Рішення

від 16.07.2009 по справі 18/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/293

16.07.09

За позовом          ТОВ «Альбатрос»;

До                    ДП «Старком Україна»;

Про                    стягнення 246 537,77 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Літінська Я.Г., представник, довіреність №1/26-06ЮР від 16.06.2009 р.;

Від відповідача:           Авраменко О.Ю., представник, довіреність б/н від 10.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. порушено провадження у справі №18/293, справа призначена слуханням на 02.07.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 02.07.2009 р. до 16.07.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 02.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 238 110,94 грн. (174 068,60 грн. основного боргу + 64 042,34 грн. інфляційних втрат), 8 426,83 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 465,38 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні визнав борг перед позивачем в частині основного боргу у розмірі 174 068,60 грн. Відповідач посилається на статтю 614 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини. Відповідач зазначає про те, що прострочення виконання зобов'язань перед позивачем сталось не з вини відповідача, а внаслідок того, що клієнт відповідача, починаючи з липня 2007 року, не оплачує рахунки на розміщення реклами в засобах масової інформації, внаслідок чого у відповідача утворилась значна заборгованість перед контрагентами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

29.12.2006 р. між сторонами укладений договір про надання послуг №28/12, за умовами якого позивач надає відповідачеві послуги щодо розміщення на рекламних поверхнях спеціальних конструкцій реклами клієнтів відповідача за рахунок останнього, відповідно до додатків, за умови виконання останнім умов по оплаті згідно з розділом 4 договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість (ціна) послуг визначається шляхом підписання додатків не пізніше 10 банківських днів до початку рекламної компанії.

Згідно з п. 3.4.5. договору відповідач зобов'язаний прийняти надані послуги (виконані роботи) за договором або додатками за актом приймання-передачі та відповідно до п. 3.4.4. договору здійснити розрахунок з позивачем.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 369 206,91 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, надані позивачем послуги оплатив частково у розмірі 195 138,31 грн. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 174 068,60 грн. Наявна заборгованість визнана відповідачем у наданому відзиві на позов у повному обсязі.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 238 110,94 грн. (174 068,60 грн. основного боргу + 64 042,34 грн. інфляційних втрат) та 8 426,83 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на ту обставину, що у невиконанні зобов'язань відсутня вина останнього є недоцільним, оскільки договір про надання послуг №28/12 укладений між позивачем та відповідачем, а тому відповідальність за невиконання зобов'язань несуть саме сторони договору, а не будь-які інші особи.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Старком Україна»(юридична адреса: інд. 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34; поштова адреса: інд. 01054, м. Київ, вул. Воровського, 24; код ЄДРПОУ 31926010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос»(юридична адреса: інд. 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Колодязна, 2-а; поштова адреса: інд. 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гусенко, 12; код ЄДРПОУ 32196832) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 238 110 (двісті тридцять вісім тисяч сто десять) грн. 94 коп., 8 426 (вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 83 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 38 коп. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко