Рішення

від 26.06.2009 по справі 52/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/334

26.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Али Тарасової 6»про стягнення 83 612,23 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2008/11/12-3 від 12.11.2008р., відповідача –Грубської К.В., довіреність                 № 17/1 від 30.07.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 70 940,03 грн. боргу, 10 983,84 грн. інфляційної складової боргу, 1 688,36 грн. 3% річних, а загалом 83 612,23 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320454 від 01.11.2005 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.06.2009 року.

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де вказав що об'єднання не має можливості сплатити заборгованість за відсутністю коштів.  

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник позивача підтримав    позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Али Тарасової 6»(споживач) 01.11.2005 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320454, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006 року (п. 4.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за      місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово   заявлено однією із сторін (п. 4.3. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей у         сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії            даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язаний оплачувати в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатка №2 до договору оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим; оплату вартості теплової енергії, яка використовується орендарями, споживач здійснює до 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2006р. по 01.04.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.04.2009 р. складає 70 940,03 грн.

Поясненнями позивача та частково відповідача,  поданим позивачем  розрахунком, проведеним  відповідно  до вимог  чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних  облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу  протягом  указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 70 940,03 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт  користування відповідачем  цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 70 940,03 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320454 у сумі 70 940,03 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду  не надано.

Представник відповідач в судовому засіданні визнав позов.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 70 940,03 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 10 983,84 грн. інфляційної складової боргу,     1 688,36 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     

Отже, вимоги позивача в частині  стягнення 70 940,03 грн. основного боргу, 10 983,84 грн. інфляційної складової боргу, 1 688,36 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

       Судом була надана належна оцінка відзиву. Проте, викладені у ньому доводи судом не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Державне мито у сумі 836,12 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Али Тарасової»(01001, м. Київ, вул. Али Тарасової, 6,код 26169989) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 70 940 (сімдесят тисяч дев'ятсот сорок) грн. 03 коп. основного боргу, 10 983 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 84 коп. інфляційної складової боргу, 1 688 (одну тисячу шістсот вісімдесят вісім) грн. 36 коп. 3% річних, 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 12 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна