Постанова

від 01.10.2009 по справі 21/150-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/150-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

01.10.09 р.                                                                                справа № 21/150-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

при секретарі судового засідання  Лебедєвій С.В.,

за участю представників сторін –згідно з протоколом судового засідання від 01 жовтня 2009 року (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»

на рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року

у справі №  21/150-09 (суддя Ярема В.А.)

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»,                            м. Дніпропетровськ

до           сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка, Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів

про                          стягнення 28743,94 грн.,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

          рішенням господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 20865,00грн. боргу, 996,95 грн. пені, 125,19 грн. 3% річних; 249,20 грн. інфляційних втрат, 222,37 грн. витрат по сплаті державного мита та 241,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині у позові відмовлено.

          Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у позові про стягнення штрафу товариство з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій Скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 в частині відмови у позові про стягнення штрафу та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, а саме: місцевим господарським судом відмовлено позивачеві у задоволенні позову в частині стягнення штрафу, проте, сторони при укладенні договору № 03 від 30 січня 2009 року дійшли згоди щодо такого виду відповідальності за невиконання умов договору як штраф, чинним законодавством не встановлено обмежень щодо одночасного застосування до винної у порушенні зобов'язань особи відповідальності як штраф та пеня.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2009 року згідно зі ст. 98 ГПК України за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»на рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01 жовтня 2009 року за участю представників сторін.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів.

В судовому засідання 01 жовтня 2009 року представник Скаржника, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»на рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/159-09 в частині відмови у позові щодо стягнення штрафу  скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»в частині стягнення штрафу задовольнити .

Представник відповідача в судове засідання 01 жовтня 2009 року не з'явився, про час і місце судового засідання Відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується відбитком штампу загального відділу апеляційного господарського суду у лівому нижньому куті на звороті наявного в матеріалах справи оригіналі ухвали від 16 вересня 2009 року та повідомленням № 6289156 про вручення рекомендованого поштового відправлення Відповідача щодо ухвали від 16 вересня 2009 року, Відповідач про причини неявки представника суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, порадившись на місці, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника Відповідача та докази, що підтверджують належне повідомлення Відповідача про час і місце судового засідання, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи № 20/150-09, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника Скаржника, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»та часткового скасування рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 30 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальність “ПоліАгроПром” (далі-Продавець, Скаржник, Позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка (далі-Покупець, Відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 03, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця макуху соняшника (далі-товар), а покупець прийняти та оплатити його в кількості, по цінам та у строки, вказані в додатках до Договору, що є невід'ємними його частинами. Пунктами 3.1., 3.2 Договору № 03 від 30 січня 2009 року встановлено, що вартість товару за Договором не є постійною, тому обговорюється окремо і відображається в додатках до Договору при кожній поставці за підписом сторін. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором, становить 300000,00 грн. Згідно з             п. 5.1. Договору № 03 від 30 січня 2009 року оплата за поставлений товар здійснюється протягом двадцяти одного календарного дня з моменту отримання товару, що підтверджується накладною, відповідно до отриманої ваги. Факт поставки продавцем товару оформлюється накладною на отримання товару, що підписується сторонами (п. 6.1. Договору). Відповідно до п. 10.1. Договору № 03 від 30 січня 2009 року зазначений договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009 року, дія Договору продовжується до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань за Договором.

16 березня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено Додаток № 2 до Договору № 03 від 30 січня 2009 року, яким сторони дійшли згоди, що вартість товару становить 19500,00 грн.; Покупець зобов'язаний провести оплату грошових коштів на рахунок Продавця за встановленою ціною протягом 14 календарних днів по факту поставки; поставка товару здійснюється за рахунок Продавця за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів; ціна, зазначена у додатку до договору є кінцевою й не може бути змінена без письмової згоди сторін.

На виконання умов Договору № 03 від 30 січня 2009 року позивач згідно з видатковою накладною № РН-0000068 від 16 березня 2009 року, копія якої наявна в матеріалах справи, передав, а відповідач прийняв Товар, що є предметом договору № 03 від 30 січня 2009 року, вартістю 20865,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видана довіреність серії ЯПО № 789184 від 16 березня 2009 року на ім'я Туровець С.В. Копія довіреності міститься в матеріалах справи.

Відповідачем наданий позивачу гарантійний лист, в якому відповідач зобов'язався в строк до 15 липня 2009 року сплатити вартість товару у розмірі 20865,00 грн.

В порушення умов договору № 03 від 30 січня 2009 року та додатку до нього, а також гарантійного листа, станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного судового акта вартість товару у розмірі 20865,00 грн., поставленого позивачем відповідачу на підставі договору № 03 від 30 січня 2009 року, відповідачем позивачеу не сплачена.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми права, порушення відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару за Договором № 03 від 30 січня 2009 року, відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують сплату відповідачем позивачу вартості поставленого товару, колегія суддів вважає, що в частині стягнення заборгованості у розмірі 20865,00 грн. позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка задоволено місцевим господарським судом правомірно.

При зверненні до суду із позовною заявою позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості продукції за договором № 03 від 30 січня 2009 року просив суд стягнути з відповідача 292,10 грн. інфляційних втрат, 147,48 грн. 3% річних, 1179,86 грн. пені та 6259,50 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів апеляційного господарського суддів встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, доданий позивачем до позовної заяви є арифметично вірним, в процесі розгляду справи позивачем не було надано суду заяви в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а тому колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову в цій частині та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 292,10 грн. інфляційних втрат, нарахованих за квітень-травень 2009 року з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в Листі Верховного Суду України № 62-07р від 03 квітня 1997 року, 147,48 грн. 3% річних, нарахованих за період з 07 квітня 2009 року по 18 червня 2009 року, які заявлені позивачем при зверненні до суду з позовною заявою. .

Пунктом 7.3. Договору № 03 від 30 січня 2009 року встановлено, що у випадку порушення строків оплати вказаних в додатках до Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1 % від вартості отриманого та не оплаченого товару за кожний календарний день прострочки невиконання обов'язків за Договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком розмір пені, нарахованої за період з 07 квітня 2009 року по 14 червня 2009 року за обліковою ставкою НБУ 12% та за період з 15 червня 2009 року по 18 червня 2009 року за обліковою ставкою НБУ 11%, становить 1176,44 грн., тому колегія суддів апеляційного господарського суду також не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо частково задоволення зазначеної позовної вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 996,95 грн.

Щодо відмови місцевим господарським судом у позові в частині стягнення штрафу у розмірі 6259,50 грн. з посиланням на неправомірність стягнення з відповідача штрафу за порушення грошового зобов'язання, то колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступне.

Відповідно п. 7.5. Договору № 03 від 30 січня 2009 року в разі порушення строків оплати та невиконання інших умов Договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого товару.

Тобто умовами договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову)  відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки –пені та штрафу.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Тобто, штраф й пеня є різновидами неустойки, чітке визначення яких надане у  частинах 2 та 3 ст. 549 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

- можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).

- обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пеня характеризується такими ознаками:

- застосування виключно у грошових зобов'язаннях;

- можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

- обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;

- триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов'язання.

Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника та застосовується за порушення виключно грошового зобов'язання, а штраф не залежить від тривалості прострочення та застосовується за будь-яке порушення зобов'язання боржником.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та враховуючи вищезазначене,  колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу з посиланням на неправомірність застосування зазначеного виду відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром» на рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 підлягає задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09–частковому скасуванню.   

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 610, 611, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 217, 230 ГК України, ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»на рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі  № 21/150-09 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 12 серпня 2009 року у справі № 21/150-09 в наступній редакції:

 «1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка (07527, Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів, вул. Леніна, 24, код 00857479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 11,              к. 293, код 32510333) 20865,00 грн. (двадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 00 коп.) боргу, 292,10 грн. (двісті дев'яносто дві грн. 10коп.) інфляційних втрат, 147,48 грн. (сто сорок сім грн. 48коп.) 3% річних, 1176,44 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість грн. 44коп.) пені, 6259,50 грн. (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять грн. 50 коп.) штрафу, 287,38 грн. (двісті вісімдесят сім грн. 38коп.) витрат по сплаті державного мита та 312,44 грн. (триста дванадцять грн. 44 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В іншій частині позову-відмовити».

4. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка (07527, Київська обл., Баришівський р-н, с. Бзів, вул. Леніна, 24, код 00857479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПоліАгроПром»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 11,          к. 293, код 32510333) 51,00 грн. (п'ятдесят одна грн. 00коп.) витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Київської області видати накази на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

6. Матеріали справи № 21/150-09 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:                                                                      

Судді:

Дата відправки  07.10.09