Ухвала

від 20.04.2010 по справі 40/132-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" квітня 2010 р. Справа № 40/132-09

Заступник голови Господарського суду Харківської області ОСОБА_1

розглянувши клопотання (вх. № 120) про відвід судді Хотенця П. В. та клопотання (вх. № 119) про призначення колегіального розгляду справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РОГАНЬ", м. Харків

до Приватної фірми "ОРНАТУС", м. Харків

третя особа - Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин", м. Харків

про стягнення 342865,06 гривень

та по зустірчній позовній заяві Приватної фірми "ОРНАТУС", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РОГАНЬ", м. Харків

про зобов’язання виконання дій

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Хотенця П. В. знаходиться господарська справа № 40/132-09.

19 квітня 2010 року (вх. № 120) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання Приватної фірми "ОРНАТУС" по даній справі про відвід судді Хотенця П. В. В обґрунтування відводу судді заявник посилається на те, що суддею при розгляді справи порушено норми чинного законодавства, зокрема, відхилено клопотання учасника судового процесу. Наведені обставини викликали у заявника відводу сумнів у неупередженості судді Хотенця П. В. при розгляді даної справи.

Надаючи юридичну кваліфікацію зазначеним заявником відводу обставинам з урахуванням вимог процесуального закону, слід виходити з наступного.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, які можуть бути підставою для відводу судді. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Відвід повинен бути мотивованим та обґрунтованим.

Разом з тим вказані заявником відводу обставини виходячи із змісту зазначених вимог закону не можуть бути правовими підставами для відводу судді. Такий висновок обґрунтовується наступним.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. При цьому втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється законом.

Таким чином розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення, визначає порядок ведення судового засідання на підставі приписів процесуального закону, вирішує питання про розгляд по суті заяв та клопотань учасників судового процесу, надає правову оцінку обставинам справи на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Процесуальне рішення по справі виноситься судом за результатом надання юридичної оцінки поясненням всіх учасників судового процесу, наявним у справі доказам та з обов’язковим співвідношенням їх з вимогами відповідного законодавства.

При цьому розгляд по суті наведених питань є виключним правом суду, який розглядає конкретну судову справу, оскільки судочинство в Україні здійснюється в силу вимог Конституції України виключно судами і делегування функцій судів, привласнення цих функцій іншими особами не допускається. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Отже посилання заявника відводу на порушення судом норм чинного законодавства, як на підставу для відводу судді, не узгоджується з вказаними приписами закону, в зв’язку з чим не може бути підставою для відводу судді. Таким чином в задоволенні поданого клопотання про відвід судді Хотенця П. В. слід відмовити, оскільки воно позбавлено фактичного та правового обґрунтування.

Крім того, 19 квітня 2010 року (вх. № 119) на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання Приватної фірми "ОРНАТУС" про призначення колегіального розгляду справи.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 13 Закону України „Про судоустрій УкраїниВ» від 07 лютого 2002 року № 3018-3. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово або колегією суддів.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із статтею 4-6 ГПК України, якою передбачено, що будь-яку справу залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Розглянувши клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 40/132-09 та матеріали вказаної справи, не вбачається підстав для задоволення вказаного клоптання виходячи з такого. Клопотання про призначення колегіального розгляду справи повинно бути обґрунтованим та мотивованим, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Клопотання також повинно бути підтверджено фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Із поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник в обґрунтування поданого клопотання послався на наявність поданого зустрічного позову та залучення до участі у справі третьої особи. Проте вказані обставини не носять виняткового характеру, оскільки при вирішенні будь-якого спору суд досліджує спірні правовідносини між сторонами, надає їм правову оцінку з урахуванням норм чинного законодавства та постановляє на цій основі відповідне судове рішення з урахуванням обгрунтованості вимог як первісного, так і зустрічного позову, а також з огляду на правову позицію третіх осіб по справі. При цьому факт наявності поданого зустрічного позову та залучення до участі у справі третьої особи сам по собі не є свідченням складності справи або складності категорії спору.

За наведених обставин справи та з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства не вбачається наявність підстав для задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки подане клопотання позбавлено фактичного та правового обґрунтування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4-6, 20, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання (вх. № 120) про відвід судді Хотенця П. В. по справі № 40/132-09 відмовити.

В задоволенні клопотання (вх № 119) про призначення колегіального розгляду справи № 40/132-09 відмовити.

Заступник голови Господарського суду

Харківської області ОСОБА_1