Рішення

від 06.08.2009 по справі 22/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/192

06.08.09

За позовом   Закритого акціонерного товариства «Київське будівельне підприємство № 5»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕмД»

про                 стягнення боргу та зобов'язання вчинити дії

                                                                                                                                   суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                     Роговський А.А. (довіреність № 420 від 18.09.2008р.);

від відповідача:          не з'явились;

В судовому засіданні 06.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Київське будівельне підприємство № 5»(надалі ЗАТ «Київське будівельне підприємство № 5», позивач) звернулось до суду з позовом про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЕмД»(надалі ТОВ «А-ЕмД», відповідач) підписати акти звірки взаєморозрахунків за договором підряду від 13.08.2007р. № 05/08/07. Також на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 65 425, 20 грн., пені у розмірі 6 542, 52 грн., три відсотки річних у сумі 2 075, 37 грн. та індекс інфляції у розмірі 13 085, 04 грн., разом 87 128, 13 грн..

          Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов'язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт по утепленню стін згідно програми капітального ремонту будинків «Твій дім твоє подвір'я»у Подільському районі міста Києва за укладеним договором підряду № 05/08/07 від 13.08.2007р., у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Також позивачем заявлена вимога про зобовязання відповідача підписати акти звірки взаєморозрахунків за договором.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 22.06.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2007р. між ТОВ «А-ЕмД»та ЗАТ «Київське будівельне підприємство № 5»укладено договір підряду № 05/08/07 предмет якого визначений у розділі 1 та згідно з п. 1.1 генпідрядник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) зобов'язувався на свій ризик власними та залученими силами і засобами відповідно до умов договору виконати роботи «Утеплення стін»згідно програми капітального ремонту будинків «Твій дім твоє подвір'я»у Подільському районі міста Києва на об'єктах, які знаходяться за адресою згідно Додатку № 1.

Додатком № 1 до договору є перелік будинків капітального ремонту згідно програми «Твій дім твоє подвір'я» у Подільському районі міста Києва.

В силу положень договору (п. 13.4) термін дії договору –до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Згідно з п. 2.4 договору, оплата вартості фактично виконаних робіт проводиться генпідрядником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника у строк не пізніше 10-ти банківських днів з дня підписання сторонами довідки вартості виконаних робіт (Ф-КБ-3) та акту виконаних робіт (Ф-КБ-2в), які підтверджують виконання підрядником усіх робіт згідно затвердженого замовником кошторису, або іншим чином згідно письмової домовленості між сторонами.

До матеріалів справи позивачем представлені акти виконаних робіт складені за формою КБ-2в: за грудень 2007р. (по об'єкту пр-т. Свободи 1-А, квартири № 162, № 166, № 170) на суму 19 794 грн., за грудень 2007р. (по об'єкту вул. Межова 19-А кв. 53, 57, 61) на суму 12 763, 20 грн., за грудень 2007р. (по об'єкту пр-т. Правди 62-А, кв. 60) на суму 6 799, 20 грн., за грудень 2007р. (по об'єкту пр-т. Правди 64, кв. 195, 322, 323, 340) на суму 36 117, 60 грн., за грудень 2007р. (по об'єкту пр-т. Свободи 1/60, кв. 189, 127, 29, 9, 145) на суму 17 652 грн., за грудень 2007р. (по об'єкту вул. Їжакевича 1/24, кв. 40) на суму 4 113, 60 грн., за грудень 2007р. (по об'єкту вул. Л. Українки 15-А, кв. 18, 20) на суму 17 655, 60 грн., довідки про вартість виконаних робіт складені за формою КБ-3 за грудень 2007р., які в силу наведених положень договору є підставою для здійснення розрахунків.

Згідно погодженого сторонами порядку розрахунків відповідно до п. 2.5 договору для початку робіт генпідрядник перераховує підряднику аванс, у розмірі 30% вартості робіт згідно п. 2.1, у строк не пізніше 10-ти банківських днів з дня підписання договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, або іншим чином згідно письмової домовленості між сторонами.

Аванс в сумі 34 470 грн. перераховано згідно платіжним дорученням № 79 від 21.09.2007р., а виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору останнім оплачені частково (довідкою з банку за вих. № 20-09/4968 від 21.11.2008р. підтверджено надходження грошових коштів в сумі 15 000 грн. згідно з платіжним дорученням №159 від 26.05.2008р.), загальна заборгованість станом на час вирішення спору складає 65 425, 20 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень договору (п. 2.4) строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт, з урахуванням підписання актів виконаних робіт за грудень 2007р.,  станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом десяти банківських днів від дня довідок про вартість виконаних робіт, підписання актів.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт згідно зазначених актів виконаних робіт, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 65 425, 20 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 10.4 договору за несвоєчасну оплату згідно п. 2.4, 2.5 договору генпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше 10% від несплаченої суми.

Факт порушення строків розрахунків по договору підтверджується матеріалами справи, умови здійснення фінансування не звільняють генпідрядника від виконання зобов'язань по оплаті, строки оплати виконаних робіт чітко встановлені у п. 2.4 договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені згідно розрахунку за обліковою ставкою 10% згідно з Постановою НБУ від 29.12.2007р. № 492, ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. за період прострочення 6 місяців є більшою від суми що складає 10% від суми заборгованості, та враховуючи встановлені договором обмеження по розміру пені, до стягнення з відповідача позивачем заявлено суму пені в розмірі 6 542, 50 грн. (10% від суми заборгованості), з сумою якої суд погоджується.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 13 085, 04 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 075, 37 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені вимоги про зобов'язання відповідача підписати акти звірки взаєморозрахунків за договором від 13 серпня 2007п. № 05/08/07 задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання сторін за договором сторони визначили у розділі 8, згідно з п. 8.2.1, 8.2.2, 8.2.3 якого генпідрядник зобов'язується передати підряднику фронт робіт та приміщення для збереження матеріалів, інструменту та обладнання; забезпечити безперервне фінансування будівництва об'єкту на умовах визначених цим договором; оплачувати вартість фактично виконаних на об'єкті робіт у порядку, встановленому договором; своєчасно узгоджувати графіки виконаних робіт. У зв'язку з чим, виходячи з наведених положень договору, вимога позивача про зобов'язання відповідача підписати акт звірки взаєморозрахунків не ґрунтується на умовах укладеного договору, таких зобов'язань для відповідача за договором не виникало.  

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів звіряння розрахунків. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які відносяться до підстав позову.  Крім того юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

Акт звіряння розрахунків за даним договором є підтвердженням факту визнання чи невизнання відповідної суми заборгованості підприємством, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб'єкта господарювання підписати чи надати акт, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (дана правова позиція також підтверджується постановою ВГСУ по справі № 6/516 від 15.11.2007 року, постановою ВГСУ по справі № 6/517 від 03.10.2007 року та постановами ВСУ від 16.09.2008 року по справі № 6/554-35/357 та від 30.09.2008 року по справі № 42/388).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлена вимога про зобов'язання підписати акт звірки розрахунків не підлягає задоволенню, оскільки стаття 16 ЦК України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів.

Позивачем не надано суду доказів того, що договором або законом встановлено такий спосіб захисту інтересів позивача, як обов'язок підписання актів звірки розрахунків. Вимога про підписання актів звірки спрямована на встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

У п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вміщена відповідь на запитання чи повинен господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, відмовляти в задоволенні такого позову або ж припиняти провадження у справі здійснено посилання на постанову Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 № 10/732 де викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Аналогічні питання порушені також і у п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" і п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".  

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 05/08/07 від 13.08.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 65 425, 20 грн., пені у розмірі 6 542, 52 грн., три відсотки річних у сумі 2 075, 37 грн. та інфляційних збитків у розмірі 13 085, 04 грн..

Судові витрати позивача у сумі 1 442, 66 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 930, 28 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕмД»(03186, м. Київ, вул. Мартиросяна 3, оф. 21, р/р 26005101035342 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31807566) на користь Закритого акціонерного товариства «Київське будівельне підприємство № 5»(02002, м. Київ, вул. Мільчакова 5, оф. 8, р/р 260064617 у ВАТ «УПБ»м. Київ, МФО 300205, ідент. код 22921893) боргу в сумі 65 425, 20 грн. (шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 20 копійок), пені у розмірі 6 542, 52 грн. (шість тисяч п'ятсот сорок дві гривні 52 копійки), три відсотки річних у сумі 2 075, 37 грн. (дві тисячі сімдесят п'ять гривень 37 копійок) та інфляційних збитків у розмірі 13 085, 04 грн. (тринадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень 04 копійки).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕмД»(03186, м. Київ, вул. Мартиросяна 3, оф. 21, р/р 26005101035342 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31807566) на користь Закритого акціонерного товариства «Київське будівельне підприємство № 5»(02002, м. Київ, вул. Мільчакова 5, оф. 8, р/р 260064617 у ВАТ «УПБ»м. Київ, МФО 300205, ідент. код 22921893) 930, 28 грн. (дев'ятсот тридцять гривень 28 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 10.08.2009