Рішення

від 29.07.2009 по справі 34/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/244

29.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укобудмеханізація»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал»

простягнення 285 223,81 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Бондаренко П.А. (довіреність б/н від 28.07.2009);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укобудмеханізація»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал»(далі –Відповідач) 129 860,63 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 30 906,87 грн. інфляційних втрат, 3 909,54 грн. 3% річних, 120 546,77 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань відповідно до пункту 3.2 договору оренди автотранспортних засобів та механізмів № 10/7 від 04.05.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) щодо сплати орендних платежів.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 01025, м. Київ, провулок Десятинний, 7-а, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 27.07.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2007 між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування автотранспортні засоби та механізми для використання у своєї господарської діяльності, а Орендар зобов'язується прийняти названі автотранспортні засоби та механізми та використовувати їх виключно у своїй господарській діяльності, а також сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати залежить від часу, протягом якого орендуються автотранспортні засоби та механізми згідно з погодженими сторонами тарифами вартості 1 маш/год (додаток № 1 до Договору), але не менше, ніж 8 (восьми) годинний робочий день.

Згідно з пунктом 3.2 Договору Орендар сплачує орендну плату в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця в строк не пізніше 10-го числа поточного місяця. Основою для виставлення рахунків за оренду автотранспортних засобів та механізмів є талон замовника та акт виконаних робіт підписаний сторонами.

04.05.2007 Позивач та Відповідач уклали додаток № 1 до Договору, у якому погодили договірні ціни на оренду автотранспортних засобів та механізмів.

На виконання пункту 3.2 Договору Позивач та Відповідач уклали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000112 від 02.07.2007 на суму 91 404,25 грн., № ОУ-0000133 від 31.07.2007 на суму 93 456,38 грн., всього на суму 184 860,63 грн.

Відповідач частково розрахувався з Позивачем зі сплати орендних платежів за оренду автотранспортних засобів та механізмів на суму 55 000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок Позивача № БВ-0000097 від 18.06.2007 на суму 15 000 грн., № БВ-0000104 від 03.07.2007 на суму 5 000 грн., № БВ-0000112 від 12.07.2007 на суму 20 000 грн., № БВ-0000117 від 23.07.2007 на суму 15 000 грн., які містяться в матеріалах справи.

01.08.2007 Позивач та Відповідач підписали акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем зі сплати орендних платежів за оренду автотранспортних засобів та механізмів становить 129 860,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Таким чином, Договір є договором найму (оренди), оскільки він відповідає нормам вказаних статей ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач відповідно до пункту 3.2 Договору повинен був здійснити оплату орендних платежів за оренду автотранспортних засобів та механізмів у сумі 91 404,25 грн. в строк до 10.07.2008, у сумі 93 456,38 грн. в строк до 10.08.2007, всього у сумі 184 860,63 грн.

Проте, Відповідач, як у встановлений пунктом 3.2 Договору строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо сплати орендних платежів за оренду автотранспортних засобів та механізмів у сумі 129 860,63 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 129 860,63 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 30 906,87 грн. інфляційних втрат та 3 909,54 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.

Відповідно до пункту 5.6 Договору за прострочення внесення Позивачу орендної плати, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення відповідного платежу.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 120 546,77 грн., розраховану відповідно до пункту 5.6 Договору, а саме у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення відповідного платежу.

Отже, враховуючи приписи статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»Позивач повинен був здійснювати обчислення розміру пені, у розмірі який не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України

Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок пені відповідно до приписів вищевказаних норм статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»:

несплаченасума боргу, грн.період простроченнякількість днів простроченняподвійна облікова ставка НБУнарахована сума пені, грн.

71 404,2511.07.2007 –12.07.2007216%62,60

51 404,2513.07.2007 –23.07.20071116%247,86

36 404,2524.07.2007 –31.12.200716116%2 569,24

01.01.2008 –10.01.20081020%198,93

93 456,3811.08.2007 –31.12.200714316%5 858,30

01.01.2008 –10.02.20084120%2 093,83

Всього:11 030,76

Тому, суд стягує з Відповідача 11 030,76 грн. пені.

Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 625, 759, 760 ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал»(01025, м. Київ, провулок Десятинний, 7-а, ідентифікаційний код 32426425, р/р 26000710273980 в КРУ банку «Фінанси та кредит»м. Києва, МФО 300937, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудмеханізація»(02140, м. Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 33993931, р/р 2600548822 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805) 129 860 (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 63 коп. боргу, 30 906 (тридцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 3 909 (три тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 54 коп. 3% річних, 11 030 (одинадцять тисяч тридцять) грн. 76 коп. пені, а також 1 757 (одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 72 (сімдесят дві) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 03.08.2009