Рішення

від 20.04.2015 по справі 908/1208/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/38/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015 Справа № 908/1208/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" (03062, Київська область, м. Київ, пр. Перемоги, 77/1, кв. 20)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп" (84116, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Бульварна, 10, кв. 116)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів.

Ухвалою суду від 25.02.2015 порушено провадження у справі №908/1208/15-г, присвоєно справі номер провадження №5/38/15, судове засідання призначено на 30.03.2015. ухвалою суду від 30.03.2015 № 908/1208/15-г розгляд справи відкладався до 20.04.2015. Вказаними ухвалами суд зобов'язував позивача надати оригінали документів для огляду, зокрема: доручення на представника (наказ, посвідчення та ін.); документи, які засвідчують правовий статус підприємства (статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру та ін.); письмове нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог; письмові пояснення з урахуванням постанови ВГСУ від 12.03.2014 по справі № 02-24/901/2666/13; письмові пояснення щодо пред'явлення позову лише до одного відповідача - ТОВ "УКРКОМЕРЦГРУП"; оригінал статуту; оригінал договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ/12/45 від 17.12.2012 з усіма додатками - для огляду, належним чином засвідчену копію у матеріали справи; достовірні відомості про фактичну адресу відповідача, у т. ч. на день розгляду справи (довідку з виконавчого комітету, єдиного державного реєстру підприємств і організацій, інші документи); докази зарахування судового збору до Державного бюджету України; листування з відповідачем; довідку про повні банківські реквізити. Явка представників сторін була визнана обов'язковою.

01.04.2015 на адресу електронної пошти суду від імені представника позивача Нікітіна-Дудікова Г.Ю. надійшло клопотання від 01.04.2015 про проведення судового засідання призначеного на 20.04.2015 об 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у зв'язку з тим, що ПАТ "Феодосійський механічний завод" та його представник, адвокат Нікітіна-Дудікова Г.Ю. знаходяться в м. Києві. Найближчий суд, до якого представник позивача може прибути для участі у судовому засіданні в режимі відео конференції - господарський суд м. Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В.

Ухвалою суду від 01.04.2015 № 908/1208/15-г в задоволенні клопотання судом відмовлено з тих підстав, що позивачем у вказаному клопотанні не обґрунтовано підстав неможливості прибуття у призначене судове засідання директора ПАТ "Феодосійський механічний завод" або його представника та не надано оригіналів та належним чином завірених копій документів, витребуваних ухвалами суду від 25.02.2015 та від 30.03.2015 №908/1208/15-г.

У судовому засіданні 20.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач у судове засідання повторно 20.04.2015 не з'явився, витребувані ухвалами суду від 25.02.2015 та від 30.03.2015 № 908/1280/15-г документи не надав. 17.04.2015 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання від імені представника позивача Нікітіної - Дудікової Г.Ю.про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача від 16.04.2015.

Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСА України № 28 від 20.02.2013, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Крім цього, на електронну адресу суду надходили клопотання від імені представника позивача Нікітіної - Дудікової Г.Ю. про відкладення розгляду справи від 27.03.2015, про проведення судового засідання в режимі відео конференції від 01.04.2015, про направлення процесуальних документів від 10.04.2015, про долучення документів до матеріалів справи від 16.04.2015.

Зазначені клопотання, як і клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача від 16.04.2015, не були підписані електронним цифровим підписом, їх оригінали у паперовому вигляді також до суду не надходили, а оскільки вони не є офіційними документами, тому не підлягають розгляду судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ/12/45 від 17.12.2012 у зв'язку з тим, що директор ПАТ «Феодосійський механічний завод» не мав повноважень для його укладання. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 20.04.2015 також не з'явився. 20.04.2015 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки рішенням господарського суду АРК у справі № 901/352/14 від 06.03.2014 за позовом ТОВ «Укркомерцгруп» до ПАТ «Феодосійський механічний завод» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № БВ/12/45 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто на користь з ПАТ «Феодосійський механічний завод» 489 567,60 грн., з яких 478 000, 00 грн. - основний борг, 11 567,60 грн. - пеня. 17.01.2015 на виконання наказу суду від 21.03.2014 № 901/352/14 державним виконавцем ДВС Святошинського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На даний час, в господарському суді м. Києва розглядається справа № 910/25616/14 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп" до Публічного акціонерного товариства Феодосійський механічний завод" про стягнення 498 784,50 грн., за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінта-Дон" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ/12/47 від 19.12.2012 недійсним. Позивачем у вказаній справі подано клопотання про призначення комплексної криміналістичної експертизи протоколів Наглядової ради ПАТ «Феодосійський механічний завод» № 34 від 03.11.2011 та № 37 від 20.11.2011. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд зупинити провадження у справі до отримання результатів комплексної криміналістичної експертизи та вирішення справи № 910/25616/14 по суті.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на положення ст.69 ГПК України, відповідно до якої спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява надійшла до господарського суду Запорізької області 25.02.2015, тобто кінцевий строк розгляду справи - 25.04.2015. Сторонами не було надано клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у позовній заяві стверджує, що 17.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТМЕН" (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "Феодосійський механічний завод" (далі - покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ/12/45 (надалі по тексту - договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери на умовах договору, а саме вексель простий, документарної форми існування, серії АА №2484397 номінальною вартістю 490000 грн. (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору його сума становить 478000 грн. без ПДВ.

Оплата вартості цінного паперу провадиться у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний рахунок продавця без участі повіреного у термін до 31.12.2012 (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що передача цінних паперів, що є предметом даного договору здійснюється з оформленням іменного індосаменту протягом 10 (десяти) банківських днів після дня укладення цього договору. Факт передачі цінних паперів від продавця покупцю підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань (пункт 6.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2012 між сторонами складений акт прийому-передачі цінних паперів до договору, а саме векселя простого, документарної форми існування, серії АА №2484397 номінальною вартістю 490000 грн. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 14).

При зверненні до суду з позовом про визнання договору недійсним, позивач посилається на укладення договору особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення такого правочину.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, стаття 203 ЦК України встановлює перелік вимог, яким повинен відповідати правочин для набрання їм чинності, тобто юридичної сили.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в статті 205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про визнання угод недійсними" від 06.11.2009 № 9, відповідно до якої угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі вирішуючи спір про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють) (пункт 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11).

Відповідно до п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 ЦК України).

На підтвердження своїх доводів в якості доказу позивачем надано комп'ютерну роздруківку Статуту ПАТ «Феодосійський механічний завод», належним чином завіреної копії Статуту з мокрою печаткою підприємства суду не надано. На ньому відсутні будь-які відомості щодо його реєстрації у встановленому законом порядку та на вимогу суду не представлено оригінал Статуту, а тому надані позивачем комп'ютерні роздруківки викликають сумніви у їх достовірності та відповідності оригіналу.

Відповідно до підпункту 18 пункту 9.2.3 роздрукованого Статуту позивача до виключної компетенції Наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є їх предметом, становить від 10 до 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

В матеріалах справи містяться копія протоколу № 34 від 03.11.2011 засідання Наглядової ради ПАТ «Феодосійський механічний завод» (а.с. 64), яким було встановлено ліміт суми, в межах якої директор може приймати фінансово-господарські рішення без попереднього погодження з Наглядовою радою у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно з копією протоколу № 37 від 20.11.2011 засідання Наглядової ради ПАТ «Феодосійський механічний завод» передбачено проведення щоденного моніторингу фінансово-господарської діяльності, голові Наглядової ради делеговані повноваження по погодженню всіх вихідних документів (в т.ч. договорів, актів, платіжних доручень). Документи, які не мають такого погодження вважаються недійсними.

Матеріали справи не містять договору від 28.12.2012 про відступлення права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОМ - ІНВЕСТМЕН» Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркомерцгруп». В той час, як позовні вимоги пред'явлено саме до ТОВ «Укркомерцгруп».

Як вказано вище, спірний договір укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОМ - ІНВЕСТМЕН» та позивачем.

Також, матеріали справи містяться роздруківки фінансової звітності підприємства (баланс на 01.01.2013, звіт про рух грошових коштів за 01.01.2013, звіт про власний капітал за 01.01.2013), належним чином не засвідчені, які не містять підписів посадових осіб (а.с 122 - 144).

Як вказано вище, ухвалами суду від 25.02.2015 та від 30.03.2015 № 908/1208/15 г суд витребував у позивача надання всіх оригіналів документів для огляду, зокрема: доручення на представника (наказ, посвідчення та ін.); документи, які засвідчують правовий статус підприємства (статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру та ін.); письмове нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог; письмові пояснення з урахуванням постанови ВГСУ від 12.03.2014 по справі № 02-24/901/2666/13; письмові пояснення щодо пред'явлення позову лише до одного відповідача - ТОВ "УКРКОМЕРЦГРУП"; оригінал статуту; оригінал договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ/12/45 від 17.12.2012 з усіма додатками - для огляду, належним чином засвідчену копію у матеріали справи; достовірні відомості про фактичну адресу відповідача, у т. ч. на день розгляду справи (довідку з виконавчого комітету, єдиного державного реєстру підприємств і організацій, інші документи); докази зарахування судового збору до Державного бюджету України; листування з відповідачем; довідку про повні банківські реквізити. Явка представників сторін була визнана обов'язковою.

Позивач вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи в оригіналі не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду АРК у справі № 901/352/14 від 06.03.2014 за позовом ТОВ «Укркомерцгруп» до ПАТ «Феодосійський механічний завод» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № БВ/12/45 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто на користь з ПАТ «Феодосійський механічний завод» 489 567,60 грн., з яких 478 000, 00 грн. - основний борг, 11 567,60 грн. - пеня.

Вказаним рішенням встановлено: «Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу цінних паперів, який недійсним у судовому порядку не визнавався, відтак, є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договорами строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати придбаних ЦП не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання».

Відповідно до п.п. 2.2. - 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК України.

Відповідно до яких: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини, викладені у позовній заяві, а тому позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до отримання результатів комплексної криміналістичної експертизи та розгляду справи № 910/25616/14 по суті, оскільки відповідачем до відзиву надано лише копію клопотання про призначення комплексної криміналістичної експертизи. Доказів того, що зазначене клопотання прийнято до розгляду та задоволено судом, не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін, що прийняте рішення суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку та випадках, визначених розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 24.04.2015.