Рішення

від 02.06.2009 по справі 46/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  46/36

02.06.09

За позовом    Відкритого акціонерного товариства «Фондова біржа «ПФТС»

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

про                  стягнення  9 881,03 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача               Атаєва В.В. –представник за довіреністю;

Від відповідача          Пересунько Л.А. – представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Фондова біржа ПФТС” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард” 9370,90грн. попередньої плати за нафтопродукти відповідно до Договору поставки № 286-ПК, 468,54грн. інфляційної складової боргу та 510,13 грн. 3 % річних з простроченої суми, а також відшкодування трат по сплаті державного мита –102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 було порушено провадження у справі № 46/36, розгляд справи призначено на 06.04.2009.   

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2009 розгляд справи було відкладено на 22.04.2009, а ухвалою від 22.04.2009 –до 13.05.2009.

У зв'язку з тим, що у судді Шабуніна С.В. закінчились повноваження судді, на підставі розпорядження №01-1/321 від 13.05.2009р. Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. матеріали справи №46/36 були передані для подальшого розгляду судді Господарського суду міста Києва Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 справу № 46/36 було прийнято до свого провадження суддею Станіком С.Р. та призначено розгляд справи на 02.06.2009.

В судовому засіданні 02.06.2009 представник позивача надав уточнення позовних вимог, в яких просив суд розірвати Договір поставки № 286-ПК від 18.12.2003, стягнути з відповідача 10 248,88 грн. заборгованості, а також 102,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 02.06.2009 представник позивача заявлені вимоги з урахуванням усіх здійснених уточнень підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов Договору поставки № 286-ПК від 18.12.2003 відповідач зобов'язався поставляти та передавати у власність позивачу через систему АЗС смарт-картки та нафтопродукти, а позивач зобов'язався їх оплачувати. У зв'язку з тим, що протягом вересня –листопада 2008 року позивачу було відмовлено відповідачем в обслуговуванні  карток № 78008382, № 78008424, № 78008425, № 78038389, позивач надіслав відповідачу заяву від 25.11.2008 № 0034 про розірвання Договору поставки № 286-ПК від 18.12.2003 та повернення 9 720,51 грн. невикористаних коштів за нафтопродукти. Але відповідач грошові кошти в сумі 9 720,51 грн. –не повернув, а тому позивач просив суд розірвати Договір поставки № 286-ПК від 18.12.2003 та стягнути зазначені кошти з відповідача в судовому порядку. Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 486,03 грн. інфляційних втрат та 42,34 грн. 3% річних.

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначав про те, що позовних вимог він не визнає частково, а саме в сумі 8 720,00 грн., оскільки відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2008 по 01.04.2009, у відповідача перед позивачем рахується борг саме в сумі 650,00 грн. Також, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів неотримання ним товару на автозаправних станціях, позивачем заявлено до стягнення 10 248,88 грн. як збитки, що вже є видом господарської відповідальності, а тому нарахування в порядку статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних здійснюється на прострочене грошове зобов'язання, а не на збитки.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні  матеріали справи, заслухавши представника позивача,  представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Фондова біржа «ПФТС», затвердженого загальними зборами членів асоціації «Перша фондова торговельна система», оформлених протоколом № 2/08 від 17.10.2008, та Установчими зборами акціонерів ВАТ «Фондова біржа ПФТС», оформлених протоколом № 1/2008 від 17.10.2008, зареєстрованого Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, ВАТ «Фондова біржа ПФТС»створене шляхом перетворення Дочірнього підприємства «Фондова біржа ПФТС», ВАТ «Фондова біржа ПФТС»є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Дочірнього підприємства «Фондова біржа ПФТС», до якого перейшло усе майно, усі права та обов'язки ДП «Фондова біржа ПФТС».

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач є правонаступником Дочірнього підприємства «Фондова біржа ПФТС», до якого перейшли усі права та обов'язки Дочірнього підприємства «Фондова біржа ПФТС».

18.12.2003 між відповідачем –ТОВ «МС ОЙЛ КАРД», як продавцем, та  правопопередником позивача - ДП «Технічний центр ПФТС», як покупцем, було укладено Договір на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових старт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»№ 286-ПК, (далі –Договір  № 286-ПК від 18.12.2003), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до умов Договору № 286-ПК від 18.12.2003 продавець (відповідач) зобов'язався передавати покупцю (позивачу) товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»(п. 2.1), продавець зобов'язався також надавати покупцю послуги з оформлення і передачі в його користування пластикових карток (п. 2.2), вибірка товару покупцем здійснюється за пластиковими картками, що виготовляються за рахунок продавця і видаються покупцю протягом 1 дня з дати підписання даного договору (п. 3.2), покупець має право здійснити 100% передоплату будь-якої кількості товару (п. 3.4), у випадку 100% передоплати партії товару, ціна на товар встановлюється продавцем у виписаному рахунку –фактурі за цінами «МС ОЙЛ КАРД»в регіоні м. Києва та Київської області (п. 4.1), покупець зобов'язаний вести внутрішній облік отриманого товару на підставі чеків платіжних терміналів, отриманих при заправленні на АЗС, претензії з приводу розбіжності даних внутрішнього обліку покупця з даними рахунку –фактури, отриманого від продавця, повинні бути заявлені у письмовому вигляді, і підлягають розгляду продавцем протягом трьох робочих днів (п. 5.5), оператор ПРК АЗС після завершення відпустки товару зобов'язаний видати пред'явнику пластикової карти чек платіжного терміналу, на якому значиться вид отриманого товару, кількість виданого товару, і залишок товару на пред'явленій карті (п. 5.8), продавець зобов'язаний вести облік коштів, отриманих від покупця, види та кількість відпущеного товару (п. 5.9), за умови відсутності у сторін невиконаних зобов'язань, даний договір може бути розірваний в однобічному порядку кожною з сторін з письмовим попередженням про це іншої сторони не пізніше ніж за 10 днів до бажаної дати розірвання договору (п. 9.1), письмова заява про розірвання договору є підставою для блокування операцій за пластиковими картами (п. 9.2).

Відповідно до виставлених відповідачем позивачу по Договору № 286-ПК від 18.12.2003 рахунків, а саме: № МС-0009683 (картки-літри) від 17.03.2008 на суму 1755,00 грн. (бензин А-95, у кількості 300 літрів, ціна без ПДВ –4,8750 грн.), № МС-0032849 (картки-літри) від 09.10.2008 на суму 2 440,00 грн. (бензин А-95, у кількості 400 літрів, ціна без ПДВ –5,0833 грн.), № МС-0026559 (картки-літри) від 29.07.2008 на суму 4 260,00 грн. (бензин А-95+), у кількості 600 літрів, ціна без ПДВ –5,9167 грн.), № МС-0029593 (картки-літри) від 01.09.2008 на суму 4830,00 грн. (бензин А-95+, у кількості 700 літрів, ціна без ПДВ –5,7500 грн.), відповідач заявив до оплати позивачем загалом 14 185,00 грн. в якості передоплати за бензин.

Відповідно до платіжних доручень № 250 від 17.03.2008 на суму 1755,00 грн. з призначенням платежу «Передплата за бензин А-95 згідно р/ф № МС-0009683 від 17.03.2008», № 864 від 10.10.2008 на суму 2440,00 грн. з призначенням платежу «Передплата за бензин А-95 згідно р/ф № МС-0032849 від 09.10.2008», № 590 від 01.09.2008 на суму 5160,00 грн. з призначенням платежу зокрема «Передплата за бензин А-95+ згідно р/ф № МС-00026559 від 29.07.2008 (4260,00 грн.)», № 701 від 01.09.2008 на суму 4830,00 грн. з призначенням платежу «Передплата за бензин А-95+ згідно р/ф № МС-0029593 від 01.09.2008», позивачем було перераховано в якості передоплати за товар (бензин) по Договору № 286-ПК від 18.12.2003 № 286-ПК від 18.12.2003 згідно перелічених рахунків –фактур загалом 14 185,00 грн.

Згідно чеків платіжних терміналів, а саме:

- № 0027114814 від 10.11.2008 по карті № 0078008424 залишок бензину А-95 складає 18,38 літрів (оплачено по рахунку № МС-0009683 (картки-літри) від 17.03.2008 на суму 1755,00 грн.);

- чеку б/н від 22.10.2008 –по карті № 0078038389 залишок бензину А-95 складає 400 літрів (оплачено по рахунку № МС-0032849 (картки-літри) від 09.10.2008 на суму 2 440,00 грн.);

- чеку б/н від 27.10.2008  - по карті № 0078008382 залишок бензину А-95+ складає 330 літрів, чек також включає 40 літрів залишку за оплатою по рахунку № МС-0029593 від 01.09.2008 (оплачено по рахунку № МС-0026559 (картки-літри) від 29.07.2008 на суму 4 260,00 грн.);

- чеку б/н від  27.10.2008 по карті № 0078008424 залишок бензину А-95+ складає 150 літрів, по вищенаведеному чеку б/н від 27.10.2008 по карті № 0078008382 залишок складає 40 літрів, чеку б/н від 27.10.2008 по карті № 0031703678 залишок складає 510 літрів (оплачені по рахунку № МС-0029593 (картки-літри) від 01.09.2008 на суму 4830,00 грн.).

Як зазначав позивач у позові та письмових поясненнях, позивачу відповідачем протягом вересня –листопада 2008 року було відмовлено у обслуговуванні карток № 78008382, № 78008424, № 78008425, № 78038389.

Відповідно до заяви позивача № 2126 від 25.11.2008, адресованої директору ТОВ «МС ОЙЛ КАРД»,  у зв'язку з тим, що протягом вересня –листопада 2008 року позивачу було відмовлено у обслуговуванні карток № 78008382, № 78008424, № 78008425, № 78038389, позивач заявив вимогу про розірвання Договору № 286-ПК від 18.12.2003 та повернення відповідачем 9 375,45 грн. коштів та вартості невикористаних залишків бензину. Як зазначав позивач у письмових поясненнях від 22.04.2009, заява про розірвання договору від 25.11.2008 була надана позивачем відповідачу шляхом доставки зазначеної заяви до офісу відповідача за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, оригінал заяви залишився у відповідача, а на копії заяви відповідачем був проставлений вхідний номер - № 0034 та дата –25.11.2008.

Позивачем до матеріалів справи додано Акт звірки взаєморозрахунків від 31.03.2009, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2009 зазначено в сумі 9 720,51 грн.

Відповідачем до матеріалів справи додано Акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом –ВАТ «Фондова біржа ПФТС»станом на 02.04.2009, відповідно до якого сальдо на користь відповідача зазначено в сумі 650,00 грн.

Суд, дослідивши Акт звірки взаєморозрахунків від 31.03.2009 та Акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом –ВАТ «Фондова біржа ПФТС»станом на 02.04.2009, встановив, що по-перше, їх підписано кожною стороною в односторонньому порядку, позивачем  акт, складений відповідачем, –не підписано і не посвідчено печаткою, а відповідачем акт, складений позивачем, - не підписано і не посвідчено печаткою, по-друге, акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін має бути підтверджена первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. До того ж у зазначених Актах не вказано до якого саме договору та господарський період вони складалися.  

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що до  цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до правовідносин між позивачем та відповідачем внаслідок укладення між правопопередником позивача та відповідачем Договору № 286-ПК від 18.12.2003, підлягають застосуванню норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу  України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України  визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Згідно частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 2 статті 611 Цивільного кодексу України  визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем у заяві про розірвання Договору № 286-ПК від 18.12.2003 було заявлено вимогу про розірвання зазначеного договору у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по ньому, зокрема відмовою у обслуговуванні карток № 78008382, № 78008424, № 78008425, № 78038389 щодо відпуску бензину, який позивачем було оплачено і на зазначених картах був залишок невикористаного бензину, що підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

А оскільки станом на момент вирішення спору суду не надано належних та допустимих доказів, що відповідачем було здійснено обслуговування зазначених карток згідно умов Договору № 286-ПК від 18.12.2003, відповідачем у строк, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України не було надано позивачу відповіді на заяву про розірвання договору, суд дійшов висновку, що позивачем було дотримано досудовий порядок розірвання договорів, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору № 286-ПК від 18.12.2003 на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, вимога позивача про розірвання Договору № 286-ПК від 18.12.2003 - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 720,51 грн. збитків, завданих невиконанням Договору № 286-ПК від 18.12.2003, а також 486,03 грн. інфляційних втрат та 42,34 грн. 3% річних за період з 09.12.2008 по 31.01.2009, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем, як покупцем, на виконання умов Договору № 286-ПК від 18.12.2003 було перераховано на користь відповідача загалом грошові кошти у розмірі 14 185,00 грн. в якості попередньої оплати за бензин виставлені відповідачем рахунки, а саме: № МС-0009683 (картки-літри) від 17.03.2008 на суму 1755,00 грн. (бензин А-95, у кількості 300 літрів, ціна без ПДВ –4,8750 грн.), № МС-0032849 (картки-літри) від 09.10.2008 на суму 2 440,00 грн. (бензин А-95, у кількості 400 літрів, ціна без ПДВ –5,0833 грн.), № МС-0026559 (картки-літри) від 29.07.2008 на суму 4 260,00 грн. (бензин А-95+), у кількості 600 літрів, ціна без ПДВ –5,9167 грн.), № МС-0029593 (картки-літри) від 01.09.2008 на суму 4830,00 грн. (бензин А-95+, у кількості 700 літрів, ціна без ПДВ –5,7500 грн.). Перерахування  позивачем грошових коштів загалом в сумі 14 185,00 грн. в якості оплати згідно наведених рахунків підтверджується платіжними дорученнями № 250 від 17.03.2008 на суму 1755,00 грн., № 864 від 10.10.2008 на суму 2440,00 грн., № 590 від 01.09.2008 на суму 5160,00 грн., № 701 від 01.09.2008 на суму 4830,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, вартість оплаченого позивачем бензину та його кількість у літрах зазначалась у рахунках відповідача, що передбачено умовами Договору № 286-ПК від 18.12.2003, таким чином суд дійшов висновку, що вартість невикористаного позивачем залишку бензину згідно Договору № 286-ПК від 18.12.2003 складає загалом 9720,51 грн., а саме:

- по чеку платіжного терміналу № 0027114814 від 10.11.2008 по карті № 0078008424 залишок бензину А-95 складав 18,38 літрів, зазначений чек оплачувався з коштів згідно рахунку № МС-0009683 (картки-літри) від 17.03.2008 на суму 1755,00 грн. в якому вартість 1 літру бензину була зазначена в сумі 4,8750 грн. без ПДВ, що з ПДВ складає 5,85 грн., таким чином вартість невикористаного залишку складає 107,51 грн. (18,38л х 5,85 грн.);

- по чеку платіжного терміналу б/н від 22.10.2008 по карті № 0078038389 залишок бензину А-95 складав 400 літрів, зазначений чек оплачувався з коштів згідно рахунку № МС-0032849 (картки-літри) від 09.10.2008 на суму 2 440,00 грн., в якому вартість 1 літру бензину була зазначена в сумі 5,0833 грн. без ПДВ, що з ПДВ складає 6,0999 грн. таким чином вартість невикористаного залишку складає 2440,00 грн. (400 л. х 6,09 грн.);

- по чеку платіжного терміналу б/н від 27.10.2008  по карті № 0078008382 залишок бензину А-95+ складав 330 літрів, зазначений чек оплачувався з коштів згідно рахунку № МС-0026559 (картки-літри) від 29.07.2008 на суму 4 260,00 грн. в якому вартість 1 літру бензину була зазначена в сумі 5,9167 грн. без ПДВ, що з ПДВ складає 7,1 грн., таким чином вартість невикористаного залишку, за вирахуванням 40 літрів залишку за оплатою по рахунку № МС-0029593 від 01.09.2008, складає 2343,00 грн. (330 л х 7,1 грн.);

- по чеку платіжного терміналу б/н від  27.10.2008 по карті № 0078008424 залишок бензину А-95+ складав 150 літрів, по вищенаведеному чеку б/н від 27.10.2008 по карті № 0078008382 залишок бензину складав 40 літрів, по чеку б/н від 27.10.2008 по карті № 0031703678 залишок бензину складав 510 літрів, а загалом 700 літрів, дані чеки оплачувались з коштів згідно рахунку № МС-0029593 (картки-літри) від 01.09.2008 на суму 4830,00 грн., в якому вартість 1 літру бензину була зазначена в сумі 5,7500 грн. без ПДВ, що з ПДВ складає 6,9 грн., таким чином вартість невикористаного залишку складає 4830,00 грн. (700 л. х 6,9 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що згідно наявних у справі документів, відповідач, як продавець, свої зобов'язання по Договору № 286-ПК від 18.12.2003  щодо обслуговування карток позивача по поставці оплаченого бензину в сумі 9 720,51 грн. –не виконав, оплачений бензин на суму 9 720,51 грн. –не поставив і доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було, а отже також враховуючи, що Договір № 286-ПК від 18.12.2003 є розірваним, грошові кошти в сумі 9 720,51 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд, враховує і те, що позивачем було заявлено до стягнення 9 720,51 грн. в якості збитків, а оскільки статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування і визначає збитками втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), таким чином позивачем було невірно визначено в уточненнях позовних вимог правову природу заявленої до стягнення суми в розмірі 9 720,51 грн., оскільки зазначена сума не є збитками розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, а є сумою вартості невикористаного залишку бензину, який позивачем було оплачено на виконання умов Договору № 286-ПК від 18.12.2003, а тому вона підлягає стягненню з відповідача не як збитки, а як сума вартості невикористаного залишку бензину, яка підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у  відповідача перед позивачем  існує непогашена заборгованість в сумі вартості невикористаного залишку бензину в розмірі 9 720,51 грн., Договір № 286-ПК від 18.12.2003, по якому зазначені кошти були перераховані –є розірваним, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми вартості невикористаного залишку бензину в розмірі 9 720,51 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 486,03 грн. інфляційних втрат та 42,34 грн. 3% річних за період з 09.12.2008 по 31.01.2009 суд дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а оскільки у відповідача відсутнє прострочення виконання перед позивачем грошового зобов'язання по Договору № 286-ПК від 18.12.2003, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума є сумою вартості невикористаного залишку бензину, а не грошовою заборгованістю.

З огляду на викладене, вимоги позивача з урахуванням уточнень позовних вимог, підлягають задоволенню частково, а саме: в частині розірвання Договору № 286-ПК від 18.12.2003 та стягнення з відповідача 9 720,51 грн. вартості невикористаного залишку бензину.

Державне мито в частині задоволених вимог і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача. Також, оскільки позивачем в уточненнях позовних вимог було заявлено позовну вимогу про розірвання Договору № 286-ПК від 18.12.2003, яка позивачем державним митом оплачена не була, і враховуючи, що судом було задоволено дану вимогу, державне мито за цю вимогу немайнового характеру в розмірі 85 грн. 00 коп. (стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито») підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати на майбутнє Договір на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових старт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»№ 286-ПК від 18.12.2003.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(код ЄДРПОУ 32527593, місцезнаходження: 03146, 02660, м.Київ, вул. Попудренка,52) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС»(код ЄДРПОУ 21672206, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31) вартості невикористаного залишку бензину в розмірі 9 720 (дев'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 51 коп., а також 97 (дев'яносто сім) 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 111 (сто одиннадцять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС»(код ЄДРПОУ 21672206, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита за немайнову вимогу.

6.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата підписання рішення –29.07.2009