Рішення

від 16.01.2009 по справі 54/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/121

16.01.09

За позовом  Приватного підприємства "І-ДІ-С"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне"

про                стягнення 21 064,39 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача      Филипів А.М., за дов. б/н від 09.12.2008 р.

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" про стягнення 18 783,04 грн. основного боргу,       1 628,15 грн. пені, 204,65 грн. трьох процентів річних та 448,55 грн. інфляційних втрат.    

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив товар, поставлений позивачем за договором № 123 від 02.06.2008 р.

Ухвалою суду від 28.11.2008 р. порушено провадження у справі № 54/121, розгляд справи призначено на 17.12.2008 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 16.01.2009 р.

У судове засідання 16.01.2009 р. відповідач повторно не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження направлялася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2008 р.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008 р. між Приватним підприємством "І-ДІ-С" та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляне" було укладено договір поставки продукції № 123, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язується поставляти товари відповідно до поданих відповідачем замовлень, а відповідач, як покупець, зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (п. 1.1. договору).  

Відповідно до п. 3.5. договору постачальник здійснює поставку товару своїми засобами та за свій рахунок на умовах DDP – до місця призначення, зазначеного у замовленні, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" 2000 р.

Як визначено п. 3.10 договору, право власності на товар переходить до відповідача в день підписання сторонами видаткової накладної, що засвідчує момент прийняття товарів відповідачем.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Позивач за накладними  № 1040 від 14.06.2008 р., № 1089 від 18.06.2008 р., № 1108 від 19.06.2008 р., № 1123 від 20.06.2008 р., № 1174 від 24.06.2008 р., № 1296 від 04.07.2008 р., № 1352 від 09.07.2008 р., № 1408 від 12.07.2008 р. передав відповідачеві товар на загальну суму 12 990,34 грн.  

Товар за вказаними вище накладними був прийнятий уповноваженими особами відповідача і скріплений штампами відповідача.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважаються судом доведеним.   

При визначенні обсягу зобов'язань відповідача судом не приймаються як докази поставки товару надані позивачем накладні № 1298 від 04.07.2008 р. на суму 3 212,03 грн. та № 1394 від 11.07.2008 р. на суму 2 580,67 грн., оскільки примірники вказаних накладних не містять підписів осіб, уповноважених на отримання товару, та печатки (штампу) відповідача.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до п. 6.3. договору відповідач повинен здійснити оплату товару на умовах відстрочки платежу після 14 календарних днів з дати отримання товару.

Виходячи з цього, товар, переданий за накладною № 1040 від 14.06.2008 р. повинен бути оплачений відповідачем до 28.06.2008 р., за накладною № 1089 від 18.06.2008 р. –до 02.07.2008 р., за накладною № 1108 від 19.06.2008 р. –до 03.07.2008 р., за накладною № 1123 від 20.06.2008 р. –до 04.07.2008 р., за накладною № 1174 від 24.06.2008 р. –до 08.07.2008 р., за накладною № 1296 від 04.07.2008 р. –до 18.07.2008 р., за накладною № 1352 від 09.07.2008 р. –до 23.07.2008 р., за накладною № 1408 від 12.07.2008 р. –до 26.07.2008 р.    

Відповідач не оплатив поставлений товар, що підтверджується Довідкою № 38/02 від 15.01.2009 р., виданою ВАТ "Банк "Український капітал", про ненадходження коштів від відповідача на поточний рахунок позивача за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.

          Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 12 990,34 грн. належним чином доведений та документально підтверджений. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 12 990,34 грн.  

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки сторонами у договорі не визначено наслідків порушення зобов'язання у вигляді сплати пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 628,15 грн. пені не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 146,62 грн.

Позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 500,36 грн.

НакладнаСтрок оплатиСума боргу, щодо якої нарахо-вуються %, грн.Період  Кіль-кість днівпрострочення %Індекс інфляціїСума %, грн.Інфля-ційні втрати, грн.

№ 104028.06.082 003,0128.06.0820.11.081553103,725,4474,11

№ 108902.07.08 1 387,1002.07.0820.11.081423103,716,1454,32

№ 110803.07.083 430,9203.07.0820.11.081413103,739,65126,94

№ 112304.07.081 785,5204.07.0820.11.081403103,720,4866,06

№ 117408.07.081 033,9708.07.0820.11.081363103,711,5238,25

№ 129618.07.081 253,9318.07.0820.11.081263104,212,9552,66

№ 135223.07.08691,8223.07.0820.11.081213104,26,8629,05

№ 140826.07.081 404,0726.07.0820.11.081183104,213,5858,97

Всього

12 990,34

146,62500,36

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав, своїм правом на судовий захист не скористався.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 13 637,32 грн.    

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" (04210,  м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 39-в, код ЄДРПОУ 35149958, п/р № 2600829232 у ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "І-ДІ-С"  (03126, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 25288137, п/р 26008002800 у ВАТ "Банк "Український Капітал", м. Київ, МФО 320371) 12 990 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень 34 коп. основного боргу, 146 (сто сорок шість) гривень 62  коп. процентів річних, 500 (п'ятсот) гривень 36 коп. збитків від інфляції, 136 (сто тридцять шість) гривень 37 коп. державного мита та 76 (сімдесят шість) гривень 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                   Т.С. Демченко