Ухвала

від 11.08.2009 по справі 40/132-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/132-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

11 серпня 2009 р.                                                                                   № 40/132-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. -            головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши  касаційну  скаргу  Приватної фірми "ОРНАТУС" (відповідача за первісним позовом)

на ухвалугосподарського суду Харківської області від 10.07.2009 р.(про відмову в задоволенні клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову)

у справі№ 40/132-09

за позовомТОВ "ФІРМА "РОГАНЬ"

доПриватної фірми "ОРНАТУС"

про 327859,78 грн.

за зустрічним позовомПриватної фірми "ОРНАТУС"

доТОВ "ФІРМА "РОГАНЬ"

про зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

У прийнятті касаційної скарги Приватній фірмі "ОРНАТУС" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2009 р. має бути відмовлено у відповідності з нормами Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

В резолютивній частині касаційної скарги (зареєстровано ВГСУ № 12597 від 10.08.2009 р.) ставиться питання про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 10.07.2009 р. в частині відмови в задоволенні клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову та прийняття нового рішення про задоволення зазначеної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2009 р. відмовлено Приватній фірмі "ОРНАТУС" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Припис ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Приписами ст. 11113 ГПК України передбачено, що  ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку лише у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ухвала місцевого або апеляційного господарських судів може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому для оскарження судових рішень та постанов.

При цьому слід мати на увазі, що оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Положеннями ГПК України не передбачається можливість оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а отже, ухвала господарського суду Харківської області від 10.07.2009 р. є такою, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Приватній фірмі "ОРНАТУС" в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2009 р. у справі № 40/132-09.

Головуючий суддя                                                                         О.В. Кот

Судді                                                                                                  А.М. Демидова

                                                                                                                       С.Р. Шевчук