Ухвала

від 23.04.2015 по справі 907/208/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

23.04.2015 Справа № 907/208/14

Суддя господарського суду Закарпатської області Бобрик Г.Й. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у справі № 907/208/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача - 1 дочірнього підприємства "Самшит" товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Ужгород

до відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ

про стягнення 286 612,35 грн.

За участю представників:

від скаржника (боржника 2) - не з'явився

від стягувача - Кузка С.О., представник по довіреності № 09-32/14 від 20.01.2015 року

від боржника 1 - не з'явився

від міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції - Венжега М. В., заступник начальника відділу ДВС

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.05.2014 року по справі № 907/208/14 присуджено до стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" та дочірнього підприємства „Самшит" товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" суми 286 612,35 грн. та 5 732,25 грн. судового збору.

На виконання цього рішення господарським судом Закарпатської області видано наказ від 25.11.2014 року, який подано на примусове виконання до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

02 березня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ (боржник - 2 по справі № 907/208/14) подало до господарського суду в порядку ст. 121-2 ГПК України скаргу на дії (бездіяльність) міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, якою просить суд визнати незаконними дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо використання рецензії суб'єкта оціночної діяльності ФОП Гангур В. М. від 25.12.2014 року на звіт № 293/11/14, виконаний суб'єктом оціночної діяльності про незалежну оцінку об'єкта нерухомості, що належить ТзОВ "Самшит", а саме обладнання, інвентар, прилади (меблі), що знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленци, 4, оскільки така є значно заниженою та зобов'язати заступника начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції призначити повторну оцінку майна ТзОВ "Самшит" у виконавчому провадженні № 43398656.

ТзОВ "Самшит" вважає, що оцінка майна є заниженою в зв'язку з інфляційними процесами в державі, внаслідок чого вартість майна збільшується, як і ціни на все, що є загальновідомою обставиною, яка не потребує доведення.

23 квітня 2015 року від скаржника до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду даної скарги у зв'язку із зайнятістю представника товариства в іншому суді, яке господарським судом відхилено, у зв'язку із спливом строку розгляду скарги та у зв'язку з тим, що явка представника скаржника не визнавалась обов'язковою.

Водночас, 23 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ подало до канцелярії господарського суду Закарпатської області заяву про вжиття заходів до забезпечення скарги та звільнення від сплати судового збору.

У п.1 прохальної частини даної заяви скаржник просить суд: накласти арешт на все майно, яке належить ТзОВ "Самшит", що відображено у Висновку про вартість фізичної особи - підприємця, експерта оцінювача Грибовського Й. Й. на загальну суму 586 000,00 грн., яка залишена без змін рецензією суб'єкта оціночної діяльності ФОП Гангур В. М. від 25.12.2014 року на звіт № 293/11/14, виконаний суб'єктом оціночної діяльності про незалежну оцінку обєкта нерухомості, які належать ТзОВ "Самшит";

в п. 2 - заборонити міському відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 43398656 реалізовувати на публічних прилюдних торгах системи СЕТАМ майно, яке належить ТзОВ "Самшит", що відображене у Висновку про вартість фізичної особи - підприємця, експерта оцінювача Грибовського Й. Й. на загальну суму 586 000,00 грн., яка залишена без змін рецензією суб'єкта оціночної діяльності ФОП Гангур В. М. від 25.12.2014 року на звіт № 293/11/14, виконаний суб'єктом оціночної діяльності про незалежну оцінку об'єкта нерухомості, які належать ТзОВ "Самшит" у виконавчому провадженні № 43398656.

Заява мотивована тим, що на розгляді в господарському суді знаходиться скарга на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та заниженою оцінкою майна, яке є предметом скарги.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів в наявності, фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Не можуть забезпечуватися заходами, визначеними в ст. 66 ГПК України, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійснені повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання, тощо).

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Скаржник, в поданій заяві, просить звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення скарги у зв'язку з важким матеріальним станом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість звільнення від сплати судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини пов'язані із важким фінансовим станом не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Скаржник при поданні до господарського суду заяви про забезпечення скарги не долучив до заяви докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та докази надіслання другій стороні копії заяви.

Оскільки, до заяви не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, то відповідна заява підлягає поверненню господарським судом на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Представник міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції заперечує проти задоволення скарги боржника по мотивах, наведених у письмових запереченнях на скаргу від 25 березня 2015 року. Зокрема, вказує на те, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження" № 46158479 від 22.12.2014 року по виконанню наказу № 907/979/13 виданого 06.05.2014 року господарським судом Закарпатської області про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" та дочірнього підприємства „Самшит" товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" суми 2 706 325, 76 грн., в тому числі 1 900 000 грн. заборгованості по кредиту, 652 740, 12 грн. відсотків за користування кредитом, 125 876,71 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27 708, 93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 5 412,52 грн. судового збору та наказу № 907/208/14 виданого 25.11.2014 року господарським судом Закарпатської області про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" та дочірнього підприємства „Самшит" товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" суми 28 661 235,76 грн. та 5 732,25 грн. судового збору.

21.05.2014 року та 07.07.2015 року органом ДВС винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню та надано строки на самостійне виконання рішення суду. У строк встановлений для самостійного виконання, рішення суду не виконано; 21.05.2014 року на підставі ст. ст. 25, 27 Закону України "Про виконавче провадження" та заяви стягувача, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відносно всього майна, у межах суми звернення стягнення на майно боржника - 2 760 452,28 грн.

24.11.2014 року з метою забезпечення виконання рішення суду винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні.

Після проведення оцінки майна призначеним експертом - оцінювачем, копія висновку експерта була надіслана сторонам виконавчого провадження.

02.02.2015 року до відділу ДВС надійшли заперечення від боржника проти проведеної оцінки майна боржника.

03.02.2015 року відділ ДВС звернувся до іншого суб'єкта оціночної діяльності - ФОП Гангура В. М., з проханням провести рецензування звіту.

16.02.2015 року до відділу ДВС надійшла рецензія на звіт про оцінку майна боржника, відповідно до якої порушення при проведенні оцінки майна боржника не допущені, тобто оцінка майна боржника проведена без порушень чинного законодавства.

17.02.2015 року відділом ДВС направлено сторонам виконавчого провадження копію висновку рецензента.

10.03.2015 року пакет документів, стосовно реалізації майна боржника, направлений до обласного відділу ДВС для перевірки та внесення до системи електронних торгів СЕТАМ.

Враховуючи зазначене, вважає дії державного виконавця вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства та підстав для їх скасування немає.

Стягувач (публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"), у наданих суду письмових запереченнях, та його представник, присутній в судовому засіданні, усними поясненнями заперечує проти задоволення з наступних підстав.

Заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції дії по проведенню оцінки та рецензування, вчинені у повній відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", сам звіт про оцінку майна та рецензія виконана у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вказує на те, що скаржником не наведено жодного доказу та жодного посилання на чинне законодавство України, що б підтверджувало незаконність та/або невідповідність оцінки та рецензії на оцінку майна ТзОВ "Самшит" та/або порушення заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції норм чинного законодавства при примусовому виконанні виконавчого документа.

Посилання скаржника на інфляційні процеси є необґрунтованими, оскільки вартість майна визначається за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, а сама вартість майна може підніматися в процесі прилюдних торгів.

У відповідності до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди, з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" посилання скаржника на інфляційні процеси в Україні як на одну з підстав оскарження оцінки майна є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Отже, вважає, що міським відділом Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції не порушено жодних норм чинного законодавства України у виконавчому провадженні по примусовому виконанню наказів суду про стягнення з ТзОВ "Самшит" заборгованості.

Суд заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши наявні докази по справі, дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 21 травня 2014 року та 07 липня 2015 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та надано строки на самостійне виконання рішення суду.

24 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна. Після проведення оцінки майна призначеним експертом - оцінювачем, копія висновку експерта була надіслана сторонам виконавчого провадження.

Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції листом № 9-1304 від 17.02.2015 року повідомив боржника, що згідно звіту оцінювача вартість рухомого майна на дату оцінки становить 586 000,00 грн. без врахування ПДВ та повідомив, що у випадку незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

02.02.2015 року до відділу ДВС надійшли заперечення від боржника проти проведеної оцінки майна боржника.

03.02.2015 року відділ ДВС звернувся до іншого суб'єкта оціночної діяльності - ФОП Гангура В. М., з проханням провести рецензування звіту.

16.02.2015 року до відділу ДВС надійшла рецензія на звіт про оцінку майна боржника, відповідно до якої порушення при проведенні оцінки майна боржника не допущені, тобто оцінка майна боржника проведена без порушень чинного законодавства. 24.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності.

Вказані висновки та дії державного виконавця стали підставою для звернення боржника із скаргою.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає обов'язки і права державних виконавців, - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні. Так, зокрема, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ст.13 зазначеного закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

У зв'язку з наведеним, державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку описаного та арештованого майна, яким і було визначено вартість цього майна.

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У зв'язку з поданими боржником запереченнями на звіт, державним виконавцем було призначено рецензування звіту від 03.02.2015 року. Слід зазначити, що постанова від 24.11.2014 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Грибовського Й. Й. для участі у виконавчому провадженні, боржником не оскаржувалась, відводи експерту боржник не заявляв. Окрім того, з аналізу наведених норм слідує, що сторона, яка не згідна з результатами оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, після рецензування звіту останнього, наділена правом оскаржити її в судовому порядку, заявивши позов саме до того суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснив оцінку.

За результатами рецензування оцінювачем - рецензентом зроблено висновок, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

Посилання стягувача на заниження оцінки майна, недоліки звіту про оцінку майна та рецензії цього звіту не приймаються судом до уваги, оскільки вказані дії вчинені суб'єктами оціночної діяльності, які не є органом ДВС, а тому оцінка законності дій останніх не здійснюється судом під час розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС в порядку ст.121-2 ГПК України.

Щодо вимоги скаржника про зобов'язання органу ДВС провести повторну оцінку майна, то суд зазначає про відмову також в цій частині, оскільки вказані дії згідно із законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби і відсутні правові підстави для задоволення скарги.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що дії органу ДВС пов'язані з оцінкою майна, є правомірними та відповідають приписам ст. ст. 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, суд визнає доводи скаржника не правомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. п. 4 ст. 63, ст. ст. 66, 67, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ на дії (бездіяльність) міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у справі № 907/208/14 - відмовити.

2. Ухвалу надіслати стягувачу, боржнику, міському відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Бобрик Г.Й.