Ухвала

від 29.04.2015 по справі 756/9226/13-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.04.2015 Справа № 756/9226/13-к

Провадження № 1-кп/756/384/15

Унікальний № 756/9226/13-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

29 квітня 2015 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Києві, громадянина України, українця, такого, що має середню освіту, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 26.11.2012 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358 (у редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року із змінами і доповненнями), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (у редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року із змінами і доповненнями), -

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 повторно надійшов до Оболонського районного суду м. Києва 07 квітня 2015 року.

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (у редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року із змінами і доповненнями), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (у редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року із змінами і доповненнями) та призначено покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку - 1 (один) рік.

Захисником ОСОБА_7 подана апеляційна скарга на вказаний вирок Оболонського районного суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 березня 2015 року апеляційна скарга захисника задоволена частково, вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2014 року скасовано, та призначено у кримінальному провадженні новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що при його складанні порушень вимог КПК України не допущено.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора.

Клопотань від учасників судового провадження не надійшло.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступних підстав.

Так, в обвинувальному акті стверджується, що під час досудового розслідування кримінального провадження №32013110110000119 у відношенні ОСОБА_4 , встановлена достатність доказів для пред`явлення підозри останньому у використанні завідомо підробленого документу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та у підробленні посвідчення, ч.3 ст. 358 КК України, що видається установою, що має право видавати такі документи, які надають права та звільняють від обов`язків з метою подальшого використання. І такі дії останнього вчинені в зв`язку з діяльністю ТОВ «Арена Стар Компані» та ПП «К.Астерікс».

У відповідності до п.13. ч.1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, суд виявив невідповідність останнього вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України.

Так, з матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 взагалі не містить формулювання обвинувачення відповідно до цих положень.

В обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини, які слідчі органи вважали встановленими, та можлива правова кваліфікація дій особи, якій було висунуто підозру під час досудового розслідування, що дає підстави вважати, що за цим процесуальним рішенням ОСОБА_8 має статус підозрюваного.

Положеннями ст. 283 КПК України визначено, що досудове розслідування закінчується зокрема зверненням до суду з обвинувальним актом, який не лише за назвою та деякими формальними ознаками, а за своїм повним змістом та суттю має відповідати вимогам до обвинувального акту.

Зокрема, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 конкретно не вказано, в чому саме полягають його дії у підробленні та використанні документу, що видається особою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, що надає право або звільняє від обов`язків, та не зазначено такої особи.

Крім того, обвинувальний акт не містить жодних відомостей, що свідчили б про те, що ТОВ «Арена Стар Компані» та ПП «К.Астерікс» ліквідовані чи знаходяться в стані банкрутства, санації, ліквідації, припинення, і дана обставина органом досудового розслідування взагалі не з`ясована.

Також, за умови пред`явлення обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення організованою групою в контексті нотаріального посвідчення документів, видачі доручень нотаріусом та реєстрації підприємств за чіткою процедурою у відповідному державному органі, з можливістю чіткої ідентифікації начебто «невстановлених осіб», в свою чергу також свідчить про неконкретність пред`явленого останньому обвинувачення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказані вище обставини порушують обов`язкове право ПАЩЕНКА на захист від конкретного обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 р. зазначив, що у тексті п.п. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камасінскі проти Австралії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див. рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Саєссі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австралії», №42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 01.03.2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого п.п. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені «Пелісьє та Саєссі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

Більш того, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить повідомлення відповідного прокурора про таке досудове розслідування, що в свою чергу свідчить про проведення такого розслідування поза контролем прокурора та в цілому про їх недопустимість як доказів по провадженню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт стосовно громадянина ОСОБА_4 , підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 291 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Повернути прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358 (у редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року із змінами і доповненнями), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (у редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011 року із змінами і доповненнями).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя підпис ОСОБА_9 РИМАР