Ухвала

від 30.04.2015 по справі 802/164/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/164/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

30 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Залімського І.Г., Курка О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Він" до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До суду першої інстанції звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Євро - Він" з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 24.12.2014 року №0010452202 та №0010442202.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами. Відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 6 статті 12 та частина 1 статті 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав на те, що податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0010442202 та №0010452202, видані на підставі акту перевірки №193/2202/37424354 від 10 жовтня 2014 року, протиправні, винесені з порушенням вимог чинного законодавства та такі, що підлягають скасуванню, оскільки висловлені відповідачем в акті перевірки припущення щодо нікчемності укладених із ПП "НВВ" правочинів, не відповідають дійсності, натомість на думку позивача в нього наявні усі підтверджуючі реальність господарських операцій документи, які вимагає чинне законодавство, а правочини, укладені із контрагентом, є чинними та відповідають вимогам Цивільного кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства, а відтак, позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги зазначає наступне.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось з досліджених апеляційним судом матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро - Він" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 17.12.2010 року за №11741020000009042.

На підставі направлення від 27.11.2014 року №68/22, виданого Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Климчук Людмилою Володимирівною головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ, гідно із ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., та відповідно до наказу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 27.11.2014р. №114, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Євро - Він" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово - господарських операцій з наступними СГП: ПП "НВВ" (код ЄДРПОУ 31041906), ФГ "Скутельник А.О." (код ЄДРПОУ 34276610), ТОВ "Вінтра" (код ЄДРПОУ 13314777), ТОВ "ТД"Єдінство" (код ЄДРПОУ 34465623), ТОВ "ВТК "АДалекс" (код ЄДРПОУ 35874497), ТОВ "Віра-Стар" (код ЄДРПОУ 38308635) за період з 01.01.2011р. по 31.10.2014р.

Результати перевірки оформлено актом №93/2202/37424354 від 10 жовтня 2014 року (а.с. 30-54), згідно якого встановлено порушення вимог: п.198.1 п.198.3 сг.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.п.134.1.1. л.134.1 ст. 134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 22500 гривень та заниження податку па прибуток всього на суму 23625 гривень.

На підставі викладених в акті перевірки даних встановлено, що в період який перевірявся, позивачем з ПП "НВВ" укладено договір № 1005 від 01.09.2012 року, натомість податковим органом зроблено висновок, що господарські операції із зазначеним контрагентом не здійснювалися та є безтоварними.

На підставі акту перевірки у відношенні позивача Вінницькою ОДПІ сформовано податкові повідомлення - рішення №0010442202 від 24.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 531 грн., з них 23 625 грн. за основним платежем та 5 906 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення - рішення №0010452202 від 24.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 28125 грн., з них 22500 грн. за основним платежем та 5625 грн. штрафних санкцій.

Натомість, відповідно до підпункту в) пункту 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій в тому числі з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою. накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, згідно договору поставки №1005 від 01.09.2012 року ПП "НВВ" поставлено на адресу позивача жир сирець в загальній сумі 135000 грн., у тому числі ПДВ - 22500 грн. Ця операція визнана податковим органом як фіктивна із посиланням на те, що товарно - транспортна документація містить недостовірні дані, що ставить під сумнів реальність здійснення транспортування вантажу, зокрема відповідач у акті перевірки зазначив, що у товарно - транспортних накладних адреса отримання та адреса розвантаження товару заповнена не повністю.

Разом з тим, позивачем надано на підтвердження реальності господарських операцій документи, які містяться в матеріалах справи: податкові накладні та видаткові накладні (а.с. 56-61). Дані документи скріплені печатками сторін. На підтвердження оплати за виконання умов договору поставки представником позивача надані платіжні доручення № 79 та №81 від 01.10.2012 року, №90 від 05.10.2012 року, №97 від 19.10.2012 року згідно яких позивачем сплачено ПП "НВВ" всього 135 000 грн. (а.с. 62-65).

Натомість, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, а отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам.

Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також ним не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

В контексті даної спірної ситуації акт податкового органу не містить будь-якого документального підтвердження стосовно не виконання фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахунках з контрагентом, а викладені у ньому висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апелянта на рахунок того, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням свідка , який є директором ПП "НВВ" Паламарчуком С.В., оскільки як зазначив суд першої інстанції, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно вироком суду, а порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про фіктивність усіх правочинів які вчинялися саме юридичною особою - ТОВ "Євро - Він".

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи зазначене та те, що договірні відносини між позивачем та ПП "НВВ" є реальними, спрямовані на настання реальних наслідків, підтверджені відповідними первинними документами, а також те, що державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, оформлених при виконанні зазначеного договору не відповідають дійсності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Залімський І. Г.

Курко О. П.