Рішення

від 24.04.2015 по справі 911/783/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2015 р. Справа № 911/783/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибний світ «Океанія», Київська обл., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 104 953 грн. 30 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибний світ «Океанія», Київська обл., с. Софіївська Борщагівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар», м. Київ

про стягнення 65 323 грн. 63 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивача - Тарасенко В.М. (дов. № б/н від 01.03.2015 р.);

Мироновська А.О. (дов. № б/н від 16.02.2015 р.);

відповідача - Тільга О.А. (дов. № 01/04/15 від 01.04.2015 р.).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 104 953 грн. 30 коп. заборгованості з яких: 52 887 грн. 00 коп. - боргу по договору про надання послуг з охорони об'єкта № 31/12-2013 від 31.12.2013 р., 5 865 грн. 38 коп. - пені, 7 214 грн. 40 коп. - інфляційних втрат; 23 460 грн. 00 коп. - боргу по договору про надання послуг з охорони об'єкта № 03/07-2012 від 03.07.2012 р., 2 528 грн. 54 коп. - пені, 2 997 грн. 98 коп. - інфляційних втрат; 10 000 грн. 00 коп. - правова допомога.

До загального відділу суду 07.04.2015 року позивачем було подано заяву про уточнення розміру позовних вимог в частині стягнення пені по договору про надання послуг з охорони об'єкта № 03/07-2012 від 03.07.2012 р., в якій позивач просив суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 2 932 грн. 69 коп. пені.

Право позивача збільшити розмір позовних вимог передбачене ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, тому заява підлягає задоволенню.

Представник відповідача через загальний відділ суду 02.04.2015 року подав зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар» про відшкодування збитків заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань за договорами охорони в сумі 65 323 грн. 63 коп. На виконання вимог суду відповідач (позивач за первісним позовом) подав відзив на зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за первісним позовом, відповідач проти первісного позову заперечив, підтримав свої вимоги за зустрічним позовом.

Позивач при зверненні до суду із позовом заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03 липня 2012 року між ТОВ «Асгар» та ТОВ «Рибний світ «Океанія» укладено договір № 03/07-2012 від 03.07.2012 року (далі - договір 1) та Договір № 31/12-2013 від 31.12.2013 року (далі - договір 2) про надання послуг з фізичної охорони об'єкта.

Відповідно до п. 1.1. договору 1 виконавець власними силами і засобами здійснює фізичну охорону об'єкта замовника, а також матеріальних цінностей, зазначених в дислокації, що міститься в додатку до даного договору.

Пунктом 4.2. договору 1 передбачено, що вартість послуг за один місяць визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 3), який підписується уповноваженими представниками сторін на термін дії договору і є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.3. договору 1 платежі за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок виконавця щомісяця, протягом 5 (п'яти) банківських днів місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги передбачені цим договором.

Відповідно до додатку № 1 (акт прийому об'єкта під охорону) та додатку № 2 (дислокація № 1 об'єктів, що охороняються) до договору № 03/07-2012 від 03.07.2012 року замовник передав, а виконавець прийняв під охорону наступне нерухоме майно: яке належить замовнику, та знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46-А.

На виконання умов договору № 03/07-2012 від 03.07.2012 року позивачем було направлено відповідачу рахунок на оплату наданих послуг за період з 1 березня 2014 року по 23 березня 2014 року № 116 від 21 березня 2014 р на загальну суму 23 460 грн. 00 коп., де ПДВ складає 3 910 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 84 від 23.03.2014 року, належним чином засвідчена копія якого містяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем, проте останній за надані послуги не розрахувався.

Згідно п. 1.1. договору 2 замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону об'єкту замовника, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Є. Коновальця, 1Б згідно з дислокацією (додаток № 4) та відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.3. договору 2 розрахунок послуг за договором здійснюється замовником за безготівковим розрахунком в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця щомісяця, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт, але не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури, але за умови виконання п. 2.1.7. та п. 3.1.9.

Додатковими угодами до договорів було погоджено вартість послуг, що надавались за ними в різні періоди.

Відповідно до додатку № 3 (акт прийому об'єкта під охорону) та додатку № 4 (дислокація № 1 об'єктів, що охороняються) до договору № 31/12-2013 від 31.12.2013 року замовник передав, а виконавець прийняв під охорону наступне нерухоме майно: Магазин ТОВ «Рибний світ «Океанія», який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Є. Коновальця, буд. 1Б.

Доказів визнання вказаних договорів чи додаткових угод до них недійсними суду надано не було.

На виконання умов договору № 31/12-2013 від 31.12.2013 року позивачем було направлено відповідачу рахунок на оплату наданих послуг за березень 2014 року № 117 від 26 березня 2014 р на загальну суму 26 443 грн. 50 коп., де ПДВ складає 4 407 грн. 25 коп. та за квітень 2014 року № 166 від 24 квітня 2014 р. на загальну суму 26 443 грн. 50 коп., де ПДВ складає 4 407 грн. 25 коп., що підтверджується актами наданих послуг № 85 від 31.03.2014 року та № 159 від 30.04.2014 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем, проте останній за надані послуги не розрахувався.

Доказів сплати відповідачем заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 52 887 грн. 00 коп. за договором 1 та 23 460 грн. 00 коп. за договором 2, що разом складає 76 347 грн. 00 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 7 214 грн. 40 коп. інфляційних втрат за договором 1 та 2 997 грн. 98 коп. інфляційних втрат за договором 2.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за надані послуги, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 7 214 грн. 40 коп. інфляційних втрат за договором 1 та 2 997 грн. 98 коп. інфляційних втрат за договором 2, що разом складає 10 212 грн.38 коп., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.7. договору 1 за порушення строків оплати послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Пунктом 4.5. договору 2 у випадку несвоєчасної оплати послуг за цим договором замовник сплачує штрафні санкції виконавцю - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми послуг за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано пеню за договором 1 в сумі 2 932 грн. 69 коп. та за договором 2 в сумі 2 997 грн. 98 коп., що разом складає 8 798 грн. 07 коп., відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідач проти первісного позову заперечив, подавши зустрічний позов про відшкодування збитків заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань за договорами охорони в сумі 65 323 грн. 63 коп.

В обґрунтування заявленої за зустрічним позовом вимоги відповідач посилається на наступні пункти договорів.

Відповідно до п. 3.1. договору 1 виконавець несе матеріальну відповідальність за шкоду, завдану майну замовника, внаслідок неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за даним договором, якщо буде встановлена дійсна вина виконавця в їх допущенні, а також протиправними діями працівників останнього.

Згідно з п. 5.2. договору 2 Виконавець несе перед Замовником матеріальну відповідальність за втрату та/або пошкодження та/або нестачу матеріальних цінностей за збитки нанесенні Замовником в межах 50 відсотків від її вартості. Розмір збитків визначається за цінами на день заподіяння Замовнику збитків та повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості матеріальних цінностей складеними у присутності уповноважених представників Виконавця і звіреними з даними бухгалтерської звітності Замовником. При виникненні у сторін розбіжностей щодо розміру заподіяної шкоди може бути за згодою Сторін призначено експертизу, вартість якої оплачується Сторонами порівну. У випадку, коли на експертизу наполягає одна із сторін, вартість послуг експерта попередньо оплачується цій же Стороні. Якщо результат експертизи підтвердить правильність розрахунків Сторонами, оплата експертизу в односторонньому порядку, друга Сторона відшкодовує їй витрати по оплаті послуг експерта в повному обсязі. Спірні питання щодо вини Виконавця та розміру відшкодування збитків вирішуються у визначеному чинним законодавством порядку.

В якості доказів нанесення збитків відповідач за первісним позовом надає суду інвентаризаційні відомості, згідно яких ТОВ «Рибний світ «Океанія» було нанесено збитки на загальну суму 65 323 грн. 63 коп.

Проте суд вважає дану вимогу безпідставною оскільки відповідачем за первісним позовом не надано суду причино-наслідкового зв'язку між діями позивача за первісним позовом та збитками.

Відповідно пункту 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що позивачу за первісним позовом жодні товарно-матеріальні цінності згідно додатків до договору чи актів приймання передачі ТОВ «Рибний світ «Океанія» не передавались, оскільки відповідно до додатку № 1 (акт прийому об'єкта під охорону) та додатку № 2 (дислокація № 1 об'єктів, що охороняються) до договору № 03/07-2012 від 03.07.2012 року замовник передав, а виконавець прийняв під охорону наступне нерухоме майно: яке належить замовнику, та знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46-А; відповідно до додатку № 3 (акт прийому об'єкта під охорону) та додатку № 4 (дислокація № 1 об'єктів, що охороняються) до договору № 31/12-2013 від 31.12.2013 року замовник передав, а виконавець прийняв під охорону наступне нерухоме майно: Магазин ТОВ «Рибний світ «Океанія», який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Є. Коновальця, буд. 1Б.

Таким чином ТОВ «Асгар» не може нести матеріальної відповідальності за товарно-матеріальні цінності, які не були передані йому в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у зв'язку з недоведенням позивачем складу цивільного правопорушення, зокрема розміру збитків та реальності їх понесення.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, за зустрічним позовом слід відмовити повністю.

Крім того, позивач за первісним позовом просить покласти на відповідача за первісним позовом витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання юридичної допомоги № 16/02-15 від 16.02.2015 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5316 від 28.09.2012 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 5 від 25.02.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-05/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Мироновської А.О. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/783/15, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 10 000 грн. 00 коп. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибний світ «Океанія» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46-А, код 37718000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгар» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 32 В, приміщення № 1 по № 10 (групи приміщень 118), код 36460061) заборгованості за договором № 31/12-2013 від 31.12.2013 року в сумі 65 966 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 78 коп., з яких 52 887 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. боргу, 2 932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 69 коп. пені, 7 214 (сім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 40 коп. інфляційних втрат; заборгованості за договором № 03/07-2012 від 03.07.2012 року в сумі 28 986 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 52 коп., з яких 23 460 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят) грн. 00 коп. боргу, 2 528 (дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 54 коп. пені, 2 997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги, 1 907 (одна тисяча дев'ятсот сім) грн. 15 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити повністю.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована