Ухвала

від 05.05.2015 по справі 14/205-4671

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року Справа № 178399/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2012 року у справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2007 року позивач - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 37 475,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2012 року позов задоволено. Стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 37 475,00 грн. адміністративних штрафів та інших санкцій за рахунок його активів.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що 16.06.2007 р. на підставі матеріалів перевірки, згідно ч.1.ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Тернопільською ОДПІ прийнято рішення №0131592303/0 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій на суму 43 475,00 грн. Однак, у встановлений законодавством строк приватний підприємець вказану вище суму фінансових санкцій в повному обсязі не сплатив, а тому застосовані фінансові санкції підлягають стягненню в судовому порядку.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що набрало законної сили рішення, яке встановлює правомірність рішення від 16.06.2007 р. №0131592303/0 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій на суму 43 475,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2012 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції помилково вважає, що приватний підприємець з власної волі перейшов на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та не проводив розрахункові операції через РРО.

Апелянт стверджує, що він в обревізований період знаходився на спрощеній системі оподаткування , яка не вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 24.05.2007 р. по 06.06.2007 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового та валютного законодавства за період з 16.03.2006 р. по 31.03.2007 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.06.2007р. №5475/17-327/3049802676, згідно висновків якого перевіркою встановлено встановлено факт порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: отримання за період з 01.07.2006 р. по 31.03.2007 р. готівкової виручки в розмірі 8695,00 грн., яка не проведена через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

На підставі даного акту перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0131592303/0 від 16.06.2007 року, яким за вказане порушення до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 43 475,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Еталон» до Тернопільської ОДПІ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0131592303/0 від 16.06.2007 року. Постанова апеляційного суду набрала законної сили.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2012 р. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 у справі № 6/211-5108 відхилено, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року залишено без змін.

Таким чином, судом апеляційної та касаційної інстанцій встановлено правомірність рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.06.2007 р. №0131592303/0 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій на суму 43 475,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаних штрафних санкцій відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що факт наявності спірної заборгованості штрафних (фінансових) санкцій відповідача в сумі 37 475,00 грн. є доведеним, тому судом першої інстанції правомірно задоволено адміністративний позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про її стягнення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2012 року у справі №14/205-4671 за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник