Постанова

від 23.04.2015 по справі 814/415/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/415/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013р. №000092301, від 18.01.2013р. №0000102301, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївський домобудівельний комбінат" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013р. №000092301, від 18.01.2013р. №0000102301.

В обґрунтування позову зазначалося, що під час здійснення контролюючим органом позапланової виїзної документальної перевірки перевіряючи дійшли невірних висновків щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем по фінансово-господарським правовідносинам з ТОВ «Ком-Тет» за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року визнавши ці господарські операції недійсними та безтоварними. Вважає, що винесені податкові рішення повідомлення на підставі хибних висновків належать скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби № 0000092301 та № 0000102301 від 14.01.2013 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

З 13.12.12р. по 19.12.12р. ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань,доходів та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ "КОМ-ТЕТ"(код ЄДРПОУ 37031909) за період з 01.07.11р. по 30.09.11р.

За результатами проведеної перевірки встановлені порушення:

1. п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.10 п.139.1 ст.139, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 113 223,93 грн., у т. ч. за ІІ-ІП квартали 2011 року у сумі 106 950 грн.

2. пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI зі змінами та доповненнями та відповідно до пп.1,2 ст.215, пп.1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є недійсним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 93 000 грн., у т.ч. за липень 2011 року - 93 000 грн.;

3. п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI зі змінами та доповненнями, підприємство ПАТ «Миколаївський ДБК» штучно сформувало податковий кредит по контрагенту-постачальнику ТОВ «КОМ-ТЕТ» за липень 2011 року на суму 5455,33 грн. та податкові зобов'язання проведені на підставі безтоварної операції з контрагентами покупцями, а відтак підлягають коригуванню.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми діючого законодавства судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції надав невірну оцінку наявним доказам у справі та необґрунтовано скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Так, висновки апелянта про порушення позивачем наведених норм ПК України ґрунтуються на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року позивачем задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 2 534 416 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 98455 грн., в тому числі за липень 2011 року - 98 455 грн.

За період з 01.07.11р. по 30.09.11р. ПАТ «Миколаївський ДБК» задекларовано податок на прибуток у сумі 51166 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року встановлено його заниження у сумі 106950 грн., у тому числі за II - III квартали 2011 року в сумі 106950 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивачем не було надано до перевірки документів щодо підтвердження транспортування товарів у липні 2011 року. Крім того до перевірки не надано актів приймання-передачі товарів від ТОВ «КОМ-ТЕТ» до ПАТ «Миколаївський домобудівельний комбінат» в липні 2011 року.

Також, під час позапланової виїзної перевірки встановлено, що позивачем не було надано товарно-транспортні накладні форми 1-ТН, які повинні підтверджувати факт перевезення товару, складання яких передбачено Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» із змінами та доповненнями та іншими вищевказаними нормативними актами, згідно яких один екземпляр товарно-транспортної накладної зберігається у замовника транспортних послуг.

Окрім того, в рамках проведення позапланової виїзної перевірки до перевірки не надано ПАТ «Миколаївським ДБК» договір поставки укладений з контрагентом-постачальником ТОВ «КОМ-ТЕТ». Позивачем не було надано до перевірки документів щодо транспортування товарів в липні 2011 року, а саме не надано товарно-транспортних накладних згідно яких здійснюється перевезення товару та не було надано документів складського обліку по отримано в липні 2011 року товару від ТОВ «КОМ-ТЕТ»

У разі транспортування товару автомобільним транспортом, відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі-Правила), Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

п.11.5. «Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом)».

п. 11.7. «Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику»

Відповідно до п. 11.1 Правил «Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля».

В ході проведеної перевірки встановлено відсутність відповідних документів, що підтверджували б факт відвантаження чи отримання товарів по ланцюгу ТОВ «КОМ-ТЕТ» на адресу позивача. Отже неможливо встановити факт транспортування товарів від контрагента-постачальника на адресу позивача та враховуючи вищенаведені докази того, що транспортування товару відповідно до податкових та видаткових накладних наданих до перевірки дійсно відбулося в липні 2011 року, на момент перевірки були відсутні.

Враховуючи зазначене, транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «КОМ-ТЕТ» на адресу позивача в липні 2011 року не здійснювались.

Отже, ПАТ «Миколаївський ДБК» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2011 року щодо віднесення суми у розмірі 98455,33 грн. по ТОВ «КОМ -ТЕТ» до складу податкового кредиту за липень 2011 року на порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Крім того, товари по податковій накладній № 84 від 31.07.11.р. дата були реалізовані в подальшому на адресу ТОВ «Соватранс» (код за ЄДРПОУ 37395947), що відображено в п. 3.1.2 акту перевірки.

Так ПАТ «Миколаївський ДБК» надано до перевірки документи, згідно яких, товари придбані у ТОВ «КОМ-ТЕТ» згідно виписаної на адресу ПАТ «Миколаївський ДБК» видаткової накладної №.40701 від 04.07.11р. та податкової накладної № 84 від 31.07.11р. на загальну суму 36004,44 грн., в т.ч. 6000,74 ПДВ грн., а саме цегли керамічної М-100 в кількості 32732 штук, було продано ТОВ «Соватранс».

Враховуючи відсутність фінансово-господарських взаємовідносин ПАТ «Миколаївський ДБК» з підприємством-постачальником ТОВ «КОМ - ТЕТ» за липень 2011 року, відсутність реальності поставок товарів на адресу позивача, видаткові накладні виписані ПАТ «Миколаївський ДБК» на адресу ТОВ «Соватранс» в липні 2011 року, за відповідними фінансово-господарськими операціями, мають ознаки первинних документів, які не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні, складені та видані із порушенням податкового законодавства України, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствами-покупцями.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України».

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної.

Згідно п. 201.4 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

У результаті порушення позивачем своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, угоди, укладені з контрагентом-покупцем ТОВ «Соватранс» в липні 2011 року, по вищезазначеним накладним на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по накладним, виписаним на продаж товарів на адресу контрагента - покупця ТОВ «Соватранс» в липні 2011 року, на загальну суму 5455,00 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ця податкова накладна не має статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Отже, податкові зобов'язання ПАТ «Миколаївський ДБК» на загальну суму 5455,00 грн., по контрагенту-покупцю ТОВ «Соватранс» в липні 2011 року, за рахунок укладення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, які укладені з, у відповідності до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Також слід зазначити, що стаття 44 ПК України визначає порядок надання документів, які не були дослідженні під час проведення перевірки. Так, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати: до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Однак позивач порядком, передбаченим ст. 44 ПК України, не скористався, а тому відповідно до п. 4 ст. 70 КАС України не може обґрунтовувати реальність виконання договору вказаними документами.

Виходячи з вищезазначеного судова колегія дійшла висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими та не відлягають скасуванню.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Миколаївський домобудівельний комбінат" відмовити.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Миколаївський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013р. №000092301, від 18.01.2013р. №0000102301 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин