Рішення

від 12.08.2009 по справі 21/150-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/150-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                                  тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" серпня 2009 р.                                                                  Справа № 21/150-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю "ПоліАгроПром"                                                   

до           ТОВ "ім.Леся Сердюка"  

про     стягнення 28743,94 грн.  

за участю представників:

від позивача: Лутошкін І.О. (довіреність від 20.01.2009р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поілагропром»(далі-ТОВ «Поліагропром»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка (далі-СТОВ ім. Л. Сердюка/відповідач) про стягнення 28 743,94 грн., яких: 20 865, 00 грн. заборгованості, 292,10 грн. інфляційних втрат, 147,48 грн. 3% річних, 6 259,50 грн. штрафу та 1 179,86 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2009 р. порушено провадження у справі № 21/150-09 та призначено справу до розгляду на 22.07.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2009 р. розгляд даної справи було відкладено на 12.08.2009р.

В судовому засіданні 12.08.2009р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з перерахуванням сум інфляційних втрат, позивач просить суд стягнути з відповідача 249,20 грн. інфляційних втрат. Інші позовні вимоги залишились без змін. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 22.07.2009р. та 12.08.2009р. представник відповідача не з'явився, документи витребувані судом не надав, про причини не явки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2009р. між ТОВ «Поліагропром»(далі-продавець) та СТОВ ім. Л. Сердюка (далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №03 (далі-Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 3.1., 5.1., 6.1. та 10.1. Договору, за Договором продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця макуху соняшника (далі-товар), а покупець прийняти та оплатити його в кількості, по цінам та у строки, вказані в додатках до Договору, що являється невід'ємною частиною Договору.

Вартість товару за Договором не є постійною, тому обговорюється окремо і відображається в додатках до Договору при кожній поставці за підписом сторін.

Оплата за поставлений товар здійснюється протягом двадцяти одного календарного дня з моменту отримання товару, що підтверджується накладною, відповідно до отриманої ваги.

Факт поставки продавцем товару оформлюється накладною на отримання товару, що підписується сторонами.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р., дія Договору продовжується до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань за Договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу товар загальною вартістю 20 865,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000068 від 16.03.2009р. на 20 865,00 грн., що підписана та скріплена відбитками печаток сторін. Копія зазначеної накладної міститься в матеріалах справи.

Крім того, факт отримання покупцем товару підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей №ЯПО 789184 від 16.03.2009р., що підписана керівником та головним бухгалтером СТОВ ім. Л. Сердюка, копія якої міститься в матеріалах справи.

За поставлений товар, у строки визначені Договором, відповідач не розрахувався внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 20 865,00 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 20 865,00 грн., підтверджується довідкою №60 від 11.08.2009р., наданою ТОВ «Поліагропром», що підписана директором та головним бухгалтером ТОВ «Поліагропром»і скріплена відбитком печатки ТОВ «Поліагропром». Зазначена довідка міститься в матеріалах справи.

Крім того, після отримання позовної заяви відповідачем направлено позивачу лист, відповідно до якого відповідач визнає за собою заборгованість за Договором в розмірі 20 865,00 грн., та зобов'язується розрахуватись до 15.07.2009р.

Втім, на момент винесення рішення відповідач наявну за Договором заборгованість не погасив.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 865,00 грн. заборгованості по оплаті за товар за Договором.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив поставлений за Договором товар, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, та визнається відповідачем, тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 865,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 07.04.2009р. по 19.06.2009р. на 20 865,00 грн. заборгованості у розмірі 1 179,86 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати вказаних в додатках до Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1 % від вартості отриманого та не оплаченого товару за кожний календарний день прострочки не виконання обов'язків за Договором.   

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, нарахованої у відповідності до вимог ст. 3 вищезазначеного закону, за період з 07.04.2009р. по 18.06.2009р. на 20 865,00грн заборгованості становить 996,95 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 179,86 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 996,95 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, нарахованих за період з 07.04.2009р. по 19.06.2009р. на 20 865,00 грн. заборгованості у розмірі 147,48 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних, нарахованих за період з 07.04.2009р. по 19.06.2009р. на 20 865,00 грн. заборгованості становить 125,19 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 147,48 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 125,19 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, що нараховані за період з 07.04.2009р. по 31.05.2009р. на 20 865,00 грн. заборгованості у розмірі 249,20 грн.

Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 07.04.2009р. по 31.05.2009р. на 20 865,00 грн. заборгованості становить 292,11 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 292,11 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 259,50 грн. штрафу в порядку п. 7.5. Договору.

Відповідно п. 7.5. Договору, в разі порушення строків оплати та невиконання інших умов Договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого товару.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

З приписів даної норми вбачається, що підставою застосування штрафу може бути будь-яке порушення зобов'язання, за виключенням прострочення виконання грошового зобов'язання. В свою чергу прострочення виконання грошового зобов'язання є підставою для застосування пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6 259,50 грн., оскільки вимога про стягнення штрафу, нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить вимогам п. 2 ст. 549 ЦК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка (07527, Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 00857479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поілагропром»(49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Героїв, 11, к. 293, код ЄДРПОУ 32510333) 20 865 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 95 коп. пені, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 19 коп. 3% річних, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 222 (двісті двадцять дві) грн. 37 коп. державного мита та 241 (двісті сорок одну) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.  

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     Ярема В.А.

Рішення підписане –17.08.2009р.