Рішення

від 06.05.2015 по справі 396/30/14-ц

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/30/14-ц

Провадження № 2/396/2/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря Пономаренко Р.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Чапаєва» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення та відшкодування збитків, , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з даним позовом до суду до відповідача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки після закінчення договору оренди, відшкодування матеріальних збитків, посилаючись на те, що 01 листопада 2013 року помер її батько ОСОБА_3, який був первісним позивачем по даній справі. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла спадщину як спадкоємець по закону першої черги, одержавши право на спадкування на земельну ділянку №616 площею 5,76 га, яка розташована на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Згідно ст. 1230 ЦК України ОСОБА_1 має право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві в даному майновому спорі, що виник між її батьком ОСОБА_3 та ТОВ "Чапаєва" з приводу користування земельною ділянкою та втрачених ними доходів.

3 квітня 2012 року були встановлені та погоджені в натурі межі земельної ділянки №616 площею 5,76 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі замовлення №4081 від 26.03.2012 року, та був складений акт представником державного підприємства "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" інженером ОСОБА_4 в присутності представників ТОВ "Чапаєва", представника Рівнянської сільської ради та представника землевласника ОСОБА_3 Межі земельної ділянки були закріплені межовими знаками тривалого зберігання в кількості 5 штук і погоджені з суміжними землевласниками та землекористувачами - ТОВ "Чапаєва". Спірних питань не було. Також 3 квітня 2012 року було встановлено та погоджено в натурі межі земельної ділянки (дорога) до земельної ділянки, які були закріплені межовими знаками тривалого зберігання в кількості 21 штука і погоджені з суміжними землевласниками та землекористувачами, про що було складено акт інженером ОСОБА_4 в присутності представників ТОВ "Чапаєва", представника Рівнянської сільської ради та представника землевласника ОСОБА_3 Спірних питань також не було.

Однак 05 квітня 2012 року встановлені межові знаки були знесені ТОВ "Чапаєва" та самовільно було засіяно соняшником під'їзну частину площею 1,04 га та частину земельної ділянки площею 0,3 га.

До теперішнього часу ТОВ "Чапаєва" не надає можливості вільного доступу до вказаної земельної ділянки. Згідно акта обстеження земельної ділянки №616 від 30.09.2013 року під'їзди до земельної ділянки відсутні, засіяні озимими.

Факт самовільного зайняття під'їзної польової дороги до спірної земельної ділянки площею 1,04 га та частини земельної ділянки встановлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 червня 2012 року.

В 2012 році проведено індексацію грошової оцінки землі та встановлено орендну плату в розимірі 5 % від вартості землі. Відповідно можна було отримати за період 2005-2013 роки орендну плату в розмірі не менше 3500 грн. щорічно, а починаючи з 2012 року - не менше ніж 5000 грн. за рік. А всього за період 2005-2013 роки можливо було отримати 30000 грн. орендної плати.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог: зобов'язати ТОВ "Чапаєва" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою №616 площею 5,76 га, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка за життя належала ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом поновлення межових знаків на під'їзній польвій дорозі та поновлення межових знаків на земельній ділянці; зобов'язати ТОВ "Чапаєва" провести земельну ділянку №616 площею 5,76 га в стан придатний для подальшого використання за цільовим призначенням; стягнути з ТОВ "Чапаєва" 30000 грн. відшкодування матеріальних збитків як неотримані доходи у розмірі орендної плати за період 2005-2013 роки.

В судовому засіданні 29 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1, 06 травня 2015 року представник позивача ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснивши, що на сьогоднішній час під'їздної дороги немає, без якої неможливо обробляти земельну ділянку, було витрачено кошти по оплаті встановлення межевих знаків в 2012 році, але трактором ТОВ"Чапаєва" їх було знищено. З 2014, 2015 року обробляють земельну ділянку самостійно, але не всю, соток 20-30 не обробляється, так як остання заросла деревами, оскільки лісосмуга розростається, а під'їхати було неможливо, а в 2004, 2015 рр. самі накатали дорогу та під'їхали та здійснюють обробіток.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши суду, що після отримання державного акту на землю у 2002 році ОСОБА_3 відмовився укладати договір оренди земельної ділянки і так як товариство використовувало землю, тому сплатило орендну плату на умовах на яких був укладений договір оренди земельної частки(паю) за 2002-2004 роки, але в подальшому обліковець господарства за вказівкою керівництва відміряв розмір ділянки, яка належить ОСОБА_3. і з цього часу не використовує, яка пустувала до 2014 року. За цей період земельна ділянка встигла зарости не тільки бур'янами а й деревами, а в 2014 році позивачка найняла людей та вирубали і вивезли додому. Оскільки поле засівалося та щоб не здійснювалося розповсюдження бур'янів під'їзна дорога оброблялася і ніхто не заперечував, щоб ОСОБА_3 обробляли самостійно свою земельну ділянку, як здійснюють і інші землекористувачі на цьому ж полі. Межеві знаки на зберігання їм не передавалимся, а тимчасові дерев'яні колишки міг тракторист і не замітити, тому вважає, позовні вимоги безпідставними та в позові відмиовити, стягнувши на їх користь понесені витрати за проведення експертизи.

Свідок ОСОБА_6 посвідчив, що займає посаду голови Рівнянської сільської ради з 2006 року та на спірній земельній ділянці був два рази, в тому числі в 2012 році, коли виникло питання під'їзної дороги, де представник ДП»Кіровоградський науково-дослідний та проект інститут землеустрою показував де поставити межу, але це не були спеціально встановлені межеві знаки, це були прості дерев'яні колишки та ветки, про що поставив підпис в акті, але межеві знаки нікому на зберігання не передавалися, вважає, що це були тимчасові межеві знаки.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні посвідчив, що з 2003 року займає посаду землевпорядника Рівнянської сільської ради та був присутній при встановленні представником інституту землеустрою тимчасових межевих знаків у 2012 році за замовленням ОСОБА_3. Під час винесення дороги поле було фактично засіяно соняшником, але представник ТОВ "Чапаєва" не заперчував, щоб накатували дорогу до спірної земельної ділянки, яка розміщена на полі, де також є інші одноосібники і в них не виникає питання під'їзної дороги. До земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 №616 можна здійснитии під'їзд під посадкою, куди заїджають на поле ТОВ "Чапаєва" а також була просіка в посадці, через яку зараз і здійснюють заїзд ОСОБА_3. Не заперечує, що це одна земельна ділянка на полі, яка з двох сторін оточена лісопосадкою.

Свідок ОСОБА_8 посвідчив, що у 2012 році, працююючи у ТОВ"Чапаєва" був присутній при встановленні працівником інституту землеустрою тимчасових пакольчиків, хворостинок, це не були межеві знаки встановленого зразка та тривалого зберігання, які повинні бути закопані на 1 м в землю та 40 см над землею. На полі де розміщена спірна земельна ділянка проходить тимчасова дорога, яка передисковується, щоб не розповсюджувалися бур'яни, тако є і ще 3 земельні діляки на яких господарюють самостійно землевласники і у всіх була можливість обробляти земельні ділянки, а у господарів, які позиваються до суду виросли дерева.

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала свій висновок судової земельно-технічної експертизи, здійсненої на підставі ухвали суду та в результаті огляду земельної ділянки на місцевості та дослідження матеріалів цивільної справи, технічної документації на відповідну земельну ділянку, за результатами встановлено, що межеві знаки, які встановлювалися посадовою особою інституту-землеустрою, яке має ліцензію на проведення таких робіт, згідно актів від 03 квітня 2012 року відсутні, як і відсутнє будь-яке розмежування земельних ділянок у вигляді фізичних меж, тому не можливо встановити порушення меж спірної земельної ділянки. Також встановлено, що під'їздні шляхи відсутні, все поле переорано, для огляду земельної ділянки пробиралися по болоті, так як це було взимку через лісопосадку, проїзд на спірну земельну ділянку технічно можливий між земельними ділянками, як зазначено в технічній документації на поле.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача,свідків, експерта та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_1 з 30 травня 2014 року є власником земельної ділянки площею 5, 7561га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий № 3524085600:02:003:0616 (а.с. 254-255 т.2-7).

Власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_3, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 30.03.2002 року Новоукраїнською РДА, площею 5.76 га та який помер 01 листопада 2013 року(а.с.9т.1, а.с.99 т.2)

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07. 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали невиразними. Порядок відновлення меж визначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно акту, складеного на час судового слідства, від 27 квітня 2015 року, складеного комісією на вимогу ТОВ "Чапаєва": в складі землевпорядника Рівнянської сільської ради ОСОБА_7, головного агронома ТОВ "Чапаєва" ОСОБА_10, агронома ОСОБА_11, на території Рівнянської сільської ради знаходиться земельна ділянка №616, власником якої був ОСОБА_3. Земельна ділянка виділена ОСОБА_3 при розпаюванні земель КСП ім.Чапаєва. Державний акт на право приватної власності на землю виданий Новоукраїнською РДА 30 березня 2002 року. Земельна частка (пай) перебувала в оренді господарства, але після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку договір оренди з ОСОБА_3 не укладався. Власник земельної ділянки свою землю не обробляв, тому вона була забур'янена, заросла деревами. В 2014 році земля була частково оброблена та засіяна. На час огляду земельної ділянки (27 квітня 2015 року) встановлено, що бур'яни на полі відсутні, земля оброблена та експлуатується належним чином. На частині земельної ділянки видно ще не спиляні дерева акації та інші. Дві сторони земельної ділянки межують з лісосмугами. Межові знаки довготривалого зберігання на ділянці відсутні. Під'їзд до земельної ділянки існує у вигляді накатаної дороги, якою користуються власники інших ділянок та працівники товариства.

Згідно висновку експерта №1016,1017 судової земельно-технічної експертизи від 07.04.2015 року. на досліджуваних земельних ділянках, які наежать ТОВ "Чапаєва" та земельній ділянці площею 5,76 га під №616, а також на земельній ділянці, відведеній під під'їзну дорогу під неї на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відсутні межові знаки тривалого зберігання, а також відсутнє будь-яке розмежування земельних ділянок у вигляді фізичних меж, тому фактичні площі та проходження меж встановити неможливо, відповідно поруження меж земельної ділянки площею 5,76 га під №616 на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ТОВ "Чапаєва" встановити неможливо. Стосовно під'їзних шляхів до земельної ділянки площею 5,76 га під №616 на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, можливо зазначити, що фактично вони відсутні та не відповідають правовстановлюючим документам на цю земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів та відповідного державного акту на право власності на землю на ім'я ОСОБА_3 ІV-КР №032423 виданого 30.03.2002 року та технічній документації на поле. Технічно можливий проїзд на спірну земельну ділянку зазначений в технічній документації (том 1 а.с.10). Акти погодження та встановлення меж земельної ділянки площею 5,76 га під №616 на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та встановлення меж під'їзної дороги до земельної ділянки від 03 квітня 2012 року (том1 а.с.153, 154) відповідають технічній документації (том 1 а.с.10).

Згідно Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року № 376, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. П. 4.1 цієї Інструкції передбачає, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній(частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні, представником Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» двома актами про встановлення та погодження меж в натурі від 03 квітня 2012 року на підставі договору-замовлення первинного позивача ОСОБА_3 № 4081 від 26 березня 2012 року встановлено в натурі межі земельної ділянки №616, площею 5,76 га та меж земельної ділянки(дорога), які закріплено межовими знаками тривалого зберігання в кількості 5 штука та 21 штука, відповідно та погоджено з суміжними землевласниками і землекористувачами (а.с.153,154, 160,163 т.1, а.с. 54 т.1).

25 квітня 2013 року за повідомленням первинного власника ОСОБА_3 розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню по факту пошкодження розмежувальних знаків та дороги ОСОБА_12 за №12013120230000601, яке закрито 22 грудня 2013 року постановою слідчого СВ Новоукраїнського РВ УМВС у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України (а.с.252, 253 т.2).

Представник відповідача не заперечувала, що у ТОВ "Чапаєва" працює трактористом гр. ОСОБА_12 , а також представнк позивача ОСОБА_5 посвідчила, що особисто була свідком та робила зауваження, щодо пошкодження межевих знаків на земельній ділянці №616, але останній повідомив, що у нього прицепка довжиною 8 метрів, тому по іншому здійснити розворот на полі не може.

Враховуючи встановлені обставини, що встановлення межевих знаків на спірній земельній ділянці та під'їздній дорозі підтверджується: актами про встановлення та погодження меж від 03 квітня 2012 року, пошкоження та відсутність межових знаків, витягом з ЄРДС за №12013120230000601, яке закрито постановою слічого від 22 грудня 2013 року та висновком експерта №1016,1017 від 07.04.2015 року встановлено їх відсутність, тому суд приходить до висновку, що право позивача щодо межових знаків, підлягає поновленню, шляхом за рахунок відповідача, так як виключно організація яка має відповідну ліценцію на розроблення технічної документації та встановлення межових знаків, можна встановити та поновити межові знаки на земельній ділянці №616, кадастровий №3524085600:02:003:0616, площею 5.7561 га та під'їздній польовій дорозі в розмірі і виді, які були встановлені, згідно актів від 03 квітня 2012 року, складених представником ДП»Кіровоградський науково-дослідний та проект інститут землеустрою.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 червня 2012 року, складеного державним інспектором сільського господарства за участю представника позивача ОСОБА_5, представника ТОВ ім. Чапаєва -ОСОБА_8 та землевпорядника Рівнянської сільської ради, встановлено самовільне зайняття частини земельної ділянки, площею близько 0.3 га, яка належить ОСОБА_3І.(а.с.152 т.1)

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного суду Кіровградської області від 26 червня 2013 року, додаткову постанову Новоукраїнського районного суду від 06.11.2012 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні позову про визнання недійсним акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.06.2012 року(а.с.53 т.2)

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п.б ч.1 ст.211 ЗК України).

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом Міністрів України ( ст.152, ст.157 ЗК України).

Згідно п. 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до її компетенції, звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

В матеріалах справи відсутні об'єктивні та беззаперечні докази того, що саме товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" перешкоджала в користуванні, самовільно використовувала та використовує з 2005 по 2013 роки та здійснює обробіток земельної ділянки, що належала ОСОБА_3 та з 30.05.2014 року належить позивачу ОСОБА_1 та які без особливих зусиль та вручання відповідача, розпочали господаоювати з 2014 року на спірній ділянці.

Допустимим засобом доказування факту володіння земельною ділянкою є акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, припис (розпорядження) про усунення порушень, при складанні яких передбачається участь підприємств, установ та організацій відносно яких здійснюються заходи контролю.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 червня 2012 року, складеного державним інспектором сільського господарства за участю представника позивача ОСОБА_5, представника ТОВ ім. Чапаєва -ОСОБА_8 та землевпорядника Рівнянської сільської ради встановлено самовільне зайняття частини земельної ділянки, площею близько 0.3 га, яка належить ОСОБА_3І.(а.с.152 т.1), тобто доводиться у 2012 році самовільне зайняття лише "близько 0.3 га", інших відповідних та допустимих доказів, які б перевірив суд, сторона позивача не надала.

Крім того, Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963 ( з наст. змінами) затверджено ОСОБА_4 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.

Згідно п.4 цієї ОСОБА_4 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначається для всіх категорій земель ( крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс= Пс х Нп х Кф х Кі, де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс -площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп -середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі -коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2000 року.

За п.7 цієї ОСОБА_4 розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.

Як встановлено в судовому засіданні, ні первинний позивач, ні правонаступник та їх представник не зверталися до Держсільгоспінспекції по питанню розрахунку розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснивши розрахунок збитків в розмірі орендної плати, яку виплачує орендодавець ТОВ "Рівне" -ОСОБА_13, але в уточненій позовній заяві покладаються на грошову оцінку землі, але при цьому жодної грошової оцінки на підтвердження не подано.(а.с.56 т.2, а.с.72 т.1)

Визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки наведено у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" де, зокрема, зазначено, що такими є - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відтак, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Зазначеного обсягу документів позивачем та представником у справі не надано.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 16 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи зокрема шляхом проведення перевірок. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за № 1223/8544

Відповідно до п. 3.2 названого Порядку за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання без правовстановлюючих документів відповідний орган Деркомзему здійснює перевірку такої інформації.

Пунктом 4.1 Порядку встановлено, що державні інспектори органу Держкомзему проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; встановлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства у двох примірниках. В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (пп. 5.4 Порядку).

З аналізу вказаних норм законодавства виходить, що відшкодування шкоди у разі самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється лише у разі встановлення самого факту завдання шкоди, порушення цивільного права чи інтересу власника землі, вини порушника та причинного зв'язку, між шкодою та діями порушника.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про нанесення шкоди: ні в якості реальних збитків, ні у якості упущеної вигоди, ні того що саме визначений позивачем відповідач здійснював самовільне використання земельної ділянки та ще йв розмірі 5.76 га., та чинив перешкоди в користуванні земельної ділянки, площею 5.76 га.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина, особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом. Також у цій статті визначено поняття збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 10 ч. 3 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 60 ч. 2, 3 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У зв'язку з недоведеністю первинним позивачем, його правонаступником та їх представником порушення їх прав щодо самовільного використання ТОВ «Чапаєва» земельної ділянки та здійснення перешкод, не підлягає також задоволенню і позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків та привести земельну ділянку в стан придатний для подальшого використання за цільовим призначеннм, які є похідним від вимог самавільного використання земельної ділянки, площею 5.76 га, суд прийшов до висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання про відшкодування судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 уточнювала позовні вимоги 14 лютого 2014 року при цьому не досплативши судовий збір, а первинний позов був оплачений лише за одну позовну вимогу, так як

відповідно до пп. 2 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 243,60 грн. та згідно

до ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне достягнути судовий збір в розмірі 1% ціни матеріальних збитків, що становить 300 гривень та за позовну вимогу немайнового характеру про приведення земельної ділянки в стан придатний для подальшого користування, в розмірі 243.60 гривень.(т.2.а.с.169-170)

Крім того з позивача підлягає компенсації на користь відповідача 1\2 понесених витрат, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, пов'язаних з оплатою проведення експертизи в розмірі 2952 грн.:2=1476 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,125,152,158 Земельного кодексу України,ст.5,6,9,10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 16 ЗУ"Про охорону земель", ПКМУ №963 від 25.07.2007 року(із змінами), ст.ст. 60, 88, 209, 213- 215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ТОВ «Чапаєва» Новоукраїнського району Кіровоградської області усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою №616, кадастровий №3524085600:02:003:0616, площею 5.7561 га, шляхом поновлення межових знаків на земельній ділянці №616, кадастровий №3524085600:02:003:0616, площею 5.7561 га та під'їздній польовій дорозі в розмірі і виді, згідно актів від 03 квітня 2012 року, складеного представником ДП»Кіровоградський науково-дослідний та проект інститут землеустрою.

В частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Чапаєва» Новоукраїнського району Кіровоградської області привести земельну ділянку №616, площею 5.76 га в стан придатний для подальшого використання за цільовим призначеннм та стягненні 30 000 гривень, відшкодування матеріальних збитків як неотримані доходи у розмірі орендної плати за період 2005-2013 роки відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_14 в дохід держави судовий збір в розмірі 543(п'ятсот сорок три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь ТОВ «Чапаєва» Новоукраїнського району Кіровоградської області компенсацію понесених судових витрат в розмірі 1476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) гривень 00 копійок

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: О. А. Гарбуз