2, а.с 1-160).

При цьому, згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи вказані вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення господарської діяльності має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим у платника податку виникає право на включення до складу податкового кредиту сум за наслідком здійснення господарських операцій.

Так, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначеного договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для висновків акту перевірки № 3558/20-34-22-02-05/30591431 від 04.11.2014 року став лист ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.09.2014 року № 4736/7/26-57-22-01-20698428 з податковою інформацією про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АВІМЕКС" (код ЄДРПОУ 39123514) з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Стосовно вказаної обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вказаний вище договір був складений з метою його реального виконання, позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення за формою "Р" " від 13.02.2015 року № 0000352202 підлягає скасуванню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. по справі № 820/1759/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.