Постанова
від 13.08.2009 по справі 42/127-09
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/127-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2009 р.                                                           Справа № 42/127-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Істоміна О. А.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Бойко Є.Г. –дов.

відповідача –Кукаркіна О.О. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1928Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської  області від 01 липня 2009 р. по справі № 42/127-09       

за позовом Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи», м. Київ

до  Дочірнього підприємства «Молторг», м. Харків

про  стягнення 1 831 497,42 грн.

                                               встановила:

Позивач, ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», у травні 2009 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій  просив стягнути з відповідача на свою користь 1831497,42 грн. компенсації вартості товару, який було передане на відповідальне зберігання відповідачу в межах договору № 540-08Ц від 01.03.2008 р., та який був останнім реалізований стороннім особам, а також понесених ним судових витрат по справі.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач надав заяву про зменшення позовних вимог на 224687,37 грн. та просив стягнути з відповідача 1606810,05 грн. компенсації вартості товару, який було передане на відповідальне зберігання відповідачу в межах договору № 540-08Ц від 01.03.2008 р., та який був останнім реалізований стороннім особам, а також понесених ним судових витрат по справі.

      Також, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позов шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах позовних вимог. Подане клопотання мотивовано тим, що з початком судового процесу позивачу стало відомо про те, що відповідач почав активно реалізувати своє майно третім особам, що може свідчити про намір відповідача не сплачувати кошти позивачеві, оскільки відчуження відповідачем своїх активів може привести в подальшому до неможливості виконання рішення суду. Відповідне, як вказує позивач, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні 23.06.2009 р., а також висловлено самим відповідачем у відзиві, що наданий до матеріалів справи. Позивач вважає, що розмір його позовних вимог є досить великим і є суттєвим для позивача в його господарській діяльності, тому важливим є забезпечити схоронність активів відповідача для подальшого накладання стягнення на майно або грошові кошти у випадку задоволення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 липня 2009 р. по справі № 42/127-09 (колегія суддів у складі: головуючого судді Яризько В.О., суддів Лаврової Л.С. та Жельне С.Ч.) в клопотанні відповідача про надіслання судом запиту до головпоштамту м. Харкова про витребування інформації стосовно поштових відправлень відповідача на адресу позивача та в клопотанні про  залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ТОВ «Нова Ера», відмовлено.

Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Молторг»на користь Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» збитки у сумі 1606810,05 грн., державне мито в сумі 16068,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Цього ж дня, 01 липня 2009 р., колегією суддів у тому ж складі прийнята ухвала по справі № 42/127-09, якою клопотання ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково та з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили застосовані заходи до забезпечення позову в межах суми позовних вимог у розмiрi 1606810,05 грн. шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Дочірнього підприємства «Молторг»(61036 м.Харків, вул.Морозова, 11, код 32948851, р/р 2600430011675 в ХФ АТ ВіЕйБі Банк МФО 350620). В задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що діями відповідача позивачу завдано збитків в сумі 1606810,05 грн., а саме - в сумі вартості майна, яке було передане на відповідальне зберігання та реалізовано відповідачем. При цьому, судом першої інстанції прийнято до уваги те що відповідач реалізував майно позивача, про вказані дії не попередивши позивача, проти позову заперечував, що свідчить про намір не сплачувати позивачу суму, що заявлена до стягнення, що відповідач має необмежені можливості щодо зняття готівкових коштів з рахунків. Усе вищенаведене, на думку суду першої інстанції, свідчить про те, що є очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, захист цих прав може стати неможливим без прийняття зазначених вище заходів забезпечення, та для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладання арешту на майно відповідача, судом першої інстанції зазначено, що до стягнення заявлена певна сума грошових коштів, та що доказів відсутності у відповідача грошових коштів не надано.

  Відповідач з даною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області по даній справі про арешт грошових коштів відповідача в банківських установах. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оскільки позивачем не надано достатніх доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим рішення господарського суду. Крім того, такий вид та спосіб забезпечення позову, як накладання арешту на грошові кошти є суттєвим обмеженням для відповідача, оскільки він заважає веденню ним власної господарської діяльності.

Позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечує, оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції зроблені обґрунтовані висновки щодо існування ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, оскільки дії відповідача щодо безпідставної реалізації майна позивача свідчать про намір не сплачувати позивачу заявлену до стягнення суму.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що  стосуються предмета спору.

Отже, застосування заходів до забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята після винесення рішення по справі, яким встановлений факт безпідставності дій відповідача щодо продажу належного позивачу товару.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 р. правомірність висновків суду першої інстанції була підтверджена та рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2009 р. по даній справі залишено без змін.

Апеляційним господарським судом при прийнятті постанови по справі про залишення без змін рішення суду першої інстанції, з урахуванням системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, зроблені висновки, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на положеннях закону та підтверджені належними доказами, тоді як відповідач не довів правомірність своїх дій стосовно продажу товару, який належить позивачу і знаходиться на відповідальному зберіганні у відповідача; відповідачем не доведено жодного факту в підтвердження правомірності продажу товару, оскільки єдиною обставиною продажу товару, що належить позивачу, відповідач зазначив сплин строку дії договору оренди складського приміщення.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що аналіз положень даного договору свідчить про те, що строк його дії встановлений до 01.04.2009 р., та що по закінченні строку дії договору орендар має переважне право на його переукладання на новий строк на тих же умовах. Відповідачем же не надано доказів неможливості переукладання договору оренди чи забезпечення схоронності товару позивача в інших приміщеннях (тобто, доказів наявності обставин, що не давали йому змоги забезпечити схоронність речі), доказів виникнення таких обставин з причин, що не залежали від нього (тобто, доказів того, що йому було відмовлено в укладанні договору оренди орендодавцем, що ним здійснювались будь-які заходи, в тому числі, і подання позову до орендодавця за наявності відмови останнього у переукладанні договору оренди, ін.) та доказів того, що з боку поклажодавця неможливо було очікувати будь-яких дій.

До того ж, колегія суддів враховує і те, що приймаючи товар на зберігання від позивача, відповідач жодного разу не здійснив заходів щодо встановлення строків зберігання з урахуванням строків дії договору оренди, не повідомив позивача про можливість зберігання товару лише до встановленого договором оренди строку.

Дії ж відповідача щодо продажу товару не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та, на думку колегії суддів, є незаконними.

Невизнання фактично безспірних позовних вимог відповідачем, ухилення останнього від здійснення розрахунків з позивачем, продаж належного позивачу товару ТОВ «Нова Ера»на умовах відстрочки платежу строком на 3 місяці, значна сума позову, дають підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до того, що виконання рішення суду може бути утрудненим, або взагалі неможливим.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийнята ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваною ухвалою забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках, було здійснено до набрання рішенням законної сили.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2008 р. рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2009 р. по справі № 42/127-09 залишено без змін.

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 85 ГПК України, рішення суду по даній справі про стягнення з відповідача 1606810,05 грн. збитків, 16068,10 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу набуло законної сили з моменту прийняття вищеназваної постанови, тобто - з 10.08.2009 р., а відтак, вжиті оскаржуваною ухвалою заходи до забезпечення позову припинили свою дію 10.08.2009 р. (з дати набрання законної сили рішення суду по даній справі).

Відповідне є підставою для зняття арешту з грошових коштів відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках, який накладений оскаржуваною ухвалою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                   постановила:

Ухвалу господарського суду Харківської області від  01 липня 2009 року по справі № 42/127-09  про вжиття заходів до забезпечення позову до набрання рішенням по цій справі законної сили залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.  

                                 Суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 Суддя                                                                   Істоміна О. А.  

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення13.08.2009
Оприлюднено22.08.2009
Номер документу4402193
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —42/127-09

Постанова від 13.08.2009

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О.В.

Постанова від 13.08.2009

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О.В.

Рішення від 01.07.2009

Господарське

Господарський суд Харківської області

Яризько В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні