Рішення

від 05.05.2015 по справі 903/229/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2015 р. Справа № 903/229/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ", м.Тернопіль

до відповідачів: Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації

Литовезької сільської ради

про стягнення 81 243 грн. 97 коп.

Суддя Шум М. С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сосновська К. О., довіреність від 28.04.2015 року №61

від відповідачів: Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації - Оришко В. О., довіреність від 23.04.2015 року №867/15/2-15

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АВАКС ПРОФ» просить стягнути солідарно з відповідачів - Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, Литовезької сільської ради 81 243 грн. 97 коп. боргу згідно договору №12/13/18 від 06.12.2013 року в т. ч. 58 920 грн. 00 коп. основного боргу, 3 341 грн. 49 коп. пені, 16 934 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 2 048 грн. 48 коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Позов обґрунтований невиконанням зобов'язань в частині оплати наданих послуг згідно договору про проведення заходів щодо захисту від шкідливої дії вод та ліквідації підтоплення на території Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області №12/13/18 від 06.12.2013 року.

Ухвалою суду від 10.03.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, сторін зобов'язано надати суду необхідні для розгляду справи документи.

Ухвалою суду від 21.04.2015 року розгляд справи відкладено, сторін повторно зобов'язано надати необхідні для розгляду справи документи.

Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації в поясненнях від 21.04.2015 року №841/15/2-15 зазначає, що кошти за виконані роботи згідно договору №12/13/18 від 06.12.2013 року не сплачені, оскільки у 2013 році відсутні асигнування по програмній класифікації видатків державного бюджету «Здійснення заходів щодо запобігання підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь Волинської області».

Позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог від 20.04.2015 року згідно яких просить стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації 82 407 грн. 84 коп. в т. ч. 58 920 грн. 00 коп. основного боргу, 4 534 грн. 42 коп. пені, 16 934 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 2 019 грн. 42 коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Заяву позивача про уточнення позовних вимог від 20.04.2015 року суд розцінює як заяву про збільшення позовних вимог.

Заява про збільшення позовних вимог подана в порядку ст. 22 ГПК України, підписана представником товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" в межах повноважень, наданих довіреністю від 12.01.2015 року. Клопотанням від 23.04.2015 року позивач долучив до матеріалів справи докази надіслання заяви про уточнення позовних вимог відповідачам. Крім того, оскільки нова ціна позову становить 82 407 грн. 84 коп., то розмір судового збору за розгляд відповідної позовної заяви становить 1 827 грн. 00 коп., який сплачено позивачем при поданні первісного позову.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 22 ГПК України, суд приймає заяву ТзОВ "АВАКС ПРОФ" про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача позов визнає, заявила усне клопотання про зменшення штрафних санкцій. Повноважень на зменшення річних та втрат від інфляції у суду немає. Обґрунтованого клопотання з підтверджуючими доказами щодо зменшення суми пені відповідачем суду не надано.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2013 року між замовником-розпорядником коштів - Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, власником меліоративної мережі - Литовезькою сільською радою та виконвцем (позивачем) - товариством з обмеженою відповідальністю «АВАКС ПРОФ» укладено договір на проведення заходів щодо захисту від шкідливої дії вод та ліквідації підтоплення на території Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області №12/13/18 (а. с. 9-14), відповідно до якого відповідачі доручають, а позивач забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання позивачу, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною цього договору. Позивач гарантує наявність необхідної у нього ліцензії на виконання робіт, а відповідачі гарантують наявність всіх дозвільних документів на початок робіт на даному об'єкті. Відповідачі передають позивачу після підписання договору проектно-кошторисну документацію на об'єкт (п. 1 дговору).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір на проведення заходів щодо захисту від шкідливої дії вод та ліквідації підтоплення на території Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області №12/13/18 від 06.12.2013 року за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. п. 5, 24, 26, 30, 42 договору вартість виконаних робіт з капітального ремонту складає 58 920 грн. 00 коп. згідно протоколу погодження договірної ціни, підписаного та скріпленого печатками сторін, що є невід'ємною частиною договору. Замовник-розпорядник коштів (відповідач 1) здійснює фінансування даних заходів за рахунок коштів державного бюджету. При цьому замовник-розпорядник коштів (відповідач 1) зобов'язується забезпечити належне фінансування в межах передбачених коштів. Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі типових форм №КБ-2, №КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за місяць. Платежі за виконані роботи здійснюються відповідачем 1 на користь позивача у строк не більше 5 робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт. Приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до чинного законодавства. Приймання-передача здійснюється протягом 7 днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Строк виконання робіт: початок - 06.12.2013 року, закінчення - 23.12.2013 року.

До матеріалів справи долучено протокол погодження договірної ціни відповідно до якого розмір договірної ціни за зазначені вище роботи становить 58 920 грн. 00 коп. (а. с. 14).

Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

На виконання умов зазначеного договору позивачем у грудні 2013 року виконано, а відповідачем у встановленому порядку прийнято визначені договором роботи щодо здійснення заходів по захисту від шкідливої дії вод та ліквідації підтоплення на території Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської на загальну суму 58 920 грн. 00 коп.

Викладене сторонами в судовому засіданні не заперечується, підтверджується долученим позивачем до матеріалів актом №18 від 23.12.2013 року (а. с. 15-20).

Відповідний акт підписано 23.12.2013 року представниками сторін та скріплені печатками ТзОВ «АВАКС ПРОФ» та Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації.

Таким чином, позивач взяті на себе згідно договору №12/13/18 від 06.12.2013 року зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом виконаних робіт, сторонами не заперечується.

Пунктом 26 договору сторони узгодили, що платежі за виконані роботи здійснюються відповідачем 1 на користь позивача у строк не більше 5 робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідач 1 в строки, передбачені умовами договором, виконані роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач у позовній заяві просить стягнути солідарно з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації та Литовезької сільської ради 81 243 грн. 97 коп. боргу згідно договору №12/13/18 від 06.12.2013 року в т. ч. 58 920 грн. 00 коп. основного боргу, 3 341 грн. 49 коп. пені, 16 934 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 2 048 грн. 48 коп. 3% річних.

При цьому, позивач посилається на п. 32 договору відповідно до якого за невиконання або неналежне виконання умов договору винна сторона сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується штрафні санкції з суми невиконаних або неналежно виконаних договірних зобов'язань. Відтак, позивач вважає, що оскільки зазначеним пунктом договору не конкретизовано хто із двох замовників несе відповідальність за неналежне виконання чи невиконання умов договору, то заборгованість повинна стягуватися солідарно з обох відповідачів.

Судом встановлено, що згідно умов договору на проведення заходів щодо захисту від шкідливої дії вод та ліквідації підтоплення на території Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області №12/13/18 від 06.12.2013 року обов'язок оплатити виконані позивачем роботи покладено на замовника-розпорядника коштів, тобто на Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (п. 26 договору).

В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що у заяві помилково заявлено про солідарне стягнення заборгованості з Литовезької сільської ради.

Відтак, суд вважає вимоги позивача в частині солідарного стягнення заборгованості (втрат від інфляції, 3% річних та пені) в тому числі з Литовезької сільської ради безпідставними та таким, що не ґрунтуються на умовах договору та не підлягає до задоволення.

Оскільки зобов'язаною стороною по оплаті виконаних робіт згідно умов договору є Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, то відповідно основний борг та інші фінансові санкції у зв'язку з простроченням виконання відповідного зобов'язання слід стягувати з відповідача 1 - Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації.

Таким чином, заборгованість Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації перед позивачем за договором на проведення заходів щодо захисту від шкідливої дії вод та ліквідації підтоплення на території Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області №12/13/18 від 06.12.2013 року становить 58 920 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем 1 визнається.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" із відповідними змінами, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 24.07.2008р. № 01-8/451 "Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" (від 18.10.2005 р.) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004 р.) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Крім того, позивач просить стягнути 16 934 грн. 00 коп. втрат від інфляції, нараховані за період з січня 2014 року по січень 2015 року включно та 2 019 грн. 42 коп. 3% річних, нараховані за період з 31.12.2013 року по 20.02.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 16 934 грн. 00 коп. втрат від інфляції за період з січня 2014 року по січень 2015 року включно на суму боргу в розмірі 58 920 грн. 00 коп. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Нараховані позивачем 2 019 грн. 42 коп. 3% річних за період з 31.12.2013 року по 20.02.2015 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути також 4 534 грн. 42 коп. пені, нарахованої за період з 31.12.2013 року по 29.06.2014 року.

Відповідно до п. 32 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору винна сторона сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується штрафні санкції з суми невиконаних або неналежно виконаних договірних зобов'язань.

Передбачені сторонами в п. 32 договору штрафні санкції є пенею.

Пункт 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» перебіг періоду часу, за який нараховується пеня починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін . Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Нараховані позивачем 4 534 грн. 42 коп. пені за період з 31.12.2013 року по 29.06.2014 року на суму боргу в розмірі 58 920 грн. 00 коп. підставні та підлягають до стягнення.

Судові витрати у справі в сумі 1 827 грн. 00 коп. слід покласти на Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації згідно із ст. 49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (пр.Перемоги, 14, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 00730262) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВАКС ПРОФ» (вул. Д. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 37306789)

- 58 920 грн. 00 коп. основного боргу, 2 019 грн. 42 коп. 3% річних, 16 934 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 4 534 грн. 42 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. судового збору, а всього: 84 234 грн. 84 коп. (вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять чотири грн. 84 коп.).

3. В задоволенні позовних вимог до Литовезької сільської ради відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 07.05.2015 року

Суддя М. С. Шум