Ухвала

від 21.04.2015 по справі 823/185/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/185/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розгляд нувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Раціоналізатор" до Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Черкаській області, Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-Буд" про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 26.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, службова особа Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Черкаській області відповідно до наказу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 14.11.2014 №700 на підставі службового посвідчення здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Кредо Буд» за серпень 2014 року, за наслідком чого склала акт від 26.12.2014 №50/23-13-22-11/34030368. З акту перевірки вбачається, що підставою вказаних висновків стало виявлення ознак безтоварності господарських правочинів, зокрема: договори підряду на виконання будівельно-монтажних робіт не містять інформації про залучення субпідрядників та кошторисної документації, необхідної для встановлення повноваго комплексу операцій для виконання зазначеного виду робіт в усереднених умовах та призначених для визначення складу і кількості ресурсів при здійсненні будівництва, визначення прямих витрат у вартості будівництва, розрахунків за обсяги виконаних робіт; акти приймання виконаних робіт не містять дати та відомостей про залучених субпідрядників; серед наданих до перевірки документів відсутні документи, що посвідчують якість, безпеку матеріалів, що були використані при проведенні оздоблювальних робіт, локальні кошториси, кошторисні розрахунки на окремі види робіт, робочі проекти, що унеможливлює встановити фізичний обсяг будівельно-монтажних робіт або витрати праці на її виконання; штатна чисельність ТОВ «Кредо Буд» згідно з даними податкових звітів форми 1-ДФ - 3 особи та відсутність інформації про наявність у нього основних засобів, офісних, виробничих та складських приміщень не дозволяє виконати вказаний в актах приймання-передачі обсяг робіт. На підставі викладеного відповідачем було прийнято ППР від 15.01. 2015 №0000022211, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 23187,50грн. (18550,00грн. - основний платіж та 4673,50грн. - штрафна (фінансова) санкція). Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року позов було задоволено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Отже обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними). При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду. Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій. Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і щодо сплати ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат (правова позиція Вищого адміністративного суду України у справі К/800/30610/13 від 13 березня 2014 року). Судом першої інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач № 2 не визнав податковий кредит позивача за серпень 2014 року, взятий згідно з податковими накладними від 29.08.2014 року: №28, складена відповідно до договору від 04.08.2014 №01-08-14 на загальнобудівельні роботи з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими об'єктами громадського призначення на вулиці Лебедєва-Кумача, 7в у Соломянському районі м.Києва на підставі акту форми КБ-2в; №29, складена відповідно до договору від 04.08.2014 №02-08-14 на оздоблювальні роботи на об'єкті комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території районів №№2, 3, 4 житлового массиву «Осокорки Північні» в Дарницькому районі м.Києва дитячий садок на 160 місць «Пост №12 за ПГ» на підставі акту форми КБ-2в; №30, складена відповідно до договору від 14.08.2014 №03-08-14 на оздоблювальні роботи на об'єкті будівництва житлового будинку №1 в складі комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення та підземними паркінгами на вулиці Сагайдака 101-А в Дніпрвському районі м.Києва на підставі акту форми КБ-2в. Види замовлених робіт відповідають основним видам діяльності як позивача, так і його субпідрядника. В свою чергу, витрати позивача підтверджуються наявністю вищезазначених договорів з додатковими угодами до них та додатками, в яких розшифровано обсяги та вартість кожного з видів замовлених робіт; первинно-бухгалтерськими документами (актами форми КБ-2в), в яких відображено виконані роботи, їх обсяг та дані про осіб, що брали участь у них; а також довідками про їх вартість форми КБ-3; платіжними дорученнями про повну оплату. Під час дослідження актів прийнятих робіт встановлено, що всі вони містять дати підписів, назву об'єкта будівництва, фізичний обсяг кожного виду робіт, дані про замовника (субпідрядника) та підрядника (субпідрядника). Тож посилання на їх відсутність в акті перевірки є безпідставним. Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно ст.9 Закону України № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас ст.4 Закону України №996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Обов'язковими реквізитами первинних документів відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам. Цим вимогам акти виконаних робіт у позивача відповідають. Економічна доцільність укладення цих договорів підтверджується необхідністю виконання замовлення позивачем згідно з договорами з генеральними підрядниками щодо вказаних об'єктів будівництва, а саме: ПАТ «Трест Київміськбуд-3», ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1». Наявність цих обставин підтверджується договорами, протоколами погодження договірної ціни та актами форм КБ-2в і КБ-3, податковими накладними, виписаними позивачем генпідрядникам, копії яких в матеріалах судової справи. На виконання у серпні 2014 року аналогічного виду робіт на всіх вищевказаних об'єктах будівництва ТОВ «КРЕДО БУД» уклало як підрядник договори субпідряду із ТОВ «ЕНЗО ТРЕЙД». Суд врахував пояснення представників позивача та ТОВ «КРЕДО БУД», підтверджені договорами та кошторисним розрахунками, що роботи виконувалися не лише їх працівниками, а й з ТОВ «ЕНЗО ТРЕЙД». Тому посилання відповідача на відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у позивача та його контрагента не враховано. Розмір податкового кредиту позивача за вказаними правовідносинами підтверджено належно оформленими податковими накладними, складеними за підписом діючого на цей час керівника ТОВ «Кредо Буд». На час їх складення позивач та ТОВ «Кредо Буд» були зареєстрованими як платники податку на додану вартість. Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пункт 201.4 ст.201 ПК України передбачає, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно п. 201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія судді в вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Черкаській області - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С