Постанова

від 08.06.2015 по справі 922/3733/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа № 922/3733/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

Харківської міської ради - Щолокова Н.О.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка", м. Харків - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" (вх. № 2897 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.15 р. у справі № 922/3733/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка", м. Харків

про внесення змін до договору оренди землі

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить внести зміни до договору оренди землі, зареєстрованого 09.06.2004 р. № 6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього в редакції, наведеній в позовній заяві та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1218,00 грн.

03.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Точка" звернулося до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між сторонами 09.06.2004 р., зареєстрований 09.06.2004 р. № 6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2015 р. (суддя Денисюк Т.С.) первісний позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого 09.06.2004 р. № 6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції, що зазначена в резолютивній частині рішення суду. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" на користь Харківської міської ради судового збору у розмірі 1218,00 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка" не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 р. у справі № 922/3733/14 в частині задоволених позовних вимог Харківської міської ради, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що не одержував листа - пропозицію про зміну укладеного договору оренди землі, а господарський суд першої інстанції необґрунтовано послався як на доказ отримання відповідачем зазначеного листа на рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також відповідач посилається на те, що зміна нормативної грошової оцінки землі не передбачена чинним законодавством або спірним договором як підстава для перегляду розміру орендної плати, та ін..

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 05.06.2015 р. у зв'язку з хворобою судді Плужника О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., судді Пушай В.І., судді Барбашової С.В.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, на підставі рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 р. № 178/04 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Точка" (орендар) укладено договір оренди землі від 09.06.2004 року. Даний договір зареєстровано 09.06.2004 р. № 6392/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах ".

Пунктом 5 договору сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва згідно з довідкою № 119/04 від 03.02.2004 р. становить 253899 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою № 120/04 від 02.02.2004 р. становить 1269495 грн.

Згідно з п. 9 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області у розмірі орендної плати в місяць за земельну ділянку, яка становить за місяць: за 2004 рік - 405,60 грн.; за 2005 рік - 540,80 грн.; на період експлуатації: за 2005 рік - 2298,84 грн.; за 2006 рік - 2992,83 грн.; з 2007 року - 4337,44 грн. і до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршання стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно з п. 1.1. рішення, затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 р.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 р. № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та введена в дію з 01.03.2008р.

Пунктами 2-3 рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 р." встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." вводиться в дію з 01.01.2014 р.. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до п.16.4 порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2013 р. № 213 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2327149 грн.

10.12.2013 р. Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди землі № 6392/04 від 09.06.2004 р. разом із листом - пропозицією № 4652/0/225-13, але відповідач додаткову угоду не підписав.

Відповідно до п. 4.1 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою у даній справі.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом даного судового спору є вимога Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки, шляхом укладення додаткової угоди. Ця вимога мотивована необхідністю приведення діючого договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Матеріально-правовою підставою позивач визначив статті 13 , 144 Конституції України , статті 5 , 13 , 15 21 Закону України "Про оцінку землі" , статті 15 , 30 Закону України "Про оренду землі" , ст. 629 , 649 , 651 , 653 , 654 , 792 Цивільного кодексу України , статті 179 , 188 , 193 Господарського кодексу України .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України .

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Земельна ділянка розташована в м. Харкові за адресою вул. Клочківська, 67, знаходиться у підпорядкуванні Харківської міської ради.

З огляду на приписи ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно частини 2 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Загальні умови укладення договорів визначені ст. 179 Господарського кодексу України , частиною 3 якої, зокрема, передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, у випадку, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

З приписів ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України "Про оренду землі" , іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю-це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" - нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до абз. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. 2 ст. 648 Цивільного кодексу зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України - договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 36 договору оренди землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як було наведено вище, сторони в п. 13 договору передбачили підстави зміни орендної плати після укладання договору

Зважаючи на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Як було наведено вище, в п. 13 договору сторони при його укладанні досягли згоди, що розмір орендної плати переглядається при зміні розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів.

В п. 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Виходячи з положень пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата, поряд із земельним податком, є формою плати за землю, яка, в силу положень п. п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, віднесена до загальнодержавних податків.

Згідно з п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування за цим податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування відповідно до п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди (ст. 288.4), але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.5).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 р. № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 290 Господарського кодексу України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Згідно зі ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Отже, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють певний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатися форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватися відповідно до Податкового кодексу України.

При цьому, як було зазначено вище, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження певних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Оскільки, виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв'язку зі зміною зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, та є базою оподаткування при визначенні розміру земельного податку, виникли обставини, передбачені п. 13 цього договору, як підстава для обов'язкового перегляду (зміни) розміру орендної плати а саме: зміна розміру земельного податку, цін тарифів.

При цьому, виходячи з наведених вище норм, прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", в якому роз'яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зважаючи на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, як необґрунтовані, оскільки чинне законодавство не містить прямого обов'язку відповідача сплачувати підвищену орендну плату за користування земельною ділянкою, крім вимог Податкового кодексу України про мінімальний розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки, встановлення більшої ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки буде порушенням принципу свободи договору, встановленого статтею 627 Цивільного кодексу України.

Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013 р. та рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 був затверджений "Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 р." є чинними, оскільки, не скасовані та не визнані недійсними у встановленому порядку , а отже відповідно до наведених вище положень ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Харківська міська рада прийняла рішення № 1209/13 від 03.07.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013" та від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", відповідно до яких розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки землі; зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, підготовку якої здійснює Департамент земельних відносин.

Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про доповнення п. 2 спірного договору, положеннями щодо кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції змін, внесених Законом № 3613-VI, така істотна умова договору оренди землі як об'єкт оренди повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки. В матеріалах справи знаходиться витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3255/08 від 24.09.2013 р., в якому зазначений кадастровий номер спірної земельної ділянки співпадає з номером, що зазначений у спірній додатковій угоді, а саме 6310136300:02:005:0506.

Щодо позовних вимог про внесення інших запропонованих позивачем змін до договору, а саме пунктів 13, 14, 28 суд першої інстанції правомірно вважає, що зазначені зміни до спірного договору оренди землі від 09.06.2004 р. № 6392/04 позивач просить внести за відсутністю обґрунтування в позовній заяві.

Стосовно зустрічних позовних вимог, вони правомірно не задоволені судом першої інстанції з наступних підстав:

Рішенням XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 р. № 178/04 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Точка" (орендар) укладено договір оренди землі від 09.06.2004 року. Відповідно до умов якого ТОВ «Точка» надано в оренду земельну ділянку, яка розташована у м. Харкові по вул. Клочківська, 67.

Відповідно до п. 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір підписаний сторонами та зареєстрований.

Відповідно до п. 8 договору оренди, договір укладено строком: на період реконструкції до 01.12.2005 року; на період експлуатації до 01.12.2028 року.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Точка" не має заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківська, 67, що в свою чергу свідчить про користування земельною ділянкою з моменту реєстрації договору оренди землі.

Відповідно до ст. 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до зазначених норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 4 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів ) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 28.04.15 р. у справі № 922/3733/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.15 р. у справі № 922/3733/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 12.06.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.