Рішення

від 28.04.2015 по справі 922/3733/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р.Справа № 922/3733/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка", м. Харків про та зустрічним позовом до про про внесення змін до договору оренди землі Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка", м. Харків Харківської міської ради, м. Харків визнання недійсним договору оренди землі за участю :

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Щолокова Н.О. довіреність №08-11/1601/2-15 від 09.04.2015 року;

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" про внесення зміни до Договору оренди землі, зареєстрованого 09.06.2004 року за №6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди в редакції, яка викладена у позовній заяві. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та рішенням №960/12, яким затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, змінюється базова вартість 1 кв.м. земель м. Харкова та запроваджується новий порядок визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3733/14.

03 листопада 2014 року до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" до Харківської міської ради, в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним Договір оренди землі, укладений між сторонами 09.06.2004 року, зареєстрований 09.06.2004 року за №6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". В обгрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказує на те, що спірний Договір був підписаний не уповноваженою особою.

Ухвалою суду від 03.11.2014 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" до Харківської міської ради було прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом.

Через канцелярію суду 10.11.2014 року позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надав заперечення на зустрічну позовну заяву (вх.№39684) в яких, крім того, просив застосувати строки позовної давності за вимогою ТОВ "Точка" до Харківської міської ради.

Клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про застосування строків позовної давності було прийнято судом до розгляду.

Крім того, через канцелярію суду 10.11.2014 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надав клопотання про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи (вх.№39607), проведення якої просив доручити спеціалістам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса.

Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.

26 листопада 2014 року ухвалою господарського суду Харківської області провадження у справі №922/3733/14 зупинено до розгляду Харківським окружним адміністративним судом пов"язаної справи №820/18339/14.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/18339/14 від 27.01.2015 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" про визння протиправними дії Харківської міської ради щодо надання витягу № 213 від 24.09.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 941 кв.м. по вул. Клочківській, 67 в м. Харкові для експлуатації магазину непродовольчих товарів з прибудовою з застосуванням при розрахунку коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5; зобов'язання Харківської міськоїради надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Клочківській, 67 в м. Харкові із застосуванням при розрахунку коефіцієнту функціонального використання для земельної ділянки змішаного використання, а саме: частина земельної ділянки площею 0,0485 га - землі житлової та громадської забудови - коефіцієнт 1, а для іншої частини земельної ділянки площею 0,0456 га - інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту - коефіцієнт 0,1 було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015р. по справі №820/18339/14 було залишено без змін.

Ухвалою суду від 31.03.2015 року провадження у справі №922/3733/14 було поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 14.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 28 квітня 2015 року.

Представники сторін додаткових заяв, клопотань та документів в обгрунтування своєї правової позиції не надали.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи (вх.№39607 від 10.11.2014 року), суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Статтею 41 ГПК України зазначно, що господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

У п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" господарським судам роз"яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів, які є взаємно суперечливими, та дійсно потребують спеціальних знать як то зазначено в ст. 41 ГПК України для встановлення фактичних данних, що є предметом доказування.

Таким чином, клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню судом.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 28.04.2015 року позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив суд позов задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував в повеному обсязі.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 28.04.2015 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце натупного засідання суду, яке долучено мудом до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 28 квітня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача за первісним позовом, судом встановлено наступне.

На підставі рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 р. № 178/03 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Точка" (орендар) укладено договір оренди землі від 09 червня 2004 року. Даний договір було зареєстровано 009 червня 2004 року за № 6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах ".

В пункті 5 сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва згідно довідки № 119/04 від 03.02.2004 року становить 253899 гривень; на період експлуатації згідно довідки № 120/04 від 02.02.2004 року становить 1269495 гривень.

Згідно з п. 9 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області у розмірі орендної плати в місяць за земельну ділянку, яка становить за місяць: за 2004 рік - 405,60 гривень; за 2005 рік - 540,80 гривень; на період експлуатації: за 2005 рік - 2298,84 гривень; за 2006 рік - 2992,83 гривень; з 2007 року - 4337,44 гривень і до закінчення строку дії договору.

Відповідно до пункту 13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршання стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" (а.с.41) встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 213 від 24.09.2013 року (а.с. 32) нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2327149 гривень.

10 грудня 2013 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди землі №6392/04 від 09.06.2004 року разом із листом - пропозицією за вих. № 4652/0/225-13 (а.с. 34), але відповідач додаткову угоду не підписав.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного Договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З урахуванням наведених обставин позивач, посилаючись на норми на 13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 179, 188, 193 ГК України, звернувся до суду із первісним позовом, в якому просить суд прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі від 28.09.2005 року № 72107/05, шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним у редакції, викладеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Конституція України (ст.19) встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

До загальних принципів господарювання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України).

Згідно п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Із цими положеннями кореспондується норма ч.1. ст.188 ГК України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Норма ст.30 Закону України "Про оренду землі" так само передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Порядок зміни та розірвання договору визначено частинами 2-5 названої ст.188 ГК України. В підсумку цитовані норми права встановлюють правило згідно якого зміна договору можлива лише у двох випадках: або добровільно за згодою сторін, або примусово у разі, якщо обов'язок внести зміни прямо передбачений законом або договором.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в законі чи договорі обов'язку відповідача внести зміни у спірний договорі оренди земельної ділянки покладений на позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування позивачем в повному обсязі не витриманий. Доказів існування обов'язку відповідача укласти спірну додаткову угоду, в редакції наданій позивачем, до відповідного договору оренди землі не надано.

Відповідно до тексту спірної додаткової угоди, позивач просить доповнити п. 2 договору оренди землі, зареєстрованого 09 червня 2004 року за №6392/04, доповнивши його словами: "Кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:02:005:0506."

Згідно з приписом статті 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції змін, внесених Законом № 3613-VI, така істотна умова договору оренди землі як об'єкт оренди повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки. В матеріалах справи знаходиться Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3255/08 від 24.09.2013 року (а.с. 32), в якому зазначений кадастровий номер спірної земельної ділянки, а саме 6310136300:02:005:0506.

Враховуючи викладене, вимога щодо доповнення п. 2 договору оренди землі, зареєстрованого 09 червня 2004 року за №6392/04, визнається правомірною та підлягаючою задоволенню.

Щодо зміни пункту 5 спірного договору, в якому зазначений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки яка становить 2327149 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" (а.с.42) встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначені рішення Харківської міської ради, 10.12.2013 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача направлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 09 червня 2004 року за №6392/04, разом із листом-пропозицією № 4652/0/225-13 від 10.12.2013 р. (а.с. 34). Зазначений лист-пропозиція був отриманий відповідачем за первісним позовом, що підтверджується копією відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 35).

Проте, відповідач за первісним позовом ніяким чином на вказані листи-пропозиції не відреагував. Станом на момент звернення позивача з первісним позовом до суду, додаткову угоду до договору оренди землі між сторонами не підписано.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. за №1269/13 (далі - Порядок), зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.

Також, судом встановлено, що відповідно до п. 1 договору, земельна ділянка передається у строкове платне користування несільськогосподарського призначення - землі промисловості.

Як вбачається з витягу № 213 від 24.09.2013 року, позивачем за первісним позовом вірно вказано цільове та функціональне призначення земельної ділянки (для екпслуатації магазину непродовольчих товарів з прибудової, землі комерційного призначення), у зв`язку з чим вірно застосовано коефіцієнт Кф 2,5.

Оскільки порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року за №18/15/21/11 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05 квітня 2006 року за №388/12262, затверджені величини коефіцієнта функціонального використання для земель різних категорій, зокрема, для земель комерційного призначення застосовується коефіцієнт 2,5.

Отже, беручи до уваги припис п. 3.1 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., в якому зазначено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі, вимога за первісним позовом про зміну п. 5 спірного договору щодо зазначення розміру нормативної грошової оцінки землі в сумі 2327149 гривень є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про внесення змін до договору № 6392/04 від 09 червня 2004 року в частині розміру орендної плати (пункт 9), суд зазначає наступне.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 13 договору оренди землі сторони обумовили, що плата за землю переглядається при зміні розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції - щорічно.

Відповідно до пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Як вже було зазначено, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено нову базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова в сумі 291,18 грн.

Рішенням сесії Харківської міської від 27.02.2008 р. № 41/08 затверджено "Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові", в якому визначений порядок та формула розрахунку орендної плати.

Рішення позивача від 27.02.2008 р. № 41/08 в судовому порядку також оскаржене не було та, станом на час розгляду справи, є чинним.

Натомість в матеріалах справи міститься розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2013р. № 91/14 (а.с. 31), який був складений у відповідності до Рішення сесії Харківської міської від 27.02.2008 р. № 41/08 та, відповідно до якого, розмір орендної плати спірної земельної ділянки становить 5,6% від нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору. Отже, вимога за первісним позовом про внесення змін до п. 9 спірного договору щодо розміру орендної плати є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд також враховує аналогічну правову позицію Верховного Суд України, яка викладена в його Постановах від 06.12.2010 року № 2-1/10068-2008 та від 27.12.2010 р. № 27/15-10 про те, що законодавча зміна розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору оренди землі. А згідно з ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Так, докази скасування в судовому порядку рішень Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13, від 25.09.2013р. № 1269/13 та від 29.12.2012р. № 960/12 суду не надано.

В матеріалах справи наявні листи Департаменту земельних відносин від 10.12.2013 р., якими відповідача було повідомлено про обов'язковість укладення додаткової угоди щодо приведення у відповідність розміру орендної плати.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 213 від 24.09.2013р. (а.с. 32); розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2013р. № 91/14 (а.с. 31), який додавався до листа від 06.12.13р. та, відповідно до якого, розмір орендної плати в місяць за оренду земельної ділянки площею941 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 67 становить 10860,03 гривень на місяць.

За таких підстав, відповідачу за первісним позовом було відомо про необхідність укладення додаткової угоди щодо приведення у відповідність розміру орендної плати.

Оскільки, відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає доведеним наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про внесення змін до договору оренди землі від 09 червня 2004 року №6392/04 щодо зміни пункту 9 спірного договору та викладення його в наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 91/14 від 03.10.2013 року на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 130320,34 грн., або в місяць - 10860,03 грн." є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що вимоги за первісним позовом про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі в редакції пунктів 13, 14, 28 (підпункт "д"), задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Так, додаткова угода містить положення щодо зміни до наступних пунктів договору оренди від 09 червня 2004 року: пункту 13 - щодо доповнення його такими підставами перегляду орендної плати як зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та зміна нормативної грошової оцінки ; пункт 14 - зміни щодо сплати пені за невнесення орендної плати у встановлені строки; пункт 28 - зміни щодо права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з наведених у пункті 13 підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі укладеної в зміненій редакції.

Суд зазначає, що вказані зміни до договору оренди землі від 09 червня 2004 року №6392/04 позивач просить суд внести за відсутністю обґрунтування в позовній заяві. Так в позовній заяві відсутні мотивування та підстави внесення змін до пунктів 13, 14, 28 (підпункт "д") договору оренди землі від 09 червня 2004 року №6392/04.

При цьому суд наголошує, що позов складається з його підстав та предмету.

Під предметом позову розуміється певна матеріальна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставами позову є зазначені позивачем в позовній заяві обставини, якими він обґрунтовує свої матеріально-правові вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на зазначене, зміни до пунктів 13,14, 28 спірного Договору виходять за межі підстав позову.

Господарський суд розглядає справи в межах позову, тобто в межах його підстав та предмету, виходити за які він має право лише у випадку, передбаченому п. 2 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України - за клопотанням заінтересованої сторони, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача або третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет та підставу позову.

Проте, позивач за первісним позовом не заявляв клопотання про вихід за межі позову та не змінював підстав позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про внесення вказаних змін до пунктів 13, 14, 28 договору оренди землі від 06 червня 2004 року № 6392/04.

Крім того, як зазначалось вище, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Натомість, в Договорі оренди землі від 06 червня 2004 року № 6392/04 сторони не погодили право та можливість внесення змін до його положень в частині підстав перегляду орендної плати, сплати пені за невнесення орендної плати у встановлені строки та права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з наведених у пункті 13 підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі, укладеної в зміненій редакції.

Чинне законодавства також не містить прямих вказівок щодо необхідності внесення таких змін до договору оренди землі.

Зазначені зміни до пунктів 13, 14, 28 спірного договору не передбачені чинним, на час його укладення та на даний час, Типовим договором оренди землі, який відповідно до ч. 2 статті 14 Закону України "Про оренду землі" було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220.

Так пункт 13 Типового договору оренди землі не передбачає такої підстави перегляду орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 14 Типового договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Також Типовий договір оренди землі не містить положень щодо права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з передбачених договором підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі, укладеної в зміненій редакції.

З огляду на вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом в частині внесення змін до договору оренди землі від 06 червня 2004 року зареєстрованого за №6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції пунктів 13, 14, 28 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення спірного договору) унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. За приписами статті 123 цього ж Кодексу (в редакції, що діяла на час укладення спірного договору) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Статтею 124 Земельного кодексу України визначений порядок передач, земельних ділянок в оренду. Так, за приписами цієї норми передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вже було встановлено судом, Рішенням Харківської міської ради від 24.09.2003 року № 178/04 170/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», ТОВ «Точка» надано в оренду земельна ділянка 0,0941 га, яка знаходиться м. Харків, вул. Клочківська, 67.

На підставі вказаного Рішення між Харківською міською радою та ТОВ «Точка» було укладено Договір оренди, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записі державної реєстрації договорі оренди землі 09.06.2004 року за №6392/04.

Вказаний договір підписано сторонами та скріплено печатями та зареєстрована у відповідному порядку.

Відповідно до п. 3 Договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належать орендарю на праві колективної власності; одноповерхова нежитлова цегляна будівля, а також інші об'єкти інфраструктури.

На підставі п.8 вказаного договору оренди землі вказаний договір укладено строком: на період реконструкції до 01.12.2005 року; на період експлуатації до 01.12.2028 року.

Пунктом 9 Договору зазначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу державного казначейства у м. Харкові.

Відповідно до листа ДПІ у Дзержинського району м.Харкова Головного управління мін доходів у Харківській області від 07.11.204 № 17976/10/20-30- 2901-19 ТОВ «Точка» не має заборгованості по орендній плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківська д.67 (договір оренди 6392/04 від 09.06.2004).

Вказаний факт вказує на те, що ТОВ «Точка» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою з моменту реєстрації вказаного Договору оренди землі.

Відповідно до п. 43 вказаного Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію: Харківська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Згідно з п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 (в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди земельної ділянки) державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів. Невід'ємними частинами договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки;

- акт встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

Відповідно до Акту приймання - передачі земельної ділянки від 09.06.2004 року Орендарю передано земельну ділянку площею 0,0941 га в оренду строком до 01.12.2028 року для реконструкції промислового будинку під магазин непродовольчих товарів з прибудовою та подальшої експлуатації (арк.с. 21).

Вказаний акт також було підписано директором ТОВ «Точка» Бродецьким О.М.

Відповідно до ст. 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до вказаних норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.4 п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів ) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вже було зазначено, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абз. З п. 2.1.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями).

У п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказується, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) у зустрічній позовній заяві посилається на ст. ст. 203, 215 ГК України, але не надав доказів щодо підтвердження обставин , які могли б бути підставою недійсності спірного правочину (ст.203 ЦК України). В силу принципу змагальності сторін суд не вправі виходити за межі своєї компетенції та за позивача за зустрічним позовом наводити правове обґрунтування позовних вимог, а потім давати їм правову оцінку як суд. Відтак, в даному разі позовні вимоги не містять під собою правових підстав, що в свою чергу є підставою для відмови від позову.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача за позовом, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки сторонами при укладанні Договору оренди землі, зареєстрованого 09.06.2004 року за №6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору, а обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) в обґрунтування свого зустрічного позову, не доведені, не надано доказів в підтвердження того, що спірний Договір був підписаний не уповноваженою особою та факту недійсності спірного правочину, суд визнав зустрічні позовні вимоги ТОВ "Точка" безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) надав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ст. 261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів спарви, ТОВ «Точка» сплачував орендну плату з моменту реєстрації спірного договору оренди землі, а саме з 09.06.2004 року. Саме з вказаного періоду позивач по зустрічному позову знав про наявність договору оренди землі.

Відтак, з зазначених вище положень вбачається, що фактично позивач за зустрічним позовом міг дізнатися про порушення свого права у будь який час у період з моменту укладення оскаржуваного правочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач за зустрічним позовом звернувся в суд із зустрічною позовною заявою після спливу строку позовної давності, не надав доказів наявності поважних причин його пропуску, суд вважає за необхідне застосувати за заявою відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) позовну давність до зустрічних позовних вимог позивача за зустрічним позовом.

За таких обставин, суд вважає зустрічні позовні вимоги не підлягаючими задоволенню в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 129, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 116, 123, 124, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 187, 203, 215, 284 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 627, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 13, 15, 18 Закону України "Про оцінку землі", ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 32, 33, 43, 47, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Внести зміни до Договору оренди землі, зареєстрованого 09.06.2004 року за №6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в наступній редакції:

" ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі,

зареєстрованого "09" червня 2004 року за № 6392/04

у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного

земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича з одного боку та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА" (Орендар) в особі керівника

---

з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013". рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання віл 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові", внести до договору оренди землі, зареєстрованого "16" листопада 2005 року за №69197/05 наступні зміни:

Пункт 2 доповнити наступним реченням: "Кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:05:015:0081."

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 610 від 30.10.2013 становить 688977 грн. (шістсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки."

" 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 625/14 від 15.11.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 38582,71 грн. (тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 71 копійка), або в місяць - 3215,23 грн. три тисячі двісті п`ятнадцять гривень 23 копійки)."

II. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого "16" листопада 2005 року за № 69197/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Харківська міська рада Товариство з обмеженою

Харківської області відповідальністю "ТОЧКА"

м. Харків, м-н Конституції, 7 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд 11, кв. 13

код 04059243 код 32239121

В особі міського голови В особі керівника

---

Г.А. Кернес

---

/ПІБ/

/підпис/ /підпис/"

Пункт 13; пункт 14; доповнення пункту 28 підпунктом "д" із тексту Додаткової угоди виключити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" (код ЄДРПОУ 32239121, 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд11, кв. 13) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, 61200, м. Харків, пл. Конституції, 7) судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 29.04.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк