Рішення

від 12.08.2009 по справі 33/23-09-796

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/23-09-796

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2009 р.Справа  № 33/23-09-796

За позовом: відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”(м.Київ) в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Одеса,

до відповідачів:

- ТОВ „Аваль-Юг”, Одеська обл., Саратський р-н, с.м.т. Сарата

- підприємства „Ресурс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

- ПП „Мукомельна компанія „Младо”, м. Одеса  

- Саратської селищної ради, с.м.т. Сарата, Одеська область

-  виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області,

  с.м.т. Сарата, Одеська область

про визнання недійсним договорів купівлі-продажу майна, рішень органу місцевого самоврядування

За участю представників сторін:

від позивача: Башкіров В.О., довіреність в матеріалах справи;

від відповідачів:

- ТОВ „Аваль-Юг”: Пономаренко В.П., довіреність в матеріалах справи;

- підприємства „Ресурс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю: не з'явився. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

- ПП „Мукомельна компанія „Младо”:Сорокін К.О., довіреність в матеріалах справи;

- Саратської селищної ради: не з'явився. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

-  виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області: не з'явився. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради від 22 травня 2003 року про визнання права власності на нерухоме майно належне позивачу та визнання недійсним рішення Саратської селищної ради від 29 вересня 2004 року про надання в оренду земельну ділянок, площею 0,9 га та 1,0 га, визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року та 21 квітня 2008 року про відчуження майнового комплексу розташованого по вул. Промзона , 3 с.м.т. Сарата Одеської області та витребування майна.

ПП „Мукомельна компанія „Младо” заперечує проти задоволення позовних вимог у справі, вважаючи себе добросовісним набувачем спірного майна.

Відповідно до положень пункту 1.1. Статуту відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” зареєстровано 27 вересня 2006 року Печерською районною адміністрацією м. Києва товариство є правонаступником акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль”.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26 лютого 1998 року агропромисловим плодоовочевим комбінатом „Одеса” та акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” укладено договір, за умовами якого банком придбано за 5378,00 грн. у АКП „Одеса” складські приміщення і будівлі, розташовані по вул.  Промзона , 3 с.м.т. Сарата Одеської області.

16 березня 1998 року Саратським районним бюро технічної інвентаризації видано АППБ „Аваль” реєстраційне посвідчення про належність банку на праві власності нерухомого майна у складі будівель складу, вагової, надвірних споруд № 1-5 та інших споруд №1.

15 липня 1999 року на підставі рішення Саратської селищної ради Одеської області від 30 березня 1999 року №52-XXIII АППБ „Аваль” видано державний акт №003404 про надання у постійне користування земельної ділянки, площею 1,9 га для розміщення виробничих об'єктів.

29 червня 1998 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю „Аваль-Юг”. Засновниками товариства були громадян Пономаренко В.П. та АППБ „Аваль”, який у подальшому вийшов із складу учасників товариства та отримав належну йому частку у статутному фонді підприємства.

Актом державної технічної комісії від 29 липня 1998 року, призначеної розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 29 липня 1998 року, введено в експлуатацію закінчений реконструкцією млин виробничою потужністю 20-24 т. на добу будівництво якого здійснено на замовлення ТОВ „Аваль-Юг”.

Актом державної технічної комісії від 19 грудня 2000 року, призначеної розпорядженням Саратської районної державної адміністрації одеської області від 21 лютого 2000 року, введено в експлуатацію пекарню виробничою потужністю 400 кг. хлібобулочних виробів на добу, збудованої на замовлення ТОВ „Аваль- Юг”.

За заявою ТОВ „Аваль-Юг” №16 від 19 травня 2003 року, рішенням виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області №241 від 22 травня 2003 року визнано право власності ТОВ „Аваль-Юг” на розташовані у районі промзона №3 с.м.т. Сарата Одеської області, зазначені у технічній документації Саратського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості під: літерою А- склад, площею 479,1 кв.м; літерою Б –автовагова, площею 81,0 кв.м; літерою В- пекарня, площею 110,3 кв.м; літерою Г –млин, площею 134,4 кв.м; та під №№1-7 –надвірні споруди, I –III- інші споруди.

Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

ТОВ „Аваль-Юг”, Саратською селищною радою не надано господарському суду належних доказів та підстав, якими обгрунтовано визнання права колективної власності за ТОВ „Аваль-Юг” на належні позивачу, згідно реєстраційного посвідчення від 16 березня 1998 року, розташованих у районі промзони №3 с.м.т. Сарата Одеської області будівель складу та автовагової, надвірних споруд №1-5 та інших споруд №1.

За правилами ст. 21 діючого у 2003 році Закону України „Про власність” право колективної власності виникає на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб, передачі державного майна в оренду, викупу, перетворення державних підприємств у акціонерні товариства та інших цивільно-правових угод, однак жодна із означених підстав відповідачами у справі не наведена.

Відповідно до положень ст. 55 Закону України „Про власність” (втратив чинність з 27.04.07 року ,ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.  Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Договір купівлі-продажу складських приміщень і будівель, розташованих у районі промзона №3 с.м.т. Сарата Одеської області, укладений 26 лютого 1998 року АПК „Одеса” та АППБ „Аваль” у визначеному чинним законодавством порядку не змінений, не розірваний, недійсним не визнаний.

Згідно приписів ст. ст. 21; 268 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси зацікавленої особи, а позовна давність на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право –не поширюється.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що приміщення млину та пекарні збудовані та прийняті в експлуатацію за замовленням ТОВ „Аваль-Юг”. Позивачем у справі не надано будь-яких доказів спорудження чи придбання ним означених об'єктів. Млин та пекарня не зазначені як об'єкти нерухомості належні йому на праві власності АППБ „Аваль” у реєстраційному посвідченні від 16 березня 1998 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області №241 від 22 травня 2003 року „Про оформлення права власності на будівлі ТОВ „Аваль-Юг” підлягають задоволенню частково. Пункт перший резолютивної частини означеного рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванні в частині визнання та оформлення права власності ТОВ „Аваль-Юг” на належні позивачу на праві власності приміщення складу, автовагової, та надвірних споруд, оскільки незаконність набуття права власності ТОВ „Аваль-Юг” на збудовані ним приміщення млину та пекарні матеріалами справи не доведена.

Вимоги ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про визнання недійсним рішення Саратської селищної ради №267-IV від 29 вересня 2004 року „Про клопотання ТОВ „Аваль-Юг” про надання земельної ділянки в оренду для розміщення виробничих об'єктів” та №285 від 22 грудня 2004 року „Про клопотання ТОВ „Аваль-Юг” про внесення змін до рішення Саратської селищної ради від 29 вересня 2004 року №267- IV”, якими ТОВ „Аваль-Юг” надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку, площею 0,90 га розташовану по вул. Промзона-3 с.м.т. Сарата для ведення підсобного сільського господарства, та визначено площу земельної ділянки замість 1,9 га в 1,0 га розташованої по вул.. Промзона-3 с.м.т. Сарата для розробки технічної документації із землеустрою для надання її у довгострокову оренду ТОВ „Аваль-Юг” підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки означені рішення порушують права та охоронювані законом інтереси позивача у справі, який, згідно державного акта №003404 виданого 15 липня 1999 року Саратською селищною радою Одеської області, є постійним користувачем земельної ділянки, площею 1,9 га розташованої по вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата.

Рішення Саратської селищної ради №52-XXIII від 30 березня 1999 року на підставі якого позивачу надано у постійне користування означену земельну ділянку у визначеному чинним законодавством порядку не змінено, не скасовано, нечинним не визнано.

Саратською селищною радою Одеської області не приймалось рішення у порядку ст. 141 Земельного кодексу України про припинення права позивача на володіння та користування земельною ділянкою по вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата, що унеможливлює одночасну передачу цієї ж земельної ділянки в оренду іншій особі. Державний акт №003404 на право землекористування позивача земельною ділянкою, площею 1,9 га не змінено, не скасовано.

24 жовтня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю „Аваль-Юг” та підприємством „Ресурс” у формі ТОВ укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ „Аваль-Юг” передано за 125000,00 грн.підприємству „Ресурс” у формі ТОВ цілісний майновий комплекс, розташований по вул. Промзона,3 у складі, зазначених на схематичному плані літерами: А- кам'яного складу; Б- кам'яної автовагової; В –кам'яної пекарні; Г- кам'яного млину; надвірних споруд 1-7 та інших споруд I –III.

21 квітня 2008 року підприємство „Ресурс” у формі ТОВ здійснило продажу за 120000,00 грн означеного майнового комплексу приватному підприємству „Мукомельна компанія „Младо”, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Право власності ПП „Мукомельна компанія „Младо” майновий комплекс по вул. Промзона,3 с.м.т Сарата Одеської області зареєстровано 22 квітня 2008 року та видано свідоцтво про право власності.

Із змісту договорів купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року та 21 квітня 2008 року вбачається, що продавці та покупці, при укладанні означених угод, досягли згоди по всім істотним умовам даного виду цивільно-правових правочинів та виконали вимоги ст. 657 ЦК України щодо нотаріального посвідчення договорів в та їх державній реєстрації.

Положеннями ст. 49 Закону України „Про нотаріат” серед підстав відмови нотаріуса, або посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, є випадки коли вчинення такої дії суперечить законодавству України, або коли правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

Згідно пункту 3 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину може бути вчинене на тексті лише правочину, який відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Вчинення нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майнового комплексу по вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата від 24 жовтня 2007 року між ТОВ „Аваль-Юг” і підприємством „Ресурс” у формі ТОВ і ПП „Мукомельна компанія „Младо” дає підстави вважати, що зміст означених угод відповідає вимогам закону.

Оспорюючи чинність договорів відчуження майна, що знаходиться по вул. Промзона,3 с.м.т Сарата та обґрунтовуючи позовні вимоги про витребування із володіння ПП „Мукомельна компанія „Младо” кам'яного складу під літерою „А”; автовагової під літерою „Б”; млину під літерою „Г”; надвірних споруд під №№1-7 та інших споруд під № I –III позивач посилається на те, що означене майно не належало на праві власності ТОВ „Аваль-Юг” на момент укладення договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року між ТОВ „Аваль-Юг” і підприємством „Ресурс” у формі ТОВ і вибуло з володіння поза його волею. Подальша продажа майна за договором купівлі-продажу від 21 квітня 2008 року між підприємством „Ресурс” у формі ТОВ і ПП „Мукомельна компанія „Младо”, на думку позивача теж відбулося поза його контролем і волею, а отже не є підставою для набуття покупцем права власності на придбане майно.

За правилами ст. ст. 33; 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” не надано господарському суду будь-яких доказів і підтвердження права власності на зазначені у технічній документації та договорах відчуження спірного майна під літерою „В” –пекарню, площею 110,3 кв.м; та під літерою „Г” –млина, площею 154,4 кв.м. Державною технічною комісією по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено, що пекарня та млин побудовані та прийняті в експлуатацію за замовленням ТОВ „Аваль-Юг”, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року та 21 квітня  2008 року частині відчуження відповідачами у справі пекарні (літ. „В”) та млина  (літ. „Г”) є безпідставним і задоволенню не підлягають. З наведених мотивів не підлягають задоволенню також вимоги позивача про витребування із володіння ПП „Мукомельна компанія „Младо” млина (літ. „Г”).

При здійсненні власником права абсолютного і повного панування над річчю він має дотримуватися певних принципів і правил, визначених ст. 13 Конституції України, п.6 ст. 319 ЦК України, за якими власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Реалізація окремого приватного інтересу повинна підкорятися загальносуспільному благу, що убезпечує не тільки володіння майном, а і виконанням власником обов'язків по належному утриманню майна, його охороні, проведення інших заходів по дбайливому ставленню до нього.

Господарський суду зазначає, що ВАТ „Раффайзен Банк Аваль” означені та інші заходи щодо належного користування і розпорядження зазначеним у позовній заяві майном протягом 1998-2008 років не здійснювались, що забезпечило умови для прийняття та реалізації оскаржених рішень Саратської селищної ради, укладенню угод про відчуження майна позивача.

Відповідно до положень ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, коли власник не має права вимагати його повернення .

Правилами ст. 388 ЦК України визначено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, придбаного ним за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати лише у разі, якщо майно було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; майно було вкрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином можливість витребування майна за віндикаційним позовом залежить від добросовісності чи недобросовісності набувача майна за договором та від платності чи безвідплатності придбання ним майна. Основою для поділу володіння на добросовісне чи недобросовісне є суб'єктивний критерій –обізнаність набувача про неправомірність придбання речі.

ПП „Мукомельна компанія „Младо” придбала розташоване по вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата Одеської області майно у складі зазначених на плані земельної ділянки, площею 1854 кв.м; літерою „А” –кам'яний склад, площею 479,1 кв.м; літерою „Б” –кам'яну авто вагову, площею 81,0 кв. м; літерою „В” –кам'яну пекарню, площею 110,3 кв.м; літерою „Г” –кам'яного млина, площею 154,4 кв.м; надвірні споруди  під №№1-7 та інші споруди під № I –III, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, укладеним 21 квітня 2008 року з підприємством  „Ресурс” у формі ТОВ право власності якого на об'єкти продажу підтверджувалися відповідними документами.

За вказаних обставин приватне підприємство „Мукомельна компанія „Младо” не знало і не могло знати про майнові права ВАТ „Райффазен Банк Аваль” на кам'яний склад, автовагову , надвірні та інші споруди, розташовані по вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата, оскільки нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року, укладений ТОВ „Аваль-Юг” і підприємством  „Ресурс” у формі ТОВ щодо відчуження у т.ч. майна належного позивачу у справі, у визначеному чинним законодавством порядку не був визнаний недійсним, не змінювався, не розривався.

Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно знаходиться у незаконному володінні. Позов про витребування майна, поданий до особи, у незаконному володінні, якої це майно раніше перебувало, але у якої воно на момент розгляду справи у господарському суді відсутнє, не може бути задоволений, що однак не виключає можливості стягнення з цієї особи шкоди, заподіяної нею майну під час перебування останньою у її незаконному володінні..

Позивачем у справі не надано належних доказів обізнаності ПП „Мукомельна компанія „Младо” про те, що підприємство „Ресурс” у формі ТОВ не мав права на відчуження означеного у позовній заяві майна, у зв'язку з чим, позовні вимоги ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” щодо витребування майна у ПП „Мукомельна компанія „Младо” задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі розподіляються з урахуванням результатів розгляду позовних вимог.

Керуючись ст. ст.  49; 82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги у справі №33/23-09-796 задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради Саратського району Одеської області №241 від 22 травня 2003 року „Про оформлення права власності на будівлі ТОВ „Аваль-Юг” та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно  видане Саратською селищною радою 26 травня 2003 року у частині визнання права власності на зазначене у технічній документації на площі земельної ділянки, розташованої по вул.. Промзона,3 с.м.т. Сарата Одеської області під літерою „А” –кам'яний склад, літерою „Б” –кам'яна автовагова, надвірні споруди  під №№1-7 та інші споруди під № I –III.

3. Визнати недійсним рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області №267-VI від 29 вересня 2004 „Про клопотання ТОВ „Аваль-Юг” про надання земельної ділянки в оренду для розміщення виробничих об'єктів”.

4. Визнати недійсними рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області №285 від 22 грудня 2004 року „Про клопотання ТОВ „Аваль-Юг” про внесення змін до рішення Саратської селищної ради від 29 вересня 2004 року №267-VI.”

5. Визнати недійсним  договір купівлі-продажу, укладений 24 жовтня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю „Аваль-Юг” і товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурс” у частині відчуження продавцем покупцю зазначених у договорі під літерами: „А” –складу; „Б”- автовагової; надвірні споруди №1-7; інші споруди   № I –III.

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений 21 квітня 2008 року підприємством „Ресурс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю і приватним підприємством „Мукомельна компанія „Младо” у частині відчуження продавцем покупцю зазначених у позовній заяві під літерами: „А” –складу; „Б”- автовагової; надвірні споруди №1-7; інші споруди   № I –III.

7. У задоволенні позовних вимог щодо витребування у приватного підприємства „Мукомельна компанія „Младо”, розташованих по вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата, Одеської області, зазначених у технічній документації під літерами: „А” –складу; „Б”- автовагової; „Г” –млину; надвірні споруди №1-7; інші споруди   № I –III - відмовити.

8. Стягути з розрахункового рахунку виконавчого комітету Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (68202, вул.. Чкалова,15, с.м.т. Сарата, Одеської області) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м.Київ, вул. Лескова,9, ІК 14305909) в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (м. Одеса, вул. Садова,10, МФО 328351, ІК 23876031) 42 (сорок два) грн. 50 коп державного мита та 23 (двадцять три) 60 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. Стягнути з розрахункового рахунку Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (68202, вул.. Чкалова,15, с.м.т. Сарата, Одеської області) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м.Київ, вул. Лескова,9, ІК 14305909) в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (м. Одеса, вул. Садова,10, МФО 328351, ІК 23876031) 42 (сорок два) грн. 50 коп державного мита та 23 (двадцять три) 60 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10. Стягнути з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю „Аваль” (66200, вул. Промзона,3 с.м.т. Сарата, Одеської області) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м.Київ, вул. Лескова,9, ІК 14305909) в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (м. Одеса, вул. Садова,10, МФО 328351, ІК 23876031) 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. –державного мита та 23 (двадцять три) 60 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11. Стягнути з розрахункового рахунку підприємства „Ресурс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65063, вул. Армійська,15, кв.8, м. Одеса) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м.Київ, вул. Лескова,9, ІК 14305909) в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (м. Одеса, вул. Садова,10, МФО 328351, ІК 23876031) 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. –державного мита та 23 (двадцять три) 60 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12. Стягнути з розрахункового рахунку приватного підприємства „Мукомельна компанія „Младо” (65016, Одеська область, м.Одеса, вул.. Авдєєва-Чорноморського,5, кв. 7 ІК35241387) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01011, м.Київ, вул. Лескова,9, ІК 14305909) в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (м. Одеса, вул. Садова,10, МФО 328351, ІК 23876031) 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. –державного мита та 23 (двадцять три) 60 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Мазур Д.Т.