Рішення

від 09.07.2009 по справі 34/25-09-788

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/25-09-788

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2009 р.Справа  № 34/25-09-788

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Восход"

до відповідача Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

про захист прав, зобов'язання припинення дій та стягнення збитків на суму 34824грн.

та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства

до відповідача Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення збитків на суму 507400грн.                                                                                                                                   

                                                                                                                         Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від СФГ "Восход": Запорожченко А.Т. - голова  СФГ "Восход"; Федорчук Р.В., діючий на підставі довіреності від 22.12.08р.

від Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді ТОВ: Савицька О.М., діюча на підставі довіреності від 02.03.2009р.№1-юр;

від Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області: не з'явилися;

від Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства: Лукаржевський Ю.О., діючий на підставі довіреності від 02.04.09р. №290.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Восход" звернувся до суду з позовною заявою та уточненням до неї, в якому просить захистити права Селянського (фермерського) господарства "Восход" шляхом визнання його права постійного користування землею за державним актом І-ОД №003324 від 15.03.01р., який видано Новодофінівською сільською радою народних депутатів Комінтернівського району Одеської області у тому, що зазначеному користувачу надається у постійне користування 0,50га землі в межах згідно з планом землекористування; усунути порушення права Селянського (фермерського) господарства "Восход" шляхом зобов'язання Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю припинити дії, що порушують або створюють загрозу порушення права Селянського (фермерського) господарства "Восход" на постійне користування землею визначене державним актом І-ОД №003324 від 15.03.01р. на право постійного користування землею, виданого Новодофінівською сільською радою народних депутатів Комінтернівського району Одеської області; стягнення з відповідача на користь позивача збитків на суму 34824грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що з метою виконання рекомендацій Одеської філії Інституту біології південних морів, викладених у листі №01-219/117 від 12.06.2008р. щодо гідродинамічної промивки трубопроводу і ремонту морського оголовку лотково-шлюзового каналу та вимог припису №60 щодо огородження території рибоприймального пункту та водообмінного каналу Дофінівського лиману від пляжу, який організований між с.Вапнярка і с. Новодофінівка, СФГ „Восход” протягом червня-серпня 2008р. зверталося до відповідача з проханням огородити територію водообмінного каналу Дофінівського лиману, який обслуговує СФГ „Восход”, від пляжу, організованого відповідачем на земельній ділянці позивача та допуску на цю земельну ділянку на узбережжі Чорного моря, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею від 15.03.2001р. серії І-ОД №003324 надана позивачеві у постійне користування.

Зокрема, позивач зазначив, що ігноруючи вказане звернення СФГ „Восход”, а також вимогу голови виконкому Новодофінівської сільради, викладену у листі №468 від 04.08.2008р. щодо забезпечення безпеки проведення робіт по очистці водообмінного каналу, а саме звільнення земельної ділянки площею 0,25га, та огородження території на період робіт, відповідач порушив приписи ст.40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, чим перешкодив позивачеві своєчасно здійснити профілактичні та ремонтні роботи на морській частині гідротехнічного комплексу, що належить позивачу, задля забезпечення екологічного благополуччя Дофінівського лиману шляхом відновлення водообміну (Чорне море-Дофінівський лиман), внаслідок чого 12.08.2008р. на Дофінівському лимані сталась масова загибель водних живих ресурсів від гіпоксії.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Новодофінівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області надала суду пояснення, в якому зазначила, що дійсно, згідно рішення Новодофінівської сільської ради №74-ІІ від 30.03.2000р. із земель концерну „Одеса” вилучено земельну ділянку площею 0,25га пісків та переведено в землі запасу. При цьому, рішенням №75-ІІ від 30.03.2000р. Новодофінівська сільська рада надала фермерському господарству „Восход” у постійне користування земельну ділянку площею 0,50га у районі лиман-море, згідно попереднього вибору земельної ділянки під розташування обловно-запускного водообмінного каналу на великому Аджалицькому лимані без складання акту прийому-передачі цієї земельної ділянки від концерну „Одеса” до земель запасу Новодофінівської сільської ради.  

05.03.2009р. до господарського суду Одеської області по даній справі надійшла позовна заява Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення з Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю збитків, заподіяних рибному господарству у обсязі 507400грн., яку ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2009р. прийнято до розгляду в межах провадження по справі №34/25-09-788 та Західно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства залучено до участі у зазначеній справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Західно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства послалося на здіснення відповідачем господарської діяльності з порушенням вимог ст.ст.37, 39 Закону України „Про тваринний світ” та ст.ст. 40, 63 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, що перешкоджало проведенню СФГ „Восход” профілактичних та ремонтних робіт на морській частині гідротехнічного комплексу для водообміну Чорне море –Дофінівський лиман та у серпні 2008р. на Дофінівському лимані виникла надзвичайна ситуація, що призвела до загибелі водних живих ресурсів та спричинило суттєву шкоду рибному господарству.

Також, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору зазначила, що з 12.08.2008р. на Дофінівському лимані відмічено: загибель водних живих ресурсів загальнодержавного значення (бички - 256600екземплярів, креветка –200200 екземплярів); загибель об'єктів зариблення (піленгас), який ФГ „Восход” випускало у Дофінівський лиман згідно затвердженого Режиму СТРГ (піленгас –123 екземпляра), у зв'язку з чим, за попередніми розрахунками збитки рибному господарству по водним живим ресурсам загального значення склали: бички –481,89тис.грн., креветки –25,51тис.грн.

Відповідач, Будівельно-монтажний концерн "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, позовні вимоги СФГ „Восход” та Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього, Просить суд відмовити у задоволенні позовів, посилаючись на те, що СФГ „Восход” не є законним користувачем Дофінівського (Великого Аджаликського) лиману у зв'язку з відсутністю договору оренди щодо цього лиману, укладеного між Одеською обласною радою та СФГ, тому не має права на користування та не має права вимагати відшкодування на свою користь будь-якої шкоди, завданої лиману.

Крім того, відповідач зазначив, що земельна ділянка площею 0,25га, вказана на плані зовнішніх меж землекористування фермерського господарства „Восход” літерами В-Г-Д-Е, межує по лінії В-Г з землями адміністрації автомобільних доріг в Одеській області, по лінії Д-Е з Чорним морем, по лініях Г-Д, Е-В з землями концерну „Одеса”. Згідно листа Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” від 25.05.2004р. №1611-7-05, при відновленні в натурі меж земельної ділянки концерну „Одеса” в 2004році не виявлено розбіжностей в межах та площі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні концерну „Одеса”, а також не виявлено вилучення із земель концерну „Одеса”. Межі земельної ділянки площею 0,25га, яка була вилучена у концерну та надана СФГ „Восход”, не встановлено, жодного документа про встановлення меж земельної ділянки СФГ „Восход” концерн не підписував. Відповідно до довідки ДП „ОРЦДЗК” від 20.03.2004р. про зареєстровані земельні ділянки, належні Будівельно-монтажному концерну „Одеса” земельні ділянки площею 10,91га внесені до державного земельного кадастру, за які останній сплачує податок за землю. Державні акти відповідача на право постійного користування землею та рішення, на підставі яких вони видані є незмінними та дійсними.

Відповідач зазначив, що в порушення Режиму рибогосподарської експлуатації Дофінівського лиману в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРХ) (2007-20016р.р.), Положення про проведення планово-попереджувальних меліоративних систем і споруд, протягом тривалого часу водогосподарські споруди, які є власністю позивача, знаходяться у незадовільному стані, не ремонтуються, не здійснюється їх належне технічне обслуговування та підтримання їх в робочому стані. Водопропускний канал, розташований з боку бази відпочинку „Одеса” не функціонував та не прочищався СФГ „Восход” протягом останніх трьох років, а лише в червні 2008р., влітку, коли на пляжі відпочивають люди, СФГ „Восход” вирішило провести очисні роботи. Крім того, СФГ „Восход” не мав права на проведення жодних робіт на каналі у зв'язку з тим, що Державна екологічна інспекція з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря не видала СФГ „Восход” дозвіл на проведення цих робіт, оскільки останній не надав документів, визначених Порядком видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р №557.

Концерн стверджує, що ніколи не чинив перешкод у обслуговуванні СФГ „Восход” гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці концерну „Одеса”. Останній постійно використовує надану йому земельну ділянку за тим цільовим призначенням, для якого вона надана (для розміщення бази відпочинку). Надзвичайна ситуація на Дофінівському лимані у серпні 2008р., яка призвела до загибелі водних живих ресурсів та спричинила шкоду рибному господарству, виникла з вини СФГ „Восход”, яке ігнорує вимоги діючого законодавства, Режиму рибогосподарської експлуатації Дофінівського лиману в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) та неналежним чином здійснює обслуговування гідротехнічних споруд.

За клопотанням сторін, ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2009р. строк розгляду справи №34/25-09-788 продовжено по 17.05.2009р. та ухвалою суду від 15.05.2009р. по 17.07.2009р. в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи з врахуванням клопотання від 06.07.09р. про витребування від Державної інспекції з контролю за використання та охоронною земель в Одеській області інформації щодо результатів перевірки проведеної за заявою позивача від 26.06.2009р. про проведення перевірки за фактом самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем у справі №17-5-22/01-7905 судом відхиляються, оскільки зазначену заяву подано до Державної інспекції з контролю за використання та охоронною земель в Одеській області тільки 26.06.09р. та відсутні докази прийняття даної заяви до розгляду, у зв'язку з чим дані клопотання є не конкретними в визначенні терміну можливого надання Інспекцією висновку, тому судом розгляд справи провадиться в термін, визначений ст.69ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Згідно розпоряджень Комінтернівської райдержадміністрації від 04.10.1995р. №39 і Одеської облдержадміністрації від 06.06.1996р. №325/А-96 Будівельно-монтажному кооперативу „Концерн „Одеса”, правонаступником якого є відповідач –Будівельно-монтажний „Концерн „Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, була виділена у постійне користування земельна ділянка площею 10,91га, у тому числі 3,30га пісків, під розміщення бази відпочинку на території Новодофінівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області з видачею державних актів на право постійного користування землею.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ОД13-358 від 28.07.1997р. Будівельно-монтажному кооперативу „Концерн „Одеса”, правонаступником якого є відповідач –Будівельно-монтажний „Концерн „Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, надано землю площею 3,91га в межах згідно з планом землекористування, у постійне користування для розміщення бази відпочинку, відповідно до розпорядження обласної державної адміністрації №325/А-96 від 06.06.1996р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №358.

02.06.1997р. між басейновим управлінням „Одесарибвод” (орган рибоохорони) та фермерським господарством „Восход” (користувач акваторією) укладено договір користування промисловою акваторією та біоресурсами Дофіновського лиману, відповідно до умов якого користувач акваторією прийняв в безкоштовне довгострокове користування рибопромислову акваторію - Дофінівський лиман.

Рішенням сесії народних депутатів Комінтернівського району від 27.03.1997р. №117-ХХІІ затверджено розроблену на замовлення СФГ „Восход” програму відновлення екологічної системи та послідуючого рибогосподарчого використання Дофінівського (Вел.Аджаликського) лиману Комінтернівського району Одеської області та надано згоду СФГ „Восход” на виготовлення документації, необхідної для укладання договору довгострокової оренди малого Аджаликського лиману.

Зазначена програма схвалена рішенням постійної комісії Одеської обласної ради від 19.09.2001р. №26/1.

На підставі цієї програми СФГ „Восход” було здійснено будівництво гідротехнічних споруд з прийняттям їх в експлуатацію розпорядженням Комінтернівської райдержадміністрації від 19.12.2002р. №794 та видано СФГ „Восход” свідоцтво про право власності на ці споруди.

Листом від 08.12.1997р. Селянське (фермерське) господарство "Восход" звернулося до Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з проханням передати позивачу 0,25га пісків та каналу, який з'єднує Чорне море та Новодофінівський лиман, для реконструкції обловно-запускного каналу відповідно до затвердженої програми по відновленню екологічної системи та наступного рибогосподарського використання Дофінівського лиману.

Листом від 10.12.1997р. вих№993 Будівельно-монтажний концерн "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до голови Державної адміністрації Комінтернівського району та голови комісії по вибору земельної ділянки для реконструкції обловно-запускного каналу НовоДофінівського лиману, яким надав згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,25га та передачу його Селянському (фермерському) господарству "Восход" у постійне користування для будівництва обловно-запускного каналу Чорне море -Дофінівського лиману.  

07.04.1998р. розпорядженням голови Комінтернівської державної адміністрації Одеської області №279 „Про затвердження акта вибору земельної ділянки під обловно-запускний канал фермерському господарству „Восход” затверджено акт вибору земельної ділянки під обловно-запускний канал фермерського господарства „Восход” на території Н-Дофінівської сільської ради та дозволено фермерському господарству „Восход” проектно-пошукові роботи під розміщення обловно-запускного каналу згідно діючого законодавства з передбаченням виконання технічних умов, виданих районними службами Комінтернівського району.

Державним підприємством „Обласний земельно-кадастровий центр” Одеського обласного управління земельних ресурсів, на підставі договору №138 від 28.07.2000р. на замовлення СФГ „Восход” розроблено проект відведення земельної ділянки селянському (фермерському) господарству „Восход” для розміщення водопропускного каналу „Чорне море-Дофінівський лиман” на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Розглянувши проект відведення земельної ділянки СФГ „Восход”, листом від 05.12.2000р. вих№13-04-150 Комінтернівський районний відділ земельних ресурсів погодив його та повідомив, що вважає за можливе відвести позивачу в постійне користування земельну ділянку площею 0,50га пісків за рахунок земель запасу Новодофінівської сільської ради для розміщення водопропускного каналу „Чорне море-Дофінівський лиман” із зазначенням про обмеження (сервітути), а саме використання земельної ділянки для прокладки і ремонту лінійних інженерних споруд, які поширюються згідно Українського класифікатора прав обмеженого користування ділянкою.

Листом від 11.12.2000р. вих№252, розглянувши клопотання СФГ „Восход” про відведення земельної ділянки, відділ містобудування і архітектури Виконавчого комітету Комінтернівської районної ради надав згоду щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 0,50га пісків за рахунок земель запасу Новодофінівської сільської ради для розміщення водопропускного каналу та зазначив що згідно Українського класифікатора прав обмеженого користування земельною ділянкою поширюються наступні обмеження (сервітути): використання земельної ділянки для прокладки і ремонту лінійних інженерних споруд.

Рішенням Новодофінівської сільської ради №103 від 28.12.2000р. затверджено проект відведення земельної ділянки Селянському (фермерському) господарству „Восход” під розташування водопропускного каналу та надано йому в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,50га пісків, за рахунок  земель Новодофінівської сільської ради.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №003324 від 15.03.2001р. селянському (фермерському) господарству „Восход” надано землю, площею 0,50га в межах згідно з планом землекористування, у постійне користування для розміщення водопропускного каналу, відповідно до рішення 16 сесії ІІ скликання Новодофінівської сільської Ради народних депутатів від 28.12.2000р. №103, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3.

20.08.2001р. Державним департаментом рибного господарства Міністерства аграрної політики України затверджено режим рибогосподарської експлуатації Дофінівського лиману Фермерським господарством „Восход”.

Рішенням постійної комісії Одеської обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельної реформи та адміністративно-територіального устрою, законності, правопорядку та захисту прав громадян, екології, раціонального природокористування та рекреаційної діяльності №26/1 від 19.09.2001р. „Про звернення голови фермерського господарства „Восход” Комінтернівського району Запорожченка А.Т. та дирекції концерну „Одеса” схвалено діяльність голови фермерського господарства „Восход” щодо реконструкції водообмінного каналу по відновленню екологічної системи Великого Аджаликського лиману” звернуто увагу, що концерн „Одеса” не використовує надану земельну ділянку за призначенням, обумовленим розпорядженням обласної державної адміністрації від 06.06.1996р. №325/А-96, що веде до ускладнення екологічної ситуації на території Новодофінівської сільської ради.

Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації №794 затверджено Акт державної технічної комісії, призначеної рішенням Комінтернівської районної державної адміністрації від 03.10.02р. №579, встановлено готовність до введення в експлуатацію гідротехнічних споруд для відновлення екологічної системи і наступного рибогосподарського використання Великого Аджалицького лиману.

17.03.2003р. державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України відповідно до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” позивачу видано Деклараційний патент на корисну модель „Гідротехнічне огороджувальне спорудження, що будують у водоймі.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,25га, зазначена на плані зовнішніх меж землекористування фермерського господарства «Восход»літерами В-Г-Д-Е, межує по лінії В-Г з землями адміністрації автомобільних доріг в Одеській області, по лінії Д-Е з Чорним морем, по лініях Г-Д, Е-В з землями концерну «Одеса», отже, розташована в межах землекористування концерну «Одеса».

Згідно листа Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” від 25.05.2004р. №1611-7-05, при відновленні в натурі меж земельної ділянки концерну „Одеса” в 2004р. не виявлено розбіжностей в межах та площі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні концерну „Одеса”, також не виявлено вилучення із земель концерну „Одеса” земельної ділянки.

Крім того, у відповідь на запит господарського суду Одеської області від 15.05.2009р. вих№1006 Одеська регіональна філія ДП „Центр державного земельного кадастру” листом від 30.06.2009р. вих№06-02/5049 повідомила, що згідно наявних Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування землею та договорів оренди землі, відсутня інформація щодо реєстрації земельної ділянки, для розміщення водопропускного каналу, площею 0,50га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Новодофінівська сільська рада, наданої на підставі рішення сесії Новодофінівської сільської ради від 28.12.2000р. №103, зареєстрованого під №3. При цьому, наявна інформація щодо реєстрації земельної ділянки за Будівельно-монтажним концерном „Одеса”, для розміщення бази відпочинку, площею 3,91га, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Новодофінівська сільська рада, яка надана концерну на підставі розпорядження Одеської облдержадміністрації від 06.06.1996р. за №325/А-96 (державний акт зареєстрований за №358 від 28.07.1997р.).

Як вбачаться з матеріалів справи та не спростовано сторонами, акт погодження і встановлення меж земельної ділянки, відведеної селянському (фермерському) господарству „Восход” для розташування водообмінного каналу Великого Аджаликського лиману на території с.Вапнярка від 25.05.2001р. №7 не було підписано суміжним землекористувачем - концерном «Одеса», та відсутній акт встановлення межових знаків земельної ділянки, відведеної селянському (фермерському) господарству „Восход” для реконструкції водообмінного каналу Великого Аджаликського лиману на території с. Вапнярка.

Поряд з цим, рішенням Новодофінівської сільської ради №223-ІІІ від 20.01.2005р. „Про передачу земельних ділянок фермерському господарству „Восход” у довгострокову оренду строком на 49 років” передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5га із земель, раніше наданих в постійне користування для розміщення водопропускного каналу та гідротехнічних споруд, проте договір оренди цієї земельної ділянки фермерським господарством «Восход» не укладений.

Договір оренди земельної ділянки під Дофінівським (Великим Аджаликським) лиманом, між Новодофінівською сільською радою та селянським (фермерським) господарством „Восход” не укладався, рішення Новодофшівської сільської ради про надання в оренду останнього селянському (фермерському) господарству „Восход” не приймалося.

В свою чергу, листом від 12.06.2008р. №01-219/117 Одеська філія Інституту біології Південних морів ім.О.О. Ковалевського Національної Академії наук України відповідно до договору про творчу співпрацю надала голові СФГ „Восход” інформацію щодо водного режиму Дофінівського лиману у 2007-початку 2008р.р., пояснивши, що багаторічні дослідження показали, що гідроекологічний стан Дофінівського лиману нестійкий та дуже залежить від зовнішнього гідрометеорологічного впливу.

Одеська філія Інституту біології Південних морів ім.О.О. Ковалевського Національної Академії наук України зазначила, що особливо тяжке становище на водному режимі Дофінівського лиману склалося у 2007р. у зв'язку з тим, що відсутність весняного повіню в поточному році привело екологічну систему Дофінівського лиману на грань екологічної катастрофи, у зв'язку з чим, вже на початку травня 2008р. солоність лиману досягла 20%, що вказує на відсутність водообміну з морем, а відсутність водообміну наприкінці літа –початку осіні неминуче призведе до гіпоксії та масової загибелі живих ресурсів лиману. При цьому, останній повідомив, що для запобігання катастрофи необхідно терміново вишукати кошти для штучної гідродинамічного промивання трубопроводу та ремонту морського оголовку лотково-шлюзового каналу та зауважив, що ці заходи дадуть можливість використати вже зараз склавшийся позитивний перепад рівней море-лиман та організувати приток свіжої морської води з найменшою солоністю та більшим вмістом кисню.

24.07.2008р. Головним державним інспектором ветеринарної медицини Комінтернівського району Одеської області директору фермерського господарства „Восход” внесено припис №60, яким зобов'язано останнього: огородити територію рибоприймального пункту та водообмінного каналу Дофінівського лиману від пляжу, який організований між с.Вапнярка і с.Н-Дофінівка та причалу де теж відпочивають люди; систематично очищати рибоприймальний пункт від сміття, відходів; два рази на рік проводити комплексне дослідження лиману в державній лабораторії ветеринарної медицини; на кожну партію завезеного мальку повинно бути ветеринарне свідоцтво Ф№1, що підтверджує епізоотичне благополуччя місця походження мальку; кожна партія реалізуємої риби та інших водних живих ресурсів супроводжується ветеринарним свідоцтвом Ф№2 або ветеринарною довідкою встановленого зразку; обладнати місце миття та дезінфекції тари для транспортировки риби та інших водних живих ресурсів до торгівельної мережі.

29.07.2008р. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій звернулася до голови Новодофінівської сільської ради (копію направлено голові СФГ „Восход”) з листом вих№30/2/29.07.08р. повідомивши, що Комінтернівська райдержадміністрація стурбована ситуацією яка склалася з водним режимом Великого Аджаликського лиману та для попередження, недопущення катастрофи необхідно терміново знайти кошти для штучної гідродинамічної промивки трубопроводу та ремонту морського оголовку лотково-шлюзового каналу.

Також, з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації пов'язаної з масовою загибеллю живих ресурсів, поліпшення екологічного стану Великого Аджаликського лиману Комісія запропонувала: голові Новодофінівської сільської ради сприяти та забезпечити виконання робіт по відновленню екосистеми Великого Аджаликського лиману фермерським господарством „Восход”, з метою виконання робіт з очистки водообмінного каналу від піску надати дозвіл на огородження рибоприймального пункту та водообмінного каналу Дофінівського лиману від пляжу, який організований між с.Вапнярка і с. Нова Дофінівка до причалу №243; а також зобов'язала ФГ „Восход” виконувати заходи безпеки при проведенні ремонтних та меліоративних робіт, зокрема, роботи проводити у відповідності до „Режиму рибогосподарської експлуатації Дофінівського лиману в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства на 2007-2016роки” (500м3 на поглиблення зимувальної ями, 50м3 на розчистку джерел, 20м3 на розчистку напускного лотка); огородити місце проведення робіт та заборонити доступ людей (особливо дітей) в зону їх проведення; виконати припис головного державного інспектора ветеринарної медицини у Комінтернівському районі Одеської області від 24.07.2008р. №60, про вжиті заходи повідомити комісію.

12.08.2008р. Державною ветеринарною інспекцією голові СФГ „Восход” внесено припис №62, яким приписано очистити лотково-шлюзовий колектор від намуляного піску, дати можливість доступу води з моря в Н.Дофінівський лиман, з встановленням терміну виконання зазначеного припису –негайно, про що письмово проінформувати управління ветмедицини у Комінтернівському районі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній протягом червня-серпня 2008р. звертався до відповідача з проханням огородити територію водообмінного каналу Дофінівського лиману, який обслуговує СФГ „Восход”, від пляжу, організованого відповідачем.  

В свою чергу, 18.08.2008р. Будівельно-монтажний концерн "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до прокурора Комінтернівського району Одеської області та голови Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області із тотожними заявами, в яких зазначив, що протягом тривалого часу водогосподарські споруди, які зараз належать на праві власності Фермерському господарству „Восход”, знаходяться у незадовільному стані, не ремонтуються, не здійснюється їх належне технічне обслуговування та підтримання їх в робочому стані. Водопропускний канал, розташований з боку бази відпочинку „Одеса”, не функціонував та не прочищався Фермерським господарством „Восход” протягом останніх трьох років.

Також, відповідач зазначив, що 14.08.2008р. у Великому Аджаликському лимані почався масовий мор риби, оскільки температура в ньому піднялась вище критичної позначки, а водообмін між лиманом та Чорним морем не здійснювався, що призвело до екологічної катастрофи, наслідки якої негативно вплинули на відпочинок громадян, оскільки розповсюдився важкий запах, який унеможливлював знаходження на пляжі.

Посилаючись на те, що до екологічної катастрофи призвела бездіяльність голови СФГ „Восход” та неналежне обслуговування ним гідротехнічних споруд, Концерн просив провести перевірку діяльності позивача щодо обслуговування гідротехнічних споруд для відновлення екологічної системи Великого Аджаликського лиману та застосувати необхідні заходи прокурорського реагування, а також здійснити відповідні заходи щодо недопущення аналогічних екологічних катастроф в майбутньому.

Заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених Кодексом.

Згідно ст.92 Земельного кодексу право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст.51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, позивач як власник водогосподарських споруд здійснює їх користування та обслуговування та, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №003324 від 15.03.2001р. виданого селянському (фермерському) господарству „Восход” відповідно до рішення 16 сесії ІІ скликання Новодофінівської сільської Ради народних депутатів від 28.12.2000р. №103, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3, здійснює користування землею площею 0,50га в межах визначеного планом землекористування.

З врахуванням оформленого права постійного користування на земельну ділянку площею 0,50га та з посиланням на не визнання відповідачем цього права що полягає, як відмічає позивач, у створенні перешкод у здійсненні права користування зазначеною земельною ділянкою що призвели до неможливості здійснення позивачем своєчасного ремонту та обслуговування належних йому водогосподарських споруд, Селянське (фермерське) господарство "Восход" звернулося до суду з позовом про захист його права шляхом визнання права постійного користування землею за державним актом І-ОД №003324 від 15.03.01р., який видано Новодофінівською сільською радою народних депутатів Комінтернівського району Одеської області у тому, що зазначеному користувачу надається у постійне користування 0,50га землі в межах згідно з планом землекористування, суд зазначає наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести наявність у нього суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також наявність факту їх порушення або оспорювання, із зазначенням, яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Підстава позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення.

Згідно ч.1 ст.152 Земельного кодексу Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частиною 2 цієї статті визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 3 названої статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Захист права на землю засовується тоді, коли відповідне земельне право, власне право користування землею, вже порушено вчиненням певних дій (обмеження такого права, перешкоджання у здійсненні права на землю, заподіяння землевласникам та землекористувачам тощо) з боку інших осіб.

З огляду на вищевикладене та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій щодо невизнання ним, оспорення чи порушення права постійного користування позивачем землею, площею 0,50га в межах згідно з планом землекористування за Державним актом на право постійного користування серії І-ОД №003324 від 15.03.2001р., що свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Також позивач звернувся до суду з вимогою щодо зобов'язання Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю припинити дії, що порушують або створюють загрозу порушення права Селянського (фермерського) господарства "Восход" на постійне користування землею визначене державним актом І-ОД №003324 від 15.03.01р. на право постійного користування землею, виданого Новодофінівською сільською радою народних депутатів Комінтернівського району Одеської області.

Обґрунтування позивача в цій частині заявлених позовних вимог носять загальний характер, тобто як і обґрунтування вище проаналізованої позовної вимоги не містить належного доведення існування обставин вчинення відповідачем дій, що порушують або створюють загрозу порушення права Селянського (фермерського) господарства "Восход" на постійне користування землею визначене Державним актом І-ОД №003324 від 15.03.01р.

При цьому, звертаючись з вимогою до відповідача щодо припинення дії, що порушують або створюють загрозу, позивач не навів які саме порушення слід не вчиняти відповідачу, які на думку позивача, порушують чи можуть створити загрозу порушення права користування земельною ділянкою відповідачем. Звідси дані позовні вимоги є недоведеними та  необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення збитків на суму 34824грн. з посиланням, відповідно до остаточних пояснень від 22.06.09р., на положення ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За своєю правовою природою збитки суттєво відрізняються від правової природи шкоди, яка полягає в тому, що збитки виникають із договірних правовідносин сторін, тоді як шкода виникає із позадоговірних взаємовідносин. Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення збитків позивач зазначив об'єднав норми, якими регулюються стягнення збитків з нормами яким регулюється стягнення шкоди, що є загалом неможливим.

Крім того, позивач всупереч положень ст.33 ГПК України не довів на підставі належних та допустимих доказів, що надзвичайна ситуація на Дофінівському лимані у серпні 2008р., яка призвела до загибелі водних живих ресурсів та спричинила шкоду рибному господарству стала з вини відповідача.

Так, згідно п.13.3, п.16.5 Режиму рибогосподарської експлуатації Дофінівського лиману в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРХ) позивач як користувач приймає необхідні засоби для намагання ліквідації загибелі риби та її вилову, та несе відповідальність за виконання планових рибо-водо-меліоративних робіт.

Відповідно до п.3.14 Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству від 01.10.1999р. №151, з метою забезпечення надійності та безпечної експлуатації водогосподарського об'єкта (споруди) її власник повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати необхідних та своєчасних заходів з ремонту окремих її конструктивних елементів, систем або споруди в цілому. Ремонт та заміна несучих елементів, конструкцій споруд можуть виконуватись тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною організацією, яка має ліцензію на виконання відповідних робіт.

Згідно з п.4.5.2 вказаного положення, роботи з поточного ремонту виконуються регулярно протягом року за графіками, що складаються фахівцями, відповідальними за безпечність експлуатації системи, споруди, обладнання, проведення поточних і позачергових оглядів, а також за заявками персоналу, що експлуатує елементи системи, споруди.

У відповідності до п.5.1 цього положення, усі роботи, передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів на меліоративних системах і спорудах, виконуються за річними планами (графіками), затвердженими керівником (власником) організації (підприємства), на балансі якої перебувають системи, споруди.

Згідно п.5.2 цього положення, у річних планах (графіках) установлюються терміни проведення планових технічних оглядів, експлуатаційних заходів, поточних і капітальних ремонтів з розподілом їх за місяцями. Плани капітальних ремонтів складаються на конкретні об'єкти (споруди) або окремі їх елементи.

Пунктом 7.1 даного Положення визначено, що проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт розробляється в одну стадію і повинна відповідати вимогам ВНД 33-3.1-01-98 Положення про склад, порядок розроблення, експертизу та затвердження проектів ремонту водогосподарських і меліоративних об'єктів, затвердженого наказом Держводгоспу України від 26.06.98р. N70. Проектно-кошторисна документація на об'єкти капітального ремонту затверджується: Держводгоспом України - на особливо важливі об'єкти, перелік яких щорічно визначається Держводгоспом, та на об'єкти розрахунковою кошторисною вартістю ремонтних робіт 30тис.грн. і більше; Рескомводгоспом АР Крим, облводгоспами, басейновими водогосподарськими об'єднаннями, управліннями каналів і самостійними гідрогеолого-меліоративними експедиціями - на об'єкти розрахунковою кошторисною вартістю ремонтних робіт до 30тис.грн.

У відповідності до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. N557, для отримання дозволу суб'єкт господарювання подає заяву до відповідного органу, уповноваженого його видавати. До заяви додаються документи, що підтверджують статус (копії статуту (положення), свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та інші документи за переліком, затвердженим Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Мінприроди та Держводгоспом). Суб'єкт господарювання, який претендує на отримання дозволу, обов'язково узгоджує питання видачі дозволу з органами місцевого самоврядування, територіальними органами Держкомзему, державними органами рибного господарства - у разі проведення робіт у рибогосподарських водних об'єктах.

Згідно листа прокуратури Комінтернівського району Одеської області №208жОд від 27.04.2009р., позивач звернувся до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря з листом від 17.06.2008р. з проханням дозволити проведення профілактичних та ремонтних робіт на морській частині гідротехнічного комплексу для поліпшення водообміну Дофінівського лиману, на який Інспекцією було надано відповідь з повідомленням, що для отримання дозволу на проведення вищеозначених робіт необхідно надати матеріали у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №557.

Актом перевірки виконання природоохоронного законодавства України від 05.09.2008р. встановлено проведення позивачем робіт у період з 12-14.08.2008р. на каналі Аджаликський лиман - Чорне море по очищенню від піску діючих гідротехнічних споруд відкритого бетонного лотка та труби, які використовуються для водообміну між лиманом і морем, без одержання на то дозволу Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря.

З огляду на вищезазначене, позивачем не надано суду жодних доказів у розумінні ст.ст.32, 33 ГПК України щодо спричинення відповідачем перешкод у обслуговуванні позивачем гідротехнічних споруд, розташованих на земельній ділянці з боку бази відпочинку «Одеса», як і доказів отримання дозволу на проведення профілактичних та ремонтних робіт на морській частині гідротехнічного комплексу для поліпшення водообміну Дофінівського лиману, доказів здійснення належного обслуговування та ремонту водогосподарських споруд, власником яких він є, з дотриманням Режиму рибогосподарської експлуатації Дофінівського лиману в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРХ), Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд.

Поданий Західно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства позов про стягнення з Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю збитків, заподіяних рибному господарству у обсязі 507400грн., не підлягає судом задоволенню з врахуванням наступного.

Третьою особою заявлені до стягнення збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок противоправної поведінки концерну «Одеса»що проявилася в перешкоджанні СФГ «Восход»виконувати гідротехнічні роботи з покращення рибогосподарського стану Дофінівського лиману.

В свою чергу, при розгляді позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Восход" судом встановлено відсутність вини Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в надзвичайній ситуації, що сталася у серпні 2008р. на Дофінівському лимані, яка призвела до загибелі водних живих ресурсів та спричинила шкоду рибному господарству.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення збитків третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору послалася на ст.59 Закону України «Про тваринний світ»відповідно до якої органи рибоохорони, як територіальний орган спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань рибного господарства мають право: пред'являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу.

Як вже було зазначено судом вище, за своєю правовою природою збитки суттєво відрізняються від правової природи шкоди, при цьому позов третьої особи взагалі не місить обґрунтування нормами цивільного права, які підлягають застосуванню для даних правовідносин, як і не містить конкретизації самих правовідносин, оскільки ст.59 Закону України «Про тваринний світ»передбачає стягнення шкоди, тоді як до стягнення третьою особою заявлені збитки.

Додатково суд звертає увагу на те, що згідно ч.1 ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступати у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, вступають у процес з метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів. Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь, тобто протиставляє себе й позивачу й відповідачу.

Однак, як вбачається з поданого позову з уточненням до нього, заявлені третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору вимоги не тільки не протиставляють вимогам позивача, а взагалі не спрямовані на предмет спору між позивачем та відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи та має бути здійснена через подання самостійного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні заявлених Селянським (фермерським) господарством "Восход" до будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю вимог про захист прав, зобов'язання припинення дій та стягнення збитків на суму 34824грн. та в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства до Будівельно-монтажного концерну "Одеса" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення збитків на суму 507400грн.   

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Відмовити в позові Селянського (фермерського) господарства "Восход" повністю.

2.          Відмовити в позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства повністю.

  Рішення господарського суду Одеської області, підписане 15.07.09р.,  набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

               Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.