Ухвала

від 28.04.2015 по справі 826/19503/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19503/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс-Промо» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс-Промо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс-Промо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «АКБ «Вілма», договір у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а тому позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит.

Представник ТОВ «Євроіндекс-Промо» в судове засідання не з'явився, до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з короткостроковою хворобою представника, натомість документів на підтвердження наявності підстав для відкладення розгляду справи не надано. Враховуючи, що в силу ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01 серпня 2014 року по 07 серпня 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Євроіндекс-Промо» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АКБ «Вілма» за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 серпня 2014 року №1297/26-59-22-09/34532453, в якому встановлено порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 152042,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 247355,34 грн.; п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 1105,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 216395,00 грн.

На підставі акту перевірки №1297/26-59-22-09/34532453 від 14 серпня 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0011892209, згідно якого за порушення п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.8 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 270493,75 грн., у тому числі 216395,00 грн. за основним платежем та 54098,75 штрафних (фінансових) санкцій; №0011852209, згідно якого за порушення п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.8 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 152042,00 грн., та №0011832209, згідно якого за порушення п.138.2 ст.138, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 247355,34 грн., у тому числі 247355,34 грн. за основним платежем.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся із скаргами до ГУ Міндоходів у м.Києві та Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду яких рішенням ГУ Міндоходів у м.Києві від 31 жовтня 2014 року №11239/10/26-15-10-06-15 та рішенням Державної фіскальної служби України від 24 листопада 2014 року №7327/6/99-99-10-01-25 скарги залишено без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки за відсутності факту придбання товару, послуг або в разі якщо придбані товари, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту, навіть, за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (організатор) та ТОВ «АКБ «Вілма» (виконавець) було укладено договір №01-08-В/11 про надання послуг та виконання робіт зі створення експозиції Міжнародної виставки «СТО ЕХРО - 2011» від 01 серпня 2011 року, предметом якого була організація та проведення робіт зі створення експозиції Міжнародної виставки «СТО EXPO-2011». Місце проведення виставки: Україна, м.Київ, Виставковий центр «КиївЕкспоПлаза». Проведення робіт передбачає: монтаж експозиції, заїзд експонентів, робота виставки, вивіз експонатів, демонтаж експозиції (п.2.1)

Організатор зобов'язувався: не пізніше ніж за три тижні до початку монтажних робіт надати виконавцю план розміщення експонентів (ПРЕ); не пізніше ніж за два тижні до початку монтажу експозиції виставки надати виконавцю плани всіх стендів. Передача планів стендів оформлюється відповідними актами, завіреними підписами повноважних представників сторін; надати виконавцю виставкові площі, повністю підготовлені до монтажу експозиції, які оформляються актом передачі прийому площ під монтаж (п.4.1).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано додаток №1 до договору (перелік додаткових послуг на весь час виставки); акт здачі-прийняття робіт від 30 вересня 2011 року (роботи за договором виконані в повному обсязі); акт передачі плану розміщення експонатів від 29 серпня 2011 року; акт передачі виставкової площі від 20 вересня 2011 року; платіжні доручення від 12 вересня 2011 року №298, від 26 вересня 2011 року №337, від 30 вересня 2011 року №345; податкові накладні від 12 вересня 2011 року №1, від 26 вересня 2011 року №7.

Між позивачем (організатор) та ТОВ «АКБ «Вілма» (виконавець) було укладено договір №19-04-В/11 про надання послуг та виконання робіт зі створення експозиції Міжнародної виставки «T-REX-2011» від 19 квітня 2011 року, предметом якого була організація та проведення робіт зі створення експозиції Міжнародної виставки «T-REX-2011». Місце проведення виставки: Україна, м.Київ, Виставковий центр «КиївЕкспоПлаза». Проведення робіт передбачає: монтаж експозиції, заїзд експонентів, робота виставки, вивіз експонатів, демонтаж експозиції (п.2.1).

Організатор зобов'язувався: не пізніше ніж за три тижні до початку монтажних робіт надати виконавцю план розміщення експонентів (ПРЕ); не пізніше ніж за два тижні до початку монтажу експозиції виставки надати виконавцю плани всіх стендів. Передача планів стендів оформлюється відповідними актами, завіреними підписами повноважних представників сторін; надати виконавцю виставкові площі, повністю підготовлені до монтажу експозиції, які оформляються актом передачі прийому площ під монтаж (п.4.1)

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано додаток №1 до договору (перелік додаткових послуг на весь час виставки); акт здачі-прийняття робіт від 30 вересня 2011 року (роботи за договором виконані в повному обсязі); акт передачі плану розміщення експонатів від 03 вересня 2011 року; акт передачі виставкової площі від 25 вересня 2011 року; платіжне доручення від 29 вересня 2011 року №342; податкові накладні від 29 вересня 2011 року №13, від 30 вересня 2011 року №16.

Також, між позивачем (організатор) та ТОВ «АКБ «Вілма» (виконавець) було укладено договір №18-04-В/11REX про надання послуг та виконання робіт зі створення експозиції XV Міжнародної виставки «REX-2011» від 18 квітня 2011 року, предметом якого була організація та проведення робіт зі створення експозиції XV Міжнародної виставки «REX-2011». Місце проведення виставки: Україна, м.Київ, Виставковий центр «КиївЕкспоПлаза». Проведення робіт передбачає: монтаж експозиції, заїзд експонентів, робота виставки, вивіз експонатів, демонтаж експозиції (п.2.1).

Організатор зобов'язувався: не пізніше ніж за три тижні до початку монтажних робіт надати виконавцю план розміщення експонентів (ПРЕ); не пізніше ніж за два тижні до початку монтажу експозиції виставки надати виконавцю плани всіх стендів. Передача планів стендів оформлюється відповідними актами, завіреними підписами повноважних представників сторін; надати виконавцю виставкові площі, повністю підготовлені до монтажу експозиції, які оформляються актом передачі прийому площ під монтаж (п.4.1).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано додаток №1 до договору (перелік додаткових послуг на весь час виставки); акт здачі-прийняття робіт від 30 вересня 2011 року (роботи за договором виконані в повному обсязі); акт передачі плану розміщення експонатів від 03 вересня 2011 року; акт передачі виставкової площі від 25 вересня 2011 року; платіжні доручення від 12 вересня 2011 року №297, від 26 вересня 2011 року №338; податкові накладні від 12 вересня 2011 року №2, від 26 вересня 2011 №8.

Між позивачем (організатор) та ТОВ «АКБ «Вілма» (виконавець) було укладено договір №23-06-В/11 про виконання робіт по створенню експозиції V національної виставки спортивних товарів та послуг «Go! Sport 2011» від 23 червня 2011 року, предметом якого була організація та проведення робіт зі створення експозиції V національної виставки спортивних товарів та послуг «Go! Sport 2011». Місце проведення виставки: Україна, м.Київ, Виставковий центр «КиївЕкспоПлаза». Проведення робіт передбачає: монтаж експозиції, розміщення експонатів, офіційне відкриття, робота виставки, вивезення експонатів, демонтаж експозиції (п.2.1).

Організатор зобов'язувався: не пізніше ніж за два тижні до початку монтажних робіт надати виконавцю план розміщення експонентів (ПРЕ); не пізніше ніж за тиждень до початку монтажу експозиції виставки надати виконавцю плани всіх стендів. Передача планів стендів оформлюється відповідними актами, завіреними підписами повноважних представників сторін; надати виконавцю виставкові площі, повністю підготовлені до монтажу експозиції, які оформляються актом передачі прийому площ під монтаж (п.4.1).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано додаток №1 до договору (перелік додаткових послуг на весь час виставки); акт здачі-прийняття робіт від 02 жовтня 2011 року (роботи за договором виконані в повному обсязі); акт передачі плану розміщення експонатів від 01 вересня 2011 року; акт передачі виставкової площі від 27 вересня 2011 року; платіжне доручення від 29 вересня 2011 року №343; податкову накладну від 26 вересня 2011 року №12.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 27 лютого 2013 року №767/22-2/32490586 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АКБ «Вілма» щодо господарських взаємовідносин з ПП «Обрій» за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року», згідно якого стан ТОВ «АКБ «Вілма» « 11» - припинено, але не знято з обліку. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, фінансово-господарська діяльність ТОВ «АКБ «Вілма» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про фіктивність правочинів між ТОВ «АКБ «Вілма» та контрагентами.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначений акт податкового органу, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не є належними доказами надання ТОВ «АКБ «Вілма» послуг, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт (надання послуг) до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, не відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

Також колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у ТОВ «АКБ «Вілма», оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуг (роботи за договором виконані в повному обсязі, створення експозиції) та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В п.п.5.2-5.5 вищезазначених договорів визначена вартість робіт та послуг з розрахунку 192 грн. за 1 кв.м експозиційної площі, обладнаної згідно з нормативами; 80 грн. за 1 кв.м - вартість необладнаної площі з килимовим покриттям і підведенням електроструму; 60 грн. за 1 кв.м - вартість необладнаної площі з килимовим покриттям, включаючи проходи; вартість робіт та послуг по створенню виставкової експозиції визначається згідно з додатком 1 до договору. Разом з тим, акти виконаних робіт, податкові накладні не містять переліку наданих послуг та виконаних робіт з розрахунком їх вартості в залежності від експозиційної площі (обладнаної або необладнаної) та необхідності надання послуг по створенню виставкової експозиції, що позбавляє суд можливості дослідити виконання ТОВ «АКБ «Вілма» конкретних видів робіт та надання конкретних видів послуг.

Згідно договорів, укладених позивачем з ТОВ «АКБ «Вілма», передбачено заїзд експонентів, вивіз експонатів, однак позивач не надав доказів транспортування експозицій та вказав, що транспортування не здійснювалося, оскільки була відсутня необхідність в цьому, в той же час позивач не обґрунтовує, яким чином експонати були доставлені для виставки.

Позивач на підтвердження створення експозицій не надає фотознімків, брошур, листівок тощо, з яких можливо було б встановити існування експонатів та їх розміщення на виставці та доказів економічної доцільності ТОВ «Євроіндекс-Промо» внаслідок понесених витрат на придбання у ТОВ «АКБ «Вілма» робіт та послуг. Крім того, основним видом діяльності позивача є організація конгресів та торговельних виставок, однак у ТОВ «АКБ «Вілма» такий вид діяльності відсутній, що свідчить про недоцільність залучення такого контрагента.

Враховуючи відсутність первинних документів, з яких можливо було б встановити зміст та обсяг господарських операцій, посади осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та, враховуючи ненадання позивачем кінцевих результатів господарських операцій, з яких було б можливо встановити, що ТОВ «АКБ «Вілма» надавало позивачеві роботи та послуги, зазначені в договорах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено виконання ТОВ «АКБ «Вілма» договірних зобов'язань перед позивачем.

Щодо тверджень позивача про наявність арифметичної помилки під час вирахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, зазначеного в податковому повідомленні рішенні від 29 серпня 2014 року №0011832209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 247355,34 грн. за основним платежем, колегія суддів дійшла наступних висновків:

Згідно п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ставка податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно становила 23 відсотки.

Згідно п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 (визначення доходів) та 138 - 143 (визначення витрат) цього Кодексу.

Як вбачається з рядка 01 «доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, позивачем задекларовано суму 3992415 грн., в той час як в рядку 04 «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» зазначено 4144457 грн.

Відповідно до розділу 3.1.2 акта перевірки від 14 серпня 2014 року №1297/26-59-22-09/34532453, перевіркою встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі 1227500,00 грн., у зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що сума витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства становить 2916957 грн. (4144457 грн. - 1227500 грн.), тому база оподаткування податком на прибуток підприємства становить 1075458 грн. (рядок 01: 3992415 грн. - рядок: 2916957 грн.).

Таким чином, зобов'язання ТОВ «Євроіндекс-Промо» з податку на прибуток підприємства становили 247355,34 грн. (1075458 грн. х 23%), що вказує на відсутність допущення з боку податкового органу арифметичної помилки при визначенні ТОВ «Євроіндекс-Промо» податку на прибуток підприємства за результатами перевірки, оформленої актом від 14 серпня 2014 року №1297/26-59-22-09/34532453.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №0011892209, №0011852209, №0011832209, які прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено реального виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ «АКБ «Вілма» та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євроіндекс-Промо» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 05 травня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.