6/359
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/359
05.08.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»
Про стягнення 642399,31 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Базилевський С.Б. (за дов.)
Від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот»до товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»про стягнення 642399, 31 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку за договором поставки аміаку рідкого безводного технічного № 577 від 31.03.2008 р.. Зокрема, як зазначає позивач, на виконання умов вказаного договору, укладеного між сторонами, позивач здійснював поставку аміаку рідкого безводного технічного відповідачу через перевізника Львівську залізницю. 23.05.2008 р. позивач поставив товар на загальну суму 516261, 72 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи транспортною інструкцією від 22.05.2008 р. та залізничною квитанцією від 23.05.2008 р. Також позивач просить стягнути штрафні санкції, а саме 62121,14 грн. –пені, 51109,91 грн. –інфляційних нарахувань та 12906, 54 грн. –три процента річних, всього –642399, 31 грн.
Ухвалою суду від 25.05.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/359 .
Вимоги ухвали суду від 06.07.2009 р. сторонами не виконані.
Суд відклав розгляд справи до 30.07.2009 р.
Відповідач на виклик суду не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 05.08.2009 р.
Відповідач на виклик суду не з'явився повторно, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
31.03.2008 р. між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Рівнеазот»(Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АгроКем»(Покупець) укладений договір поставки аміаку рідкого безводного технічного № 577, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю аміак рідкий безводний технічний, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за його вартість.
Відповідно до п. 4.3 Договору передача аміаку рідкого безводного технічного (далі –Товару) повинна була здійснюватися на станції Обарів Львівської залізниці шляхом здачі перевізнику –Львівській залізниці для доставки до станції призначення згідно реквізитів, наданих покупцю. Покупець повинен надати транспортну інструкцію, де вказується: кількість майна, станція призначення, код станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача.
У відповідності до п.1.3. Договору ціна товару з урахуванням ПДВ склала 3104,40 грн./т.
Згідно з п.5.1 Договору оплата вартості товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів від дати передачі товару.
На виконання умов Договору ТОВ «АгроКем»надало ВАТ «Рівнеазот» 22.05.2008 р. транспортну інструкцію для проведення відвантаження товару через Львівську залізницю.
Відповідно до транспортної інструкції ТОВ «АгроКем»на підставі квитанції про приймання вантажу перевізником позивач відвантажив товар відповідачу у кількості 166,3 т (транспортна інструкція та квитанція про приймання вантажу перевізником надані в матеріали справи).
Таким чином загальна сума основного боргу становить: 516261,72 грн. (166,3 т. кількість відвантаженого товару х 3104,40 грн/т. ціна товару).
Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок несплати вартості аміаку рідкого безводного технічного, становить 516261,72 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 516261,72 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення строків оплати вартості Товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку, який судом перевірено та приймається як вірний, розмір пені становить 62121,14 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 12906,54 грн. та збитків від інфляції в сумі 51109,91 грн. (567371,63 грн. борг з урахуванням індексу інфляції) підлягають задоволенню в повному обсязі згідно з розрахунком позивача, який приймається судом як вірний.
Згідно ч. 3 ст. 193 ГК України застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Зі змісту вищенаведених норм не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»(03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код 32777465, рахунок 2600001237 в АБ «Кліринговий Дім»м. Київ, МФО 300647, рахунок № 26009001314732 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, код 32777465) на користь відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»(33017, м. Рівне-17, рахунок 260010694 в АБ «Кліринговий Дім»м. Київ, МФО 300647, код 05607824) 567371,63 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 62121,14 грн. пені, 12906,54 грн. трьох відсотків річних, 6423,99 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 07.08.2009 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4399334 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні