Постанова

від 20.06.2006 по справі 7/47-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/47-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

20.06.06                                                                                           Справа  № 7/47-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді                                     Кравчук Н.М.

суддя                                                             Гнатюк Г.М.  

суддя                                                             Мирутенко О.Л.  

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«Волиньздроровсервіс», м.Луцьк №76 від 25.04.2006 р.

на рішення господарського суду Волинської області від 13.04.2006 р.

у справі № 7/47-38

за  позовною заявою дочірнього підприємства «Західукргеологія»Національної

акціонерної

компанії «Надра України», м.Львів

до   товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньздроровсервіс», м.Луцьк

про  стягнення  16268,84 грн.

за участю представників:

від позивача : Яців Р.Б. –директор, Суходольська Л.В.–юрисконсульт (довіреність в

справі);

від  відповідача : - Корецький І.Т. –генеральний директор  ;

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання  про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

встановив:

           рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2006 р. у справі № 7/47-38 (суддя М.Шум )  частково задоволено позов дочірнього підприємства «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України», м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньздроровсервіс», м.Луцьк про  стягнення  16268,84 грн., стягнуто  з відповідача 14129,94 грн. заборгованості, судові витрати по справі. В частині стягнення 2138,90 грн. заборгованості - в позові відмовлено.

         Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник   вважає  останнє прийнятим при неповному з”ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, та  зазначає, що суд необґрунтовано керувався  екземпляром договору, представленого позивачем, без врахування уточнень у оплаті .Апелянт зазначає, що  в примірнику договору, який міститься в нього,  50% оплати передбачено товарами, як і пропонує позивачу розрахуватися. Просить рішення суду першої інстанції  скасувати .  

         У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення залишити без змін, оскільки таке прийнято при повному та всебічному з”ясуванні всіх обставин справи, а

оскільки  договір купівлі-продажу  відповідачем виконано лише частково, суд

правильно стягнув суму заборгованості.

         Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що відсутні підстави для  скасування оскаржуваного рішення та, відповідно задоволення апеляційної скарги , виходячи з наступного.

         10 листопада 2004 р між дочірнім підприємством «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України», м.Львів санаторій «Геолог Прикарпаття»(далі Продавець) та  товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньздроровсервіс», м.Луцьк (далі Покупець) укладено договір купівлі-продажу б/н  відповідно до  якого    Покупець придбав   у  Продавця  сто путівок  в санаторій «Геолог Прикарпаття», м.Моршин.  Пунктом 4.2 договору сторони  передбачили попередню форму оплати за путівки. Договір укладений строком  до 31.12.2005 років

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано  умови договору, протягом 2004-2005 р.р. передано відповідачу оздоровчих путівок на загальну суму 45149,82 грн., що підтверджується  накладними та довіреностями на отримання путівок, актами звірки розрахунків та реєстрами отриманих путівок, чого не заперечує і сам відповідач.

         Проте відповідач свої договірні зобов”язання виконав неналежним чином, в зв”язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 14 129,94 грн., про що свідчить акт звірки розрахунків  від 01.04.2006 р. ( а.с. 15-17, 87-88).

        У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

         У відповідності до  ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

         У відповідності до ст.ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

         Львіський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач  не довів суду першої та апеляційної інстанції виконання зобов”язань по сплаті заборгованості  на суму 14129,94 грн. належним чином та в строк, передбачений договором, а тому висновок суду про стягнення заборгованості є правильним.

          Щодо стягнення суми  2 138,90 грн.   суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу  за безпідставністю.

          Щодо заперечнь скаржника про те, оплата повинна здійснюватись пропорційно, а саме 50%- коштами, 50%- товарною продукцією, як це зазначено в примірнику договору , що знаходиться у відповідача, Львівський апеляційний господарський суд  зазначає, що  даний факт не може бути прийнятий як умова договору, оскільки, по-перше пропорційний порядок розрахунків дописано  лише в примірнику договору відповідача, а по-друге  згідно з ст.654 ЦК України зміна  договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

       Таким чином, зміна порядку розрахунків проведена відповідачем в односторонньому порядку, що цивільним законодавством не допускається.

       Оскільки відповідач не виконував вимоги по сплаті заборгованості за отримані путівки в строк передбачений договором, з його стророни мало місце  порушення зобов”язання.

        Відповідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

         1.   Рішення господарського суду Волинської області від 13.04.2006 р. у справі №  

               7/47-38   залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у

     касаційному порядку.

         3.   Справу передати до місцевого господарського суду Волинської області.

       Головуючий суддя                                                            Н. М. Кравчук

       суддя                                                                               Г.М. Гнатюк                                                                       

       суддя                                                                               О.Л.Мирутенко